поетичні читання

  • Дмитро Павличко переклав Ярослава Івашкевича

    6 грудня на запрошення кафедри полоністики до Інституту філології завітав письменник, перекладач Дмитро Павличко. Дмитро Васильович прийшов до полоністів, аби презентувати свої переклади поезій польського письменника Ярослава Івашкевича. Презентована книга вибудована хронологічно: від першої збірки Івашкевича «Восьмивірші» (1919 р.) і до останньої – «Вечірня музика» (1980 р.). До цієї збірки Дмитро Павличко також включив триптих «Вежі», у якому, на думку перекладача, Івашкевич малює Україну, що повстала як держава 1918-го р. «„Вежі” – це сумне прощавання великого сина України і Польщі зі своїм життям», – вважає Дмитро Павличко, поет і перекладач, який відчував у поезії Івашкевича українську душу. І не дивно, бо Павличко зростав з цією поезією, що допомогло йому «досить швидко розпізнати у постаті геніального сина Польщі людину, серцем своїм належну до України».

    Під час творчої зустрічі Дмитро Павличко вів діалог із завідувачем кафедри полоністики Ростиславом Радишевським, який є відповідальним редактором видання і написав вступне слово до книги, де показав читачам духовний зв’язок між Ярославом Івашкевичем і Дмитром Павличком. Видання двомовне. Студенти продемонстрували це, зачитавши декілька віршів зі збірки українською та польською мовами.

    Фото Валерія Попова

  • Квартирник IF light night

    Активні дівчата й хлопці з культурного відділу СПІФ 28 листопада організували атмосферний квартирник. Тема цьогоріч – спогади. Минулого року такий захід був із провідною темою світла. Назва незмінна – «IF light night». Вечірні посиденьки, печиво й чай, студенти від першого до шостого курсу та випускники, поезія – з аркуша, ґаджету чи з пам’яті – головне, що щира. Почали піснею «Старі фотографії» під гітару. Співали Анастасія Железняк, Тетяна Асєєва та Лілія Морська. Через кілька номерів до них приєдналася поетеса й бард Ана Номарен, також наша студентка. Саме на таких вечорах можна трохи перевести подих від модульних чи наближення сесії. Присутні охоче знімалися у фотозоні, роздивлялися світлини з попередніх подій рідного Інституту. Звісно, ділилися власними спогадами. Хоч у першого курсу їх не так багато, після такого вечора неодмінно все почнеться, як починалося колись у тих філологів, які зараз уже на порозі випуску. На квартирнику мріяли про Новий рік, бо настрою додавали гірлянди. Поети та музиканти інколи хвилювалися, але ведуча Іра Гришко для кожного знайшла слівце підтримки. А ще був «Таємний Санта», адже знаєте таку традицію анонімного обміну подарунків? Організатори поклали в «капсулу спогадів» до наступного року усі приємні згадки з цього вечора, та й узагалі за студентське життя в ІФі, записані на папірцях. І вже чекають, аби відкрити й доповнити!

    Юлія Кузьменко

  • Відбулася літературна студія імені Максима Рильського

    Нагадаємо, літературні зібрання проводяться кожного другого вівторка місяця. 13 листопада на зустрічі серед іншого була розмова з головним редактором газети «Літературна Україна» Сергієм Кулідою. Він наш випускник, однокурсник професора Ніни Бернадської, яка теж завітала на літстудію побачитися з приятелем та дізнатися, як справи в газеті. Спершу пан Сергій розповів студентам трохи про себе. Він свого часу теж відвідував літстудії тоді ще філологічного факультету. Жартуючи, ділиться: 1976-го року приходив на пари у рваних джинсах та з довгим хейром. Став і письменником: має документальні оповідання про шпигунів. Головування в «Літературній Україні» для нього, звісно ж, одна з найважливіших речей. Газета вже 91 рік висвітлює літературний процес. До інтерв’ю сьогодні запрошують Сергія Жадана, Юрія Андруховича, Ірен Роздобудько… Але молодим письменникам пробитися важко, визнає Сергій Куліда. Передплатник «зі стажем» Ніна Бернадська зазначає, що газета стала сучаснішою, близькою до читача, однак часто ідеї молодих авторів повторюються. Сергій додає, що дедалі песимістичніші теми творів. Варто б друкувати студентів Інституту філології, яким є що показати! Цікавий зріз нових жанрів і сюжетів у літтворців ІФ точно знайдеться. Газеті сьогодні важливо вистояти у складних умовах. Однак Михайло Наєнко, директор Центру літтворчості, каже, що труднощі сучасності – ті самі, що й усіх часів: «Макулатури завжди було багато. Історія літератури – не те, що написано, а те, що зостається».

