наші студенти

  • Чекаємо на відновлення роботи радіо Інституту в наступному семестрі

    Життя Інституту філології щодня по-новому цікаве, різнобарвне. Учора наш директор вітав випускників-магістрантів, тим часом в інших курсів сесія в розпалі (дарма що дистанційна), але онде попереду три вихідні.

    Відпочиваємо та згадуємо жвавий й гомінкий ритм філологів. На великих перервах студенти слухали радіо Інституту. Редакційна група намагалася дібрати найкращі українські та зарубіжні треки, також диктори анонсували цікаві заходи Університету й нагадували про визначні події кожного дня. Нині радіо на паузі, але його ведучі – студенти-філологи – щиро чекають на повернення до мікрофона. Для них така діяльність стала неабияк корисною. Нижче – пряма мова наших колег.

    Олександра Трофімішина, ведуча денних включень:

     

    «Хей, хей, хейй, з вами радіо ІФ та ваша ведуча Олександра Трофімішина. Ех, як я скучила за цими словами! Радіо Інституту – це не лише словосполучення, щоденні вправи для дикції, перерви з вами, українська музика, танці за мікрофоном, випадкові фото, гучний сміх, позитивні емоції, нескінченні жарти і просто мрія маленької Сашки бути ведучою Хіт FM. Це наша сімейка, маленька сім'я особливих людей. Люблю вас усіх, сумую! Привіт із Белграда, скоро почуємося на Радіо ІФ»

    Юрій Попович, ведучий вечірніх ефірів:

     

    «На радіо завжди відчуваєш зв’язок із кожним місцем в Інституті, і водночас велику відповідальність. Коли сідаєш за мікрофон, одразу відчуваєш сотні очей (чи радше сотні вух), прикутих до динаміків. Сподіваюся, я ще матиму можливість зайти до відділ зв’язків із громадськістю та привітати Інститут із закінченням карантину на великій перерві»

    Ярослава Ємець, диктор ранкових ефірів:

     

    «Радіо ІФ для мене – маленький Усесвіт, за яким зараз я дуже сумую. Для мене стало важливим щотижня ділитися з усім Інститутом інформацією про найважливіші новини, заходи і т. ін. Бути диктором – чудовий досвід! Це допомагає мені розкритися, вдосконалити свої ораторські здібності, навчитися новому. Зараз я дуже сумую за нашим радіо… Хочу подякувати кожному, хто причетний до створення та діяльності цього проекту»

     

    Що ж, чекаємо знову на хвилі! До зустрічі в Жовтому корпусі.

    Категорії: 
  • ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ З ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ: ZOOM VS GOOGLE CLASSROOM

    Ну що ж, пройшов місяць роботи у дистанційному режимі і час підбити деякі проміжні підсумки. Коли я отримала інформацію, що ми переходимо на дистанційну форму навчання, перше, що спало мені на думку: "не можна втрачати дорогоцінний час!". Тому ледь чи в перші ж дні проголошення карантину, я вирішила для себе шукати шляхи забезпечення якісного освітнього процесу, навіть у таких цікавих і доволі складних умовах. Порадившись з декількома друзями, які активно дистанційно спілкуються у своїй роботі з роботодавцями і колегами, я вирішила освоїти для себе програму Zoom. І перші свої заняття я почала проводити вже 13 березня. З цієї дати і почалися наші (спільні зі студентами) пошуки оптимального формату занять. Перепробувавши інші програми для налагодження зв’язку, все-таки зупинилися на Zoom. Серед переваг цієї програми для себе виділяю: можливість трансляції екрану, наявність електронної дошки, записи на якій можна зберігати у будь-який момент заповнення (зазвичай під час пояснення граматичного матеріалу, я дублюю на дошці конспектно те, що проговорюю; адже аудіозв’язок іноді підводить + студенти відразу отримують візуальний матеріал, що у певній мірі відтворює функцію реальної дошки); можливість трансляції звуку зі свого комп’ютера (можна разом прослуховувати аудіювання, чи переглядати відео тощо); функція запису конференції (за наявності пам’яті на вашому ґаджеті, можна записувати лекційні, семінарські або просто використовувати цю платформу для запису домашньої роботи, як це роблять декотрі з моїх студентів). Єдиний мінус, який я знайшла у цій програмі, - це ліміт у часі для безоплатного користування. Проте для нас не викликає ніяких труднощів перепідключитися через кожні 40 хвилин користування. Знайшла у цьому моменті певну користь: коли студенти втомлюються, ми оголошуємо невеличку перерву на відпочинок 10-20 хв (coffee break або вже «наше» турецьке kahve molası).

