поетичні читання

  • 22-й ФІЛОЛОГІЧНИЙ СЕМІНАР (з міжнародним статусом)

    Заснований у Київському університеті Св. Володимира професором В. М. Перетцом у 1904 р.; після радянсько-кадеб'ятного розгрому в 20-30-х роках ХХ ст. відроджений у 1996 р. з ініціативи декана філологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка проф. М. К. Наєнка.
    Загальна тема семінару: "Теоретичні і методологіні проблеми літературознавства". Нині виходить 21-й випуск збірника матеріалів "Філологічні семінари".

    25 грудня 2020 р. (дистанційно) відбудеться 22-й семінар. Підтема його: "УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА РУБЕЖЕМ – ІСТОРІЯ І ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС".

    Збірник матеріалів семінару буде опублікований в університетському видавництві ВЦ "Київський університет" (видавничий план 2021 р.).

    Робочі мови семінару: українська та всі іноземні, якими публікувалися переклади творів українських письменників.

    Вимоги до оформлення доповідей загальноприйняті: анотації українською та англійською мовами до 2000 знаків. Обсяг доповідей 0,5-0,7 друкованого аркуша. Доповіді іноземними мовами публікуватимуться в авторській редакції.

    Електронний варіант доповідей надсилати на адресу наукового керівника семінару проф. Наєнка М. К. (list2111@gmail.com), відповідального редактора збірника проф. Бернадської Н. І. (nbernadska@gmail.com) або старшого лаборанта Центру літературної творчості канд. філол. нук Марини Єщенко (poltava.proza@gmail.com).

    Термін подачі доповідей (у зв'язку з карантинними умовами) може бути подовжений до кінця січня 2021 року.

    На знімках, що нижче, плакат ювілейного відзначення семінару у 2019 р. та робочі моменти 21-го семінару.

    Д. філол. н., проф. М. К. Наєнко

  • Жовтневе засідання Літературної студії імені Максима Рильського

    У зв'язку з пандемією засідання Літстудії проходитимуть у форматі онлайн. Найближче відбудеться за графіком 13-го жовтня 2020 р. з розглядом таких питань:

    І. Звіт про роботу Літературної студії імені Максима Рильського і Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка в 2019-2020 навчальному році (текст ЗВІТУ додається нижче для обговорення).

    2. Читання й обговорення творів першокурсників.
    3. Вільний мікрофон: твори читають усі бажаючі літстудійці

    З питаннями звертатися до старшого лаборанта Центру Літературної творчості, к. ф. н. Марини Єщенко - poltava.proza@gmail.com

    Додані файли: 
  • Відбулося вручення Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара

    6 жовтня в Інституті філології відбулося вручення Міжнародної німецько української премії імені Олеся Гончара. В однойменному музеї-кімнаті дипломи вручав незмінний голова журі – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Петро Перебийніс.
    На жаль, не всі лауреати змогли бути присутні на зустрічі, тому дипломами нагородили лише частину із них.

    У номінації «Збірка оповідань чи новел» перемогу отримав вінничанин Владислав Гранецький-Стафійчук (псевдонім – Влад Сорд) за збірку малої прози «Безодня»: «Це книга, де війна без прикрас» (П. Перебийніс).

    У номінації «Поезія» Премію присуджено поетесі з Запоріжжя, а нині киянці Ірині Сажинській за збірку поезій «Cor humanum». «Для мене людське серце – це парадокс, завжди хотілося осмилити парадокс людського серця» (І. Сажинська).

    У номінації «Літературна праця, присвячена творчості Олеся Гончара» премію отримала аспірантка Шевченкового університету Катерина Красножон з міста Вишневого на Київщині за науково-популярну літературознавчу працю «“Чорний яр” Олеся Гончара: ритміка контрастів». «Новела Олеся Гончара про трагедію бездумного втручання в природу, про тему забуття історії взагалі» (К. Красножон).

    Дякуємо меценатам Премії Тетяні Куштевській та Дітеру Каренбергу за те, що навіть перебуваючи за тисячі кілометрів у Німеччині, знайшли можливість передати лауреатам грошову винагороду, аби мати змогу привітати цьогорічних лауреатів. А також неймовірно талановитому художнику графіку Василю Перевальському за надзвичайно красиве оформлення цьогорічних дипломів.

    До наступних зустрічей!

    Фото: Валерій Попов, текст: Мар'яна Кошарська, завідувач Музею-кімнати Олеся Гончара Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

  • 16 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВЕЛИКОГО ТАРАСА!

    16 вересня в 1834 році за парти сіли перші його 62 студенти! Вітаємо всіх сучасних і попередніх!

