круглий стіл

  • Круглий стіл, присвячений літературній генерації 1930-х років

    19 жовтня з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості відбувся круглий стіл. Обрана тема - "Літературна генерація 1930-х років "Празька школа" - жовтневого наукового засідання є символічною, зважаючи на низку цьогорічних ювілеїв "пражан".

    Модератор круглого столу Олена Романенко, виступаючи, наголосила, що малодослідженою темою в українській літературі є питання: "Що таке бути собою у чужому просторі?". Ця проблема безпосередньо пов'язана із літературною генерацією 1930-х років і навколо неї вибудовувалися доповіді круглого столу.

    Про особливості концептосфери "Празької школи", їхнє полілогічне розмаїття в єдності, теоретичні думки та інтерпритації їхніх текстів розповідали відомі українські літературознавці з Києва та Львова, представляючи Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний університет харчових технологій та Львівський національний університет імені Івана Франка. Під час кргулого столу відбувалося активне обговорення.

    Категорії: 
  • Круглий стіл із неолінгвістики (анонс)

    23 жовтня 2017 р. кафедра стилістики та мовної комунікації Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспектива».

    Круглий стіл відбудеться о 15.00 за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка), кафедра стилістики та мовної комунікації, ауд. 131.

    Виступи на круглому столі, оформлені за вимогами збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», який є фаховим виданням із дисциплін філологічного профілю і входить до Міжнародних науковометричних баз ERIH Plus, Research Bib, РІНЦ, науковометричної бази України «Україніка наукова», можуть бути надруковані у виданні.

  • Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова

    Осип Маковей - постать української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., яка досі привертає увагу багатьох літературознавців. Тож з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, на чолі із завідувачем Людмилою Грицик, 11 жовтня науковці з різних міст України взяли участь у круглому столі, присвяченому 150-річчю із дня народження Осипа Маковея.

    Від імені адміністрації привітала учасників круглого столу заступник директора Інституту філології Ганна Черненко. У своєму слові Ганна Анатоліївна наголосила на тому, що сьогодні потрібно формувати ідентичності, які будуть асоціюватися з українською державою. «І в ряд таких постатей варто поставити Осипа Маковея», - підкреслила Ганна Анатоліївна.

    Проф. Юрій Ковалів розказав про взаємовпливи письменницьких стилів межі ХІХ-ХХ століть. Він окреслив особливості малої прози Осипа Маковея в контексті «втраченого покоління». А проф. Надія Гаєвська, аналізуючи художність історичних тем Осипа Маковея, показала аудиторії першу збірку письменника «Воскресіння».

    Письменник, публіцист, викладач, цензор. Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова. Виголошені доповіді на круглому столі стосувалися багатьох аспектів літературно-критичного доробку автора.

    Категорії: 
  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Наукові читання з нагоди 15-річчя Інституту філології

    Зпрошуємо взяти участь у Наукових читаннях з нагоди 15-річчя Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    «УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ»

    Читання відбудуться 10 листопада 2016 року о 10:00 за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Актова зала Інституту філології.

    У програмі:
    Промова директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка проф. Григорія Семенюка

    Доповіді:
    - проф. Олена Снитко "Інформаційно-психологічне протистояння у парадигмах лінгвістики впливу"
    - проф. Наталія Дарчук "Від паперової до електронної картотеки"
    - проф. Алла Бєлова "Штучний інтелект в освіті та лінгвістиці ХХІ століття"
    - проф. Іван Бондаренко "Труднощі та радощі східно-українського поетичного перекладу"

    А також презентація наукових здобутків кафедр та виставка монографій і навчальних посібників викладачів Інституту філології

  • Круглі столи, присвячені видатним науковцям

    25-26 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція "Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог", присвячена створенню Інституту філології! У рамках конференції пройшли 4 круглі столи.

    До 75-річного ювілею професора кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Костянтина Тищенка було організовано круглий стіл «Україна – Близький та Середній Схід: мовно-культурні взаємини». До участі наукового зібрання були долучені дослідники не лише Інституту філології, а й Інституту керамології НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Потавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та інші. З цікавою доповіддю про «Нові обрії досліджень етно- та глосегенезу українців у наукових студіях К.Тищенка» виступив акад. НАНУ Григорій Півторак.

