поетичні читання

  • Творчість першокурсників на засіданні літературної студії

    22 вересня відбулася літературна студія, де присутні мали можливість ознайомитися з творчістю першокурсників Інституту філології. Твори для обговорення презентували переважно студенти освітньої програми "Літературна творчість". Також на студію завітала першокурсниця програми "Українська мова і література" та студентка Торгово-економічного університету. Жваве обговорення і побажання від старших колег, неочікувані рими і поезія сестер-близнючок наповнили позитивом дощовий день осені!

  • Літературні читання студентів і випускників "Літературної творчості"

    20 травня відбулися традиційні літературні читання студентів і випускників "Літературної творчості".
    Таку традицію свого часу започаткувала Київська школа поетів. Вони проводили читання у внутрішньом дворі жовтого корпусу у день перепоховання Тараса Шевченка. "Літ.творці" відродили традицію. І хоч погода не подарувала можливості комфортно провести захід так само у внутрішньому дворику Інституту філології, та творчий дух це не зіпсувало.
    Атмосфера літературних читань, які було проведено в аудиторії "Ретро", була натхненною і дружньою: звучала поезія, проза, авторські пісні.
    Приємно, що захід розпочався Гімном України, а завершився піснею "Лента за лентою". Їх на гітарі зіграв студент першого курсу "літературної творчості" Мар'ян Кондратюк.

    Дорошенко Каріна
    Фото - Дмитро Камінський, Сергій Терещенко

  • Книжковий Арсенал: поетичні читання із сурдоперекладом у проекті "Мистецтво від руки"

    Студенти Інституту філології взяли участь у поетичних читаннях на Книжковому Арсеналі. Проект "Мистецтво від руки" був покликаний донести поетичне слово до осіб із обмеженими вадами слуху. Тож доповненням поетичних читань був сурдопереклад, який і є справжнім мистецтвом від руки.
    Так, як слабочуючі не чують поезію, так і поети, на жаль, не чують осіб з обмеженими вадами слуху. Але усі віднаходили розуміння на емоційному рівні, завдяки написаним від руки текстам і сурдоперекладача Коб'юк Мар'яни. А естафету протягом читань поети передавали одне одному фарбованою рукою, додаючи яскравості у сірі будні.
    Учні школи-інтернату №9 м.Києва подарували поетам малюнки, у яких відобразили те, що уявили із віршів, а поети подарували у відповідь свої написані тексти.
    Знаходьте розуміння і творіть!

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Дмитро Камінський

  • Поетичні читання тюркологів, присвячені Ісмаїлу Гаспринському та Зії Гьокальпу

    22 березня 2016 р. у Центрі кримськотатарської мови і літератури пройшли літературні читання з нагоди 140-річчя від дня народження Зії Гьокальпа та 165-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського.
    В.о. завідувача кафедри тюркології доц. Ірина Покровська відкрила цей захід і право першою зачитати свою доповідь надала викладачу кримськотатарської мови, етнічній кримській татарці Емірамзаєвій Афізе, яка достойно ознайомила студентів із життям і творчістю свого видатного земляка – Ісмаїла Гаспринського.
    Доповідь викладача кримськотатарської мови Емірамзаєвої Афізе Саітмустафаївни «Особистість Ісмаїла Гаспринського у формуванні картини світу кримських татар ХІХ ст.» не залишила байдужими ні викладачів, ні студентів і викликала ряд нетривіальних питань щодо впливу особистості Гаспринського та світогляд та формування особистості кримських татар. Дискусія видалася досить цікавою.
    Продовжила знайомити слухачів із видатним сином кримськотатарського народу Ісмаїлом Гаспринським доц. Ірина Покровська, яка, у свою чергу, акцентувала увагу гостей саме на його публіцистичній діяльності. Гості дізналися про газету «Терджіман», про давню мову кримських татар. Було цікаво її побачити на великому екрані, адже доповідач підготував до свого виступу вичерпну презентацію. Отже, гості на власні очі побачили зображення Ісмаїла бея, його рідний край, випуски газети «Терджіман» і багато різних світлин із життя видатного публіциста і реформатора.
    Закінчила літературні читання доцент кафедри тюркології Федора Арнаут доповіддю про життєвий і творчий шлях Зії Гьокальпа. Доповідь супроводжувалася презентацією на великому екрані зображень та цитат видатного турецького письменника, а також емоційною подачею інформації самим доповідачем. Харизматична Дора Іванівна, як завжди вклала вир емоцій у свою доповідь і навіть створила цікавий діалог з однією з гостей – соціологом, людиною, яка самостійно вивчила турецьку мову, Ольгою Максименко.
    І гості, і доповідачі залишилися у захваті від літературних читань з нагоди 140-річчя від дня народження Зії Гьокальпа та 165-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського.

