наші студенти

  • Тиждень першокурсника Інституту філології

    Першачки вже трохи призвичаїлися до розкладу, навчилися знаходити аудиторії, трохи планувати час. До сесії далеченько. Відомо ж, що до перших іспитів ти не студент. Студпарламент вирішив пришвидшити перетворення першокурсників на частину Інституту, заодно познайомитися з ними ближче. Від 30 вересня до 4 жовтня СПІФ щодня влаштовував івенти для студентів.

    1. Speed dating – американський винахід знайомств. 3 хвилини спілкування двох незнайомих до того молодих людей, після чого вони міняються по колу. Тож усі з усіма встигають побалакати. Відділ зовнішніх зв’язків та Яна Хоменюк підготували навіть шпаргалку, якщо не знаєте, із чого почати розмову – студенти мали перелік запитань: яка спеціальність? чи добре знаєте Київ? чи траплялася якась незвичайна історія за останні 2 тижні? Торік чимало людей так уже знайшли собі друзів, тож Яна вирішила повторити захід. На додачу розіграли в лотерею чашку з символікою СПІФ.

    2. Мемознавча вікторина. Готуючись до ЗНО, натрапляли на «Файні меми про українську літературу»? Філологи Жовтого здатні зробити цілу науку про меми. Ведучий Влад Бибик дав коротку передісторію. Нагадав, що мем – це сучасний фольклор, елемент своєрідної знакової системи. Анна Бакума сиділа в журі, туди ж долучилися ті, хто прийшов не грати, а спостерігати. Кілька турів, де первачки мали вгадати мем, розповісти про його походження, створити власні, показати мем, не називаючи. хто чогось не знав, тепер матиме до арсеналу смайликів і стікерів у соцмережах ще й нові для себе мемчики.

    3. Благодійний ярмарок у дворику ІФ. Організував Юрій Попович, знайшов багато талановитих. Кошти будуть передані дитячому будинку, із яким тримає зв’язок соціальний департамент на чолі з Інною Подорвановою. Тут побачили Світлану Вертолу і «Твою поетичну листівку» (у них також є наліпки й печатки, шукайте: @yourpoeticpostcard). Розігрувалася намальована просто у внутрішньому дворику картина. Співали під гітару й окулеле. Проводили майстер-клас із виготовлення суші навпаки, цукерок тощо. Серед інших мистецтв було й фото: порадував Володимир Прилуцький, член інформаційного департаменту СПІФ, який з нуля за 8 місяців освоїв плівкову фотографію. Тепер його роботи прикрашають кав’ярні.

    4. Квест «Стежками студента», що почався біля актової зали. Аня Бакума спрямовувала, хто куди. Перед початком на удачу терли бюст Шевченка, а потім за годину мали оббігти кілька локацій (вітражі, їдальня, 152 ауд., дворик, Профбюро, кімната СПІФ) Виконували різні завдання: назвати кілька мов на літеру, зробити селфі з хлопцем або чоловіком у філологічному царстві і таке різне.

    5. У п’ятницю активності йдуть на зменшення, тому просто тихенько сиділи, дивлячись фільм. У мистецькій залі відбувся кінопоказ мовою оригіналу. Заздалегідь голосуванням у Телеграм-каналі визначили, що демонструватиметься стрічка «Всім хлопцям, яких я любила раніше» (2018). Кіно англійською, потім планувалося обговорення. А якщо студенти захочуть, наступного разу ВЗЗ та Яна Хоменюк оберуть інші мови. Ще в п’ятницю на головних сходах організували фотосушку – кадри з життя ІФ.

    Тиждень минув, тепер час відпочити з новими враженнями. Ото попрацював Студпарламент! Уже цікаво, що готують далі.

    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко.

