наші студенти

  • Літтворці - лауреати престижної міжнародної премії

    Цьогоріч лауреатами Міжнародної літературної українсько–німецької премії імені Олеся Гончара стало аж двоє студентів Інституту філології спеціальності «Літературна творчість»: 3–го курсу Леля Покотиполе (Ольга Крамарь) з міста Дніпра в номінації «Поезія» за збірку поезій «Повстанське радіо» та 4–го курсу Дмитро Зозуля з міста Костянтинівка Донецької області в номінації «Мала проза» за збірку оповідань «Етюди потворного».

    Так чудово, що завдяки появі та відкриттю Музею–форуму Олеся Гончара в Інституті філології учасників Міжнародної премії стало значно більше й вдвічі приємно, що юні письменники – наші студенти.

    Дякуємо за ваш талант й сподіваємося, що наступного року результат буде ще кращим! Успіхів!

    Мар'яна Кошарська. Фото Сергія Цибенка.

  • Квітнева літстудія була плідною

    Весна в Інституті філології насичена подіями. Але ж давно не збиралися на літературну студію! Мабуть, час привітати одне одного з весною – уже не тільки календарною, а й квітковою – та послухати щось цікаве. Центр літературної творчості на чолі з професором Михайлом Наєнком 9 квітня зібрав усіх охочих в актовій залі ІФ.

    Давненько не бачилися, а є чим похвалитися. Уже 22 роки існує Міжнародна німецько-українська премія імені Олеся Гончара, вручають її до дня народження письменника. Свого часу отримала Гончарівську премію Людмила Дядченко, віце-президент Асоціації українських письменників, співробітник Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства.

    Цього року в номінації «Проза» за збірку оповідань «Етюди потворного» відзнаку отримав Дмитро Зозуля, наш студент-літтворець 4 курсу. Інша нагорода знайшла переможницю, на курс молодшу – нашу Лелю Покотиполе (Ольгу Крамарь) із її поетичною збіркою «Повстанське радіо». Художнє оформлення, до речі – Іванни Чорної, незмінної старости літстудії імені Рильського в ІФ.

    Але премія Гончара – ще не всі наші перемоги за останні кілька місяців. Наші юні митці – Світлана Вертола, Єгор Семенюк, Мар'ян Кондратюк, Катерина Барановська (Чайка) і той-таки Дмитро Зозуля – опублікувалися в альманасі «Рідний край». Як згадує Михайло Кузьмович, цей збірник був першим українськомовним після скасування заборон на друк. Але з 1917 протягом усієї радянської доби, ясна річ, не виходив ізнов. Відроджений 15 років тому завдяки тодішньому ректору Університету. Михайло Наєнко відтоді – голова редакційної ради альманаху. Нині видання виходить двічі на рік. Не лише творчістю єдиною – до «Рідного краю» можете подавати й літературну критику. Студенти зачитали власні твори зі свіжого випуску, згадуючи нещодавню практику в Музеї Рильського. Завдяки частим відвідинам Музею познайомилися з Ольгою Смольницькою. Вона посприяла публікаціям літтворців у «Рідному краю». Світлана Вертола принагідно згадала чудову ініціативу «Твоя поетична листівка» - легкий і цікавий для сприйняття формат, який залучає, до того ж, ілюстраторів до поезії. Листівки тепер побачимо й шведською! Літературники співпрацюють із кафедрою германської філології та перекладу нашого Інституту. До речі, не забуваймо про Дні Швеції в ІФі, що тривають нині.

    Михайло Кузьмович іще зачитав кілька рядків із Рильського та Сосюри, адже скоро будемо бачити «Київські вулиці, білі каштани» та як «Ластівки літають, бо літається». А потім професор відрекомендував Ларису Хоролець – народну артистку України, очільника кафедри театрального мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, що на території Києво-печерської лаври. «Хрещеним батьком» пані Лариси є театр імені Франка, де вона зіграла понад 50 ролей. Окремі – особливо знамениті, як-от роль Ганни з «Украденого щастя» Івана Франка. Хоролець і сама написала 4 п’єси. А Михайла Кузьмовича Лариса Іванівна називає «хрещеним батьком в мистецтві». Актриса натхненно закликає: нехай молода когорта життєрадісних закладає нове літературознавство… і нову літературу!Нині ж вкладаємо в найцінніше – у цвіт нації. У молодь. Лариса Іванівна разом із своїми студентами зіграла кілька уривків п’єс. Посміялися над сучасною комедією про бюрократизм «Санітарний день». А замислитися змусила постанова за Олексієм Коломійцем. Зала принишкла, подумки відповідаючи на питання спектаклю. Що таке порядок? Хто є великі і як вони керують світом? Чому ми починаємо промови з «я»? Раби звикли до рабства і ніколи того не позбудуться? Усі продаються? А найнебезпечніша частина тіла – язик. Держава безсловесних буде щасливою. І можливо, щастя – їжа, нещастя – голод, а посередині – філософія.

    Як завжди, театр дає катарсис і поштовх до міркувань. Актори, як і філологи, – майстри слова. Тож літстудія у квітні вдалася на славу.

