творчий вечір

  • 100-річчя видатного болгарського письменника-гуманіста Павла Вежинова

    21 листопада в Актовій залі Інституту філології відбулося святкування 100-річчя з дня народження видатного болгарського письменника, драматурга, сценариста, Павла Вежинова (1914-1983). У програмі урочистостей були передбачені виступи поважних гостей заходу, викладачів кафедри слов'янської філології Інституту філології, студентська майстерня на тему «Бар'єр як основна метафора у текстах Павла Вежинова» та перегляд і обговорення фільму «Бар’єр» (1979, режисер – Х.Христов).

    Першою взяла слово директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Інституту філології Олена Чмир. Вона коротко окреслила основні віхи творчого життя Павла Вежинова. Людська гідність – основна тема творів письменника. Тому нині, у складні для України часи, коли ми як ніколи виразно маємо проявляти свою волю і гідність, твори Павла Вежинова стають для нас моральним дороговказом на шляху до перемоги.

    Гостей святкування привітав радник Посольства Болгарії в Україні Петр Танев. Він подякував за підтримку українцями болгарської мови та культури й зазначив, що кожен раз приходить в Інститут філології як у рідну домівку, де живе дружна сім’я. Пан Танев наголосив, що хоча Павла Вежинова вважають комуністичним письменником, він не вписується у загальноприйнятий канон. Від колег болгарського письменника відрізняє тонкий психологізм зображення, показ Людини, яка перебуває у постійних пошуках призначення сенсу буття. Саме через позачасові ідеї, переконаний радник, творчість Павла Вежинова залишається актуальною й нині.

    Про збіг святкування сторічного ювілею Павла Вежинова й 145-ої річниці заснування Академії наук Болгарії розповіла доцент кафедри слов’янської філології Марієтта Гіргінова. Лектор наголосила на важливості особистості Павла Вежинова для болгарської літератури. Він став містком між 30-40-рр. минулого сторіччя і сьогоденням. Його твори наочно показують перехід від модерністської до масової літератури. Крім того, творчість Павла Вежинова генерує серйозні оповідні техніки 60-70-х рр.

    У рамках студентської майстерні студенти-болгаристи 5-го курсу представили свої роздуми над найвідомішими творами Павла Вежинова – «Сині метелики», «Білий ящір», «Озерний хлопчик», «Одного осіннього дня по шосе», «Бар’єр». Після перегляду фільму «Бар’єр» відбулося жваве обговорення екранізації роману.

    Анна Мукан,
    Фото:Валерій Попов

  • Шевченко – перезавантаження

    іде чоловік
    із обличчям янгола
    іде чоловік
    і під його ногами
    реве та стогне земля
    ламаючи камені власних кайданів

    Дарина Гладун

    Мистецька та актова зали Шевченкового університету цього місяця не залишаються порожніми, вкотре підтверджуючи його статус як одного з центрів культурного життя столиці. 11 листопада з ініціативи ректора академіка Леоніда Губерського та за підтримки проректора професора Володимира Бугрова, зав.кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології професора Оксани Сліпушко в Мистецькому салоні відбувся вечір сучасної шевченківської поезії, живопису та кінематографу «Тарас Шевченко сьогодні: очима митців ХХІ століття».

    Цьогорічний ювілей Шевченка традиційно та символічно збігся з низкою доленосних і трагічних подій в історії українського народу. 2014 став не лише роком Українського Генія, цей рік – переломний і націєтворчий для нашої держави, саме тому проведення низки заходів, що синтезують сучасну патріотичну думку та націоналізм минулих поколінь з нинішніми є більш ніж доречним. Поезії Шевченка, окрім попелу війн і повстань, просякнуті й димом Майданівської Революції, сучасними філософськими рефлексіями, про що й говорили митці упродовж творчої зустрічі.

    На вечорі було представлено експозицію мистецької шевченкіани ХХІ століття у полотнах Валерія Франчука, Олега Шупляка та Юрія Шаповала. Представив картини Валерій Франчук, презентація серії полотен якого відбулася у стінах Університету кількома тижнями раніше. Розпочався захід із уривку з проекту гостя, Сергія Проскурні, «Наш Шевченко» – читання «Кавказу» Сергієм Нігояном та відео студентів-соціологів університету про образ Шевченка на Майдані та значення його поезії у Революції Гідності.

