поетичні читання

  • Поетичні читання від Дори Арнаут

    21 березня 2016 р. у стінах Турецького центру інформації та досліджень відбулася довгоочікувана презентація творів відомої гагаузької поетеси, а за сумісництвом – доцента кафедри тюркології, к.філол.н Арнаут Федори Іванівни.
    Почути вірші турецькою та гагаузькою мовами зібралися студенти та викладачі кафедри тюркології, а також, власне, гагаузи, які проживають в Києві і з радістю завітали до Інституту філології послухати вірші рідною мовою.
    Дора Іванівна подякувала гостям за увагу до її творчості і розпочала свій творчий виступ з презентації великої кількості книжок, які вона видавала з 1994 р. Серед цього творчого доробку можна було побачити і збірки віршів і переклади українських класиків гагаузькою та турецькою мовами («Відомі українські класики Тарас Шевченко та Леся Українка гагаузькою мовою. Для Учнів 5-11 класів»), різноманітні підручники (“Aazdan kurs”) і навіть «Котигорошко» («Büük aylenin masalları» («КАЗКИ великої родини») (гагаузькою мовою) Літературно-художнє видання для дітей молодшого шкільного віку) у перекладі гагаузькою мовою.
    Дійство не випадково було заплановано на 21 березня – Міжнародний день поезії. Отже, Дора Іванівна щедро нагородила гостей великою кількістю вишуканої, темпераментно-емоційної, а подекуди тремтливої і ніжної поезії. Сама Дора Іванівна каже, що читати вірші може безкінечно і це, якраз та справа, від якої вона ніколи не стомлюється. Вірші декламувалися гагаузькою і турецькою мовами. «Мурашками» по спині пробігли рядки віршу «Чорнобиль», який Дора Іванівна написала після цієї жахливої трагедії. Рятівним нектаром стали вірші про кохання. На прохання студентів розказати про перший вірш, Дора Іванівна розказала майже пригодницький детектив! Публіка була в захваті від почутої історії, перенеслася у своїй уяві в сонячне, прекрасне гагаузьке село в Одеській області і разом з маленькою Дорою Іванівною вирішила стати поетом й у пошуках натхнення пішла у поле пасти овець. Гості перенеслися у минуле і почули яскраву розповідь про те, як маленька дівчинка вирішила стати поетом, знайшла зошит і олівчик й у широкому, залитому сонячними променями полі, спрямувавши погляд в небо, творила свої перші поетичні рядки. Поринувши в атмосферу безмежної романтики, гості насолоджувалися рядками цього самого, найпершого вірша Дори Іванівни. Потім студенти поцікавилися звідки Дора Іванівна бере натхнення для своїх віршів, на що поетеса відповіла ще однією колоритною репризою і перейшла до заключної частини свого виступу.
    Дора Іванівна Арнаут – це яскравий приклад талановитої, доброї та за будь-яких обставин життєрадісної людини. Натхненні її прикладом, усі ми безмежно раді, що маємо змогу працювати, навчатися поруч з видатною поетесою, потужним науковцем й, водночас, мудрою та вишуканою жінкою!

    Матеріали – кафедра тюркології

  • У Всесвітній день поезії в Інституті філології поезія звучала 24 мовами

    Студенти та аспіранти Інституту філології відзначили День поезії читанням віршів мовою, яку вивчають. Долучилися представники східної, західної та слов'янської філології.

    У стінах аудиторії "Ретро", яка відтворює інтер'єр початку ХХ ст., було знаковим проводити поетичний захід, адже значна кількість відомих поетів, літературознавців, навчалася і викладала у Київському університеті.

    21 березня поезія звучала такими мовами: гінді, індонезійська, іспанська, кримськотатарська, англійська, українська, арабська, французька, російська, шведська, німецька, італійська, японська, польська, хорватська, сербська, китайська, болгарська, корейська, турецька, в'єтнамська, білоруська, словеньска, чеська.

    Читалися вірші авторів різних стилів та епох. Вірш шведською мовою під гітарний супровід представила Качуро Єлизавета. Аспірант Сергій Рибалкін, який досліджує літературу Магрибу, зачитав вірші арабською та французькою мовами. Учасники заходу представляли вірші поетів країни, мову якої вивчають, деякі студенти презентували і власні переклади віршів українською. Олександра Лохман зачитала аудиторії монолог Мавки з п'єси "Лісова пісня" Лесі Українки мовою гінді.