    У плані літстудії була презентація 10 студентського альманаху «Сві-й-танок». Багато хто з надрукованих там – нині вже випускники ІФ і, як помітив студент Мар’ян Кондратюк, уже стали класиками сучасності. Це Василь Соловій, Ігор Мітров, Ілона Червоткіна, Яніна Дияк, Дарина Гладун і багато інших. Дехто з них пішов у мистецьку сферу, хтось навчається в аспірантурі. Добре, що знайшли себе та завоювали ім’я! Михайло Кузьмович говорить, що сьогодні вже не народиться шістдесятництво, народиться щось інше. Він висловив думку, що сьогодні творча молодь не так тісно спілкується між собою.

    Зустріч була дуже емоційна, не без палких дискусій. Однак усе це – пожива для розуму. Одним із найголовніших і найприємніших моментів літстудії стали твори третьокурсників спеціальності «літературна творчість». Поезії читали Анна Комар, Ольга Крамар (Леля Покотиполе), Ярина Михайленко. Просто з-під пера зачитав поезію про смерть Віктор Свінціцький. А староста літстудії Іванна Чорна поділилася «Мікроскопічною трагедією», дівчина більше віддається прозі. На завершення вона також зачитала уривок із прози Марини Єщенко, іще однієї яскравої випускниці Інституту. Лунали справді гарні твори. І всі суперечки врешті змовкають, поступаючись Мистецтву. Наступні читання – 27 листопада. Буде літвечір. Тож готуйте свої улюблені рядки та приходьте ними поділитися!

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Андрій Паславський, Юлія Кузьменко

  • День кримськотатарської мови та культури

    7 листопада 2018 р. у рамках Тижня тюркських мов у Центрі  кримськотатарської мови та літератури відбулися культурні заходи, під час яких студенти та викладачі кафедри тюркології за підтримки громадської організації «Інститут геостратегії імені Ісмаїла Гаспринського» отримали можливість подивитись презентацію-показ трьох документальних відео (з субтитрами кримськотатарською мовою) і познайомитися з їхніми героями: Номаном Челібіджіханом (політичний діяч), Айше Сейтмуратовою (правозахисниця) та Рустемом Скибіном (керамист). А також в рамках проведення Тижня тюркських мов відбулася друга літературна година "Edebiyat Alemi", під час якої викладачі кафедри тюркології та видатний літературознавець Джеміле Сулейманова ознайомили студентів з життям та непростим творчим шляхом письменника Шакіра Селіма. Студенти 2-го і 3-го курсів продекламували вірші письменника та їх переклади українською мовою. Джеміле Сулейманова оцінила переклади студентів та поділилась своїм досвідом у перекладанні, побажала їм успіхів на перекладацькій ниві.

  • Запрошуємо на листопадову літстудію!

    ЛІТЕРАТУРНА СТУДІЯ
    ІМЕНІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

    Відбудеться 13 листопада 2018 р. о 13.00 в мистецьткій аудиторії № 63 (бульвар Т. Шевченка, 14).
    Програма:
    1. Нові твори читають (а всі обговорять) студенти 3-го курсу з "Літтворчості" та інших спеціальностей.
    2. Презентація студентського альманаху "Сві-й-танок" (№ 10, 2018).
    3. Майстер-клас головного редактора "Літературної України" Сергія Куліди.
    4. Підготовка матеріалів до 11-го числа альманаху "Сві-й-танок".