    На важливості переосмислення постаті Шевченка наголосила Оксана Сліпушко. Вона зазначила, що сучасне суспільство відкрило для себе нові іпостасі цієї особистості, і відкриватиме надалі, бо Шевченко завжди залишатиметься актуальним завдяки своїй багатогранності й невичерпності. Слова професора продовжив у тому ж ідейному ключі Міністр культури України, Заслужений артист України, актор театру і кіно Євген Нищук.

    Свято видалось наскрізь поетичним, глядачі мали змогу насолодитися творами метра поезії Дмитра Павличка, «поетес Майдану» Анастасії Дмитрук та Оксани Самари, студентів Інституту філології Ігоря Мітрова, Дарини Гладун, Ірини Пироганич. Зокрема, Дмитро Васильович, окрім віршів з нової книжки «Вірші з майдану» та циклу поезій, присвячених Тарасу Шевченку, представив публіці епізоди із фільму «Сон», сценаристом якого він був свого часу, і розповів, як відзняли кадри із раннього періоду життя та творчості Тараса Шевченка.
    Зацікавила глядачів також наукова розвідка про образ Шевченка у сучасному мистецтві, проведена літературознавцем, випускницею кафедри історії української літератури та шевченкознавства Мар’яною Добоні.

    Кіношевченкіану представляли режисер, продюсер, лауреата премії Національної спілки театральних діячів України «Експеримент», автор відео-проекту «Наш Шевченко» Сергій Проскурня, український кінорежисер і сценарист Тарас Ткаченко та актор театру та кіно (що, між іншим, зіграв головну роль у фільмі «Той, що пройшов крізь вогонь» та в новій стрічці «Богдан Хмельницький») Дмитро Лінартович. Дмитро розчулив глядачів авторськими патріотичними піснями, одну з яких присвятив гостю вечора, сержанту добровольчого батальйону «Донбас», Герою АТО Євгену Шевченку. Музичний настрій упродовж вечора забезпечував гурт «Колір ночі».

    Таким чином, головними лейтмотивами заходу були постать Шевченка і цьогорічні соціополітичні події в державі (Майдан, війна на Донбасі). У контексті цього на вечорі представили відео про Майдан, хронологічну фото-інсталяцію подій революції. Особливо цікавою та зворушливою була розповідь людини, безпосередньо причетної до нинішньої боротьби українського народу на Сході – сержанта Євгена Шевченка.

    Упродовж останніх ста п’ятдесяти років нове прочитання Шевченка стало хорошою традицією. У наш час це не банальна данина минулому, не сліпе слідування канонам сприйняття української літератури, що прищеплювались ще з дитинства. Читати Шевченка – це шукати відповіді на проблеми сьогодення через співпереживання, співосмислення минулого. Як казав класик: «Де є ідолопоклонництво, там немає мистецтва», тож давайте робити Шевченка «із плоті та крові», давайте оживляти його у своїх пориваннях, творах і думках!

    Вікторія Фещук, студентка ІІ курсу спеціальності «українська мова та література та іноземна мова»,
    Фото: Валерій Попов

  • Чеська поезія в Києві (Петр Борковец – про літературну освіту, про вірші свої й чужі та про культуру загалом)

    В останній день жовтня кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Чеський центр у Києві зорганізували вечір-зустріч із чеським поетом, перекладачем і викладачем Літературної академії імені Й. Шкворецького Петром Борковцем.

    Вечір поєднав у собі обговорення проблем викладання-навчання літературної творчості і читання поезій в оригіналі та перекладі. Прозвучало багато питань щодо принципів відбору студентів, організації навчання, зокрема роботи у майстернях (пан Петр керує поетичною майстернею), а також подальшої долі студентів-випускників. Виявилося, що проблеми навчання творчої професії дуже схожі в Україні й Чехії. А значить, і шляхи розвитку такого навчання чимось подібні, що може стати підґрунтям для подальшої співпраці кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Інституту філології та поетичною майстерньою пана Петра.

    Друга частина зустрічі була присвячена власне поезії Петра Борковця. Він прочитав свої тексти в оригіналі, прозвучали вони і в перекладі українською (перекладачі І.Забіяка й О.Коцарев). Вірші викликали обговорення і показали, як по-різному виникають і живуть поетичні рядки у наших культурах.

    Зустріч була цікавою насамперед тому, що показала, які ми подібні й відмінні водночас, які близькі й далекі наші культури. Розмаїття поглядів, варіативність світу, багатоголосся поетичних візій – чудовий привід для подібних вечорів.

