круглий стіл

  • В Інституті філології відбувся круглий стіл «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика»

    В рамках Міжнародної наукової конференції «Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті» кафедрою історії та стилістики української мови Інституту філології був проведений круглий стіл на тему «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика». Організатором та модератором круглого столу виступила Шевченко Лариса Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та стилістики української мови
    Шевченко Л.І. звернулась до учасників круглого столу з вітальним словом і наголосила на тому, що наукові заходи із дослідження проблем міждисциплінарної галузі філологічного знання медіалінгвістики стають традиційними в Київському університеті та отримують велику підтримку з боку студентів та аспірантів кафедри. Проф. Шевченко Л.І. виступила із актуальною доповіддю «Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу».
    У науковому заході з науковими повідомленнями взяли участь доценти нашої кафедри Шулінова Л.В. («Інтертекстуальність сучасного українського медійного тексту мистецької тематики»), Дергач Д.В. («Новини в медіа: лінгвістична об’єктивація поліваріантності жанру»), Сизонов Д.Ю. («Фразеологізми в заголовках медіатекстів: смислові інтерпретації та стилістичний аналіз»).
    В обговоренні медіалінгвістичних проблем взяли участь магістри І та ІІ року навчання Волошина О.М., Гімбель О.О., Шевчик Х.О., Автушенко А.О., Велігурська Я.О., Доканін Ю.Л., Дудар В.І., Іщенко Т.В., Козик Є.А., Плясун О.М., Призиглей О.О., Слюсарчик А.Б., Фещук О.О., Филь К.С., Якименко А.Р.
    Нагадаємо, що навесні 2015 року відбувся перший в Київському університеті та Україні круглий стіл із медіалінгвістики за участю викладачів, аспірантів та студентів Інституту філології. Науковий захід відбувся в рамках Всеукраїнських наукових читань за участі молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту».
    І викладачі, і студенти кафедри історії та стилістики української мови відзначили, що аналогічні наукові заходи стимулюють науковий пошук студентства, підвищують рівень фахової обізнаності, розвивають особливий інтерес до дослідження мови медійних ресурсів, а також дають відповіді на проблемні питання, що виникають в медіалінгвістиці на сучасному етапі розвитку. В подальшому круглі столи з медіалінгвістики кафедра планує зробити традиційними.

    Дмитро Сизонов,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови

  • Відбудеться круглий стіл до 100-річчя від дня народження Максима КОМИШАНЧЕНКА

    12 жовтня о 13.00 у Залі мистецтв (ауд. 63) Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14) відбудеться
    КРУГЛИЙ СТІЛ до 100-річчя від дня народження відомого літературознавця, доцента
    кафедри історії української літератури і шевченкознавства Максима Павловича КОМИШАНЧЕНКА

    Модератор – д. філолог. н., проф. Оксана СЛІПУШКО

    ПОРЯДОК РОБОТИ:
    ВІТАЛЬНЕ СЛОВО
    Григорій СЕМЕНЮК,
    д. філолог. н., проф., директор Інституту філології Київського
    національного університету імені Тараса Шевченка.

    СЛОВО ПРО ВЧЕНОГО:
    Валентина ГНАТЕНКО,
    завідувач лабораторії шевченкознавства кафедри історії
    української літератури і шевченкознавства Інституту філології
    Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Микола СУЛИМА,
    д. філолог. н, заступник директора Інституту літератури
    ім. Т. Шевченка НАН України.

    Микола ДУБИНА,
    д. філолог. н., проф., Президент Академії наук вищої
    освіти України, академік Академії наук вищої освіти
    України, заслужений працівник народної освіти України.

    Надія ГАЄВСЬКА,
    д. філолог. н., проф., кафедри новітньої української
    літератури Інституту філології Київського національного
    університету імені Тараса Шевченка.

    Михайло НАЄНКО,
    д. філолог. н., проф., кафедри слов’янської філології
    Інституту філології Київського національного університету
    імені Тараса Шевченка.

    Світлана ЗАДОРОЖНА,
    к. філолог. н., доцент кафедри історії української літератури
    і шевченкознавства Інституту філології Київського
    національного університету імені Тараса Шевченка.

