дискусія

  • Розмова про Львівський жіночий літературний клуб: історія успіху

    25 листопада відбулася онлайн-зустріч із талановитими мисткинями - Нікою Нікалео та Оленою Чернінькою. Студенти "Літературної творчості" мали змогу дізнатися про секрети успіху Львівського жіночого літературного клубу, заглибитися в історію створення серії книг про Львів, і просто насолодитися приємною й затишною атмосферою дружнього спілкування.

    Пані Ніка як голова ЛЖЛК поділилася корисними порадами щодо створення власних проектів, спілкування й співпраці з письменниками та медійними майданчиками, а також розповіла про нюанси й важливості літературних конкурсів "Львівське перехрестя" та "Коронація Слова".

    Пані Олена занурила студентів у письменницький всесвіт, повідала секрети творчої праці й подарувала потужну хвилю мотивації.

    "Треба стукати у всі двері, - зазначають письменниці, -у всі двері, які є і які можливо відчинити, - варто стукати. Якщо тебе не почули - постукай ще раз". Ця зустріч видалася дуже цікавою та атмосферною й наповнила натхненням кожного учасника. Завдяки ній молоді літератори дізналися багато секретів, які обов`язково стануть їм у нагоді для створення власних проектів і для подальшої літературної діяльності.

    Дзевенко Софія

  • "Блогер - літературний герой зі своїм стилем" - Євгенія Кузнєцова

    З кожним днем блогінг набирає все більшої популярності, особливо серед молоді. Як почати блогерство, як набрати авдиторію і які дописи набирають найбільше лайків – про це і набагато більше розповіла в останній у цьому семестрі онлайн-зустрічі «ЗМовників» Євгенія Кузнєцова. Зустріч відбулася 24 листопада 2020 року. Модерувала розмову Оксана Мацько, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології.

    Євгенія Кузнєцова – випускниця КНУ імені Тараса Шевченка, ІМВ, спеціальності «міжнародна інформація». Почала кар’єру в журналістиці з англомовних публікацій у Kyiv Post. Захистила дисертацію з магічного реалізму в Іспанії. Професійно займається перекладами з англійської, іспанської і німецької мови та багато й натхненно пише. У найближчому році вийдуть три її книжки різних напрямків: стьобна етнографія, роман та книга-дослідження про мову. Веде популярний блог та власний канал на You Tube.

    Розмова з Євгенією Кузнєцовою була легка і відверта. Розпочали з зізнання Євгенії: «Я можу багато від чого відмовитися у житті, але від письменства – ні. Не писати – мука для мене». Далі говорили про «секрети» блогерства. «Писати і ще раз писати. Це основне правило блогера. Написання має стати звичкою. Ця щоденна звичка робить тексти кращими. Завдяки блогерству ти розвиваєш своє письмо. Шліфуєш стиль. Блогерство – майданчик для письма», – каже Євгенія.

    Як почати розвивати свої соцмережі?

    Відповідь Євгенії проста: «Усі з чогось починають. Не треба засмучуватися, коли перші дописи наберуть всього два лайки – мами і бубусі. Усі так починають. Можна, звісно, писати ʺна злобу дняʺ і таким чином збільшити авдиторію, але до фідбеку треба бути готовим. Це ризик і напруга. Краще дотримуватися правила писати регулярно і з душею. Звісно, треба враховувати, що не все те, що подобається тобі, буде до вподоби авдиторії. Тому інколи можна прибріхувати (сміється Євгенія)».

    Блогерство – самореалізація чи заробіток?

    Євгенії Кузнєцовій блогерство не приносить заробіток. Вона не фотографується з продуктами на замовлення. Однак, вважає блогерство – розвитком, яке рухає автора і допомагає вибудувати онлайновий бренд. При розвитку «себе як бренду» за рахунок популярності блогер отримує замовлення на роботу. Для Євгенії блогерство, перш за все, є шляхом самореалізації та саморозвитку.

