поетичні читання

  • Літературна студія про час у ретро-аудиторії

    7 квітня в Інституті філології відбулося чергове засідання літературної студії, керівник якого проф. Олександр Астаф'єв. Захід проходив у стінах аудиторії "Ретро", а темою студії було обрано - "час". Нові тексти студентів жваво обговорювалися. На літературну студію завітала Богдана Гайворонська, секретар по роботі з молодими авторами Спілки письменників України. Вона звернула увагу на творчість двох студійців, яким порекомендувала взяти участь у поетичному конкурсі.

  • Літературна студія у Міжнародний день поезії

    21 березня у світі відзначається День поезії. В Інституті філології це свято провели у творчому колі на літературній студії. Студенти читали свою поезію, обмінювалися враженнями, надихали і надихалися.

    фото - Сергій Терещенко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Затишок літературного вечора в Жовтому

    Серед численних заходів до 15-річчя Інституту філології не можна не сказати про літературний вечір 10 листопада. Хто проходив повз Мистецьку залу ІФ, міг і не знати про захід, але щасливий той, хто зазирнув. Студентки Катерина Панасенко й ОЛександра Місюра зі СПІФ, які організували літературний вечір, створили дуже затишну атмосферу: ліхтарики, хороші книжки, теплий час і коло однодумців. Потрапляючи у таку дружню атмосферу кожному хотілося ділитися своїми віршами, піснями, улюбленим відео. "Життя красиве, коли кольорове" - було написано на дошці. Красивим був і літературний вечір з різнокольоровими емоціями, щирими і справжніми. Атмосферу передають світлини Сергія Терещенка

    Категорії: 
  • Цей світ - такий малий, такий Великий (Україна та Греція на зламі епох)

    29.09 у Київському Будинку актора відбувся мистецький вечір "Цей світ - такий малий, такий Великий (Україна та Греція на зламі епох)", організований Центром елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького та Видавничим домом Дмитра Бураго. У вечорі взяли участь українські письменники, науковці, представники посольства Греції в Україні, члени спільнот греків Києва, студенти Інституту філології та школярі СШ №94 "Еллада".

    Вечір розпочався вшануванням пам’яті жертв Бабиного Яру. Грецька та єврейська культури є джерелами, з якої постала європейська ідентичність. Історія цих народів, разом із світлими сторінками здобутків та відкриттів, має чорні сторінки гонінь та утисків, у яких щораз спасительним світлом ставало поетичне слово, перелите в пісню, відображене у танці.

    У частині вечора, умовно названій ЛОГОС, студенти та випускники ІФ спеціальностей "неоелліністика" та "класична філологія" читали грецьку та українську поезію в оригіналах та перекладах. Лунали уривки з актуальної для українського сьогодення поеми "Кавказ" Тараса Шевченка; рядки з шостої рапсодії "Іліади" Гомера (прощання Гектора з сином); філософські міркування критянина Вінцендзоса Корнароса, автора метавізантійської поеми "Еротокрит" та александрійця Констинтиноса Кавафіса.
    Частина МЕЛОС складалася з виконання музичного супроводу до античних гімнів та хорових частин давньогрецької комедії в інтерпретації Анатолія Шевченка (музику виконував учень покійного маестро); грецьких пісень, які є обробкою поезії Нікоса Гацоса Маносом Хатзидакісом, та народних грецьких танців, частина яких виконувалася під супровід живої музики у виконання прекрасного колективу Mashala Doza. Натхненником хореографічної частини МЕЛОСУ виступив грек-хореограф, представник офісу координатора освітніх програм при Посольстві Греції в Україні, Коста Евангелінос.

    У цей осінній день кияни змогли на мить насолодитись сонцем Еллади.

    Категорії: 
  • Творчість першокурсників на засіданні літературної студії

    22 вересня відбулася літературна студія, де присутні мали можливість ознайомитися з творчістю першокурсників Інституту філології. Твори для обговорення презентували переважно студенти освітньої програми "Літературна творчість". Також на студію завітала першокурсниця програми "Українська мова і література" та студентка Торгово-економічного університету. Жваве обговорення і побажання від старших колег, неочікувані рими і поезія сестер-близнючок наповнили позитивом дощовий день осені!