    Текст – Ольга Пишньоха
    Фото – Валерій Попов

  • Поетичні читання від Дори Арнаут

    21 березня 2016 р. у стінах Турецького центру інформації та досліджень відбулася довгоочікувана презентація творів відомої гагаузької поетеси, а за сумісництвом – доцента кафедри тюркології, к.філол.н Арнаут Федори Іванівни.
    Почути вірші турецькою та гагаузькою мовами зібралися студенти та викладачі кафедри тюркології, а також, власне, гагаузи, які проживають в Києві і з радістю завітали до Інституту філології послухати вірші рідною мовою.
    Дора Іванівна подякувала гостям за увагу до її творчості і розпочала свій творчий виступ з презентації великої кількості книжок, які вона видавала з 1994 р. Серед цього творчого доробку можна було побачити і збірки віршів і переклади українських класиків гагаузькою та турецькою мовами («Відомі українські класики Тарас Шевченко та Леся Українка гагаузькою мовою. Для Учнів 5-11 класів»), різноманітні підручники (“Aazdan kurs”) і навіть «Котигорошко» («Büük aylenin masalları» («КАЗКИ великої родини») (гагаузькою мовою) Літературно-художнє видання для дітей молодшого шкільного віку) у перекладі гагаузькою мовою.
    Дійство не випадково було заплановано на 21 березня – Міжнародний день поезії. Отже, Дора Іванівна щедро нагородила гостей великою кількістю вишуканої, темпераментно-емоційної, а подекуди тремтливої і ніжної поезії. Сама Дора Іванівна каже, що читати вірші може безкінечно і це, якраз та справа, від якої вона ніколи не стомлюється. Вірші декламувалися гагаузькою і турецькою мовами. «Мурашками» по спині пробігли рядки віршу «Чорнобиль», який Дора Іванівна написала після цієї жахливої трагедії. Рятівним нектаром стали вірші про кохання. На прохання студентів розказати про перший вірш, Дора Іванівна розказала майже пригодницький детектив! Публіка була в захваті від почутої історії, перенеслася у своїй уяві в сонячне, прекрасне гагаузьке село в Одеській області і разом з маленькою Дорою Іванівною вирішила стати поетом й у пошуках натхнення пішла у поле пасти овець. Гості перенеслися у минуле і почули яскраву розповідь про те, як маленька дівчинка вирішила стати поетом, знайшла зошит і олівчик й у широкому, залитому сонячними променями полі, спрямувавши погляд в небо, творила свої перші поетичні рядки. Поринувши в атмосферу безмежної романтики, гості насолоджувалися рядками цього самого, найпершого вірша Дори Іванівни. Потім студенти поцікавилися звідки Дора Іванівна бере натхнення для своїх віршів, на що поетеса відповіла ще однією колоритною репризою і перейшла до заключної частини свого виступу.
    Дора Іванівна Арнаут – це яскравий приклад талановитої, доброї та за будь-яких обставин життєрадісної людини. Натхненні її прикладом, усі ми безмежно раді, що маємо змогу працювати, навчатися поруч з видатною поетесою, потужним науковцем й, водночас, мудрою та вишуканою жінкою!

    Матеріали – кафедра тюркології

  • У Всесвітній день поезії в Інституті філології поезія звучала 24 мовами

    Студенти та аспіранти Інституту філології відзначили День поезії читанням віршів мовою, яку вивчають. Долучилися представники східної, західної та слов'янської філології.

    У стінах аудиторії "Ретро", яка відтворює інтер'єр початку ХХ ст., було знаковим проводити поетичний захід, адже значна кількість відомих поетів, літературознавців, навчалася і викладала у Київському університеті.

    21 березня поезія звучала такими мовами: гінді, індонезійська, іспанська, кримськотатарська, англійська, українська, арабська, французька, російська, шведська, німецька, італійська, японська, польська, хорватська, сербська, китайська, болгарська, корейська, турецька, в'єтнамська, білоруська, словеньска, чеська.

    Читалися вірші авторів різних стилів та епох. Вірш шведською мовою під гітарний супровід представила Качуро Єлизавета. Аспірант Сергій Рибалкін, який досліджує літературу Магрибу, зачитав вірші арабською та французькою мовами. Учасники заходу представляли вірші поетів країни, мову якої вивчають, деякі студенти презентували і власні переклади віршів українською. Олександра Лохман зачитала аудиторії монолог Мавки з п'єси "Лісова пісня" Лесі Українки мовою гінді.