    На захід було запрошено поета, перекладача, аспіранта Інституту філології - Тараса Малковича. Він зачитав присутнім власні тексти українською мовою та переклад деяких його віршів американською перекладачкою.
    Серед запрошених був і поет Коля Кулініч, споєрідний ретранслятор історії, онук відомого професора кафедри історії російської літератури Андрія Кулінича, ім'я якого згадане і на дошці аудиторії "Ретро".

    На завершення заходу враженнями поділився поет, літературознавець, професор кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Анатолій Ткаченко: "Розмаїття мов, які тут лунали показали, як ми розвернуті до світу, як можемо представити себе. І це справді свято, якщо поезія звучить багатьма мовами"

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Презентація літературного журналу "White Phoenix"

    16 березня до Інституту філології завітали учасники творчого об'єднання «Кам’яний острів» із презентацією літературного журналу «White Phoenix». На зустрічі були присутніми головний редактор журналу Ольга Комарова та коректор Вікторія Крижанівська. Вони розповіли про ідею створення журналу, авторів, творчість яких можна зустріти на сторінках видання, а також запросили молодих поетів надсилати у редакцію свою творчість.

    Презентація журналу перетворилася на затишний літературний вечір, адже своєю творчістю поділилися ті, хто вже друкувався у «White Phoenix»: письменниця Тетяна Белімова, поетеса Елен Тен, перекладач Павло Матюша, учасники літературно-музичного проекту «Ахіллес і Черепаха» Коля Кулініч і Юрій Строкань. Також було організовано «вільний мікрофон», щоби усі охочі почитали свої вірші. Студенти Інституту філології, переважно «літературної творчості», залюбки долучилися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Весна почалася творчо

    У мистецькій залі 1 березня відбулося чергове засідання літературної студії, яка функціонує на базі кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості.
    Присутні ділилися своєю творчістю, отримували відгуки, схвальні чи не дуже. Принцип студійних обговорень простий – здорова критика робить творчість кращою.
    Тексти вражали розмаїттям тем і стилів.

    Окрім читання та обговорення, студенти вирішили пограти у буриме. Пустивши папір рядами, зачитували те, що колективно створили, обмінювалися враженнями.

    Один із текстів вийшов таким:
    Вона продукувала березовий сік
    Сірі калюжі очима сумними блимали
    Ми стояли під вікнами білими
    Розмовляючи по телефону
    Я несу на голові свою корону
    А голову несу в своїх руках
    Чекаю батька , наче Телемах
    І прийде він із талими снігами
    Розтопче нас брудними ногами
    Зімкнувши вуста тонкі.

    Атмосфера панувала на стільки творча, шо студійці не хотіли розходитися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із поетом Володимиром Тимчуком

    Кафедра тюркології 9 грудня організувала зустріч із Володимиром Тимчуком, в особі якого поєднується лірична натура поета і твердий характер офіцера Збройних сил України.
    Аудиторії було презентовано мистецький проект «Бахчисарай 2021». До збірки увійшли поезії та переклади, як Володимира Тимчука, так і кримськотатарських поеток: Майє Сафет і Сеяре Кокче. Також під обкладинкою книги знайшли місце картини чотирьох художників: двох львівських і двох кримськотатарських.
    Таку назву для книги Володимир Тимчук обрав тому, що Бахчисарай, на його думку, найвиразніше історичне тло для кримського населення. У сам же Крим поет закохався з першої поїздки, у дванадцять років. Далі все більше зачудування справляли поїздки до Академії військово-морських сил імені П.Нахімова, де майбутній офіцер захищав роботу на здобуття наукового ступеня.
    Володимир Тимчук дебютував як письменник із книгою «Весняні коловороти». Тепер відійшов у своїй поезії від традиційних форм, адже «це одна зі сходинок , щоб донести думку до читача». Кримська ж тема автора знайшла своє втілення навіть у прозі. Одне з оповідань із книги «Словодієм» Володимир Тимчук теж зачитав аудиторії.
    У подарунок запрошеному гостю студенти спеціальності «кримськотатарська мова, література та переклад» зробили сценку за мотивами віршів поета. Це приємно вразило Володимира Тимчука, що він метафорично висловив наостанок: «Троянда стає значима тоді, коли її наділяєш увагою. Ви наділили значенням мою троянду, тож стали значимі мені!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • «Беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю»: заходи до дня народження Володимира Короткевича