    Коли ми нарешті змогли організувати процес проведення онлайн занять, все більше питань викликала проблема того, як саме встигати перевіряти домашнє завдання і зробити контроль результатів таким, щоб це було зручно обом сторонам процесу: адже студентів багато, а ти один. На першому тижні відчула наскільки студентам важко виконувати обсяг письмових завдань, який збільшився у рази, і настільки важко перевіряти письмові завдання, які хаотично пересилалися на різні платформи зв’язку. Для мене особисто це був челендж. Ще ніколи у своєму житті я не відчувала себе настільки прив’язаною до свого ноутбука і телефону. І тоді у нагоду прийшла порада колеги, яка для себе відкрила Google classroom. Як тільки я проконсультувалася щодо роботи у цій системі, я зрозуміла, що відтепер – це найкращий «товариш» у перевірці домашньої роботи на найближчий час до завершення карантину. Все стало набагато простішим, адже увесь контроль зберігається систематизовано в одному місці. З плюсів: редагувати твори, вправи тощо стало дуже просто (коментарі, рекомендації, правки викладача відображаються у файлі, надісланому студентом); ведення електронного журналу; відправка оголошень усьому курсу; можливість завантаження навчального матеріалу; планування завдань і терміну виконання разом з балами; проведення контролю у формі тестових завдань та ін. Спало на думку, що цей сервіс є настільки зручним, що можливо і у подальшому буду ним користуватися.

    Хочу наголосити на тих моментах, які на мою думку пішли на користь усім нам: зв’язок між студентами і викладачами став ще більш тісним, а співпраця між цими сторонами і дійсно є двосторонньою; ми навчилися, як-то кажуть, викручуватися (усі челенджі, які поставали перед нами вирішувалися поступово і ефективно). Ми розвиваємося і намагаємося йти у ногу з усім світом в примусово поставлених умовах, до яких ніхто не був готовим.

    Проте все це не замінить нам живого спілкування і рідної Alma Mater, за стінами та атмосферою якої ми усі дуже сумуємо!

    Текст: асистент кафедри тюркології Каленська Антоніна Станіславівна

  • Наша студентка перемогла у конкурсі "Львів європейський"

    Студентка Інституту філології Катерина Дарчик перемогла на першому Всеукраїнському конкурсі перекладачів серед студентів "Львів Європейський" у номінації "Іспанська мова". Для дівчини перемога стала подарунком, адже саме тоді Катерина відзначала день народження. Конкурс об'єднав перекладачів із шести мов. Загалом з усієї України змагалися 1326 студентів, із яких у другий тур вийшли 150. Доти у 2004-2019 роках щорічно "Львів європейський" проводив конкурси перекладів серед школярів.

    Вітаємо та зичимо нових перемог нашим вихованцям!

    Фото - з офіційної сторінки конкурсу "Львів європейський".

    Категорії: 
  • Залітаймо до «Щебетарні»!

    Саме так називається просвітницький онлайн-проект мовних цікавинок від студентів-україністів Інституту філології. До Міжнародного дня рідної мови 19 лютого на лінгвістичному клубі «ЗМовники» студенти розповіли про свою спеціалізацію та запросили підписуватися на «Щебетарню» в соцмережах. Вдосконалення мовних компетенцій гарантоване!

    Голова лінгвоклубу Оксана Мацько відкрила захід. Сьогодні питання рідної мови часом набуває сумної тональності, стає питанням життя й смерті. Згадаймо лишень Артема Мірошниченка, волонтера з м. Бахмут, який загинув через власну позицію щодо рідної української. Мовне питання завжди на часі, вважає Оксана Михайлівна. Маємо пам’ятати про нього щодня.

    Пам’ятати – і діяти. Для цього на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики розробили спеціалізацію «українська мова в прикладних аспектах». Про переваги та недоліки спецкурсів розповідали Тетяна Асєєва та Наталя Гайдиш. Дівчата вже на фінішній прямій, на четвертому курсі. От і пригадують усі яскраві моменти на кафедрі. Тут дають актуальні знання: наприклад, сугестивна лінгвістика навчить вплинути на читача, на потенційного споживача ваших послуг чи товарів. Редагування уможливлює вдосконалення текстів, поважаючи авторський стиль та його бачення. Студенти проводили палатографування, вивчали мову ворожнечі в Інтернеті, пробували себе в ролі суд експертів тощо. Тепер вони готові створювати креативні проекти!