    Текст: Юлія Кузьменко. Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

  • Наші студенти - найкращі!

    Завершився ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (4-5 квітня 2019 року). Багато цікавих доповідей, нестандартні та часом бентежні завдання й відповіді, а також цілий спектр емоцій відкрився учасникам. За результатами олімпіади І місце в цьому етапі здобув Павло Кучмійчук, студент Інституту філології (3 курс ОС "Прикладна лінгвістика").

    Колеги із кафедри прикладної лінгвістики Національного університету "Львівська політехніка" вручили нагороди призерам, подякувавши викладачам, які готували студентів, зокрема й професору Наталі Дарчук, одній із членів журі олімпіади, та доценту Оксані Зубань.

    Детальніше - за покликанням: https://u.to/nEYUFQ

  • Участь тюркологів ІФ у творчому фестивалі "Золотий ключик"

    18 грудня студенти 1 курсу, які вивчають турецьку, дебютували на презентації фестивалю-академії кіно-театральної TVорчості “Золотий ключик” до Дня Святого Миколая.

    Першокурсники кафедри тюркології виступали на одній сцені з відомими телеведучими «Нового каналу», «СТБ», «Першого національного», серед яких Влада Литовченко та Наталія Кудряшова; із зірками відомих телепроектів, виконавцями головних ролей у серіалах «Школа», «Марк+Наталка», «Історія одного злочину», «Пес», «Той, хто не спить», учасниками «Голосу країни», «X-фактора» та шоу «Холостяк».

    Під час святкового дійства завітав справжній Святий Миколай із подарунками для всіх, хто себе гарно поводив протягом року.

    Студенти-тюркологи вразили гостей концерту тремтливим виконанням однієї з найвідоміших та найулюбленіших пісень українців «Сам собі Країна» у перекладі турецькою. Дівчата здивували своєю харизмою, прекрасним почуттям гумору та невичерпним зарядом енергії, яким вони охоче ділилися з гостями.

    Висловлюємо щиру подяку нашим талановитим студенткам: Анні Савків, Вікторії Логащук, Ірині Кулик, Закії Шукуровій, Юлії Нужді, Анастасії Марченко, Єлизаветі Грінченко, Соломії Васильєвій та їхньому куратору Антоніні Каленській!

    Інформацію надала кафедра тюркології

  • СВЯТКУВАННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО РІЗДВА

    Шостого грудня студенти та викладачі кафедри слов'янської філології відсвяткували Слов'янське Різдво. Студенти-славісти занурили аудиторію у світ казки, чудес і магії. Пофантазувавши над сюжетом старої, як світ, казки "12 місяців", вони запропонували свою історію про те, як зародилася традиція святкувати Слов'янське Різдво на кафедрі.

    Оповідала казку студентка 2-го курсу хорватистики Олександра Трофімішина. Дія розгорнулася у королівстві Слов'яндія. Оскільки не було у цьому королівстві Різдва і зимових свят, королева (студентка 4-го курсу хорватистики Олександра Панфілова) видає наказ знайти і принести свято у королівство. А юна допитлива дівчинка (Юлія Чубарєва, студентка 3-го курсу болгаристики) вирушає на його пошуки.
    У процесі розгортання подій дівчинка зустрічає старійшин слов`янських країн, які і розповідають їй про традиції святкування зимових свят у своїх країнах. Все це відбувається в оригінальній і живій манері - з захопливими презентаціями та національними атрибутами. Хорватисти, богемісти і білорусисти потішили глядачів різдвяними музичними композиціями. Про різдвяні традиції Сербії розповів студент 1-го курсу Гліб Позняк. Болгарію представила студентка 3-го курсу Анастасія Фесенко в образі провидиці баби Ванги і почастувала аудиторію традиційною болгарською стравою – «тиквеником» (пиріг з листового тіста з гарбузом, домашнім сиром, горіхами та медом), а також роздала усім свої передбачення на наступний рік. А Кирило Гращенко, за традицією болгар, легенько постукав гостей свята «сурвачками» – кизиловими гілками, прикрашеними білими і червоними нитками, ласощами, сухофруктами і попкорном, бажаючи усім здоров`я і достатку у прийдешньому році.

    І ось, дізнавшись про прекрасне свято Різдва Христового, дівчинка розповідає про нього у королівстві. З тих пір мешканці Слов`яндії і почали відзначати це свято.

    На завершення заходу учасники виконали відому на весь світ українську щедрівку «Щедрик», після чого почастувалися різдвяними солодощами.
    В аудиторії панували тепла родинна атмосфера, різдвяний дух та загальний святковий настрій. Усі присутні залишилися в емоційному піднесенні та натхненні. А студенти, в очікуванні передріздвяного дива, пішли готуватися до іспитів...

    Текст: Юлія Чубарєва
    Фото та відео: Валерій Попов

    Ролик доступний для перегляду:
    https://youtu.be/sAxJ8P_gBY8

  • «Голос КНУ-2019»: золото здобула студентка ІФ!