    З нагоди Дня університету літстудійцям студії імені Максима Рильського та конкурсантам із інших навчальних закладів України і зарубіжжя вручено (дистанційно) грамоти й дипломи за зайняті ними призові місця в студентському літературному конкурсі "Жива троянда". А членам журі конкурсу (голова студент Богдан Братусь) оголошено подяку.

    Бажаємо всім конкурсантам творчого натхнення!

    "ЩОБ СЛОВО ПЛАМЕНЕМ ВЗЯЛОСЬ,

    ЩОБ ЛЮДЯМ СЕРЦЕ РОЗТОПИЛО!"

    (Т. Шевченко).

    Оригінали дипломів і грамот будуть вручені призерам на першому засіданні Літературної студії імені Максима Рильського після закінчення карантину. Орієнтовно – 10 листопада ц. р.

    До зустрічі на наступному конкурсі в травні 2021 року! Запрошуємо всіх майбутніх письменників України та зарубіжжя якнауспішніше підготуватися до конкурсних змагань. Борімося – поборемо, нам Бог помагає!

    Центр літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

  • ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ ІМЕНІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО – ДИСТАНЦІЙНО!

    Цього місяця літстудія мала б відбутися 8 вересня 2020 р. у мистецькій залі № 63 Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14) з такою програмою:

    1. Вручення грамот і дипломів призерам студентського конкурсу "Жива троянда".

    2. Вільний мікрофон: свої нові твори читають призери конкурсу (Світлана Вертола, Ілона Михніцька, Юлія Гупалюк, Катерина Ніколенко, Антон Іщук, Аліна Михайлюк, Олександр Скрябін, Олексій Приймак, Rozalia Rzepka) та члени студентського журі "Живої троянди" – 2020 (Богдан Братусь, Анна Комар, Дмитро Зозуля, Юлія Кузьменко, Мар’ян Кондратюк, Ірина Платон, Дмитро Луняка й Іванна Чорна).

    У зв’язку з поширення на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, та виходячи зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19», літстудія буде працювати ДИСТАНЦІЙНО. Центр літературної творчості просить названих (та всіх охочих) студентів (магістрантів, аспірантів, докторантів) надіслати свої нові твори (від одного до трьох) старшому лаборанту Центру Марині Єщенко на її електронну адресу: poltava.proza@gmail.com Ці твори будуть опубліковані в черговому (13-му) випуску альманаху "Сві-'й-танок".

    Традиційне ознайомлення з творчістю першокурсників спеціальності "літературна творчість" (та інших спеціальностей) відбудеться 13 жовтня теж ДИСТАНЦІЙНО. У наступні місяці (кожного другого вівторка) будемо слухати другокурсників, третьокурсників тощо.

    Інформацію надав Центр літературної творчості Інституту філології

  • Вручення премії В.Сосюри на літературній студії

    5 березня в Музеї-кімнаті Олеся Гончара відбулося засідання літературної студії імені М. Рильського, на якому головний редактор газети «Літературна Україна» Сергій Куліда нагороджував лауреатів премії імені Володимира Сосюри.

    Першим узяв слово директор Центру літтворчості Михайло Наєнко. Згадував про Володимира Сосюру й дещо з історії «Літературної України». Зокрема розповів, що Олесь Гончар на похороні Сосюри сказав такі слова: «Сосюра був народним улюбленцем, про нього ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виростали з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по всій Україні».

    Михайло Кузьмович також зауважив, що в останніх трьох номерах «Літературної України» опублікували твори наших літстудійців, і подякував за це головному редактору Сергієві Куліді. Пан Сергій наголосив: наразі премія імені Володимира Сосюри – одна з найкращих і найповажніших у літературі. Потім було оголошено переможців. Ними стали Руслана Мельничук і Олександр Вертіль. Пан Олександр не зміг приїхати на літстудію, але завітала Руслана. Лауреатка вважає Володимира Сосюру одним із найкращих поетів. Вона зацитувала його лірику, декламувала й свої вірші.

    По нагородженню й спогадах – до справ студійних. Власними поезіями поділився староста літературної студії Богдан Братусь. Його однокурсник Владислав Хоменко прочитав оповідання-алюзію на творчість Франца Кафки. Вірші також лунали від магістрантів Мар’яна Кондратюка й Дмитра Зозулі. Потім студійці обговорювали почуті тексти. Насамкінець Михайло Наєнко нагадав свою пораду молоді – створювати покоління письменників.

    За матеріалами Марини Єщенко. Фото Юлії Кузьменко.

  • Форум молодих літераторів НСПУ: поради для юних письменників

    25 лютого Київська організація Спілки письменників України проводила Форум молодих літераторів. Від літературної студії імені Максима Рильського Інституту філології у форумі взяли участь Ірина Платон, Леля Покотиполе (Ольга Крамарь), Мар’ян Кондратюк й Анна Комар.