    Інформацію надала кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Інституту філології

    Категорії: 
  • Феєричне завершення Тижня тюркських мов в Музеї Івана Гончара

    31 жовтня в Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара" відбулося феєричне й видовищне завершення Тижня тюркських мов, що проходив у Інституті філології з 27 по 31 жовтня.

    У програмі вечора був майстер-клас "Тюркські кухні" (приготування традиційних турецьких, кримськотатрських, гагаузьких та азербайджанських страв). Вели майстер-клас викладачі кафедри тюркології Інституту філології Ірина Прушковська, Афізе Емірамзаєва, Тудора Арнаут, Заміна Алієва.

    Після того відбулися сятковий фуршет "Тюркські ласощі", благодійний ярмарок виробів ручної роботи й святковий концерт.

    Фото: Валерій Попов

  • Кафедрі китайської, корейської та японської філології - 10 років!

    30 жовтня один із найбільших підрозділів Інституту філології – кафедра китайської, корейської та японської філології – святкує своє 10-річчя!

    Студенти всіх далекосхідних спеціальностей підготували програму заходів для відзначення ювілею кафедри. Зокрема, в холі Жовтого корпусу з 11.30 розпочалося святкування Дня сходознавця. По периметру дзеркального холу організатори виставили столи, на яких було презентовано національну їжу й елементи традиційного побуту п’яти країн – Китаю, Японії, Кореї, Індонезії та В'єтнаму. Студенти, які вивчають мову цих далекосхідних країн, пропонували всім бажаючим взятии участь у вікторинах, майстер-класах із національної каліграфії та живопису, дізнатися, як звучать слов'янські імена східними мовами тощо. Місце біля кожного столу було також прикрашене світлинами з визначними місцями представлених країн, їх геральдикою й національною символікою.

    О 13.00 в Актовій залі Інституту філології святкування ювілею кафедри продовжилося театральним фестивалем. На свято завітали гості з багатьох дипломатичних корпусів: перший секретар Посольства Японії в Україні, Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні, другий секретар посольства В'єтнаму в Україні, секретар з питань освіти посольства Кореї в Україні. Першому слово надали заступнику директора з навчально-методичної роботи Сергію Саєнку. Він привітав кафедру-ювіляра від імені адміністрації Інституту та Університету.

    Студентів, викладачів і гостів свята також привітав завідувач кафедри китайської, корейської та японської філології проф. Іван Бондаренко. «Сьогодні наша кафедра є однією з наймолодших, але й найпотужніших підрозділів Інституту філології. На ній працюють молоді й дуже талановиті викладачі, навчання на кожній із наших спеціальностей забезпечують декілька носіїв мови, на підході – захисти докторських співробітників кафедри», - зазначив Іван Петрович й додав: «Сонце сходить на Сході. Вже давно стало зрозуміло, що за Сходом – майбутнє, тому, шановні студенти, ви зробили один із найправильніших виборів у житті, вступивши до наших лав».

    Ювілярів також привітало керівництво й учні Українського гуманітарного ліцею та Спеціалізованої школи з поглибленим вивченням китайської та японської мов №129.

    За тим розпочався театральний марафон, в якому взяли участь студенти всіх східних спеціальностей. За золоту «Пальмову гілку» боролися китаїсти (поставили уривок із фільму «Подорож на Захід»), кореїсти (презентували реаліті-шоу «Холостячка»), японісти (представили сімейне шоу «Хата на тата»), знавці в’єтнамської (показали шоу «В’єтнам має талант», заспівали та затанцювали) та індонезійської (поставили східну легенду) філології. Журі вирішило нагородити команди за такими номінаціями: «Найкраща акторська гра» - команда в’єтнамських філологів, «Приз симпатій журі» - команда японістів, «Найкращі костюми» - команда індонезійських філологів, «Найавтентичніший сценарій» - команда кореїстів. Переможцем фестивалю і володарем золотої «Пальмової гілки» стала команда китаїстів. Вітаємо переможців!

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни»

    22 жовтня в Інституті філології відбулося святкування 125-річчя з дня народження класика арабської літератури Михаїла Нуайме. З нагоди знаменної дати Єгипетський центр арабської мови та культури та кафедра Близького Сходу Інституту філології влаштували творчий вечір, на який запросили проректора з науково-педагогічної роботи проф. Петра Беха, Посла Ліванської Республіки в Україні пані Клод Халіль Аль Хажал, дипломата сходознавця, громадського діяча проф. Юрія Кочубея, поетесу і арабіста Лідію Петрову, викладачів і студентів Інституту філології.