    Ласкаво запрошуємо всіх небайдужих до художнього слова! Особливо - авторів альманаху "Сві-й-танок"! Авторські примірники будуть вручені лише присутнім.

    Центр літературної творчості
    ІФ КНУ імені Тараса Шевченка

  • Новий формат літстудії: вечір поезії

    Душевний спів під гітару, вечірня година, Мистецька зала Інституту, творчі студенти. Це все було на зустрічі, яку організувала староста літстудій імені М.Рильського Іванна Чорна. Вона хотіла б продовжувати класичність студій, але запропонувала новий часовий формат – експеримент, який, можливо, стане традицією. Гостей тішили поезії студентів ІФ Віктора Свінціцького, Олени Соколовської, Катерини Барановської (Чайки), Єгора Семенюка, Ілони Павленко, Дар’ї Дробної та Мар’яна Кондратюка, а також студента-політолога Дениса Ратушного. «На ура» зустріли вірші й музичні виступи Ани Номарен та Анни Комар. Іванна просила обговорювати творчість кожного, адже вважає, що конструктивна критика важлива, це покращує тексти.

    Девіз літстудії «Не бійтеся бути геніальними!» нагадав директор Центру літературної творчості Михайло Наєнко. Зауважив, що поезія від прози відрізняється музикою. Нині лунали усі три жанри. Але мета кожного літературного твору та сама – змінити світ. Романтики спонукали до скасування кріпацтва, Грушевський і Петлюра своїм письменством наблизили Революцію 1918, шістдесятники підготували нашу незалежність. Михайло Кузьмович побажав молодим авторам розвитку та успіхів. Кілька зауваг пролунало від професора Анатолія Ткаченка. Гостем вечору, крім того, був випускник ІФ та колишній літстудієць Роман Кухарук.

    Загалом захід минув весело, невимушено. Причиною тому легка вечірня втома, що налаштовує всіх на щирість, зустріч після пар і читання «саме тих» творів, які йдуть від серця.

    Юлія Кузьменко, фото - Сергій Терещенко

    Категорії: 
  • В Інституті філології святкували Міжнародний день перекладача

    30 вересня, у неділю, у День пам’яті Святого Ієроніма, середньовічного письменника, історика і перекладача, який здійснив повний переклад Біблії латиною, з 1953 року відзначається Міжнародний День перекладу. А наступного дня в актовій залі Жовтого корпусу викладачі й студенти кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова провели свято, яке розпочалося з виступів поважних гостей, далі був творчий конкурс з поетичного перекладу і концерт, підготовлений студентами.

    Першим перекладацьке товариство привітав Олександр Чередниченко – один із тих професорів нашого Інституту, завдяки яким з’явилася спеціальність перекладача в КНУ. Він відзначив, що в Україні завжди були визначні перекладачі, зокрема І. Франко, М. Зеров, М. Лукаш…Наша перекладацька школа сьогодні високо цінується у світі. Багато хто перекладав з української, популяризуючи нашу культуру, наприклад, Степан Ризванюк у 1980-х зробив доступним Франкового «Захара Беркута» для іспаномовної аудиторії. Без роботи перекладача не було б світового літературного процесу, а розвиток людської цивілізації припинився б. О. Чередниченко наголосив також, що нині час ставить нові питання, зокрема жваво обговорюється проблема ідентичності перекладача в тексті. Але перекладач не нейтральний, не невидимий!

    Про складність і важливість професії перекладача говорила Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні Марія Кріштіна Серпа де Алмейда. На її думку, перекладацька справа змушує розвиватися, адже існує ризик неправильно розтлумачити нюанси у близькоспоріднених мовах, не впізнати діалектизми тощо. А як складно буває передати іншою мовою поезію!

    Як завжди, яскраво виступив Іван Малкович – водночас і письменник, і перекладач, і видавець. Щиро побажав раювання від цієї справи, зазначив, що переклад художніх творів не приносить великий і моментальний кошт, але ім’я перекладача житиме у книжках, на його роботі хтось учитиметься. А ще закликав бути сучасними, бо класичною мовою українських казок не перекладеш сленгізми, що творяться нині в урбаністичному середовищі.