    На початку Еля Дорофієвська провела цікаву екскурсію «Таємниці маєтку Лібермана», розповівши про історію будинку. Гості дізналися, як змінювалися власники маєтку, які вносили зміни в планування будинку. Офіційна частина заходу відбувалася в залі будівлі. Виступив вокальний ансамбль «Ягідки» молодіжної студії заслуженої артистки України Тетяни Пирогової. Голова Київської організації НСПУ Марія Морозенко представила письменників і науковців, які завітали на форум. Серед них – голова творчого об’єднання прозаїків Василь Трубай, заслужений діяч мистецтв України Василь Довжик, заступник голови творчого об’єднання критиків Тетяна Конончук, голова творчого об’єднання поетів Станіслав Шевченко, письменники Валентина Козак, Сергій Борщевський, Леся Пронь, Алла Диба.

    Із вітальним словом виступив Михайло Сидоржевський. Він поділився роздумами про відсутність нині цензури і самоцензури, що дуже шкодить творчості. На жаль, навіть редагування сьогодні більше граматичне, аніж стилістичне. Говорив про графоманів і про геніїв: на думку пана Михайла, їхній відсоток приблизно однаковий, незалежно від їх віку. І насамкінець запропонував, чим спілка письменників може допомогти молодим авторам.

    Марія Морозенко оголосила, що сьогодні по завершенні форуму учасники отримають спеціальні сертифікати. Із їх допомогою яких їм буде легше вступити до спілки. Пізніше учасники об’єдналися в поетичні та прозові групи. Прозову очолив Василь Трубай, поетичні – Василь Довжик і Станіслав Шевченко.

    Після перерви на чаювання молоді поети знайомилися між собою. Серед учасників була студентка НПУ імені М. П. Драгоманова, дві студентки Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, дві школярки. Василь Трубай зачитав лекцію. Пан Василь наголосив, що талант – це передусім самопожертва, посидючість. Поділився історією Юрія Мушкетика: той незадовго до смерті шкодував, що присвячував себе літературі більше, ніж родині. Адже хтозна, чи читатимуть твори письменника по його смерті. Тому Василь Трубай застерігав не жертувавти родиною заради письменства.

    Де брати теми для творів? Трубай радить бути спостережливими. Сідаючи писати оповідання, потрібно уявляти конфлікт і уявляти, що заважає героєві. Є письменники, які сідають писати, не маючи ідеї. У декого виходять непогані тексти, але не варто орієнтуватися на такий спосіб. Та й музу не чекайте: беріться до пера, музи лінивих не люблять! Також потрібно не розказувати, а «показувати». Скажімо, не «Був великий мороз», а «Іван зняв рукавиці і грів пальці». Загалом не переймайтеся, якщо не відразу будете задоволені текстом. Відкладіть варіант на кілька тижнів. Згодом інакше подивитеся на нього й зможете відредагувати.

    Ще кілька порад від письменника. Не обов’язково повністю віддаватися письменству, але працювати в літературі треба постійно, всеохопно. Збирайте ідеї навколо, не бійтеся запозичувати – у скарбничку Проектуйте побачене на майбутніх героїв і читачів. Важливо уявити заздалегідь, чим закінчиться твір, і писати, йдучи до запланованого завершення; знати всі біографії персонажів (краще їх попередньо записати на окремих аркушах). Цікаво ставити героїв у такі ситуації, із яких ви самі не бачили б виходу. А потім відшукувати його. Василь Трубай рекомендує писати зухвало. Не повчайте читача зумисне, але можете висловити свою оцінку через наслідки для героя якогось вибору. Приділяйте увагу деталям. Пишіть так, аби не було потреба щось пояснювати. Під час редагування викидайте з твору все, що обтяжує: від зайвих займенників до складних синтаксичних конструкцій. Василь Трубай вважає: важливо те, що сказали, а не як, оскільки як – це ремесло, натомість що – це творчість.

    До майстер-класу приєдналася Тетяна Кононенко. Вона розповіла про роботу редактором у видавництві «Веселка», спілкування з авторами, роботу над їхніми помилками.

    Насамкінець учасники майстер-класу зачитали власні твори, Василь Трубай їх прокоментував. Вірші також читали письменники Олег Гнатюк і Наталя Писаренко. Виступила Алла Диба, дослідниця творчості Лесі Українки (25 лютого саме відзначають річницю від дня народження Лесі). Декламували поезію Ірина Платон, Наталя Когут, Мар’ян Кондратюк. Студенти Інституту філології були задоволені своєю участю в заході Спілки.

    Марина Єщенко, співробітниця Центру літературної творчості.

  • Вручення премії імені Володимира Сосюри

    Залило водою луки,
    Залило,
    Простягни до мене руки,
    Щоб відчув я їх тепло!
    Промінь пада на долівку
    Й теплим золотом тече.
    Поклади свою голівку
    На моє плече...

