дискусія

  • Кінолекторій в Інституті філології: початок

    У перший день літа розпочався і кінолекторій в Інституті філології. Темою зустрічі обрали Супермена, адже саме 1 червня 78 років тому цей герой вперше з'явився у коміксах, а далі в серіалах і фільмах. Кінолекторій до Дня народження Супермена був проведений за участі режисера, ілюстратора, учасника Comic Con Роберта Ранда. Присутні дивилися перший фільм із Суперменом (1948 р.), на основі кадрів із ключових фільмів та серіалів прослідкували еволюцію образу Супермена, послухали про містичні моменти біографій акторів, які в різні роки грали супергероя. Лекція викликала ряд питань і жваве обговорення, учасники із захопленням ділилися враженнями та власними знаннями з режисером.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Дмитро Камінський

  • "Уруми та румеї - хто вони?": елліністи обговорили проблеми етнічної ідентичності

    14 квітня в Центрі грецької культури та елліністичних студій імені Андрія Білецького відбулась перша зустріч семінару, присвяченому культурі греків України. Його організатором стала провідна наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України Маргарита Араджіоні, к. істор. н., унікальний спеціаліст з етногенезу етнічних греків України. Тема першої зустрічі — "Уруми та румеї - хто вони? Проблема мови та етнічної ідентичності".
    Учасники семінару дізналися про розвиток грецької спільноти в Криму в пізньовізантійський та метавізантійський періоди, причини виникнення самоназв "румей" (еллінофони) та "урум" (тюркофони), сильні та слабкі сторони концепцій, які доводять, що нинішні румеї та уруми, які проживають на території Донецької області, є нащадками однієї або різних етнічних груп.
    Окремо доповідачка спинилась на дослідженнях етнопсихологічної самооцінки греків. Спеціально складені опитувальники показали, що на думку респондентів "греків робить греками" насамперед спільність релігії, а вже потім працьовитість, традиційна культура тощо. Цікавим фактом виявилось те, що мовна асиміляція в середньовіччя не спричиняла втрати етнічної тожсамості; відтак греки, які через різні обставини починали спілкуватися татарською, не переставали сприймати себе греками і їхнє оточення не вдавалось до дискримінацій, з якими можуть стикатись "інші". Етнічна самосвідомість є багатоаспектним конструктом, а визначення мови як основного маркеру етнічної ідентичності може створювати небезпечні прецеденти для його кон’юнктурного використання на догоду політичним маніпуляціям, як, зокрема, трапилось в радянську епоху зі штучно створеним терміном "греко-татари".

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Чи є життя після філології?»: засідання дискусійного клубу «Крапки над Ї»

    На черговому засіданні дискусійного клубу «Крапки на Ї» відбулася зустріч із перекладачем Ольгою Притулою. Організатори запросили її подискутувати на тему «Чи є життя після філології?». Таку тему студенти обрали тому, що особам із гуманітарною освітою часто закидають, мовляв, роботу по спеціальності знайти мало ймовірно.
    Учасники дискусії поспілкувалися з Ольгою Притулою. Вона здобула філологічну освіту і працює по спеціальності – перекладачем. «Я можу вас відмовляти, друзі, батьки. На це є свої принципи і прийоми, але ви маєте право вирішувати. Можете вибрати свою спеціальність, а здобути ще одну завжди встигнете», - сказала Ольга Притула студентам.
    На початку зустрічей організатори влаштовують різноманітні інтерактиви, знайомляться з гостями і учасниками в цікавий спосіб. Засідання проходять щовівторка о 13:00.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Катерина Івануса

    Категорії: 
  • Теологічні дискусії в Інституті філології

    Минулого тижня в Інституті філології пройшов ряд теологічних дискусій «Маєш сумніви?». Організаторами виступили студентська ініціативна група «Крапки на Ї».
    Серед учасників дискусійних зустрічей були представники трьох гілок християнства: православ’я, католицизму і протестантизму. 23 лютого до Інституту філології завітав священик Володимирського собору, протоієрей Петро Зинич, який поговорив із присутніми на тему: «Є гроші. Нащо Бог?».
    Другу лекцію, за планом, провела сестра Кетрін, яка вивчала теологію у «Instituto Teologico de Compostela». Вона подискутувала з присутніми про те, чому церква переповнена лицемірами. На її думку, не варто акцентувати на присутності лицемірів саме у церкві. Адже вони є всюди: в навчальних закладах, політиці. «Церква не настільки лицемірна, як здається зі створеного журналістами образу», - сказала сестра Кетрін.
    Завершили серію дискусій 26 лютого двоє Максимів темою «Чому Бог допускає страждання». Максим Світлий, який закінчив духовну семінарію, нині служить капеланом у Станиці Луганській, розповів про віру у вищі сили на основі спогадів: «Одного з разів мав можливість поїхати капеланом в Піски. Але захворів бронхітом і замість мене поїхав інший капелан. У перший день його було поранено. Мене ж Бог, чомусь, охороняє». «Я – християнин і вірю, що Бог створив світ, а зло вийшло в світ через свідоме волевиявлення людини. Тому краще сформулювати питання дискусії не «чому Бог допускає страждання», а «для чого Бог їх допускає».
    Максим Буковський, професійний коуч, випускник «Master coach Ukraine» намагався разом із присутніми розібратися у питанні страждання, і на скільки відсотків (умовно), людина, Бог чи хтось третій у стражданні винні.
    Кожен із присутніх мав можливість запитати, подискутувати, отримати відповідь чи питання, яке ще більше змусило би замислитися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Дебати кандидатів на посаду Голови СПІФ