    Чи обов’язковим для блогера є візуальний контент?

    Візуальний контент важко дається Євгенії. Але шляхом відео вона намагається залучити більшу авдиторію. Наприклад, у фейсбуці не сидять п’ятнадцятирічні. Вони майже не читають. Їхнім медійним майданчиком є TikTok. Зважаючи на це, потрібно робити візуаліальний контент, який краще запам’ятовується. «Відео і картинки є промовистішими», – вважає Євгенія.

    Як мотивуватися?

    Євгенію Кузнєцову мотивує письмо. Вона надихається художньою літературою. Читає інших блогерів, аби відчувати реальність. «Блогер – літературний герой зі своїм стилем», – вважає Євгенія Кузнєцова.

    Окрім блогерства під час «ЗМовників» говорили також про українську мову. Євгенія Кузнєцова наразі знімає відео про мову і намагається привернути увагу молоді. «ЗМовники» бажають успіхів та натхнення Євгенії, дякують їй за поради та неймовірно цікаву розмову. Зустрінемося в наступному семестрі.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Відчути себе золотошукачем: детективна історія пошуку лексикографічного архіву

    20 жовтня відбулася чергова зустріч лінгвістичного клубу «ЗМовники» у форматі Zoom-конференції. Модератором заходу традиційно була доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Мацько. Тема для обговорення була загадковою – «Український лексикографічний детектив: давнє й нове». Гостя зустрічі – Оксана Тищенко, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України – у яскравій ілюстративній формі розповіла про детективну історію пошуку архівної картотеки до втраченого IV-го тому легендарного Російсько-українського словника (1933 р.) під редакцією академіків Агатангела Кримського та Сергія Єфремова. Йшлося про унікальний реєстр джерельної бази, який ретельно добирався для укладання перекладного словника – найбільш затребуваного після революції 1917 р.

    Доля РУС непроста: вона водночас велична (оскільки це перший неймовірно лексично багатий словник), трагічна (його укладачів було репресовано, а саме видання – заборонено) та загадкова (без жодних слідів зник 4-ий том словника, визнаний тогочасною владою націоналістичним, а тому ворожим). «З минулого століття цей том перетворився на святий мовознавчий Грааль», – зазначила Оксана Тищенко. Словниковий реєстр вважався безповоротно втраченим аж до 2018 року, поки пані Оксана зі своїми колегами не почала детально вивчати наявну шестимільйонну картотеку Інституту мовознавства НАН України. При зіставленні карток, написаних у різні десятиліття, виявилося, що на деяких із них були архівні штампи. При скурпульозному аналізі цих лексикографічних документів доби, дослідники відчули себе «золотошукачами», адже одразу стало зрозуміло, що вони натрапили на безцінний скарб – картотеку, яка була підготовлена для укладання 4-го тому РУС! Виявилося, що цей реєстр не лише не знищили під час Другої світової війни, а й зовсім «не почистили» – джерельна база відсилала до дореволюційних текстів, які вказували на її давність і автентичність.

    З моменту цінної знахідки пройшло вже декілька років, за які було зроблено чимало – відібрано, посортовано та оцифровано велику кількість архівної картотеки. До цього процесу долучалися, зокрема, й викладачі та студенти Інституту філології. Проте електронна система – не самоціль, а інструмент дослідження карток, наголосила Оксана Тищенко.

    Крім історичного значення, архівний реєстр слів із коментарями «має стати новим лексикографічним знадобом», переконана пані Оксана. З нього можна і варто черпати питомо українські словотвірні моделі, а також власні відповідники іноземним словам.

    Насамкінець гостя закликала студентів і всіх охочих долучатися до проекту Всеукраїнської толоки для розпізнавання текстів на архівних картках, а також досліджувати їх у наукових роботах.