  • Літні стажування в Греції очами неоелліністів

    26 вересня в Центрі елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася зустріч зі стипендіатами літніх програм-2019, які поділилися своїм досвідом та враженням про навчання та волонтерство в Греції. Крім загальноєвропейських програм студентського обміну Erasmus+, в Греції наш Університет співпрацює з національними програмами, завданням яких є знайомство молоді та фахівців з елліністичних студій з культурою та суспільством сучасної Греції. Ці програми засновані, як правило, на базі найбільших освітніх та наукових центрів Греції: Національного університету Афін імені Йоанна Каподистрії, Салоніцького університету імені Арістотеля, Центру грецької мови, Інституту досліджень балканського півострову. Участь у програмах допомагає студентам опанувати новогрецьку мову, познайомитися з культурною ситуацією в країні, обрати напрямок наукових досліджень. Після повернення стипендіати використовують отримані знання в діяльності Центру елліністичних студій, наприклад, долучаючись до перекладацького семінару, метою якого є ознайомлення українських читачів з новогрецькою літературою.

    Волонтерство є ще однією можливістю для студентів відвідати Грецію. До Центру часто звертаються різні українські організації, що потребують кваліфікованих перекладачів для проведення власних заходів у Греції. Для студентів це гарний шанс випробувати свої знання мови, познайомитися з особливостями перекладацького фаху. Цього року до нашого Університету звернулася Українська рада миру, що організовує оздоровлення українських дітей в Греції, і одна зі студенток-неоелліністок супроводжувала групи дітей на острові Евбея.

    Ю.Лебедєва, 4 курс, програма вивчення новогрецької мови та культури Інституту досліджень балканського півострову, група С2:

    «Цього літа у мене з'явилася можливість на власному досвіді перевірити ефективність літніх програм. Цілий місяць я провела в Греції на 47-ій щорічній програмі з вивчення грецької мови і культури. Курс був коротким, через це дуже інтенсивним. Щотижня з понеділка по суботу ми відвідували заняття з грецької мови та лекції з культурології. Щонеділі вирушали на екскурсії по Македонії. В цілому, це був дуже хороший і корисний досвід, про який я не шкодую. Для лекцій були запрошені найкращі викладачі Греції, котрі дали нам безцінні знання. Крім грамотної організації навчального процесу, програма також дає можливість опинитися безпосередньо в мовному та культурному середовищі і познайомитися з людьми з усього світу.»

    Анастасія Череда, Карина Дорошенко, 2 курс, програма «Ясон» Салоніцького університету імені Арістотеля, група С1:

    «Ми дуже раді тому, що мали змогу побувати на програмі «Ясон». Це дуже гарна можливість підвищити свій рівень знання мови і застосувати її на практиці. Найголовнішим є те, що ця програма дає змогу перебувати в самому середовищі мови, а викладачами є безпосередньо її носії. Під час перебування стирається так званий мовний бар’єр і покращується сприйняття мови на слух. Кожен день для мене був переповнений цікавою і корисною інформацією. Були також заняття з грецької культури і навіть з грецьких танців. Щотижня були заплановані екскурсії та відвідування музеїв. Прогулюючись містом, можна було завести декілька нових знайомств, адже греки раді просто поспілкуватися. Ця поїздка надихнула, ми змогли ще раз зрозуміти для себе наскільки нам подобається мова, яку ми вивчаємо в університеті».

    Анастасія Шаповаленко, магістрантка 2-го року навчання:

    «У червні цього року я отримала чудову можливість взяти участь у волонтерському проекті у співпраці з «Українською Радою Миру». Благодійний фонд щороку організовує оздоровчі поїздки до дитячого табору на острові Евбея у Греції. Протягом багатьох років наш Центр елліністичних студій співпрацює з Радою та надає можливість студентам-елліністам відточити перекладацькі навички у мовному середовищі, що є надзвичайно важливим у процесі вивчення іноземної мови. Цьогорічний щасливий квиток поталанило отримати мені, тому протягом двох тижнів я мала змогу бути перекладачем, супроводжуючи групу дітей та вихователів у Греції. Окрім потужної мовної та перекладацької практики, я відкрила для себе нову, традиційну Грецію зі своїми звичаями та автентичною культурою. Безумовно такі проекти збагачують новими враженнями, знаннями та досвідом, більше того, стають стимулом розвиватись в обраному напрямі та удосконалювати рівень грецької мови».