    Тиждень. що минає, був сповнений подій на пошану видатного білоруського письменника, перекладача, сценариста. З 23 листопада проходили різноманітні заходи: виставка авторських книжок та літературознавчих праць про творчість Володимира Короткевича у читальному залі Інституту філології, радіопередачі, де звучали уривки авторських текстів Володимира та пісні білоруських виконавців.
    А от безпосередньо у день народження письменника, 26 листопада, студенти білоруського відділення та викладачі кафедри слов’янської філології зібралися на покладання квітів до пам’ятника Володимиру Короткевичу, розташованого на вул. М.Коцюбинського. Там читалися вірші автора, які, попри непогоду, зігрівали кожного.
    Із поверненням у стіни Інституту філології студенти влаштували чергову радіопередачу на пошану Володимира Короткевича, який навчався у цих стінах. Увазі слухачів було запропоновано не лише інформаційний текст, а й записи авторського читання поезії.
    Завершальним аккордом у заходах, присвячених 85 річниці з дня народження письменника, стала літературно-мистецька вистава, яку підготували студенти-білорусисти. Читалися вірші Володимира Короткевича, спогади про нього, а на екрані демонструвалися фотографії ювіляра.
    «Упершыню ўбачыў я здзіўленавокага, нязвыкла даверлівага, амаль па-малечы цыблакаватага і разам з тым мажнога хлопца, у якога нечакана спалучалася вяскова-мястэчкавая беларуская шчырасць з урбаністычнай еўрапейскай шырынёй і ўзважанасцю. Было гэта ўвосень 1955 года на традыцыйнае нарадзе маладых у Каралішчавічах. Першае ўражанне памыляецца рэдка. Такім і застаўся, такім і быў Уладзімір», - згадує Короткевича Народний поет Білорусі Григорій Бородулін у зачитаних студентами листах.
    Зі словами привітаннями виступили і запрошені на захід поважні гості. Олексій Панкратенко, перший секретар Амбасади Республіки Білорусь в Україні зачитав вітальне слово від Надзвичайного повноважного посла Валентина Величка.
    Академік Григорій Півторак, очільник Української асоціації білорусистів, розповідав про життя Володимира Короткевича, про те, як письменник зазнавав цензури. Та сьогодні він не забутий, творчість перекладена дев’ятнадцятьма мовами і до 90-річчя готується повне зібрання творів автора у 25 томах, а також диски із записами радіопередач, конференції, де був присутнім Володимир Короткевич.
    До слова запросили і старшого наукового співробітника НАН України Олександра Скопненка, який поділився своїми дослідженнями життя і творчості автора, зачитав уривок з тексту Володимира Короткевича. адже «найкраще про автора скажуть його твори».
    На захід було запрошено і викладача Могилівського державного університету імені А.Куляшова - В’ячеслава Короткевича. Однофамілець письменника згадував, що відкрив для себе Володимира Короткевича в часи свого студентства : «Він - той, хто не боявся зачинених дверей, умів жити і жартувати у складних ситуаціях».
    Про Володимира Короткевича, талановитого письменника і світлу людину, говорилося багато. Студенти читали авторські вірші «Бацька», «Мір гэтаму дому», «Радок бяззбройны і бясспрэчны…», «Бацькаўшчына», цитували спогади Валентини Щадріної, Вячеслава Рагойши, Леоніда Кригмана, а наостанок метафоричне порівняння від Григорія Бородуліна: «Мы маем наскі, беларускі бурштын. Ён з беларускай жывіцы, з беларускага сонца. Ён трымае ўсмешку нашага сонца. У нас свой духоўны бурштын — Уладзімір Караткевіч, талісманны камень крывіцкае душы».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із білоруськими письменниками