    Оксана ДАНИЛЬЧЕНКО,
    к. філолог. н., директор Всеукраїнського навчально-
    наукового центру шевченкознавства кафедри історії
    української літератури і шевченкознавства Інституту
    філології Київського національного університету імені
    Тараса Шевченка.

    Додані файли: 
  • У Інституті філології відбувся поетичний конкурс «Жива троянда»

    У стінах Інституту філології 16 вересня відбувся щорічний поетичний конкурс «Жива троянда», організований кафедрою теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, зокрема, керівником літературної студії – проф. Астаф’євим О.Г. У конкурсі взяли участь усі охочі, переважно студенти спеціальності «літературна творчість» різних років та аспіранти. Кожен учасник зачитував свої найкращі тексти, а далі шляхом закритого голосування обиралися переможці.
    Гостею поетичного заходу, яка теж долучилася до голосування, стала співзасновниця Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» - Тетяна Логуш, яку приємно вразив рівень художньої майстерності учасників.
    Тож, третє місце розділили: Зозуля Дмитро (студент першого курсу «літературної творчості») та Соловій Василь (аспірант кафедри теорії літератури, компаративістики та літературної творчості). Друге місце посів Кондратюк Мар’ян (1 курс «літературної творчості»). Перше місце за голосуванням присутніх отримав Ігор Мітров, нині студент 4-го курсу «російської мови та літератури».
    Переможці отримали грошові призи та книги від «Коронації слова», а володар першого місця був нагороджений і червоною «живою трояндою», символ якої і закладений у назві традиційного конкурсу поетів.

    Каріна Дорошенко
    Фото: Валерій Попов

  • СУЧАСНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

    У березні 2015 р. у польському Лодзі проводилося стажування за програмою "Сучасний університет – проектний підхід до організації роботи згідно з положеннями європейських кваліфікаційних рамок" (організатор – фонд «Центральноєвропейська академія навчання і сертифікації» (CEASC, м. Бидгощ, Польща).
    У стажуванні взяла участь науковий співробітник Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка к.філол.н. Олена Гудзенко. На науково-практичному семінарі Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 червня 2015 р. вона розповіла про польські підходи до реформування вищої школи. Учасники семінару обговорювали досвід польських колег щодо інтеграції в європейське освітнє середовище – особливо цінний для України, якій найближчим часом потрібно буде пройти цей шлях.

    «Зараз Польща – країна, що динамічно розвивається, демонструє чудові економічні показники – говорять вже про «польське економічне диво». Не останню роль у цьому відіграє вища школа, яка готує кваліфікованих фахівців для ринку праці і оперативно реагує на виклики часу. Багато студентів у польських вишах – українці. Тож було цікаво дізнатися, чим університет сусідньої держави приваблює абітурієнта, що він йому пропонує. А це і активна діяльність у ВНЗ Академічних бюро практик та кар’єр, які дозволяють отримати необхідні професійні компетенції безпосередньо на підприємстві, і можливість прослухати певні курси, що зацікавили студента, у інших навчальних закладах або й в інших країнах, і розвиток так званих м’яких компетенцій.
    Поняття «м’які компетенції» викликало особливе зацікавлення аудиторії. Спеціалісти ринку HR знають, що в більшості випадків загальна освіченість і наявність професійних компетенцій зовсім не гарантують, що новий співробітник буде ефективно працювати в компанії. Потрібні так звані «м’які» навики (soft skills): постановка мети, управління часом, ефективна комунікація, самомотивація, бачення корпоративних цінностей, свідоме ставлення до ресурсів тощо.
    Якщо співробітник від початку не поділяє цінності компанії, то ніяка компетентність і грошова мотивація не допоможуть. Ризик роботодавця отримати кваліфікованого співробітника, який “не вписався” в компанію, є значним.
    Компетенція – це предметна галузь, у якій індивід добре знається і проявляє готовність до виконання діяльності, а компетентність – інтегрована характеристика якостей особистості, що є результатом підготовки випускника для виконання діяльності в певних галузях. Іншими словами, компетенція – це знання, а компетентність – уміння (дії). На відміну від терміну «кваліфікація» компетенції включають крім суто професіональних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, вміння навчатися, оцінювати, логічно мислити, відбирати й використовувати інформацію. Ще м’які компетенції називають життєвими навичками.
    На семінарі було відзначено, що важливий принцип роботи вищої школи в Європі – академічна мобільність науковців. Усі студенти і викладачі зобов’язані стажуватися в інших країнах: можуть опановувати курси у інших європейських закладах.
    Приєднання України до програми грантової підтримки наукових досліджень «Горизонт 2020», що відбулося нещодавно, відкриває перед українськими ученими і викладачами дійсно блискучі можливості, адже талановиті дослідники й автори навчальних методик зможуть отримати фінансування з європейських джерел і розробити інші шляхи міжнародної співпраці.
    На сьогодні ж основними інструментами підтримки мобільності науковців та студентів України на 2014-2020 рр. є програми «Еразмус Плюс» та «Горизонт 2020».
    «Еразмус Плюс», зокрема, підтримує освітні обміни студентів та працівників з партнерських країн – у тому числі України: в сфері вищої освіти а також організовану мобільність, пов’язану зі спільними програмами навчання та проектами. Це і поїздки студентів на закордонне навчання та практики (мінімальний час перебування за кордоном – 3 місяці для навчання і 2 місяці для практики), і спільні магістерські програми, і гарантія сплати кредитів, отриманих із метою одержання освіти другого рівня (магістратура) в іншій країні ЄС. Викладачі університету можуть виїздити з метою проведення дидактичних занять до закордонних університетів, із якими їх університети підписали угоди про таку співпрацю. Обидва університети повинні мати карту «Еразмуса» для вищої освіти. Працівники університетів можуть виїздити до закордонних інституцій (в тому числі приватних фірм) з метою вдосконалення знань та вмінь і обміну досвідом».