    Зустріч та бесіду вів Андрій Савенко. Фото Валерія Попова.

  • Презентація ОСС Інституту філології в актовій залі

    12 вересня в актовій залі Інституту філології відбулася презентація органів студентського самоврядування. Марина Мицюк, Дарина Стафійчук та Яна Овчиннікова представили студентський парламент, студентське профбюро та студентські ради гуртожитків. Зустріч була зорієнтована переважно на перший курс, але загалом усі охочі можуть обрати департамент, де б хотіли працювати. ОСС чекає на вас!

    Заповнюйте гугл-форму до 16 вересня, аби долучитися до команди студактиву: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeOpNxAx3H0JAYMOhgu7-1Px0Y8XP3h... і стежте за новинами в Телеграм-каналі: https://t.me/knuspif

    Фото - Валерій Попов.

  • «Не бійтесь стати поколінням!» - девіз для першого курсу літтворчості

    Можливо, першокурсники-літтворці оберуть собі й інший, але така річ лунала від директора Центру літературної творчості професора Михайла Наєнка, коли 10 вересня він вів першу цьогоріч літстудію імені М.Рильського. Рік тому радив: «Не бійтесь бути геніальними!» Не позичати завзяття й таланту нашим сучасникам, які творять нову, геть іншу літературу. Їхні імена увійдуть в історію. До цих митців додадуться одинадцятеро дівчат, які переступили поріг Жовтого корпусу у вересні, аби відточувати зміст і форму, карбувати слово.

    Майже кожна з поетес прочитала свої твори. Старший студієць Дмитро Зозуля зацікавився: спостерігається тенденція до класичних строф, торік було більше верлібрів. Радить пробувати й прозу. І читати будь-які твори – віршованим рядком чи ні – вголос. Аби зникала авторська глухота. Це справді корисно. Студкуратор першачків, четвертокурсниця Анна Комар запевняє: техніка прийде, викладачі допоможуть. А поки що просто вітає сміливиць із початком, згадуючи свою першу студію. Професор ніна Бернадська також не акцентувала на недоліках. Головне, що таланти, безумовно, є в кожній з літтворців. Зачепили теми інтимної лірики, Бога й гріха, індивідуальний неповторний погляд та «філософська нотка в таких юних леді». А далі буде!

    Михайло Кузьмович виступив як історик літератури й нагадав знаменні дати. Учора, 9 вересня, святкували 250-річчя Івана Котляревського, а сьогодні, 10 вересня – 125-річчя Олександра Довженка. 80-річчя відсвяткував Валерій Шевчук, один із перших старост літстудії в Київському університеті. Нині він один із претендентів від України на Нобелівську премію, адже твори Шевчука перекладені багатьма мовами. До речі, студенти вивчатимуть давню українську літературу, і в цьому їм може допомогти нещодавня збірка В.Шевчука «Мудрість превічна». Там зібрано афоризми з Х до початку ХІХ ст.

    А цього літа відійшов у кращі світи найстарший літстудієць Юрій Мушкетик. Будучи на 4 курсі, письменник уже видав повість «Семен Палій». Продуктивні студенти є і нині. Михайло Кузьмович тішиться успіхам Дмитра Зозулі й Лелі Покотиполе. Літтворці ще й здобули престижну міжнародну премію імені Олеся Гончара. Та й це не край. Іде справді нове покоління. Краса як така ще не пізнана, але юні митці працюватимуть над красою свого слова. Не кажемо про ідеї у творі, це суб’єктивне. Згадуваний уже Довженко говорив, що всяке письмо йде за щось чи проти чогось. Принаймні, для самих письменників воно має бути очищенням та дороговказом.