    20 листопада у стінах Інституту філології відбулася зустріч із викладачами та письменниками Білорусі, яку зініціювала кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості. На зустрічі були присутні студенти україністики, білорусистики, «прикладної лінгвістики» та студенти спеціальності «літературна творчість».
    Модератором зустрічі виступив докторант кафедри, голова Київської організації Національної спілки письменників України Володимир Даниленко. Серед гостей: поет Леонід Дранько-Майсюк, Борис Петрович (Саченко), голова Союзу білоруських письменників, головний редактор літературного часопису «Дзеяслоў», Олесь Пашкевич, викладач, письменник, головний редактор журналу «Літературна Білорусь» та критик, прозаїк Сергій Дубовець.
    Гості презентували збірку оповідань «Як риба об лід», куди входять тексти сучасних білоруських авторів, та поспілкувалися зі студентами. Олесь Пашкевич розказав, що теж закінчив філологічний факультет і, побачивши дівочу аудиторію, згадав як на його потоці навчалося 110 осіб, серед яких хлопців було лише десятеро.
    Про білоруський літературний процес розказав Сергій Дубовець: «Білорусь нині рекордсмен у перекладах, адже філологи працюють над текстами сусідніх країн і, приміром, української літератури в нас перекладено більше, ніж в Україні білоруської».
    Борис Петрович розповів про специфіку роботи Спілки білоруських письменників, при якій нещодавно відкрили школу молодого літератора. Так обмін досвідом доповнився обміном подарунками: професор Олександр Астаф’єв подарував гостям альманахи творчості студентів та випускників спеціальності «літературна творчість, українська мова і література» «Сві-й-танок» і «Сполучник», а білоруські гості, натомість, подарували білорусько-український альманах «Справа» Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників.
    Наостанок Мейсюк Олесь побажав студентам: «Кожен день треба налаштовувати себе на радість. Бути впевненим у собі. І нехай українська та білоруська мови збагачують одна одну».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Літературна студія в Інституті філології

    19 листопада відбулося чергове засідання літературної студії, що проводить кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості щомісяця. Керівник студії - професор, письменник Олександр Астаф'єв. Цього разу до обговорення були представлені вірші студентки третього курсу "літературної творчості" - Ілони Червоткіної. Критиками, яким заздалегідь роздавалися тексти авторки, виступили студент-русист Ігор Мітров та аспірант Інституту філології - Василь Соловій. На студію завітав і поет Роман Кухарук. Вірші Ілони викликали жваве обговорення і творчу атмосферу.
    Наступне засідання літературної студії заплановане на 16 грудня. Приєднуйтесь усі охочі.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Відбулися поетичні читання перекладів неокласиків

    12 травня 2015 року в Інституті філології за ініціативи Центру італознавства та за підтримкою кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені миколи Зерова відбулися студентські поетичні читання перекладів неокласиків, присвячені 125-річчю з дня народження Миколи Зерова та 120-річчю з дня народження Максима Рильського "Київські неокласики в українській перекладацькій традиції".

    Почесними гостями поетичних читань були: проф.,док.філол.наук О.І.Чередниченко, директор фонду Максима Рильського "Троянди й виноград", старший онук М.Т.Рильського М.Г. Рильський, провідний науковий співробітник національного музею літератури України к.філол.н. П.О.Дунай. Виступаючи, гості зібрання наголошували на провідній ролі М.Зерова та М.Рильського в розвитку українського перекладу та української літератури в цілому, а також на необхідності вивчення їхньої спадщини у світлі духовного відродження нації в європейському контексті.

    На заході були присутні: заступник директора Інституту філології з міжнародних зв'язків к.філол.н. С.В. Скрильник, заступник директора з навчально-методичної роботи доц.,к.філол.н. С.Г. Саєнко, завідувач кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова проф.,док.філ.н. І.В.Смущинська та викладачі кафедр – теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова, іспано-італійської філології, студенти цих кафедр та кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови. Під час поетичних читань студенти озвучили поезію корифеїв світової літератури — Катулла, Горація, Вергилія, Петрарки, Леопарді, Шекспіра, Гете, Байрона, Міцкевича, Верлена, Брюсова, Лермонтова, Саби, Мачадо, Унгаретті в оригіналі та у відповідному українському перекладі Миколи Зерова, Максима Рильського та Григорія Кочура – послідовника традицій київських неокласиків, учня Миколи Зерова.

    Завершуючи читання, Максим Георгійович Рильський запросив всіх бажаючих взяти участь у поетичних читаннях, які регулярно проводяться в музеї М.Т.Рильського.

    Агеєва Ганна Олександрівна,
    Центр італознавства Інституту філології

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to поетичні читання