    «Щебетарня» - саме такий, покликаний показати живу, не підручникову, українську мову. Автори ідеї Анна Бакума і Влад Бибик демонструюь, що українську можна подавати соковито, а не сухо. Думка створити спільноту виникла на одній із пар. де обговорювали незвичайні назви кольорів («мокрий асфальт», «закохана жаба» – як вам таке?) Аня написала Владу: «Створімо групу, де ділитимемось усім цікавим, що чуємо на парах!» Адже цей мовний скарб треба донести не лише філологам. За реакцією на перший пост (48 поширень) про правопис слова «Геловін» друзі побачили: проект на часі. «Щебетарня має свій дизайн і кілька рубрик:

    - слово дня – забуті чи несправедливо вилучені з ужитку лексеми + сучасний контекст;
    - лагідна українізація –українські пісні, за якими можна вчити мову;
    - голосування – щось на кшталт тестів до ЗНО);
    - меми.

    «Щебетарня» - це антисуржик (відлога замість капюшона, ополоник замість черпака), багатство та грамотність мови. І поки Аня та Влад шукають годинку-півтори на день, щоб підготувати для нас за шаблоном новий пост, їхні викладачі дуже пишаються своїми вихованцями. На сьогодні проект має близько тисячі читачів, навіть сучасні співаки лайкають їх - Alyona Alyona та Аліна Паш. Підписуйтеся на «Щебетарню»:

    Підписуйтеся на «Щебетарню»:
    Інстаграм: hhttps://www.instagram.com/shchebetarnya/
    Фейсбук: https://www.facebook.com/shchebetarnya/
    Телеграм: https://t.me/shchebetarnya

    Текст Юлії Кузьменко. Фото Валерія Попова.

  • Магічні листівки в «Закапелку»

    Творчі люди з Інституту філології знаходять одне одного й своє покликання. Результат – тривалі проекти, затишні презентації. Уже два роки існує ініціатива нашої магістрантки Світлани Вертоли «Твоя поетична листівка». Поети й ілюстратори з усієї України знайомляться через свої тексти й художні роботи. Кожен комплект листівок присвячений певній темі. Свіжа збірка – про магію, чарівництво та нечисті сили. Серед авторів листівок також є студенти-філологи ІФ (Богдана Орел, Юлія Кузьменко й сама Світлана Вертола). Анна Комар – незмінна художниця поетичних листівок. Висвітлювати презентації фотоальбомами завжди береться випускник Сергій Терещенко.

    І цього разу презентація нового комплекту відбулася 7 грудня в нещодавно відкритій книгарні-кав’ярні на Подолі, де працює ще одна студентка Інституту філології Іванна Чорна. Атмосферу намагалися зробити справді магічною. Притлумлене світло, уже сяють новорічні гірлянди, а на столиках Світланка дбайливо розклала свіжі – щойно з типографії – листівки. Вона познайомила всіх гостей презентації, кожен мав відрекомендуватися й назвати три факти про себе. Зненацька складно відповісти, але це корисний інтерактив: кожен назве те, що згадає як важливе про себе, так покаже своє обличчя. Потім можна й до власних віршів: поети читали тексти з листівок чи просто з власної добірки (як-от Ана Номарен, ще одна випускниця ІФ). Розповідали, як починали шлях поета, художника, музиканта, фотографа, актора... Насамкінець Світлана попросила гостей запропонувати ідеї для наступного комплекту листівок. У топі наразі теми «Подорожі», «Екологія», також зацікавила ідея створити фотолистівки.

    Такі події – можливість креативних людей знайти одне одного й організувати в майбутньому щось нове. Успіхів Світлані! За нагоди зазирнемо в Zakapelok до Іванни.

    Фотографії Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

  • Знайомство з проектом "Про Важливе": бесіда про екологію

    Ми вчимося жити шляхом спроб і помилок. Але часом так хочеться знати заздалегідь, як діяти в тій, чи іншій ситуації, а не раз за разом набивати синці.