    Наступні літстудії в Інституті філології вестиме новообраний староста Богдан Братусь. Дуже скоро вийде й одинадцятий номер «Сві-й-танку». На 12-ий не баріться подавати твори! Звертайтеся до Центру літтворчості, Марини Єщенко та Михайла Кузьмовича по консультації. Колись ви згадуватимете перші поетичні чи прозові спроби з усмішкою – до своєї юності й недосвіченості, до своїх найщиріших поривань.

    Юлія Кузьменко

  • Літтворці - лауреати престижної міжнародної премії

    Цьогоріч лауреатами Міжнародної літературної українсько–німецької премії імені Олеся Гончара стало аж двоє студентів Інституту філології спеціальності «Літературна творчість»: 3–го курсу Леля Покотиполе (Ольга Крамарь) з міста Дніпра в номінації «Поезія» за збірку поезій «Повстанське радіо» та 4–го курсу Дмитро Зозуля з міста Костянтинівка Донецької області в номінації «Мала проза» за збірку оповідань «Етюди потворного».

    Так чудово, що завдяки появі та відкриттю Музею–форуму Олеся Гончара в Інституті філології учасників Міжнародної премії стало значно більше й вдвічі приємно, що юні письменники – наші студенти.

    Дякуємо за ваш талант й сподіваємося, що наступного року результат буде ще кращим! Успіхів!

    Мар'яна Кошарська. Фото Сергія Цибенка.

  • Квітнева літстудія була плідною

    Весна в Інституті філології насичена подіями. Але ж давно не збиралися на літературну студію! Мабуть, час привітати одне одного з весною – уже не тільки календарною, а й квітковою – та послухати щось цікаве. Центр літературної творчості на чолі з професором Михайлом Наєнком 9 квітня зібрав усіх охочих в актовій залі ІФ.

    Давненько не бачилися, а є чим похвалитися. Уже 22 роки існує Міжнародна німецько-українська премія імені Олеся Гончара, вручають її до дня народження письменника. Свого часу отримала Гончарівську премію Людмила Дядченко, віце-президент Асоціації українських письменників, співробітник Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства.

    Цього року в номінації «Проза» за збірку оповідань «Етюди потворного» відзнаку отримав Дмитро Зозуля, наш студент-літтворець 4 курсу. Інша нагорода знайшла переможницю, на курс молодшу – нашу Лелю Покотиполе (Ольгу Крамарь) із її поетичною збіркою «Повстанське радіо». Художнє оформлення, до речі – Іванни Чорної, незмінної старости літстудії імені Рильського в ІФ.

    Але премія Гончара – ще не всі наші перемоги за останні кілька місяців. Наші юні митці – Світлана Вертола, Єгор Семенюк, Мар'ян Кондратюк, Катерина Барановська (Чайка) і той-таки Дмитро Зозуля – опублікувалися в альманасі «Рідний край». Як згадує Михайло Кузьмович, цей збірник був першим українськомовним після скасування заборон на друк. Але з 1917 протягом усієї радянської доби, ясна річ, не виходив ізнов. Відроджений 15 років тому завдяки тодішньому ректору Університету. Михайло Наєнко відтоді – голова редакційної ради альманаху. Нині видання виходить двічі на рік. Не лише творчістю єдиною – до «Рідного краю» можете подавати й літературну критику. Студенти зачитали власні твори зі свіжого випуску, згадуючи нещодавню практику в Музеї Рильського. Завдяки частим відвідинам Музею познайомилися з Ольгою Смольницькою. Вона посприяла публікаціям літтворців у «Рідному краю». Світлана Вертола принагідно згадала чудову ініціативу «Твоя поетична листівка» - легкий і цікавий для сприйняття формат, який залучає, до того ж, ілюстраторів до поезії. Листівки тепер побачимо й шведською! Літературники співпрацюють із кафедрою германської філології та перекладу нашого Інституту. До речі, не забуваймо про Дні Швеції в ІФі, що тривають нині.