    Юрій Кочубей прочитав цікаву та пізнавальну лекцію про життя і творчість Михаїла Нуайме. Дипломату пощастило не лише заочно познайомитися з відомим письменником через розповіді та праці своїх вчителів, а й вступити з живим класиком арабської літератури у переписку. Юрій Миколайович був приємно здивований дружнім тоном ліванського поета й прозаїка, який виявився дуже глибокою у своїх міркуваннях про сучасність людиною.

    Еміграція, Перша світова війна, постійні переїзди – такими були умови проживання Михаїла Нуайме. Однак попри зовнішні несприятливі обставини, письменник вів бурхливе творче життя. Його перу належать 99 книжок, серед яких – драми, поеми, оповідання, новели, критичні статті. Серед найвідоміших творів – драма «Батьки і діти» (1918), збірка статей «Сито» (1929), монографія про Халіля Джебрана (1934), збірка новел «Було – не було» (1937), автобіографічна трилогія «70 років» (1960).

    Для українців є великою гордістю, наголосив Юрій Кочубей, що один із найвідоміших ліванських письменників і світових мислителів-гуманістів Михаїл Нуайме має безпосередній зв’язок з нашою країною: п’ять літ свого юнацького життя він віддав навчанню в Полтавській духовній семінарії, зробивши за цей час Україну частиною свого творчого світу на всі подальші роки. Саме Михайлу Нуайме належить кращий переклад арабською мовою «Заповіту» Тараса Шевченка. Такого успіху письменнику вдалося досягти завдяки глибокому усвідомленню неоціненного значення Кобзаря для українського народу, його історії та культури.

    «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни», - наголосив Юрій Кочубей. Михаїлу Нуайме боліла відсталість і застій тогочасної арабської літературно-критичної думки. Тому всі свої творчі й громадські зусилля письменник вкладав в оновлення рідного слова, в осучаснення теорії та практики художньої творчості. Михаїл Нуайме не був зв’язаний канонами, які існували в арабській поезії і прозі, бо подорожуючи багатьма країнами, вивчаючи їхню культуру, він розумів, чого не вистачає його власній літературі й головне – як це їй органічно прищепити. «Його твори оновлювали арабську літературу, спрямовуючи її розвиток у якісно новому напрямі», - зазначив Юрій Миколайович.

    Світове визнання творчість Михаїла Нуайме отримала насамперед тому, що була сповнена загальнолюдською проблематику й давала відповідь на актуальні питання – як жити в умовах дегуманізованого війнами світу, як не втратити віру й в чому джерело життєвих сил, на яких цінностях варто будувати нове світове суспільство.

    Творчість Михаїла Нуайме через свою геніальну позачасовість залишається актуальною й донині. Це продемонстрували студенти-арабісти, зачитавши поезії та уривки з прози письменника у власному перекладі. Своє глибоке пошанування ліванського митця висловила у присвяченому йому вірші поетеса Лідія Петрова. Завершальним акордом творчого вечора стала пісня сучасної ліванської співачки на слова Михаїла Нуайме.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Благодійний вечір поезії

    У Мистецькому салоні головного корпусу відбувся благодійний вечір поезії. Присутні вшанували пам'ять загиблого під Донецьком студента Інституту філології Святослава Горбенка та всіх полеглих за визволення рідної землі. Власні вірші з щойно виданих збірок прочитали учасники АТО, бійці добровольчого батальйону Сергій Пантюк («Мовизна», «Війна і ми»), Борис Гуменюк («Вірші з війни») та ведуча вечора поетеса Тетяна Шептицька («Окрайцем неба»). Студенти мали можливість поспілкуватися з авторами, придбати книги. Всі зібрані кошти підуть на потреби українського війська.

    Фото Валерія Попова, прес-центр Інституту філології

  • Святкування Покрови з "Роксоланією"

    15 жовтня у Мистецькому салоні Червоного корпусу відбувся концерт "Покрова козацька. Покрова весільна" за участю Народного ансамблю української музики "Роксоланія". Всі бажаючі змогли почути козацькі, рекрутські та весільно-обрядові пісні, а також насолодитися традиційним обрядом українського весілля.

    Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології

  • Покров Пресвятої Богородиці в НЦНК "Музей Івана Гончара"

    14 жовтня у Києві, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара»( вул. Лаврська, 19) відкрилася виставка сучасних ікон сімейної іконописної майстерні «Небо на землі» (м. Миколаїв), яку очолює священик Сергій Павелко. Виставка має назву «Покров» і присвячена Покрову Пресвятої Богородиці.