    Сьогодні в Інституті філології відбулися дебати кандидатів на посаду Голови Студентського парламенту Інституту філології.
    На початку зустрічі аудиторії було представлено звіт про роботу на посаді Голови СПіФ 2014-2015 н.р., яку обіймала Софія Клещук. Вона проаналізувала те, що вдалося і не вдалося за період головування.
    Далі свої програми оголосили кожен з кандидатів Голови СПІФ на 2015-2016 н.р., а це:
    Кікоть Анастасія (2 курс україністики),
    Супрун Богдан (1 курс "прикладної лінгвістики").
    Актова зала за три з лишком години дебатів наповнилася наелектризованою атмосферою від питань, часом провокативних, до кандидатів, гострих дискусій.
    А вже завтра, 8 грудня, проходитиме таємне голосування, у якому може взяти участь кожен студент Інституту філології, якщо пред'явить свій дійсний студентський квиток.
    Бюлетні можна буде отримати у холі Інституту філології, де і будуть розташовані кабінки для голосування. Свій голос віддати зможете з 10 до 19 години, після чого ЦВК Інституту перейде до підрахунку голосів.
    З програми кандидатів можна ознайомитися на сайті: http://spif.univ.kiev.ua/

    Фото - Валерій Попов

  • «Крапки над Ї» запрошують до дискусій

    По вівторках, раз на два тижні, у 63 аудиторії студенти збираються для обговорення різноманітних тем науки та дозвілля. Студентський дискусійний клуб почав свою роботу на початку вересня під назвою «Крапки над Ї». Це ініціативне об´єднання студентів на базі Інституту філології. Організатор зустрічей Лідія Чорна, студентка другого курсу спеціальності «перська мова і література» коментує: «Унікальна буква «ї» - наша гордість, тому як допитливі студенти з активною життєвою позицією ми вирішили розставляти ці самі «крапочки» над «ї», обговорюючи найважливіші й найактуальніші питання сьогодення. У нас зазвичай є гість, представник сфери, пов’язаної з темою наших дружніх посиденьок».
    10 листопада відбулася зустріч на тему подорожей. Організатори запросили трьох американців, що побували в 11 країнах за 11 місяців. Гості ділилися своїм досвідом із подорожей, розповідали про своє життя в Америці, відповідали на питання присутніх. «Ми американських гостей трішки познайомили з нашою культурою, зачитавши українську поезію та показавши відео про нашу країну. Нам здається, що потрібно краще вивчати свою культуру та культуру інших народів, бо наші відмінності, як правило, нас поєднують і викликають бажання знаходити спільну мову. Ця зустріч є вже шостою. І ми повні запалу продовжувати цю справу і надалі», - розповідає Лідія.
    Темою наступної зустрічі буде: «Музика у нашому житті». Гостями будуть американці. Частина обговорення буде проводитися українською мовою, частина англійською.
    Вхід на дискусії вільний і бажаний!

    Текст – Дорошенко Каріна, Лідія Чорна
    Фото – Валерій Попов

  • Відбулася студентська дискусія

    29 жовтня у рамках святкування тижня італійської мови у світі відбулася дискусія "Нова Європа проти стереотипів" за участі студентів, які вивчають італійську мову.

    Категорії: 
  • Святкування XIV тижня італійської мови триває: день третій

    22 жовтня у рамках святкування XIV тижня італійської мови в світі в Інституті філології відбулася студентська дискусія на тему: "Пишемо нову Європу: італійські видавництва, автори та читачі в епоху цифрових технологій".

    Категорії: 
  • Юний віком і зрілий надбаннями ювілей

    24 вересня в Мистецькій залі Інституту філології Київського університету відбувся круглий стіл «Сучасна історія української літератури: традиції та інновації». Захід організувала кафедра історії української літератури та шевченкознавства в межах святкової програми, приуроченої до 15-річного ювілею підрозділу.