    Сайт з цифрованою картотекою – https://ak.iul-nasu.org.ua/

    Анна Мукан, відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології

  • Розпочалися Тижні Німеччини в Інституті філології

    "Об’єднані в Європі – 30 років Німецької єдності" − під таким гаслом у жовтні 2020 року проходять Тижні Німеччини в Україні. До відзначення такої події долучився й Інститут філології. Наша кафедра германської філології та перекладу у співпраці з Посольством Німеччини в Києві 7 жовтня 2020 року організували фотовиставку "Злам на Сході, життя змінюється"/„Umbruch Ost. Lebenswelten im Wandel" та зустріч «Історичні паралелі: мирна революція в Німеччині та українська революція на граніті».

    На відкритті Тижнів Німеччини в Інституті філології з вітальними словами виступили: заступниця керівника відділу культури, освіти та національних меншин Посольства Німеччини п. Д. Лоренц-Цурвеме, керівник представництва Німецько-українського форуму в Україні п. Й.Дрешер, заступниця директора Інституту філології доц. Н.Гач, завідувачка кафедри германської філології та перекладу проф. М.Іваницька.

    Для організаторів було цікавим провести паралелі між Німеччиною та Україною того часу, між мирною революцією у Німеччині та студентською революцією на граніті в Україні. Тому колеги і студенти зацікавлено слухали емоційні та життєві розповіді історика, доцента кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн О.Ф. Іванова та учасниці Революції на граніті, співачки і журналістки, мисткині, волонтерки Анжеліки Рудницької.

    Під час події обговорили події 1990 року, що привели до об'єднання розділеної Німеччини, до розпаду СРСР, до становлення незалежної Української держави. Активна життєва позиція молоді, яка боролася за свободу та демократію, яка не боялася виступати проти тоталітарної системи, стала прикладом жертовности заради високої ідеї. І якщо Німеччина зреалізувала свою мрію про єдину державу, то Україна все ще мусить боротися із наслідками тоталітаризму. А, отже, уроки історії нам усім вартує засвоїти.

    Така думка привела колег із Житомирського державного університету імені Івана Франка спільно з ГО "Німецько-український форум" до ідеї цікавого проєкту 30 років німецького Возз'єднання і української Революції на граніті. Про нього розповів завідувач кафедри германської філології та зарубіжної літератури ЖДУ доц. М.Ліпісівіцький. У цьому проєкті взяла участь і студентка нашої кафедри Т. Непипенко, відео з якою можна переглянути тут - http://kreativwerkstatt.d-u-forum.de/uk/mauer-in-kyjiw-ukr/?fbclid=IwAR2... .

    Виставку можна подивитися у фойє Інституту філології, а через тиждень - на третьому поверсі біля Центру німецької мови та культури.

    Фото Валерія Попова

  • У святковій піжамі на лекційне заняття, або про специфіку дистанційного навчання

    14 вересня 2020 року дискусійному лінгвістичному клубу «ЗМовники» виповнилося три роки! У 2017-му ініціативні студенти-філологи вирішили зробити свої кулуарні мовно-культурні дискусії публічними та з організаційною допомогою доц. Оксани Мацько утворили клуб любителів рідної мови і всіх, хто прагне нових знань. Своїм девізом обрали вислів «Наша мова – наша змова». Відтоді відбулося вже 31-не засідання, спікерами якого були як самі студенти та викладачі Інституту філології, так і запрошені гості. Метою інтелектуальних зустрічей моволюбців є передавання одне одному наукового та практичного досвіду, а також пошук вирішень актуальних культурно-лінгвістичних проблем. Нинішнє засідання, хоча й пройшло в незвичній для учасників формі – онлайн, однак не випало із загальної концепції гостроти дискусійних тем. Обговорювали переваги та недоліки дистанційного навчання, ділилися порадами пристосування до нових форм співпраці викладачів і студентів, які стали вимогою часу.