    Олена Гудзенко

  • «Спеціальність «фольклористика» необхідно поновити у вищій школі»

    На круглому столі «Фольклористика як базова галузь гуманітаристики: історія, сучасність, перспективи розвитку», що відбувся у межах науково-практичної конференції «ВОСЬМІ ВСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ПРОФЕСОРУ ЛІДІЇ ДУНАЄВСЬКІЙ», учасники підготували ухвалу. Публікуємо її в повному обсязі

  • День слов'янської писемності і культури

    «Іди, відроджений народе, у своє світле майбуття, література – нова сила,немов продовження життя…» (перекл.з болг.) – саме цими словами знаменитого гімну Кирила і Мефодія в стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка розпочалося урочисте святкування Дня слов’янської писемності і культури. Це свято відзначається щороку 24 травня з нагоди вшанування пам’яті рівноапостольних духовних просвітителів, які стали тим міцним фундаментом, на якому і постав увесь слов’янський світ з його неймовірною культурно-духовною різноманітністю.

    Захід відкрив директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури проф. Чмир Олена Романівна. Вона привітала всіх присутніх із цим чудовим святом і відзначила великий вклад братів-просвітителів у формування писемності слов’янських націй, адже їхня місія до Великоморавії яскраво показала, що наприкінці IX ст. у слов’ян уже був «запит», а у Візантії – «розуміння» того, що звернення до Бога рідною мовою є зрозумілішим, саме тому вони створили слов’янське письмо – глаголицю. Більш того, Олена Романівна наголосила на невід’ємній ролі мови у процесі державотворення, бо без рідної мови не може бути й держави, а нація втрачає свою самобутність. «Кирило і Мефодій є символом спільності слов’янських націй, яка є важливою складовою добробуту і духовного процвітання наших держав. А ми, шановні браття філологи, є нащадками святих братів, тому маємо цінувати їхні старання і бережно оберігати їхній значний вклад у розвиток слов’янської писемності та культури!»

    Із вітальним словом виступив Перший радник Посольства Республіки Сербії Кошутич Светлана : «Для мене велика честь знаходитися тут. Я вважаю, що ми маємо зберігати нашу культурну генетичність і постійно підтримувати традицію відзначення такого прекрасного свята, як День слов’янської писемності і культури. Кирило і Мефодій – великі реформатори народної духовності, тому ми повинні продовжувати їхню священну місію!».