    На захід було запрошено поета, перекладача, аспіранта Інституту філології - Тараса Малковича. Він зачитав присутнім власні тексти українською мовою та переклад деяких його віршів американською перекладачкою.
    Серед запрошених був і поет Коля Кулініч, споєрідний ретранслятор історії, онук відомого професора кафедри історії російської літератури Андрія Кулінича, ім'я якого згадане і на дошці аудиторії "Ретро".

    На завершення заходу враженнями поділився поет, літературознавець, професор кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Анатолій Ткаченко: "Розмаїття мов, які тут лунали показали, як ми розвернуті до світу, як можемо представити себе. І це справді свято, якщо поезія звучить багатьма мовами"

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Презентація літературного журналу "White Phoenix"

    16 березня до Інституту філології завітали учасники творчого об'єднання «Кам’яний острів» із презентацією літературного журналу «White Phoenix». На зустрічі були присутніми головний редактор журналу Ольга Комарова та коректор Вікторія Крижанівська. Вони розповіли про ідею створення журналу, авторів, творчість яких можна зустріти на сторінках видання, а також запросили молодих поетів надсилати у редакцію свою творчість.

    Презентація журналу перетворилася на затишний літературний вечір, адже своєю творчістю поділилися ті, хто вже друкувався у «White Phoenix»: письменниця Тетяна Белімова, поетеса Елен Тен, перекладач Павло Матюша, учасники літературно-музичного проекту «Ахіллес і Черепаха» Коля Кулініч і Юрій Строкань. Також було організовано «вільний мікрофон», щоби усі охочі почитали свої вірші. Студенти Інституту філології, переважно «літературної творчості», залюбки долучилися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Весна почалася творчо

    У мистецькій залі 1 березня відбулося чергове засідання літературної студії, яка функціонує на базі кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості.
    Присутні ділилися своєю творчістю, отримували відгуки, схвальні чи не дуже. Принцип студійних обговорень простий – здорова критика робить творчість кращою.
    Тексти вражали розмаїттям тем і стилів.

    Окрім читання та обговорення, студенти вирішили пограти у буриме. Пустивши папір рядами, зачитували те, що колективно створили, обмінювалися враженнями.

    Один із текстів вийшов таким:
    Вона продукувала березовий сік
    Сірі калюжі очима сумними блимали
    Ми стояли під вікнами білими
    Розмовляючи по телефону
    Я несу на голові свою корону
    А голову несу в своїх руках
    Чекаю батька , наче Телемах
    І прийде він із талими снігами
    Розтопче нас брудними ногами
    Зімкнувши вуста тонкі.

    Атмосфера панувала на стільки творча, шо студійці не хотіли розходитися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із поетом Володимиром Тимчуком

    Кафедра тюркології 9 грудня організувала зустріч із Володимиром Тимчуком, в особі якого поєднується лірична натура поета і твердий характер офіцера Збройних сил України.
    Аудиторії було презентовано мистецький проект «Бахчисарай 2021». До збірки увійшли поезії та переклади, як Володимира Тимчука, так і кримськотатарських поеток: Майє Сафет і Сеяре Кокче. Також під обкладинкою книги знайшли місце картини чотирьох художників: двох львівських і двох кримськотатарських.
    Таку назву для книги Володимир Тимчук обрав тому, що Бахчисарай, на його думку, найвиразніше історичне тло для кримського населення. У сам же Крим поет закохався з першої поїздки, у дванадцять років. Далі все більше зачудування справляли поїздки до Академії військово-морських сил імені П.Нахімова, де майбутній офіцер захищав роботу на здобуття наукового ступеня.
    Володимир Тимчук дебютував як письменник із книгою «Весняні коловороти». Тепер відійшов у своїй поезії від традиційних форм, адже «це одна зі сходинок , щоб донести думку до читача». Кримська ж тема автора знайшла своє втілення навіть у прозі. Одне з оповідань із книги «Словодієм» Володимир Тимчук теж зачитав аудиторії.
    У подарунок запрошеному гостю студенти спеціальності «кримськотатарська мова, література та переклад» зробили сценку за мотивами віршів поета. Це приємно вразило Володимира Тимчука, що він метафорично висловив наостанок: «Троянда стає значима тоді, коли її наділяєш увагою. Ви наділили значенням мою троянду, тож стали значимі мені!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to поетичні читання