    Серед постійних спікерів клубу на запропоновану тему висловилися студенти Оксана Кріт, Аліна Заболотна, Владислав Бибик, Марія Гаращенко та Антон Іщук. Вони дійшли висновку, що головними перевагами дистанційного навчання є: економія часу (на поїздку до інституту і назад) і грошей (на транспорт і харчування поза домом); безпечність (зникнення фактору передачі вірусів одне одному); освоєння нових навичок (користування платформами дистанційного зв’язку та ін.); можливість запрошення спікерів, які б за умов очного навчання не мали б можливості прийти; можливість приєднання до конференції відносно необмеженої кількості учасників; однакова доступність наглядного матеріалу для всіх членів зустрічі (презентацій, написів на дошці). Серед недоліків навчання офлайн спікери зазначили: неможливість живого спілкування; відсутність єдиної платформи для навчання; збільшення кількості письмових робіт; неможливість проведення жвавих дискусій через брак технічної культури (учасники не вимикають мікрофони, не вмикають камери, одночасно говорять) та проблеми зі зв’язком (повільна швидкість інтернету тощо); непорозуміння зі співмешканцями під час проведення дистанційних; недоступність ресурсів для навчання, які існують лише в паперовому вигляді; проблематичність організації робочого простору і необхідність опанування тайм-менеджменту для ефективної роботи в неформальній обстановці; неможливість використання специфічних форм навчання для кращого засвоєння лінгвістичного матеріалу (навчання в лінгафонному кабінеті й аудиторії синхронного перекладу тощо).

    Проживши пів року в режимі дистанційного навчання, досвідчені студенти поділилися порадами ефективного пристосування до нових умов студентського життя. Йшлося про облаштування робочого місця і відмежування його від зони відпочинку; повідомлення співмешканців заздалегідь про свій режим навчання для уникнення збігу активностей на одній території; завжди вмикати камеру на лекційних і практичних заняттях для кращої взаємодії зі спікерами; щоразу при підключенні та протягом конференції перевіряти, чи вимкнений мікрофон; закривати всі сторонні програми та вимикати сповіщення під час онлайн занять; напередодні ранкової відео зустрічі вставати заздалегідь – за 40 і більше хвилин, щоб не приєднуватися до лекційного заняття у «святковій піжамі»; завести блокнот чи вносити свій навчальний розклад в google календар, зазначаючи всі дедлайни здачі робіт.

    Цікавим та свіжим виявився погляд на дистанційне навчання студентки першого курсу Марини Засенко, яка вперше «познайомилася» з навчанням у режимі Zoom цього вересня. Дівчина переконана, що найбільшим недоліком онлайн навчання є відсутність емоційного контакту з викладачами та одногрупниками. Запорукою ефективного навчання для студентки є пошук комфортної атмосфери для занять та усвідомлення, що «все залежить від нас самих: коли, як, скільки та де навчатися» - це є беззаперечною перевагою дистанційної роботи для самоорганізованих людей.

    Спеціальним гостем зустрічі був кандидат філологічних наук, асистент кафедри української мови і прикладної лінгвістики Святослав Шевель. Він закликав ширше сприймати онлайн освіту, не обмежуючись лише обговоренням формату відеозв’язку. Зокрема, Святослав Миколайович розповів про виклики перед Шевченковим університетом, які постали у зв’язку з пандемією і переходом на дистанційне навчання, і афішував запровадження найближчим часом платформи «KNU Education Online». Ця платформа відкриє нові можливості ефективних форм роботи для викладацько-студентської спільноти. Проте, звісно, специфіку очного викладання предметів у Інституті філології важко буде компенсувати навіть надсучасними технологіями дистанційного зв’язку, оскільки йдеться про вивчення мови в усіх її аспектах і формах. Саме тому Інститут філології один із небагатьох підрозділів Університету, в якому запроваджена змішана форма навчання.