    Також в урочистостях взяв участь Перший радник Посольства Болгарії Петр Танев. Він подякував колективу кафедри слов’янської філології за підтримку і звернувся до студентів-славістів: «Ці студенти взяли на себе велику відповідальність вивчення слов’янських мов, тому хочу щиро подякувати їм, адже ці мови об’єднують наші нації і сприяють їх активному розвитку на світовій арені. Справа Кирила і Мефодія має своїх послідовників, а тому культура і духовність наших держав у надійних руках».

    Теплими словами привітав усіх учасників заходу Перший радник Посольства Республіки Білорусь Олексій Жуковець: «Дорогі друзі, хочу привітати вас із цим важливим для нас святом, адже саме слов’янська писемність стала тим об’єднавчим фактором, який так зблизив наші нації. Вона допомагає нам відчувати свою ідентичність і спілкуватися один з одним, вивчати культуру один одного і це справді чудово».

    Олена Романівна зазначила, що найстійкіші традиції святкування цього дня має Болгарія, адже саме в цій країні є культ Кирила і Мефодія. Україна підтримує тісні зв’язки з Болгарією, адже ми споріднені не лише слов’янським походженням, а й спільністю історичної долі та багатовіковими культурними відносинами.

    З вітальним словом звернувся до присутніх президент Товариства дружби «Україна-Болгарія» Юрій Сєдих : «Від імені всього Товариства маю приємність привітати всіх учасників заходу із Днем слов’янської писемності і культури. Ми активно працюємо над збереженням і передачею культурної спадщини між Україною і Болгарією. Ми відзначаємо всі свята, аби ще раз підтвердити свою відданість один одному. Мені дуже приємно нині бути тут, серед студентів і викладачів, адже я і сам вчився в цьому університеті, тому ваше запрошення на цей чудовий захід я прийняв із великим задоволенням. Бажаю вам успіхів і щасливої долі. Знаєте, я був у багатьох країнах, усі вони дивували мене своєю красою, але все одно найбільшу гостинність я завжди відчував у Болгарії, Сербії та Білорусі. Ми маємо віддати честь нашим братам-просвітителям, адже саме вони побудували нашу могутню слов’янську націю».

    Активну участь у святкуванні взяли також студенти болгарського, хорватського, білоруського та сербського відділень. Студенти-болгаристи зачитали «Азбучну молитву» і занурилися разом із публікою у болгарську пісенну традицію, виконавши прекрасні пісні болгарською мовою. Також студенти підготували цікаві доповіді про розвиток слов’янських мов: «Хорватська глаголиця», «Історія білоруського письма», «Особливості розвитку сербської кирилиці» та інші. Цікаво було послухати уривок із твору Мілорада Павича «Хозарський словник», у якому плекається ідея про створення азбуки як створення культури.

    Завершився захід «традиційно» по-болгарськи. Студенти разом із викладачами і гостями урочистостей станцювали народний болгарський танець – хоро, який ще міцніше з’єднав наші нації своїм запальним слов’янським духом!

    Текст: Христина Мура,
    Фото: Володимир Мукан

  • Володимир Великий: європейський вибір України

    Важко переоцінити роль князя Володимира Великого у розвитку України, адже він за час свого правління не лише охрестив Київську Русь, а й зробив цю державу найбільшою та наймогутнішою в Європі, першим з українських князів став карбувати національну монету із тризубом.

    Значення та внесок Володимира Великого для сучасного культурно історичного простору обговорювали цього тижня у Актовій залі Інституту філології. Там відбувся круглий стіл до Дня слов’янської писемності та 1000-ліття смерті князя Володимира Великого на тему «Князь Володимир Великий – державник і хреститель Київської Руси – України». Захід організувала кафедра історії української літератури і шевченкознавства. Її завідувач – професор Оксана Сліпушко та директор Інституту філології – професор Григорій Семенюк були модераторами.

    «Із Володимиром Великим і його сином Ярославом українці пов’язують ідеал мудрого правителя. Тому не дивно, що постать князя вписується у будь-який контекст – у історичний, літературний, фольклорний та релігійний. Його образ широко представлений у ранньому письменстві Київської Русі та у фольклорі. Володимир зміцнював державу не лише владою та зброєю, а й культурою і духовністю», – зазначив директор Інституту філології.