    У рамках конференції відбувся також круглий стіл, присвячений українському письменникові Віктору Баранову. Зі словом на пошану виступила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик. Присутнім показали відео на вірш «До українців» Віктора Баранова, слова якого на музику поклав Олег Марценківський. На круглий стіл було запрошено радника Посольства Румунії Думітру Ангела. До слова запрошувалися одногрупники Віктора Баранова, який є випускником філологічного факультету, зокрема доц.Георгій Бандура, проф. Любов Копаниця, Наталія Сартанова. У межах наукової зустрічі дружина Лідія Баранова продемострувала присутнім листи чоловіка.

    26 жовтня на честь 90-річчя від дня народження заслуженого професора КНУ імені Тараса Шевченка Кіри Шахової був проведений ще один круглий стіл. Зі спогадами та роздумами про відому дослідницю зарубіжної літератури, видатну представницю філологічної школи Київського університету виступили дослідники Інституту філології та Інституту літератури. Доцент Ольга Бойніцька, яка захистила кандидатську дисертацію під керівництвом професора Кіри Шахової, згадувала: «Я завжди відчувала силу поруч з великою особистістю, підтягувалася до її рівня. Кіра Олександрівна давала свободу в наукових дослідженнях і це для аспіранта найважче випробування».

    З ініціативи кафедри стилістики та мовної комунікації відбувся круглий стіл з нагоди ювілею акад. НАН України В.М. Русанівського «Життя як рух, дія, образ». Професійне життя філологів розпочинається із знайомством з видатною філологічною особистостю – Віталієм Русанівським. Вже з першого курсу студенти ознайомлюються з його мовознавчими ідеями та концепціями, працями зі стилістики. Зважаючи на це, першокурсники та магістранти кафедри стилістики та мовної комунікації взяли активну участь у роботі круглого столу. Модератором наукового зібрання була проф. Лариса Шевченко.

  • Науковці обмінялися досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини

    Науковці з різних країн зібралися 25 травня у КНУ імені Тараса Шевченка обговорити європейський досвід збереження нематеріальної культурної спадщини. На засідання круглого столу завітав радник президента з питань гуманітарного розвитку Юрій Богуцький та директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко.
    Сьогодні програмним завданням дослідників та творців нематеріальної культурної спадщини є показ потужної національну культуру світові. В Україні потужними осередками, які турбуються про те, щоби акумулювати, зберегти і показати світові глибину культури можна назвати Український центр культурних досліджень,Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Міністерство культури України, а також Центр фольклору й етнографії і кафедра фольклористики в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, де випускають фахівців з питань національної культури.
    25 травня за круглим столом обмінялися досвідом українські та литовські дослідники. У час стрімкого розвитку глобалізаційних процесів важливо вберегти зразки нематеріальної культурної спадщини і українськими фольклористами було обрано саме музичний фольклор. Дослідники інтенсивно збирають необхідні документи, щоби подати зразки музичного жіночого багатоголосся до списків ЮНЕСКО. Завдяки народному ансамблю «Роксоланія», який функціонує на базі Інституту філології, учасники та гості мали змогу ознайомитися з реконструкцією українських народних пісень, танців, а також обряду розплітання коси нареченої.
    У свою чергу учасники круглого столу, які прибули з Литви, поділилися власним досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини. Віда Шаткаускіне, заступник директора Литовського центру народної культури та Ірена Селюкайте, керівник відділу культури регіонів, мистецтва і творчості Департаменту політики розвитку взаємодоповнювали одна одну. Представниці культури Литовської республіки розповіли про масові народні свята. Зокрема Свято пісні, до якого щороку долучається близько 25 тисяч осіб. Литовські дослідниці презентували колегам каталоги зразків культурних надбань Литви, показали відео. Не складно було помітити перегуки литовської та української традицій. Це і писанки та дряпанки, і пускання дівчатами вінків на воду у свято Івана Купала. Чи не найпомітнішою ж відмінністю стало фінансування державою культурних проектів, наявність різних премій за дослідження культурної спадщини.