    Михайло Кузьмович іще зачитав кілька рядків із Рильського та Сосюри, адже скоро будемо бачити «Київські вулиці, білі каштани» та як «Ластівки літають, бо літається». А потім професор відрекомендував Ларису Хоролець – народну артистку України, очільника кафедри театрального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, що на території Києво-печерської лаври. «Хрещеним батьком» пані Лариси є театр імені Франка, де вона зіграла понад 50 ролей. Окремі – особливо знамениті, як-от роль Ганни з «Украденого щастя» Івана Франка. Хоролець і сама написала 4 п’єси. А Михайла Кузьмовича Лариса Іванівна називає «хрещеним батьком в мистецтві». Актриса натхненно закликає: нехай молода когорта життєрадісних закладає нове літературознавство… і нову літературу!Нині ж вкладаємо в найцінніше – у цвіт нації. У молодь. Лариса Іванівна разом із своїми студентами зіграла кілька уривків п’єс. Посміялися над сучасною комедією про бюрократизм «Санітарний день». А замислитися змусила постанова за Олексієм Коломійцем. Зала принишкла, подумки відповідаючи на питання спектаклю. Що таке порядок? Хто є великі і як вони керують світом? Чому ми починаємо промови з «я»? Раби звикли до рабства і ніколи того не позбудуться? Усі продаються? А найнебезпечніша частина тіла – язик. Держава безсловесних буде щасливою. І можливо, щастя – їжа, нещастя – голод, а посередині – філософія.

    Як завжди, театр дає катарсис і поштовх до міркувань. Актори, як і філологи, – майстри слова. Тож літстудія у квітні вдалася на славу.

    Текст: Юлія Кузьменко. Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

  • Наші студенти - найкращі!

    Завершився ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (4-5 квітня 2019 року). Багато цікавих доповідей, нестандартні та часом бентежні завдання й відповіді, а також цілий спектр емоцій відкрився учасникам. За результатами олімпіади І місце в цьому етапі здобув Павло Кучмійчук, студент Інституту філології (3 курс ОС "Прикладна лінгвістика").

    Колеги із кафедри прикладної лінгвістики Національного університету "Львівська політехніка" вручили нагороди призерам, подякувавши викладачам, які готували студентів, зокрема й професору Наталі Дарчук, одній із членів журі олімпіади, та доценту Оксані Зубань.

    Детальніше - за покликанням: https://u.to/nEYUFQ

  • Участь тюркологів ІФ у творчому фестивалі "Золотий ключик"

    18 грудня студенти 1 курсу, які вивчають турецьку, дебютували на презентації фестивалю-академії кіно-театральної TVорчості “Золотий ключик” до Дня Святого Миколая.

    Першокурсники кафедри тюркології виступали на одній сцені з відомими телеведучими «Нового каналу», «СТБ», «Першого національного», серед яких Влада Литовченко та Наталія Кудряшова; із зірками відомих телепроектів, виконавцями головних ролей у серіалах «Школа», «Марк+Наталка», «Історія одного злочину», «Пес», «Той, хто не спить», учасниками «Голосу країни», «X-фактора» та шоу «Холостяк».

    Під час святкового дійства завітав справжній Святий Миколай із подарунками для всіх, хто себе гарно поводив протягом року.

    Студенти-тюркологи вразили гостей концерту тремтливим виконанням однієї з найвідоміших та найулюбленіших пісень українців «Сам собі Країна» у перекладі турецькою. Дівчата здивували своєю харизмою, прекрасним почуттям гумору та невичерпним зарядом енергії, яким вони охоче ділилися з гостями.

    Висловлюємо щиру подяку нашим талановитим студенткам: Анні Савків, Вікторії Логащук, Ірині Кулик, Закії Шукуровій, Юлії Нужді, Анастасії Марченко, Єлизаветі Грінченко, Соломії Васильєвій та їхньому куратору Антоніні Каленській!