    У круглому столі взяли участь Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Олег Закусило, заступник Міністра освіти і науки України Олег Дерев’янко, історик, політик і письменник Володимир Сергійчук, мистецтвознавець Дмитро Степовик, Отець Іван Грицаюк, провідний сучасний український теолог і патролог, філософ Юрій Чорноморець, художник Володимир Слєпченко та ін.

    Філарет наголосив, що саме після прийняття християнства Київська Русь стала потужною державою, у ній почала розвиватися культура та духовність. А Володимир був першим правителем, який ввів Київську Русь до простору європейської цивілізації. Однак, вважає Святійший Патріарх, не можна говорити, що князь прийняв християнство лише заради інтеграції у цивілізований світ. Насамперед, він душею відчув віру. Патріарх також нагадав, що Володимир Великий канонізований не лише православною, а й католицькою церквою, адже правив ще до розколу єдиної християнської церкви. Святого шанують в багатьох країнах світу.
    Зокрема, Володимиру Великому відкритий пам’ятник в польському місті Гданськ. У соборі Павла і Павла у Ватикані є ікона українського князя. На ній також зображено тризуб. Крім того, цьогоріч Президент України підписав указ про відзначення 1000-ліття від смерті князя на державному рівні.

    Доктор філологічних наук, професор Оксана Сліпушко розповіла про довгий і непростий шлях мощів Володимира до його Батьківщини. Зараз вони зберігаються у Києво-Печерській лаврі, їх передали в Україну 2005 року.

    «Володимир Великий помер 15 липня 2015 року. Така дата вказана у Повісті Времяних літ. Рештки князя поховали у саркофазі десятинної церкви. 1240 року її зруйнували монголо-татари під час набігу. Пізніше, 1635 року, київський митрополит Петро Могила провів розкопки десятинної церкви й знайшов там останки Володимира. На місці десятинної церкви збудували церкву Святого Миколая, а мощі князя змушені були «подарувати» Успенському собору в Москві. Там вони пролежали 400 років. В радянських часи мощі переховували в архівах. Напередодні Другої світової війни їх відвезли до Сталінграда. Під час блокади міста мощі зникли, проте згодом були знайдені», – зазначила Оксана Миколаївна.

    Про неоціненне культурно-історичне значення патрона Київського університету розповів Володимир Сергійчук. Історик вважає, що 860 рік став часом відліку становлення української державності. Адже на той час вже існували три гілки влади, а Київська Русь була визнана світом могутня країна.

    Про образ Володимира у сучасному просторі вів мову теолог Юрій Чорноморець. Він розповів про новітню війну, яка розгорнулася за спадщину київського князя. Головним претендентом на чужі заслуги знову стала Росія. «Для російського президента дуже важливо, щоб така знакова дата, як 1000-ліття від смерті хрестителя Русі Володимира збіглася з часом розширення меж Росії, зокрема, за рахунок України», - вважає філософ. Однак таке уявлення голови сусідньої країни в релігійних колах УПЦ називають, як мінімум, необґрунтованим, адже Росія не є спадкоємницею Київської Русі.

    Інтерактивна частина круглого столу була представлена виступом художника Володимир Слєпченка і презентацією його полотна – портрета Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира з серії "Обрані часом", яку митець виконав у техніці "арт-лайн".

    Текст і фото: Володимир Мукан

  • Запрошуємо на круглий стіл, присвячений Дню слов’янської писемності та 1000-літтю смерті князя Володимира Великого

    21 травня о 13.00 в Актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14) відбудеться круглий стіл до Дня слов’янської писемності, 1000-ліття смерті князя Володимира Великого на тему «КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ – ДЕРЖАВНИК І ХРЕСТИТЕЛЬ КИЇВСЬКОЇ РУСИ-УКРАЇНИ». Круглий стіл має на меті вкотре утвердити український характер спадщини Київської Русі-України.

    Круглий стіл відбудеться за участю: Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка акад. Леоніда Губерського, заступника міністра освіти і науки України Олега Дерев’янка, проректора КНУ імені Тараса Шевченка проф. Володимира Бугрова, директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка проф. Григорія Семенюка.