    Центр літературної творчості на чолі з професором Михайлом Наєнком анонсує літстудію 5 березня. Митці звикли збиратися кожного другого вівторка місяця, але цього разу є особливий привід - вручення премії імені Володимира Сосюри від газети "Літературна Україна". Тож приходьте о 13:00 в музей-кімнату Олеся Гончара. Будемо згадувати поета, читати його твори. Зможете задекламувати власні тексти.

    Реєстрація позауніверситетських учасників дійства – в головного редактора "Літературної України" Сергія Куліди.

    Фото Тетяни Василик.

  • Літстудії повертаються!

    11 лютого в мистецькій залі Інституту філології знову зібралися молоді автори. Лютнева літературна студія імені Максима Рильського була різноспрямованою. Чули й прозу, і поезії, й усні рецензії студентів одне для одного, і музичний виступ новоствореного гурту. Вів подію незмінний староста Богдан Братусь, а також директор Центру літературної творчості Михайло Наєнко.

    Михайло Кузьмович зробив кілька вступних зауваг. Передусім привітав із початком творчого семестру й із одинадцятим лютого. За 11 років Сонячна система робить повний оберт навколо своєї осі, тож Михайло Наєнко наголосив: 11 – сакральне число. Окрім того, 11 лютого – День жінок і дівчат у науці. Філологам є кого вітати. Творчість, на думку Наєнка, - теж наука. Дехто з молоді вибере стезю з аналітичним типом діяльності. Хоч які складні часи, але без науки будемо, наче неандертальці. Тож Михайло Кузьмович побажав успішних наукових шляхів. Далі він зробив кілька анонсів на весняні місяці. 10 березня відбудеться традиційна зустріч із лауреатами Шевченківської премії в Головному корпусі КНУ, 11 березня – Шевченківська конференція. Долучайтеся із доповідями! 19 березня – 125 років від дня народження патрона літстудії Максима Рильського. У дворі Головного корпусу КНУ встановлено бюст на пошану поряд із погруддями першого ректора Михайла Максимовича і випускника університету Василя Симоненка. Йому ж буде присвячений травневий конкурс «Жива троянда», де планується, окрім поезії, створити номінації для музичних творів. 28 квітня відвідайте конференцію, присвячену Рильському (й беріть участь, коли є що сказати!).

    Після оголошень Михайло Наєнко передав слово старості літстудії Богданові Братусю, аби той працював зі студійцями як із читцями нових текстів. Богдан відрекомендував перший виступ своєї однокурсниці. Анастасія Дячук розповіла дещо про нещодавню публікацію в газеті «Літературна Україна» творів Анни Комар, Сабріни Вайзер, Оксани Кондратенко. (шукаймо статтю "Хлюпни нам, море, свіжі лави..." у розділі «Дебют»). Стася зачитала вірш Анни Комар «Скільки лишилось січня?». Тексти дівчини, на думку Анастасії, неймовірно глибокі. Радо похвалила Сабріну, присутню на літстудії: від часів школярства та дуже виросла над собою, і тепер своїми творами відкривається інакше. Студійці зійшлися на думці, що Сабріна могла б бути чудовою дитячою письменницею.

    Цінною у лютневій літстудії була саме та жива дискусія, коли студенти вже постають критиками-літературознавцями й можуть порадити щось своїм друзям просто після першого прослуховування тексту.

    На вільному мікрофоні лунали проза Стасі Дячук й Івана Прокопенка, поезії Дмитра Зозулі, Катерини Барановської (Чайки) і Карини Кошель. Музичну паузу гітарним дуетом зорганізували Мар’ян Кондратюк та Сашко Денисюк. У такому складі гурт виступав уперше, тож просили про відгук аудиторії. Плани в хлопців максималістичні. Хотіли б залучити до групи перкусіоніста й клавішника. Юні митці переконані: гарна музика подобається не кільком людям, а багатьом, тож попереду – тільки розвиток!

    На літстудії вкотре довели: творчість – елемент самовираження. Не мовчімо. Побачимося на майбутніх заходах.

    Текст Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ ІМЕНІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

    Перший збір у 2-му семестрі – 11 лютого о 13.00 у Мистецькій залі № 63 Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульв. Т. Шевченка, 14).
    Пропонуємо програму події.

    1. Презентація: "Літературна Україна" про наші студентські "Світанки", "Сві-й-танки" і публікацію в газеті творів літстудійців Анни Комар, Сабріни Вайзер, Оксани Кондратенко ("Хлюпни нам, море, свіжі лави...");

    2. Читання й обговорення нової поезії, прози, драматургії та літературної критики літстудійців 4-го курсу;

    3. Вільний мікрофон;

    4. Підготовка до друку 12-го випуску альманаху "Сві-й-танок".

    Центр літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

Сторінки

Subscribe to поетичні читання