    В круглому столі взяли участь відомі літературознавці – випускники і співробітники кафедри, а також шановані колеги – історики літератури з усіх куточків України. Серед них: член.кор., зав.відділу давньої української літератури Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України М.М. Сулима, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Д.В. Стус, декан філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, проф. М.П. Ткачук головний редактор журналу «Слово і час», д.філол.н. Л.І. Скупейко, проф. Г.Д. Клочек, проф. П.Б. Білоус, проф. О.М. Сліпушко, проф. А.Б. Гуляк, проф. Ю.І. Ковалів, проф. В.В. Яременко та інші. Модератором заходу виступила доцент кафедри історії української літератури та шевченкознавства Галина Усатенко.

    Першою слово взяла завідувач кафедри-ювіляра д.філол.н., проф. Оксана Сліпушко. Вона коротко переповіла історію створення кафедри, коріння якої сягає часу заснування Університету Святого Володимира – 1834 року. Тоді існувала єдина кафедра російської словесності історико-філологічного відділення, а вже в 1918 році на філологічному факультеті вперше було створено окрему кафедру української літератури. Виокремлення навчального підрозділу, який займатиметься виключно дослідженням давньої та класичної української літератури, а також шевченкознавством відбулося 2 липня 1999 року. З того часу ось уже 15 років кафедра історії української літератури та шевченкознавства плідно працює в усіх напрямах наукової, методичної та викладацької діяльності.

    «Наше основне завдання – довести на прикладі реальних фактів, що Київ був духовним, економічним і політичним центром середньовічної Європи, мав сформовану європейську модель мислення, яка насамперед проявлялася у нашій літературі XI-XII століття», - наголосила Оксана Миколаївна й зазначила, що нинішня розмова має бути спрямована на обговорення сучасних підходів до викладання літератури так, щоб вже завтра вона була корисною і потрібною студентові.

    Першим у розмові взяв участь Дмитро Стус. Як практикуючий викладач, Дмитро Васильович поділився своїми спостереженнями над нинішньою літературною освітою студентів. Він відзначив, що багато майбутніх філологів лінуються звертатися до оригіналів творів, особливо великих за обсягом. Це призводить до непрофесійності й дискредитації філологічного фаху серед інших професій. Крім того, необхідно збільшувати кількість годин викладання літератури, особливо на філологічних спеціальностях, вважає письменник і літературознавець.

    В круглому столі також взяли участь представники двох підходів до укладання історії української літератури – колективного та авторського. Микола Сулима, один із авторів 12-томної «Історії української літератури», яку укладає колектив Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, презентував I і IV томи праці. Перший – присвячений літературі Київської Русі і доходить до п.п. XVI ст. Четвертий том – шевченкознавчий – вийшов позачергово у зв’язку з 200-річним ювілеєм Тараса Шевченка. Микола Матвійович зазначив, що і вихід книжки Оксани Сліпушко «Література Київської Русі», і поява I тому «Історії української літератури» дуже своєчасні. Адже влада сусідньої загарбницької країни вже не перший рік намагається витравити з історії Київську Русь як таку. Також літературознавець привітав кафедру історії української літератури та шевченкознавства зі святом і наголосив, що не зважаючи на юний цифрою ювілей, кафедра має зрілі надбання і глибокі знання.

    Про своє бачення авторських історій літератури розповів Юрій Ковалів. Щойно вийшов третій том його «Історії української літератури кін. XIX – поч. XXI ст.». «Досконалих історій літератури нема», - вважає літературознавець, згадуючи недоліки підходів і методологій праць І.Франка, С.Єфремова, М.Грушеського, Д.Чижевського. Який би принцип не був покладений в основу укладання історії літератури – він буде однобоким і не охоплюватиме всього різноманіття історико-літературних явищ. Тому у своїй багатотомній праці Юрій Іванович дотримується комплексного підходу: в поле зору дослідника потрапляють не лише постаті письменників і їхні твори, а й увага приділяється тодішньому літературознавству, школам, угрупуванням, віянням. Автор називає три критерії, якими він керується під час роботи над своєю історією літератури: критерій художності, артистичності твору; принцип об’єктивного історизму та гадамерівський принцип «йти від тексту». Насамкінець науковець зазначив, що у філології правильним є лише один шлях – зіставлення (а не протиставлення!) різних поглядів на певний художній твір, факт, явище. Тільки так можна наблизитися до істини.