    Насамкінець постійний модератор засідання клубу доц. Оксана Мацько оголосила тему наступних «ЗМовників» - «Секрети прямого ефіру» від Ярини Скуратівської.

    Анна Мукан, відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології

  • Науково-практичний семінар, присвячений вшануванню пам'яті перського поета Джалаледдіна Румі

    29 вересня 2020 року о 10-00 кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу та Центр іраністики Інституту філології за участю Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні проведуть науково-практичний семінар, присвячений Дню вшанування видатного перського суфійського поета Джалаледдіна Румі.

    Форма проведення: онлайн, платформа ZOOM

    Ідентифікатор конференції: 820 836 3327

    Код доступу: 290920

    Додані файли: 
  • Неда Неждана: драматургія варіянтів і спростування міфів

    20 квітня 2020 р. за допомогою засобів відеозв'язку відбувся майстер-клас у межах курсу «Майстерня драматургії» для ОП «Літературна творчість, українська мова та література та англійська мова» з відомою письменницею, режисеркою, дослідницею Недою Нежданою на запрошення Мар’яни Шаповал, професорки кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчости.

    Пані Неда розповіла про бачення п’єс через драматургійну та режисерську лінзу, поділилася власним досвідом (та секретами). Принципова різниця між драматургом та режисером, як зазначала письменниця, полягає у векторах бачення, а саме: драматург спрямовує свій вектор на майбутнє (навіщо?), тобто моделює хід історії та мислення своїх персонажів, режисер навпаки повертається у минуле ( чому?), щоб зрозуміти причини, мотивацію автора.

    Майстер-клас дав розуміння варіятивного тексту, тобто такого, що по-різному може трактуватися глядачами та режисером. Така варіятивність також включає поняття гіперавторства – драматург будує квест, створюючи таким чином ілюзію авторства для режисера. Із інтерпретаціями пов’язана проблема існування на сцені кількох паралельних реальностей, де фокус побутує у декількох місцях, а глядач самостійно обирає, на чому йому сконцентровуватись, яка реальність буде переважати у його картині світу. Відповідно, у глядача розвивається так звана кліпова свідомість, що передбачає фрагмент (спресоване дійство), який читатиметься та дофантазовуватиметься кожним індивідуально.

    Оскільки дистанційна зустріч була розрахована на студентів літературної творчости, Неда Неждана розповідала про методи створення варіятивного тексту, зокрема про принципи його побудови з конкретними прикладами власних п’єс. Серед таких методів: парадоксальна початкова ситуація, принцип багатоповерхового будинку, композиція-конструктор, що з неї говоримо про монтажний принцип побудови сцен, принцип обману. Також обговорювали особливі місця дії (морг, парк, дах), інтерпретації фінальних сцен, гру з жанром (трагіфарс, чорна комедія) та стереоефект у контексті бачення автора.

    На завершення письменниця висловила думку про автора як пророка, що відчуває простір. Зустріч була продуктивною та корисною не лише для творців п’єс, а й для розуміння специфіки творення драматургічних текстів, їхньої режисерської інтерпретації та проєкції у свідомости глядача.

    Текст - Уляна Балкова

    Категорії: 
  • Гра «П’ять плюс» із Наталею Гук

    5 лютого студентки спеціальності «літературна творчість» розмірковували про те, які ідеї будуть перспективними для самореалізації літератора, критика, видавця. Дівчата зовсім скоро отримають диплом і на них чекає літературна кар’єра, тож зараз саме час дізнатися, які проекти найперспективніші.