    На виставці представлені сучасні ікони із творчого доробку майстрів з Миколаєва. Відвідувачі побачать біля 40 ікон з зображенням Цариці Небесної. В експозиції роботи виконані в різних техніках, зокрема, авторські інтерпретації прийомів різних іконописних шкіл, сучасна творча ікона.

    Виставка відбувається за підтримки Міжнародного меморіального фонду Карла Фаберже, Національного оператора зовнішньої реклами Прайм групп, Центру фольклору та етнографії інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Під час відкриття виставки створити українську автентичну атмосферу допомогли друзі майстерні – фольклорний колектив Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, під керівництвом Ірини Барамби, учасниці етно-гурту «Гуляй город».

    Виставка триватиме до 3 листопада.

  • «Вічне відлуння Еллади»

    10 жовтня 2014 р. у приміщенні Будинку актора Національної спілки театральних діячів України відбувся урочистий вечір, присвячений 75-річному ювілею професора, члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко та 15-річчю заснованої нею кафедри елліністики.

    Культурну програму було підготовлено за підтримки Видавничого дому Дмитра Бураго та Посольства Грецької Республіки в Україні.

    У програмі взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос, Надзвичайний та Повноважний Посол Кіпру в Україні пан Вассос Чемберлен, секретар посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури пан Агапіос Калогноміс, завідувач кафедри елліністики, учень ювілярки доц. А. О. Савенко, професори та студенти Київського національного університету, члени Спілки письменників України, представники грецьких підприємств, що працюють в нашій країні, члени грецьких товариств України.

    З вітальним словом виступив Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос. Він підкреслив важливість викладання грецької мови та поширення грецької культури в Україні, адже «грецька культура ще з античних часів поставила в центр всесвіту людину, зробила її мірилом всіх речей, що й зумовило тяглість грецької культурної традиції упродовж тисячоліть». Саме тому, на думку В. Пападопулоса, «грецька культура становить важливе підґрунтя для взаєморозуміння та плідної співпраці всіх народів».

    Директор Інституту української мови НАН України проф. П. Ю. Гриценко у своєму виступі підкреслив давні й глибокі культурні зв’язки між українством та грецьким народом і, привітавши ювілярку з виходом у світ тому її вибраних праць, відзначив дивовижну здатність проф. Н. Ф. Клименко «бачити в українському грецьке та невтомно вивчати всі його прояви в нашій мові».

    Ювілярка проф. Н. Ф. Клименко та проф. О. Д. Пономарів поділилися з присутніми спогадами про своїх учителів – перших українських неоелліністів проф. А. О. Білецького та доц. Т. М. Чернишову.

    Завідувач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету доц. А. Ясіновський присвятив свою промову відновленню традицій класичної філології у повоєнному Львові завдяки невтомній праці Соломона Яковича Лур’є.

    Культурну програму продовжили студенти Київського національного університету, що вивчають грецьку мову. Магістранти кафедри загального мовознавства та класичної філології прочитали вірші Архілоха та Анакреонта, а також «Першого послання до коринтян» апостола Павла давньогрецькою і українською мовами. Студентки кафедри елліністики декламували вірші Д. Соломоса, К. Кавафіса та Я. Рицоса новогрецькою мовою і зачитали переклади цих творів, виконані найкращими перекладачами з новогрецької – О. Пономаревим, В. Степаненком та А. Савенком. Пролунав і Шевченків «Заповіт» у неперевершеному перекладі Я. Рицоса, а оперна співачка Олена Гончарук вшанувала пам’ять Великого Кобзаря, виконавши пісні на його вірші. Студентки кафедри англійської філології, що вивчають новогрецьку, виконали пісню «Море широке», написану Маносом Хатзидакісом на слова Й. Руссоса.

    Хореографічний ансамбль грецького танцю «Зорбас» під керівництвом О. Ф. Шайтан та учні середньої школи № 94 «Еллада» із поглибленим вивченням новогрецької мови виконали дивовижні грецькі танці, серед яких і відомі «хасапікос» та «кулурйотис».

    Завершуючи культурну програму, Д. С. Бураго побажав всім елліністам України нових наукових і художніх звершень в ім’я українсько-грецької дружби.

    доц. Столярова А.А.


    Відеозвіт святкування

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to творчий вечір