    Про Важливе – проект, який підготує і навчить тому, про що ми не почуємо на парах. Перша зустріч була присвячена eco-friendly lifestyle.Думаєте, що це шалено складно й морочливо? Лектори спробували довести: все геть не так.

    Наші друзі EcoLogic - проект студентів КНУ. Вони допоможуть тобі почати змінювати світ. Як стати на тернистий шлях eco-friendly та що важливо знати в цій нелегкій справі – про все це дізналися на зустрічі з кодовою назвою «Твоя ЕкоСвідомість». На зустрічі розігрували подарунки - багаторазову торбинку для зберігання продуктів та бамбукову зубну щітку.

    Фото Валерія Попова. Інформація - https://t.me/knuspif, Анна-Ніколь Бакума.

  • Тиждень першокурсника Інституту філології

    Першачки вже трохи призвичаїлися до розкладу, навчилися знаходити аудиторії, трохи планувати час. До сесії далеченько. Відомо ж, що до перших іспитів ти не студент. Студпарламент вирішив пришвидшити перетворення першокурсників на частину Інституту, заодно познайомитися з ними ближче. Від 30 вересня до 4 жовтня СПІФ щодня влаштовував івенти для студентів.

    1. Speed dating – американський винахід знайомств. 3 хвилини спілкування двох незнайомих до того молодих людей, після чого вони міняються по колу. Тож усі з усіма встигають побалакати. Відділ зовнішніх зв’язків та Яна Хоменюк підготували навіть шпаргалку, якщо не знаєте, із чого почати розмову – студенти мали перелік запитань: яка спеціальність? чи добре знаєте Київ? чи траплялася якась незвичайна історія за останні 2 тижні? Торік чимало людей так уже знайшли собі друзів, тож Яна вирішила повторити захід. На додачу розіграли в лотерею чашку з символікою СПІФ.

    2. Мемознавча вікторина. Готуючись до ЗНО, натрапляли на «Файні меми про українську літературу»? Філологи Жовтого здатні зробити цілу науку про меми. Ведучий Влад Бибик дав коротку передісторію. Нагадав, що мем – це сучасний фольклор, елемент своєрідної знакової системи. Анна Бакума сиділа в журі, туди ж долучилися ті, хто прийшов не грати, а спостерігати. Кілька турів, де первачки мали вгадати мем, розповісти про його походження, створити власні, показати мем, не називаючи. хто чогось не знав, тепер матиме до арсеналу смайликів і стікерів у соцмережах ще й нові для себе мемчики.

    3. Благодійний ярмарок у дворику ІФ. Організував Юрій Попович, знайшов багато талановитих. Кошти будуть передані дитячому будинку, із яким тримає зв’язок соціальний департамент на чолі з Інною Подорвановою. Тут побачили Світлану Вертолу і «Твою поетичну листівку» (у них також є наліпки й печатки, шукайте: @yourpoeticpostcard). Розігрувалася намальована просто у внутрішньому дворику картина. Співали під гітару й окулеле. Проводили майстер-клас із виготовлення суші навпаки, цукерок тощо. Серед інших мистецтв було й фото: порадував Володимир Прилуцький, член інформаційного департаменту СПІФ, який з нуля за 8 місяців освоїв плівкову фотографію. Тепер його роботи прикрашають кав’ярні.

    4. Квест «Стежками студента», що почався біля актової зали. Аня Бакума спрямовувала, хто куди. Перед початком на удачу терли бюст Шевченка, а потім за годину мали оббігти кілька локацій (вітражі, їдальня, 152 ауд., дворик, Профбюро, кімната СПІФ) Виконували різні завдання: назвати кілька мов на літеру, зробити селфі з хлопцем або чоловіком у філологічному царстві і таке різне.

    5. У п’ятницю активності йдуть на зменшення, тому просто тихенько сиділи, дивлячись фільм. У мистецькій залі відбувся кінопоказ мовою оригіналу. Заздалегідь голосуванням у Телеграм-каналі визначили, що демонструватиметься стрічка «Всім хлопцям, яких я любила раніше» (2018). Кіно англійською, потім планувалося обговорення. А якщо студенти захочуть, наступного разу ВЗЗ та Яна Хоменюк оберуть інші мови. Ще в п’ятницю на головних сходах організували фотосушку – кадри з життя ІФ.