    Доцент кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості Тетяна Белімова запросила на пару з дисципліни «Література і ринок» письменницю й коуча Наталю Гук. Грали в гру «Бізнес плюс» у Музеї-кімнаті Олеся Гончара. Пані Наталя вже не вперше в Інституті філології, торік вона вже проводила подібний захід: http://instpres.univ.kiev.ua/node/2239

    Наталя Гук має як власні опубліковані книги, так і твори в авторських збірках. Вона фіналіст і лауреат кількох літературних конкурсів. Також встигла зробила успішну управлінську кар'єру, займається підприємницькими та літературними проектами. Наталя – адепт бізнес-філософії «П‘ять плюс», яку успішно реалізує. За концепцією створено гру та видано книгу. Граючи в колі філологів, пані Наталя ділилася порадами щодо успіху в сфері літератури, а від студенток почула свіжі ідеї літературного бізнесу, які обговорювали в дискусії, аналізуючи переваги та ризики кожного задуму.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лінгвістичний клуб «ЗМовники»: про меми як засіб спілкування та як культурний артефакт

    ЗМовники кличуть студентів розробляти нові напрями в лінгвістиці! 5 лютого в мистецькій залі Інституту філології Оксана Кріт, Антон Іщук і Влад Бибик презентували спільні напрацювання з теорії та практики мемів. Організатор зустрічі Оксана Мацько нагадала, що меми – соціокультурна одиниця сучасного суспільства: «Якщо є семіологія, морфологія, то чому б не започаткувати вивчення мемології?»

    Оксана Кріт розповіла про теорію нового напряму. Від неї дізналися про історію та сучасне опрацювання мемів. Меми – це не просто смішні картинки. Вони відображають нашу суть і реакції. Це смислообрази, сучасний фольклор. У мем вписуємо якусь просту ідею, концепцію, цитату чи інформативне повідомлення. До речі, назва «мем» походить не від англійського memory, а від назви науки: меметика – теорія еволюції культури. Засновник меметики Річард Докінз переконаний, що мем містить культурну інформацію, подібно до того як ген – біологічну. Меми вже стали невід’ємним складником культури міленіалів (покоління, народжене у 1980-1999). Молодь може спілкуватися, обмінюючись лише картинками чи стікерами. Створюючи меми, кожен долучається до творчого процесу. Нещодавно Массачусетський університет дослідив механізм створення та поширення мемів. Для аналізу дібрали 100 млн мемів, їх об’єднали за тематикою та зрозуміли, який вплив вони мають на людей. Найгірше сприймаються меми гостро політичні, расистські, антисемітські (або з елементами таких значень). Популярні ж ті, яким властива нейтральність, масовість, мейнстрімність. Найширшу аудиторію завоювали меми нададаптивні, зрозумілі всім, незалежно від країни чи мови. Деякі шаблони використовуються повторно в різних змістах (відомі меми Distracted boyfriend, Facepalm, Drake Meme). Важливий чинник поширення мемів – їх емоційна насиченість. Окрім цього, мемам властиво швидко приходити в культурне середовище та забуватися, безперервно оновлюватися. Оксана підсумувала: «Меми – це культурні артефакти, які містять певні ідеї і транслюють їх у суспільство».

    Влад Бибик та Антон Іщук доповнили виступ Оксани практичною частиною мемологічних досліджень. Показуючи на екрані шаблони до різних мемів, хлопці разом із аудиторією вгадували, звідки мем походить та як використовується в Україні. Влад й Антон зауважили, що основні джерела мемів – кіномистецтво, мультфільми, документальні короткометражні стрічки, комп’ютерні ігри та політика. Нині говоримо про мемологію як гіпотетичну складову частину фразеології. Родзинкою презентації були меми, створені самими студентами, – із жартами, зрозумілими, імовірно, лише філологам. Для вузького кола, так би мовити. Не забули додати й кілька мемів із улюбленими викладачами.

    Запрошуємо на наступне засідання «ЗМовників» – уже 19 лютого!

    Текст Юлії Кузьменко. Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

    Категорії: 
  • Бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?»

    Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою запрошує фахівців із української гуманітаристики взяти участь у Бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?». Захід відбуватиметься 25–28 червня 2020 р. у Національному університеті «Львівська політехніка». Детальніше - у прикріпленому файлі.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to дискусія