    Під час зібрання прозвучать виступи відомих науковців, богословів і громадських діячів: Володимира Сергійчука, Дмитра Степовика, Отця Івана Грицаюка, Оксани Сліпушко, Володимира Литвинова, Владики Ігоря Ісіченка, Юрія Чорноморця, Володимира Слєпченка, Лариси Зязюн, Віталія Туренка.

    Організатори круглого столу: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра історії української літератури і шевченкознавства.

    Контакти:
    +38 044 239-34-30; (067) 767-64-49 Сліпушко Оксана Миколаївна, завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
    e-mail:oksana-slipushko@ukr.net

  • Круглий стіл на Укрінформі за участю наших науковців

    Інформаційна агенція Укрінформ зацікавилася матеріалом круглого столу "Інформаційна агресія та захист інформаційного простору України", який було проведено 9 квітня у рамках Всеукраїнських наукових читаннях. Цей круглий стіл викликав неабиякий інтерес, тому наших фахівців запросили для обговорення в інтернет-мережах. У круглому столі на Укрінформі 12 травня взяли участь проф. Н.Слухай (кафедра рос. мови) доц. О.Бондаренко (модератор, кафедра рос. мови), проф. О. Климентова (кафедра укр. мови ), проф. Л.Компанцева (Національна акдемія СБУ), Б.Нечипоренко ( кафедра китайської, корейської та японської філології), а також студенти-магістри російського відділення, які переважно виконують дослідження з інтернет-комунікації. Це вже третя подібна акція за півроку, що свідчить про те, що робота наших науковців - це швидка реакція на виклики суспільства. Філологи не стоять осторонь! Переглянути репортаж з Укрінформу можна за посилання: https://www.youtube.com/watch?v=vcI4sk7Ugio

    Категорії: 
  • Круглий стіл арабістів з питань художнього перекладу

    У середу, 29 квітня, в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології відбувся семінар фахівців-арабістів, присвячений проблематиці художнього перекладу з арабської мови. Захід проходив у форматі круглого столу. Серед учасників були: доцент кафедри східної філології Київського національного лінгвістичного університету Л.А. Петрова, старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ Ю.І. Петрова, здобувач Інституту сходознавства ім.А.Ю. Кримського НАНУ М.В. Бастун, викладач арабської мови кафедри Близького Сходу, директор Єгипетського центру О.Г. Хоміцька та аспірант С.В. Рибалкін.

    Нагадаємо, це вже другий круглий стіл, котрий згуртував знавців арабської мови та літератури. Дебютна зустріч арабістів у Єгипетському центрі відбулася у грудні 2014 року і започаткувала співпрацю представників різних академічних закладів, що представляють вітчизняну арабістику.

    Цього разу основним доповідачем був Микола Бастун, який поділився з колегами власним досвідом художнього перекладу, зокрема розповів про кропітку роботу над українським перекладом роману сучасного ліванського письменника Аббаса аль-Хусейні «Танець під каштанами», який має незабаром побачити світ у перекладі М.Бастуна. Автор твору Аббас аль-Хусейні (нар. 1968 р.) жив і навчався в Києві напередодні здобуття нашою державою незалежності і зміг створити для арабського читача унікальну картину суспільної дійсності в Україні періоду Перебудови. Роман «Танець під каштанами», більшість подій якого відбувається в Києві, було опубліковано у Бейруті в 2014 році. Книга викликала неабиякий інтерес серед читацької аудиторії арабських країн.

    Також Микола Бастун поділився враженнями від специфіки перекладу великих прозових форм українською мовою та адаптації тексту для українського читача. Особливо цікавим виявився міжкультурний аспект: нюанси сприйняття вітчизняних реалій представником близькосхідної цивілізації, а також лінгвістичні засоби передачі враження арабською мовою.

    Тема сприяла жвавому діалогу та обміну думками. Присутні висловили побажання продовжувати зустрічі у форматі круглого столу. До участі в наступному семінарі запрошуються усі охочі арабісти.

    Єгипетський центр арабської мови та культури Інституту філології

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to круглий стіл