    Тиждень минув, тепер час відпочити з новими враженнями. Ото попрацював Студпарламент! Уже цікаво, що готують далі.

    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко.

  • Літні стажування в Греції очами неоелліністів

    26 вересня в Центрі елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася зустріч зі стипендіатами літніх програм-2019, які поділилися своїм досвідом та враженням про навчання та волонтерство в Греції. Крім загальноєвропейських програм студентського обміну Erasmus+, в Греції наш Університет співпрацює з національними програмами, завданням яких є знайомство молоді та фахівців з елліністичних студій з культурою та суспільством сучасної Греції. Ці програми засновані, як правило, на базі найбільших освітніх та наукових центрів Греції: Національного університету Афін імені Йоанна Каподистрії, Салоніцького університету імені Арістотеля, Центру грецької мови, Інституту досліджень балканського півострову. Участь у програмах допомагає студентам опанувати новогрецьку мову, познайомитися з культурною ситуацією в країні, обрати напрямок наукових досліджень. Після повернення стипендіати використовують отримані знання в діяльності Центру елліністичних студій, наприклад, долучаючись до перекладацького семінару, метою якого є ознайомлення українських читачів з новогрецькою літературою.

    Волонтерство є ще однією можливістю для студентів відвідати Грецію. До Центру часто звертаються різні українські організації, що потребують кваліфікованих перекладачів для проведення власних заходів у Греції. Для студентів це гарний шанс випробувати свої знання мови, познайомитися з особливостями перекладацького фаху. Цього року до нашого Університету звернулася Українська рада миру, що організовує оздоровлення українських дітей в Греції, і одна зі студенток-неоелліністок супроводжувала групи дітей на острові Евбея.

    Ю.Лебедєва, 4 курс, програма вивчення новогрецької мови та культури Інституту досліджень балканського півострову, група С2:

    «Цього літа у мене з'явилася можливість на власному досвіді перевірити ефективність літніх програм. Цілий місяць я провела в Греції на 47-ій щорічній програмі з вивчення грецької мови і культури. Курс був коротким, через це дуже інтенсивним. Щотижня з понеділка по суботу ми відвідували заняття з грецької мови та лекції з культурології. Щонеділі вирушали на екскурсії по Македонії. В цілому, це був дуже хороший і корисний досвід, про який я не шкодую. Для лекцій були запрошені найкращі викладачі Греції, котрі дали нам безцінні знання. Крім грамотної організації навчального процесу, програма також дає можливість опинитися безпосередньо в мовному та культурному середовищі і познайомитися з людьми з усього світу.»

    Анастасія Череда, Карина Дорошенко, 2 курс, програма «Ясон» Салоніцького університету імені Арістотеля, група С1:

    «Ми дуже раді тому, що мали змогу побувати на програмі «Ясон». Це дуже гарна можливість підвищити свій рівень знання мови і застосувати її на практиці. Найголовнішим є те, що ця програма дає змогу перебувати в самому середовищі мови, а викладачами є безпосередньо її носії. Під час перебування стирається так званий мовний бар’єр і покращується сприйняття мови на слух. Кожен день для мене був переповнений цікавою і корисною інформацією. Були також заняття з грецької культури і навіть з грецьких танців. Щотижня були заплановані екскурсії та відвідування музеїв. Прогулюючись містом, можна було завести декілька нових знайомств, адже греки раді просто поспілкуватися. Ця поїздка надихнула, ми змогли ще раз зрозуміти для себе наскільки нам подобається мова, яку ми вивчаємо в університеті».

    Анастасія Шаповаленко, магістрантка 2-го року навчання:

    «У червні цього року я отримала чудову можливість взяти участь у волонтерському проекті у співпраці з «Українською Радою Миру». Благодійний фонд щороку організовує оздоровчі поїздки до дитячого табору на острові Евбея у Греції. Протягом багатьох років наш Центр елліністичних студій співпрацює з Радою та надає можливість студентам-елліністам відточити перекладацькі навички у мовному середовищі, що є надзвичайно важливим у процесі вивчення іноземної мови. Цьогорічний щасливий квиток поталанило отримати мені, тому протягом двох тижнів я мала змогу бути перекладачем, супроводжуючи групу дітей та вихователів у Греції. Окрім потужної мовної та перекладацької практики, я відкрила для себе нову, традиційну Грецію зі своїми звичаями та автентичною культурою. Безумовно такі проекти збагачують новими враженнями, знаннями та досвідом, більше того, стають стимулом розвиватись в обраному напрямі та удосконалювати рівень грецької мови».