    Науковці на завершення круглого столу обмінялися символічними подарунками: литовцям було подаровано писанку, к якій закодовано мир і добробут, а українська сторона в особі завідуючої кафедри фольклористики проф. Олени Івановської отримала каталог з роботами литовських майстрів.

    Текст, фото - Каріна Дорошенко

  • VII Міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час»: анонс

    7-8 квітня відбудеться VІІ Міжнародний симпозіум з питань дитячої літератури "Література. Діти. Час"
    7 квітня заплановані заходи відбуватимуться в Національному музеї літератури України, а
    8 квітня - у стінах Інституту філології. Охочі матимуть змогу відвідати майстер-класи, зустрічі з видавцями, презентації.

    Деталі - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • У 170-ліття заснування Кирило-Мефодіївського братства відбувся круглий стіл

    З ініціативи кафедри історії української літератури та шевченкознавства 17 березня в Інституті філології відбувся круглий стіл із нагоди 170-річчя заснування Кирило-Мефодіївського братства. Завідувач кафедри, проф. Оксана Сліпушко розказала про тогочасну світову тенденцію виникнення подібних товариств: «Почалося все з ініціативи італійського діяча Джузеппе Мадзіні, який створив організацію «Молода Італія». Далі утворювалися «Молода Німеччина», «Молода Швейцарія». Україна ж відгукнулася Кирило-Мефодіївським братством».
    На захід було запрошено людину, яка століттям пізніше виборювала незалежність країни, очолила Народний Рух України, - Івана Драча. Він акцентував на важливості проговорення у стінах Інституту філології діяльності кирило-мефодіївців.
    Доц. Світлана Задорожна нагадала присутнім про учасників Кирило-Мефодіївського братства, аристократів духу, які залишили нам, нащадкам, важливе послання: «Пізнайте істину й істина спасе вас». І поставила питання для роздумів, чому сьогодні не втілився цей головний меседж товариства. Вона назвала складові, які духовно об’єднують народ: освіта, просвіта, культура й історична пам’ять. Світлана Володимирівна нагадала, про те, як Шевченко займався просвітництвом, передавав книги до шкіл до останніх своїх днів.
    На ключових моментах програмних документів товариства і варіювання його назв зупинився детальніше студент історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, магістрант Андрій Петровський. Це стало символічним, адже теперішній студент розповідав про колишніх студентів .
    На круглий стіл було запрошено також Надію Орлову, завідувача літературно-меморіального музею-будинку Тараса Шевченка, яка розповіла про київські адреси кирило-мефодіївців. Вона підготувала презентацію з архівними фото вулиць, будинків тодішнього Києва, пояснювала розміщення їх у сучасному місті.
    Відомий політолог, духовний провідник, учасник всіх українських революцій Олесь Доній говорив про діяльність кирило-мефодіївців з проекцією на сьогодення. Зокрема розповів про літературно-музичний фестиваль «Дорога на Схід», організованого МО «Остання барикада», де Олесь Доній є головою. У фестивалі візьмуть участь 39 осіб, серед яких музиканти, літератори, громадські активісти. Вони їхатимуть у міста східної частини України з просвітницькою метою, як, підкреслив Олесь Доній, «колись робив Шевченко». У своєму виступі мистецький діяч, який теж є випускником КНУ імені Тараса Шевченка, історичного факультету, зупинився на міфі і реальності, розповів як вперше мав можливість прочитати «Книгу буття українського народу» на другому курсі в умовному самвидаві. Студенти запитали: «Міф – добре чи погано? Адже з одного боку міф позбавляє об’єктивності, а з другого – надихає». На це спікер відповів порівнянням міфу із закоханістю і порадив вчитися європейському практицизму. «Українці багато в чому унікальні. Дисиденство - тяга до справедливості і, безперечно одна зі складових дисидентського руху – кирило-мефодіївці», - сказав Олесь Доній.
    На завершення круглого столу студенти зачитали відозви від Пантелеймона Куліша «Зазивний лист до української інтелігенції» та Миколи Костомарова «Брати українці!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Ювілейна конференція «Мова як світ світів»