  • Літературні читання студентів і випускників "Літературної творчості"

    20 травня відбулися традиційні літературні читання студентів і випускників "Літературної творчості".
    Таку традицію свого часу започаткувала Київська школа поетів. Вони проводили читання у внутрішньом дворі жовтого корпусу у день перепоховання Тараса Шевченка. "Літ.творці" відродили традицію. І хоч погода не подарувала можливості комфортно провести захід так само у внутрішньому дворику Інституту філології, та творчий дух це не зіпсувало.
    Атмосфера літературних читань, які було проведено в аудиторії "Ретро", була натхненною і дружньою: звучала поезія, проза, авторські пісні.
    Приємно, що захід розпочався Гімном України, а завершився піснею "Лента за лентою". Їх на гітарі зіграв студент першого курсу "літературної творчості" Мар'ян Кондратюк.

    Дорошенко Каріна
    Фото - Дмитро Камінський, Сергій Терещенко

  • Книжковий Арсенал: поетичні читання із сурдоперекладом у проекті "Мистецтво від руки"

    Студенти Інституту філології взяли участь у поетичних читаннях на Книжковому Арсеналі. Проект "Мистецтво від руки" був покликаний донести поетичне слово до осіб із обмеженими вадами слуху. Тож доповненням поетичних читань був сурдопереклад, який і є справжнім мистецтвом від руки.
    Так, як слабочуючі не чують поезію, так і поети, на жаль, не чують осіб з обмеженими вадами слуху. Але усі віднаходили розуміння на емоційному рівні, завдяки написаним від руки текстам і сурдоперекладача Коб'юк Мар'яни. А естафету протягом читань поети передавали одне одному фарбованою рукою, додаючи яскравості у сірі будні.
    Учні школи-інтернату №9 м.Києва подарували поетам малюнки, у яких відобразили те, що уявили із віршів, а поети подарували у відповідь свої написані тексти.
    Знаходьте розуміння і творіть!

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Дмитро Камінський

  • Поетичні читання тюркологів, присвячені Ісмаїлу Гаспринському та Зії Гьокальпу

    22 березня 2016 р. у Центрі кримськотатарської мови і літератури пройшли літературні читання з нагоди 140-річчя від дня народження Зії Гьокальпа та 165-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського.
    В.о. завідувача кафедри тюркології доц. Ірина Покровська відкрила цей захід і право першою зачитати свою доповідь надала викладачу кримськотатарської мови, етнічній кримській татарці Емірамзаєвій Афізе, яка достойно ознайомила студентів із життям і творчістю свого видатного земляка – Ісмаїла Гаспринського.
    Доповідь викладача кримськотатарської мови Емірамзаєвої Афізе Саітмустафаївни «Особистість Ісмаїла Гаспринського у формуванні картини світу кримських татар ХІХ ст.» не залишила байдужими ні викладачів, ні студентів і викликала ряд нетривіальних питань щодо впливу особистості Гаспринського та світогляд та формування особистості кримських татар. Дискусія видалася досить цікавою.
    Продовжила знайомити слухачів із видатним сином кримськотатарського народу Ісмаїлом Гаспринським доц. Ірина Покровська, яка, у свою чергу, акцентувала увагу гостей саме на його публіцистичній діяльності. Гості дізналися про газету «Терджіман», про давню мову кримських татар. Було цікаво її побачити на великому екрані, адже доповідач підготував до свого виступу вичерпну презентацію. Отже, гості на власні очі побачили зображення Ісмаїла бея, його рідний край, випуски газети «Терджіман» і багато різних світлин із життя видатного публіциста і реформатора.
    Закінчила літературні читання доцент кафедри тюркології Федора Арнаут доповіддю про життєвий і творчий шлях Зії Гьокальпа. Доповідь супроводжувалася презентацією на великому екрані зображень та цитат видатного турецького письменника, а також емоційною подачею інформації самим доповідачем. Харизматична Дора Іванівна, як завжди вклала вир емоцій у свою доповідь і навіть створила цікавий діалог з однією з гостей – соціологом, людиною, яка самостійно вивчила турецьку мову, Ольгою Максименко.
    І гості, і доповідачі залишилися у захваті від літературних читань з нагоди 140-річчя від дня народження Зії Гьокальпа та 165-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського.