    Зустріч та бесіду вів Андрій Савенко. Фото Валерія Попова.

  • Презентація ОСС Інституту філології в актовій залі

    12 вересня в актовій залі Інституту філології відбулася презентація органів студентського самоврядування. Марина Мицюк, Дарина Стафійчук та Яна Овчиннікова представили студентський парламент, студентське профбюро та студентські ради гуртожитків. Зустріч була зорієнтована переважно на перший курс, але загалом усі охочі можуть обрати департамент, де б хотіли працювати. ОСС чекає на вас!

    Заповнюйте гугл-форму до 16 вересня, аби долучитися до команди студактиву: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeOpNxAx3H0JAYMOhgu7-1Px0Y8XP3h... і стежте за новинами в Телеграм-каналі: https://t.me/knuspif

    Фото - Валерій Попов.

  • «Не бійтесь стати поколінням!» - девіз для першого курсу літтворчості

    Можливо, першокурсники-літтворці оберуть собі й інший, але така річ лунала від директора Центру літературної творчості професора Михайла Наєнка, коли 10 вересня він вів першу цьогоріч літстудію імені М.Рильського. Рік тому радив: «Не бійтесь бути геніальними!» Не позичати завзяття й таланту нашим сучасникам, які творять нову, геть іншу літературу. Їхні імена увійдуть в історію. До цих митців додадуться одинадцятеро дівчат, які переступили поріг Жовтого корпусу у вересні, аби відточувати зміст і форму, карбувати слово.

    Майже кожна з поетес прочитала свої твори. Старший студієць Дмитро Зозуля зацікавився: спостерігається тенденція до класичних строф, торік було більше верлібрів. Радить пробувати й прозу. І читати будь-які твори – віршованим рядком чи ні – вголос. Аби зникала авторська глухота. Це справді корисно. Студкуратор першачків, четвертокурсниця Анна Комар запевняє: техніка прийде, викладачі допоможуть. А поки що просто вітає сміливиць із початком, згадуючи свою першу студію. Професор ніна Бернадська також не акцентувала на недоліках. Головне, що таланти, безумовно, є в кожній з літтворців. Зачепили теми інтимної лірики, Бога й гріха, індивідуальний неповторний погляд та «філософська нотка в таких юних леді». А далі буде!

    Михайло Кузьмович виступив як історик літератури й нагадав знаменні дати. Учора, 9 вересня, святкували 250-річчя Івана Котляревського, а сьогодні, 10 вересня – 125-річчя Олександра Довженка. 80-річчя відсвяткував Валерій Шевчук, один із перших старост літстудії в Київському університеті. Нині він один із претендентів від України на Нобелівську премію, адже твори Шевчука перекладені багатьма мовами. До речі, студенти вивчатимуть давню українську літературу, і в цьому їм може допомогти нещодавня збірка В.Шевчука «Мудрість превічна». Там зібрано афоризми з Х до початку ХІХ ст.

    А цього літа відійшов у кращі світи найстарший літстудієць Юрій Мушкетик. Будучи на 4 курсі, письменник уже видав повість «Семен Палій». Продуктивні студенти є і нині. Михайло Кузьмович тішиться успіхам Дмитра Зозулі й Лелі Покотиполе. Літтворці ще й здобули престижну міжнародну премію імені Олеся Гончара. Та й це не край. Іде справді нове покоління. Краса як така ще не пізнана, але юні митці працюватимуть над красою свого слова. Не кажемо про ідеї у творі, це суб’єктивне. Згадуваний уже Довженко говорив, що всяке письмо йде за щось чи проти чогось. Принаймні, для самих письменників воно має бути очищенням та дороговказом.

    Наступні літстудії в Інституті філології вестиме новообраний староста Богдан Братусь. Дуже скоро вийде й одинадцятий номер «Сві-й-танку». На 12-ий не баріться подавати твори! Звертайтеся до Центру літтворчості, Марини Єщенко та Михайла Кузьмовича по консультації. Колись ви згадуватимете перші поетичні чи прозові спроби з усмішкою – до своєї юності й недосвіченості, до своїх найщиріших поривань.

    Юлія Кузьменко

Сторінки

Subscribe to наші студенти