    Інформацію надала кафедра тюркології

  • СВЯТКУВАННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО РІЗДВА

    Шостого грудня студенти та викладачі кафедри слов'янської філології відсвяткували Слов'янське Різдво. Студенти-славісти занурили аудиторію у світ казки, чудес і магії. Пофантазувавши над сюжетом старої, як світ, казки "12 місяців", вони запропонували свою історію про те, як зародилася традиція святкувати Слов'янське Різдво на кафедрі.

    Оповідала казку студентка 2-го курсу хорватистики Олександра Трофімішина. Дія розгорнулася у королівстві Слов'яндія. Оскільки не було у цьому королівстві Різдва і зимових свят, королева (студентка 4-го курсу хорватистики Олександра Панфілова) видає наказ знайти і принести свято у королівство. А юна допитлива дівчинка (Юлія Чубарєва, студентка 3-го курсу болгаристики) вирушає на його пошуки.
    У процесі розгортання подій дівчинка зустрічає старійшин слов`янських країн, які і розповідають їй про традиції святкування зимових свят у своїх країнах. Все це відбувається в оригінальній і живій манері - з захопливими презентаціями та національними атрибутами. Хорватисти, богемісти і білорусисти потішили глядачів різдвяними музичними композиціями. Про різдвяні традиції Сербії розповів студент 1-го курсу Гліб Позняк. Болгарію представила студентка 3-го курсу Анастасія Фесенко в образі провидиці баби Ванги і почастувала аудиторію традиційною болгарською стравою – «тиквеником» (пиріг з листового тіста з гарбузом, домашнім сиром, горіхами та медом), а також роздала усім свої передбачення на наступний рік. А Кирило Гращенко, за традицією болгар, легенько постукав гостей свята «сурвачками» – кизиловими гілками, прикрашеними білими і червоними нитками, ласощами, сухофруктами і попкорном, бажаючи усім здоров`я і достатку у прийдешньому році.

    І ось, дізнавшись про прекрасне свято Різдва Христового, дівчинка розповідає про нього у королівстві. З тих пір мешканці Слов`яндії і почали відзначати це свято.

    На завершення заходу учасники виконали відому на весь світ українську щедрівку «Щедрик», після чого почастувалися різдвяними солодощами.
    В аудиторії панували тепла родинна атмосфера, різдвяний дух та загальний святковий настрій. Усі присутні залишилися в емоційному піднесенні та натхненні. А студенти, в очікуванні передріздвяного дива, пішли готуватися до іспитів...

    Текст: Юлія Чубарєва
    Фото та відео: Валерій Попов

    Ролик доступний для перегляду:
    https://youtu.be/sAxJ8P_gBY8

  • «Голос КНУ-2019»: золото здобула студентка ІФ!

    Ті філологи, які вирішили перед вихідними не здатися втомі, що накопичилася за тиждень, могли потішитися. Недарма прийшли підтримати наших учасниць у Червоний корпус! Честь Інституту філології захищали аж троє юних співачок: Анастасія Железняк, Аліса Тінтулова та Лілія Морська. Вони мали спершу виступати у трійках, об’єднані разом із представниками інших факультетів/інститутів КНУ. Серед 15 конкурсантів до фіналу пройшли лише п’ятеро, і кожен мав виступати вже сам. Повноцінний номер, обрана до душі композиція. Лілія Морська, студентка-японістка 1 курсу, наважилася переспівати Френка Синатру («The Girl From Ipanema»), і не помилилася. Саме вона стала Золотим Голосом, чим перевершила успіх попередніх років (бронзу торік принесла ІФу Влада Лєпшина, срібло позаторік – Захарій Давиденко). Дівчина отримала приз – сертифікат на запис у студії власної пісні – від спонсорів проекту.

    Юлія Кузьменко

Сторінки

Subscribe to наші студенти