    Ті філологи, які вирішили перед вихідними не здатися втомі, що накопичилася за тиждень, могли потішитися. Недарма прийшли підтримати наших учасниць у Червоний корпус! Честь Інституту філології захищали аж троє юних співачок: Анастасія Железняк, Аліса Тінтулова та Лілія Морська. Вони мали спершу виступати у трійках, об’єднані разом із представниками інших факультетів/інститутів КНУ. Серед 15 конкурсантів до фіналу пройшли лише п’ятеро, і кожен мав виступати вже сам. Повноцінний номер, обрана до душі композиція. Лілія Морська, студентка-японістка 1 курсу, наважилася переспівати Френка Синатру («The Girl From Ipanema»), і не помилилася. Саме вона стала Золотим Голосом, чим перевершила успіх попередніх років (бронзу торік принесла ІФу Влада Лєпшина, срібло позаторік – Захарій Давиденко). Дівчина отримала приз – сертифікат на запис у студії власної пісні – від спонсорів проекту.

    Юлія Кузьменко

  • Вікторина «IFilm» для справжніх кіноманів

    13 листопада культурно-мистецький департамент СПІФу провів для студентів вікторину «IFilm». Учасники-кіномани мали змогу взяти участь у конкурсах, повеселитися і завести нові знайомства.

    Фото: Валерій Попов

  • Літстудійці Інституту філології взяли участь у фестивалі «Голосіївська осінь»

    Фестиваль української поезії «Голосіївська осінь» уже не перший рік гостинно вітає представників із різних мистецьких осередків. Традиційно – в Літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, за що подяка директору Вікторії Колесник. Цьогорічна зустріч збіглася з 50-річчям відкриття музею. Для студентів і викладачів ІФ це місце – рідне, бо саме наші філологи – Неоніла Підпала, Людмила Зінчук та Галина Касич – свого часу ініціювали його відкриття. А до того у цій садибі господарював Максим Тадейович, про що так яскраво, із ніжністю згадував його онук Максим Георгійович. Він любив відпочивати в плетеному крісельці під вербою, любив рибалити, втекти від метушні, зануритися в себе, аби потім народилися поетичні рядки. Любив повертатися й у рідне село Романівка, що на Сквирщині. Нині й там музей поета. І не лише поета, а вченого, вчителя, перекладача…

    Привітати земляка з Романівки завітав фольклорний ансамбль «Червона калина», найменшенька його учасниця зачитала вірш Максима Тадейовича. Також відвідали фестиваль представники сквирської школи, творчого об’єднання «Літературний форум» (зокрема Роман Кухарук, колишній літстудієць Шевченкового університету), лауреати поетичного вернісажу «Троянди й виноград», фестивалю «Відкриті небеса», кабінету молодого автора Спілки письменників України. Світлана Гобелевська розповіла про конкурс «Житомир TEN», названий на честь друга Максима Рильського – Бориса Тена. Ще співали пісень на слова Рильського, зокрема бард Володимир Каверні. Потішили й творчістю київського бардклубу «Дім». Серед читців були й члени літоб’єднання «Севама» (із санскриту – «яблуко») Кот Ельпітіфор, Оксана Яблонська й Володимир Осипенко.

    За словами директора Центру літтворчості ІФ Михайла Наєнка, найяскравіше сяяли юні митці літературної студії імені М. Рильського. Поети гідно представили наш Інститут. Дехто переборював страх, адже лише перший курс! Досвідченіші презентували вже й власні проекти: Катерина Барановська розповіла про «Твою поетичну листівку», а Леля Покотиполе декламувала поезії із власної збірки «Повстанське радіо». Музична й поетична творчість не змовкала «до останнього яблука». Тепло надворі – бабине літо наздогнало «Голосіївську осінь» − і тепло на серці після мистецької події, що вересневої п’ятниці об’єднала багатьох талановитих людей.

    текст: Юлія Кузьменко
    фото: Сергій Терещенко

  • Студентський парламент Інституту філології на Маркеті мов

    15 вересня у центрі Києва відбувся масштабний освітній фестиваль «Маркет мов», де студенти нашого Інституту брали учать в організації інтерактивів для киян.

    "Маркет мов" - це захід, метою якого є популяризація вивчення іноземних мов. Організаторами події є Міністерство інформаційної політики України та проект Lingva.Skills за ініціативою Студентської ради при МІП.

    Для членів Студпарламенту Інституту це була чудова нагода поділитися своїми знаннями з киянами!

  • В Інституті філології відбувся випуск магістрів

    3 липня в Інституті філології відбувся випуск магістрів. Цього року їх було 925, і майже третина випускників отримала дипломи з відзнакою. Колишніх студентів вже як своїх колег привітали директор Інституту професор Григорій Семенюк, викладачі та гості – випускники попередніх років. Відмінникам-сходознавцям дипломи вручали Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В‘єтнам в Україні Пан Нгуєн Ань Туан та Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні Пан Юдді Кріснанді. Святкового настрою додали чудові музичні й танцювальні номери у виконанні гуртів ГуляйГород, Юлії Забузької, студентів-японістів та гінді, гостей з Інституту музики. Хай щастить вам, випускники!

    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

Сторінки

Subscribe to наші студенти