    Своїм педагогічним досвідом поділився також Григорій Клочек. Науковець багато років займався літературною освітою школи та вишу. Григорій Дмитрович констатував катастрофічну ситуацію зі шкільною літературною освітою. З 340 тисяч цьогорічних випускників, які складали ЗНО з української літератури, лише 7 набрали максимальні бали, а кожен 13-ий здав порожній аркуш з есе. Причин цьому є багато – проблеми з навчальним програмами, загальні тенденції зменшення читання, великий обсяг запропонованої школярам художньої літератури. Сам науковець пропонує звернутися до педагогічних порад Ортега-і-Гассета: треба виходити з того, що учень зможе вивчити, і подавати це відібране дуже якісно. Для цього, на думку Григорія Дмитровича, треба зменшити кількість творів у навчальній програмі, залишивши самі «вершки» - «те, що падає на душу і справді підходить за віком учням». На практичних заняттях варто розглядати лише один твір, аби сповна проаналізувати його на всіх рівнях і розкрити його естетичну вартість. Проте такої культури у нас, на жаль, ще нема, підсумував Григорій Клочек.

    У розмові також взяли участь Петро Білоус і Лукаш Скупейко. Петро Васильович вважає, що найпродуктивнішим методом підходу до викладання історії літератури є герменевтичний. В ньому важливі три моменти: сприйняття літературного твору («літературу треба сприймати як літературу, а не ілюстрацію до чогось чи засіб чогось»), розуміння, яке відбувається одночасно зі сприйняттям, та інтерпретація, яка передбачає декодування тексту і рефлекторно-асоціативну діяльність (міркування навколо твору).

    Лукаш Іванович наголосив, що порушені на круглому столі проблеми є дуже актуальними. Тому подібні обговорення мають вийти за межі аудиторії на широкий загал. Для цього літературознавець запропонував ввести в журналі «Слово і Час» спеціальну рубрику, наприклад «Викладання літератури Київської Русі», і започаткувати постійно діючий семінар під егідою кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології, в якому змогли б брати участь літературознавці з усіх куточків України. В свою чергу Юрій Ковалів запевнив, що продуктивними також будуть відриті заняття, на яких викладачі зосереджуватимуться на аналізі одного єдиного твору або навіть рядка з твору, аби показати безмежні можливості інтерпретації тексту.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Національний фінал Міжнародних молодіжних дебатів

    16 травня в Інституті філології відбувся національний фінал Міжнародних молодіжних дебатів Jugend debattiert international. Це німецькомовний шкільний проект, який реалізовується у восьми країнах Центральної та Східної Європи: Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Угорщині, Росії, Чехії та Україні. Проект організовано за підтримки Ґете-Інституту, Фонду «Пам’ять, відповідальність та майбутнє», Благодійного фонду «Герті» та Центрального відомства з питань освіти за кордоном.

    Міжнародні молодіжні дебати нині – єдиний міжнародний конкурс промовців, що проводиться для школярів німецькою мовою. Він сприяє тому, щоб молодь із Центральної та Східної Європи могла вміло і переконливо представляти свої погляди та свою точку зору, та збільшує роль німецької мови як засобу для ведення дискусії. Завдяки розвитку здатності дискурсу конкурс, представлений у такому форматі, робить значний внесок у розвиток розуміння демократії. За рахунок формування політично-соціальних компетенцій та розвитку здатності ведення бесіди та вирішення конфліктів проект сприяє становленню міжнародної молодіжної еліти та майбутніх суб’єктів права прийняття рішення. Предметом конкурсу є дебати німецькою мовою на теми шкільного життя, основних і людських прав, історії (особливо що стосується ліквідації історичної несправедливості) та Європи.

    Проект призначений для учнів 10-11 класів з мовним рівнем В2 та вище згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти.

    Національний фінал конкурсу 2014 року відбувся в Києві. Приймав «найкращих із найкращих» Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перед початком змагань слово взяв директор закладу – проф. Григорій Семенюк. Він зазначив, що вибір місця для проведення нинішньої урочистої події є не випадковим, адже Інститут філології найбільшим гуманітарним підрозділом Університету, в ньому вивчається понад 30 мов. Директор також наголосив, що одне з найпочесніших місць серед цього різноманіття мов посідає саме німецька. Минулого року конкурс на спеціальність «німецька мова і література» сягав 20 осіб на місце. Насамкінець Григорій Фокович побажав успіху, кмітливості й натхнення учасникам дебатів і назвав школярів цвітом нації, надією України, «адже хто як не молодь відчуває ті зміни, які відбуваються в Україні, Європі, світі».

    Цьогорічна тема дебатів - "Чи повинні українські міліціонери мати ідентифікаційні знаки?"

    Переможцем дебатів й представником від України на цьогорічних Міжнародних молодіжних дебатах, що триватимуть упродовж 13-18 жовтня у Варшаві, стали учениця школи № 14 м. Київ Сабіна Гулієван та учениця школи № 28 м. Львів Данієла Раданович.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to дискусія