    Точний переклад важливий не лише в художньому стилі. Особливої ролі набуває він у офіційних текстах. Про це розповіла португальська викладачка, представник Інституту Камоенса Сара Дуарте. Нема жодної професії без помилок, але інколи вони коштують тисяч життів.

    Випускниця Інституту філології Анна Іванченко (яка має також диплом магістра усного перекладу Страсбургзького університету) дала низку порад майбутнім перекладачам: «Ви забезпечуєте комунікацію. Від вас залежить, який буде результат зустрічі. Якщо ви синхронний перекладач, важливо стежити за голосом, дикцією, мати досвід публічних виступів. Корисно побувати у країні, мову якої вивчаєте. Університет не має завдання випустити готових усних перекладачів, він дає можливості. Усе залежить від нас!»

    Свій перекладацький хист студенти ІФ показали на конкурсі перекладів французьких поезій 19-20 ст. від Віктора Гюго до Жака Превера. Конкурс також проводився в рамках Року французької мови, яким оголошено 2018 рік у Європі.

    У конкурсі перекладачів перемогли: за підсумками глядацького голосування – Єлизавета Тимофєєва (студентка ІІІ курсу), за версією журі – Олександра Лісогор (студентка ІІІ курсу). Іван Малкович окремо відзначив роботи Ірини Ліскевич та Олександра Ладуренка. Призи переможцям підготувало французьке Посольство, крім того переклади молодих авторів надрукують у фаховому науковому збірнику «Стиль і переклад».

    А поки працювало журі, визначало переможців, студенти показали, що окрім відмінного мовного чуття, мають безліч талантів. Гумористичні сценки, музичні та акробатичні номери яскраво завершили День перекладу в Інституті філології.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

  • «Твоя поетична листівка»: презентація нового комплекту

    26 вересня, у вечір після пар, творчі філологи та їхні друзі з різних факультетів КНУ зібралися у коворкінгу «Лунотека», що на ФРЕКСі. Пили чай та каву, зігріваючись від вересневої холоднечі та їли смаколики. 4 курс літтворчості презентують уже четвертий проект «Твоя поетична листівка». Тема – урбаністика. Незмінний організатор проекту Світлана Вертола провела принагідно й поетичні читання. Допомагала їй староста літстудії імені Рильського Інституту Іванна Чорна – теж талановита поетеса й ілюстратор.

    Чому листівки? Так легко та недорого презентувати свою творчість. Цікаво поєднати два види мистецтв. Ілюстратори анонімно обирають вірші поетів та мають «побачити» вірш, намалювати образ. Потім листівки поширюються чи розігруються на інтерактивах і в конкурсах. Тож шукайте Світланку та її проект у соцмережах. Уже стартував набір на п’ятий комплект, присвячений темі новорічних свят.

    Студія минула поетично й тепло. Усі перезнайомилися. За бажанням читали вірші. Були й оригінальні верлібри, і твори, написанні під враженнями літературних шедеврів, і поезії, написані просто в день студії. Наприкінці по колу пустили таку собі естафету добра: кожен гість дякував поетам і бажав чогось на осінь. Нехай мрії здійснюються, реалізується ще не один проект, і кожен відчуватиме повну свободу на літзустрічах від наших філологів!

    Текст Юлії Кузьменко, фото - Сергій Терещенко

  • Літстудійці Інституту філології взяли участь у фестивалі «Голосіївська осінь»

    Фестиваль української поезії «Голосіївська осінь» уже не перший рік гостинно вітає представників із різних мистецьких осередків. Традиційно – в Літературно-меморіальному музеї Максима Рильського, за що подяка директору Вікторії Колесник. Цьогорічна зустріч збіглася з 50-річчям відкриття музею. Для студентів і викладачів ІФ це місце – рідне, бо саме наші філологи – Неоніла Підпала, Людмила Зінчук та Галина Касич – свого часу ініціювали його відкриття. А до того у цій садибі господарював Максим Тадейович, про що так яскраво, із ніжністю згадував його онук Максим Георгійович. Він любив відпочивати в плетеному крісельці під вербою, любив рибалити, втекти від метушні, зануритися в себе, аби потім народилися поетичні рядки. Любив повертатися й у рідне село Романівка, що на Сквирщині. Нині й там музей поета. І не лише поета, а вченого, вчителя, перекладача…