    Текст – Ольга Пишньоха
    Фото – Валерій Попов

  • Поетичні читання від Дори Арнаут

    21 березня 2016 р. у стінах Турецького центру інформації та досліджень відбулася довгоочікувана презентація творів відомої гагаузької поетеси, а за сумісництвом – доцента кафедри тюркології, к.філол.н Арнаут Федори Іванівни.
    Почути вірші турецькою та гагаузькою мовами зібралися студенти та викладачі кафедри тюркології, а також, власне, гагаузи, які проживають в Києві і з радістю завітали до Інституту філології послухати вірші рідною мовою.
    Дора Іванівна подякувала гостям за увагу до її творчості і розпочала свій творчий виступ з презентації великої кількості книжок, які вона видавала з 1994 р. Серед цього творчого доробку можна було побачити і збірки віршів і переклади українських класиків гагаузькою та турецькою мовами («Відомі українські класики Тарас Шевченко та Леся Українка гагаузькою мовою. Для Учнів 5-11 класів»), різноманітні підручники (“Aazdan kurs”) і навіть «Котигорошко» («Büük aylenin masalları» («КАЗКИ великої родини») (гагаузькою мовою) Літературно-художнє видання для дітей молодшого шкільного віку) у перекладі гагаузькою мовою.
    Дійство не випадково було заплановано на 21 березня – Міжнародний день поезії. Отже, Дора Іванівна щедро нагородила гостей великою кількістю вишуканої, темпераментно-емоційної, а подекуди тремтливої і ніжної поезії. Сама Дора Іванівна каже, що читати вірші може безкінечно і це, якраз та справа, від якої вона ніколи не стомлюється. Вірші декламувалися гагаузькою і турецькою мовами. «Мурашками» по спині пробігли рядки віршу «Чорнобиль», який Дора Іванівна написала після цієї жахливої трагедії. Рятівним нектаром стали вірші про кохання. На прохання студентів розказати про перший вірш, Дора Іванівна розказала майже пригодницький детектив! Публіка була в захваті від почутої історії, перенеслася у своїй уяві в сонячне, прекрасне гагаузьке село в Одеській області і разом з маленькою Дорою Іванівною вирішила стати поетом й у пошуках натхнення пішла у поле пасти овець. Гості перенеслися у минуле і почули яскраву розповідь про те, як маленька дівчинка вирішила стати поетом, знайшла зошит і олівчик й у широкому, залитому сонячними променями полі, спрямувавши погляд в небо, творила свої перші поетичні рядки. Поринувши в атмосферу безмежної романтики, гості насолоджувалися рядками цього самого, найпершого вірша Дори Іванівни. Потім студенти поцікавилися звідки Дора Іванівна бере натхнення для своїх віршів, на що поетеса відповіла ще однією колоритною репризою і перейшла до заключної частини свого виступу.
    Дора Іванівна Арнаут – це яскравий приклад талановитої, доброї та за будь-яких обставин життєрадісної людини. Натхненні її прикладом, усі ми безмежно раді, що маємо змогу працювати, навчатися поруч з видатною поетесою, потужним науковцем й, водночас, мудрою та вишуканою жінкою!

    Матеріали – кафедра тюркології

  • У Всесвітній день поезії в Інституті філології поезія звучала 24 мовами

    Студенти та аспіранти Інституту філології відзначили День поезії читанням віршів мовою, яку вивчають. Долучилися представники східної, західної та слов'янської філології.

    У стінах аудиторії "Ретро", яка відтворює інтер'єр початку ХХ ст., було знаковим проводити поетичний захід, адже значна кількість відомих поетів, літературознавців, навчалася і викладала у Київському університеті.

    21 березня поезія звучала такими мовами: гінді, індонезійська, іспанська, кримськотатарська, англійська, українська, арабська, французька, російська, шведська, німецька, італійська, японська, польська, хорватська, сербська, китайська, болгарська, корейська, турецька, в'єтнамська, білоруська, словеньска, чеська.

    Читалися вірші авторів різних стилів та епох. Вірш шведською мовою під гітарний супровід представила Качуро Єлизавета. Аспірант Сергій Рибалкін, який досліджує літературу Магрибу, зачитав вірші арабською та французькою мовами. Учасники заходу представляли вірші поетів країни, мову якої вивчають, деякі студенти презентували і власні переклади віршів українською. Олександра Лохман зачитала аудиторії монолог Мавки з п'єси "Лісова пісня" Лесі Українки мовою гінді.

    На захід було запрошено поета, перекладача, аспіранта Інституту філології - Тараса Малковича. Він зачитав присутнім власні тексти українською мовою та переклад деяких його віршів американською перекладачкою.
    Серед запрошених був і поет Коля Кулініч, споєрідний ретранслятор історії, онук відомого професора кафедри історії російської літератури Андрія Кулінича, ім'я якого згадане і на дошці аудиторії "Ретро".

    На завершення заходу враженнями поділився поет, літературознавець, професор кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Анатолій Ткаченко: "Розмаїття мов, які тут лунали показали, як ми розвернуті до світу, як можемо представити себе. І це справді свято, якщо поезія звучить багатьма мовами"

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to поетичні читання