    5 листопада розпочала роботу десята конференція «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур». На пленарному засіданні з вітальним словом виступила заступник директора з навчально-методичної роботи Олена Романенко. «Історія мови залежить від історії культури, а історія культури - від історії мови, тож ця конференція – свято, що підтверджує: мова є сенсом світу». За 10 років учасників конференції ставало все більше. Цьогоріч було більше 100 доповідей, а учасники завітали з найрізноманітніших куточків України (Харків, Львів, Київ), а також Австрії, Канади та Білорусі.
    Міхаель Мозер, професор, директор Інституту славістики Віденського університету, Президент Міжнародної асоціації україністів виступив з доповіддю «Суржик у статистиках мов України». «Мовознавці самі не дуже знають, де закінчується суржик і починається мова з росіянізмами, а мовці тим паче. Візьміть словники української і російської мови, то отримаєте словник суржику», - сказав учений.
    Лада Рослицька, LL.M. PhD, директор зі стратегічного розвитку «Ukraine Today» говорила про англійськомовний телеканал «Ukraine Today» як інформаційний щит у національній безпеці України». За словами спікера, проект утворився, щоб покривати нематеріальну частину національної безпеки, зважаючи на територіальність, мову, «колективну пам'ять» і ринок інтересів закордоном.
    Алена Анісім, науковий співробітник Державної наукової установи «Центр дослідження білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі» висвітлила тему «Україна й Білорусь у мовно-культурних зв’язках» і зачитала привітальні слова білоруських учених українським колегам.
    Від українських науковців із доповіддю «Державотворча функція української мови в суспільстві» виступила професор, академік АПН України, Національний педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Любов Мацько, яка закликала бути аристократами у мовленні. А про «Поетику слова і світу» сказав головний організатор конференції - Анатолій Мойсієнко професор, завідував кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Кафедру сучасної української мови представила і доцент Людмила Кравченко. У своїй актуальній доповіді «Ономасіологічний аспект аналізу позивних українських бійців – учасників бойових дій на сході України» науковець визначила принципи номінації позивних (характеристика людини, реалії життя, духовний світ), класифікувала засоби передачі (за зовнішніми і внутрішніми ознаками, за звичками, за мовленням). Вчена у мовному оформленні позивних дійшла висновків, що більшість закорінені в національну культуру, героїчну історію й український мовний простір.
    Після пленарного засідання розпочали роботу десять секцій, а 6 листопада в контексті конференції відбувся круглий світ «Мова як чинник національної безпеки». У своєму виступі Лада Рослицька наголосила на тому, що політична інформація близька до дезінформації і все залежить від того, як дивимось одне на одного. «Російська Федерація вміє формулювати слова так, щоб ми ненавиділи одне одного, а далі – втрачали території, передавали їх тій же Росії. Мова тісно пов’язана з національною безпекою і прошу не забувати, що мова – найсильніша зброя у ваших вустах».
    Про необхідність курсу «Української мови» у вищій школі на круглому столі висловилася Людмила Кравченко. Провівши соціологічні дослідження щодо необхідності вивчення української мови, вказала цифру у 58,7% - кількість тих, хто вважає курс обов’язковим для всіх спеціальностей. І на основі статистичних даних (про мову в родині, в університеті, з друзями) дійшла висновку, що «мова у вишах потрібна, доки не сформуємо мовно стійкого студента». А Галина Мацюк, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка запропонувала вводити на філологічних факультетах предмети, які формують критичні навички, дають інструментарій для аналізу мовної дійсності. У приклад учена навела соціолінгвістику, що дає ґрунт для дослідження мовної політики, політичної комунікації. «І не забуваймо, ключовий ресурс на відповідь російській пропаганді – знання!» - підкреслила доповідачка.

    Текст - Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to круглий стіл