    Привітати земляка з Романівки завітав фольклорний ансамбль «Червона калина», найменшенька його учасниця зачитала вірш Максима Тадейовича. Також відвідали фестиваль представники сквирської школи, творчого об’єднання «Літературний форум» (зокрема Роман Кухарук, колишній літстудієць Шевченкового університету), лауреати поетичного вернісажу «Троянди й виноград», фестивалю «Відкриті небеса», кабінету молодого автора Спілки письменників України. Світлана Гобелевська розповіла про конкурс «Житомир TEN», названий на честь друга Максима Рильського – Бориса Тена. Ще співали пісень на слова Рильського, зокрема бард Володимир Каверні. Потішили й творчістю київського бардклубу «Дім». Серед читців були й члени літоб’єднання «Севама» (із санскриту – «яблуко») Кот Ельпітіфор, Оксана Яблонська й Володимир Осипенко.

    За словами директора Центру літтворчості ІФ Михайла Наєнка, найяскравіше сяяли юні митці літературної студії імені М. Рильського. Поети гідно представили наш Інститут. Дехто переборював страх, адже лише перший курс! Досвідченіші презентували вже й власні проекти: Катерина Барановська розповіла про «Твою поетичну листівку», а Леля Покотиполе декламувала поезії із власної збірки «Повстанське радіо». Музична й поетична творчість не змовкала «до останнього яблука». Тепло надворі – бабине літо наздогнало «Голосіївську осінь» − і тепло на серці після мистецької події, що вересневої п’ятниці об’єднала багатьох талановитих людей.

    текст: Юлія Кузьменко
    фото: Сергій Терещенко

  • Не бійтесь бути геніальними!

    11 вересня в Інституті філології відбулася літературна студія ім. Максима Рильського. Перший курс не спав усю ніч, обираючи найкращі твори для дебюту. Старші ж студійці чекали на повернення в атмосферу зібрань. Але не віршами єдиними. Центр літературної творчості на чолі з професором Михайлом Наєнком створив цікаву програму заходу.

    На зустрічі презентували буклет-звіт про роботу Центру за попередній рік. Планують зробити його щорічним. А ще згадували переможців травневого конкурсу «Жива троянда». Твори 3 найкращих прикрашають сторінки «Літературної України». Та нині у них побільшає конкурентів! На 10 місць освітньої програми з літтворчісті змагалися 116 осіб, і це вперше за історію Інституту.

    Основним цього дня було знайомство з 1 курсом, яке відбулося у форматі конкурсу. За голосуванням першим п’ятьом вручили «яблука доспілі» та всім читцям – символічні медалі. Десятка новеньких цьогоріч тішить. Запам’яталися їхні верлібри, усмішки, теми (від життя в гуртожитках до Революції Гідності). «Щастя – в простих речах», - казали юні таланти.

    Оцінювати першокурсників дуже складно, їм ще доведеться вчитися майстерності Слова та боротися із власними хибами. Адвокатом для студентів виступила професор Ніна Бернадська, помітивши лише найкраще в кожному.

    Керівник студії Михайло Наєнко дав лише два побажання майбутнім письменникам: не бійтесь бути геніальними та залиште кожен хоч по одному твору, яким запам’ятаєтеся: «Пишуть три пальці, а болить усе тіло».

    На завершення встигли запросити на «Голосіївську осінь» 21 вересня та переобрати старосту літстудій. Нею стала Іванна Чорна. Водночас висловили вдячність Ілоні Червоткіній, яка попередні роки була її очільником. Отже, нехай рік прийдешній буде таким само продуктивним і творчим, як і перша зустріч!

    текст - Юлія Кузьменко ,фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to поетичні читання