круглий стіл

  • Колеги з Харкова запрошують до участі в роботі круглого столу

    Кафедра світової літератури факультету славістики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди запрошує на круглий стіл «Гармонія і хаос: єдність чи конфлікт», що відбудеться 21 травня 2019 року.

    Напрями роботи круглого столу: лінгвістика, літературознавство, методика викладання мови та літератури та міждисциплінарні дослідження. Робочі мови зустрічі: українська, англійська, російська.

    Для участі у роботі круглого столу необхідно до 15 квітня 2019 року надіслати на електронну адресу кафедри світової літератури ХНПУ імені Г.С. Сковороди (kaf-world-literature@hnpu.edu.ua) заявку учасника і тези доповіді. Детальніше - у файлах, що прикріплюються.

  • Грецька мова – місток між культурами

    26 лютого у мистецькій залі Інституту філології відбувся круглий стіл, присвячений Всесвітньому дню грецької мови. Організували захід Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького спільно з Посольством Греції.

    Святкування Дня грецької мови в стінах Інституту філології відбувається вже вдруге, і це велике досягнення елліністів, що гуртуються в Шевченковому університеті. Серед запрошених були посол Греції в Україні, п. Г.Пукаміссас, консул Посольства Греції, п. А.Будурис, військовий аташе посольства Греції, п. Г.Паппас, а також вже знані науковці з трьох найпотужніших центрів вивчення грецької мови в Україні – Києва, Львова та Харкова. Юні дослідники, студенти-елліністи, могли почути виступи – логоси – тих людей, які на вістрі елліністичної проблематики.

    Почали засідання із хвилини мовчання. Цьогоріч у серпні від нас пішла видатний науковець, член-кореспондент НАНУ Ніна Клименко, завдяки якій в Університеті 1999 року було засновано кафедру елліністики. Її праці розвинули цей напрям в Україні, дослідження друкувалися в Греції та на Кіпрі, Ніна Федорівна мала титул «Посол еллінізму». А нині грецька мова вивчається в Інституті філології на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики.

    Перед заслуховуванням наукових доповідей до присутніх звернувся Посол Греції Георгіас Пукаміссас. Він подякував за організацію свята та розповів трохи з його історії. Всесвітній день грецької мови відзначають 9 лютого, цього дня вшановується пам’ять поета Діонісіоса Соломіуса, одного з засновників новогрецької поезії та автора національного гімну греків– «Гімну про волю».

    Пан Посол втішений, що нині тут зібралися обговорити одну ідею – грецьку мову та форми її існування.. Він радий, що є можливість поєднати три найважливіші центри елліністики: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Георгіас Пукаміссас продовжив свій виступ, згадуючи слова Гете: кожен із нас є греком, але повинен справді ним стати. Він переконаний: якби грецька нація геть зникла в один день, то грецька мова існувала б усе одно, бо й досі вона є джерелом, з якого черпають знання інші мови. Посол наводить простий приклад на доведення: найпівнічніша точка на планеті має назву, що складається з двох слів грецького походження – Арктичний Океан. Звісно, у своєму слові гість не міг оминути Гомера. Він говорить, що більшість Гомерового лексикону збереглася в сучасній грецькій мові. Повністю ж увійшла в цей склад мова, якою написаний Новий Завіт. Із ним грецька справді стала мовою міжнародного духу. В усіх конфесіях священики мають так чи інакше володіти грецькою. Посол згадав серце грецької культури в Києві – Святу Софію. І для українських науковців є ще безліч тем, які мають розвиватися та досліджуватися.

    Привітала представників посольства Греції завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики професор Ірина Голубовська. Вона ознайомила учасників круглого столу із вступом до історії вивчення грецької мови в Україні. Грецька була близькою нам іще з часів Київської Русі, коли між народами вже існували міцні торгівельні, економічні, духовні зв’язки. Пізніше грецьку опановували в братських школах. Програму грецьких студій уклав Петро Могила, який заснував Києво-Могилянську академію. У нашому Київському університеті елліністика існує від самого відкриття закладу у 1834 році. Новогрецькі студії організовані з 1960-х років Тетяною Чернишовою та Андрієм Білецьким.

    Пізніше на гостей заходу чекали доповіді науковців із різних галузей елліністики. Зокрема, професор Віктор Ставнюк, історик, наголосив: його фах неможливий без філології. Грецька мова налічує далеко за 3 тис. років життя. Вона осмислила в своєму словниковому запасі усі речі, які є у світі реальному, і все, що в світі ментальному. Грецька мова – справді та скарбниця, з якої усі народи беруть найменування для сфер мистецтва та науки. І всі, хто належить до європейської цивілізації чи хоче доєднатися до неї, можуть лише дякувати грецькій за те, що вона заклала початки для розвитку Європи, а потім і всього світу. Віктор Володимирович також звернув увагу на перекладацтво з грецької, адже це – рецепція великої спадщини, яку зберегла Еллада.

    Від КНУ імені Тараса Шевченка виступали також професор Леся Звонська та доцент Андрій Савенко. Від ЛНУ імені Івана Франка почули вчених Ліну Глущенко та Мар’яну Мокрівську, співробітників Центру грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського. Харківський університет представляли із доповідями історики Оксана Ручинська та Андрій Домановський.

    Юлія Кузьменко

    Фото Валерія Попова

  • Круглий стіл «Грецька мова як місток між культурами та шлях самопізнання»

    26 лютого Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького спільно з Посольством Греції в Україні запрошує взяти участь в роботі круглого столу, присвяченого проблемам культурних та мовних контактів між Україною та Грецією, шляхам рецепції античного спадку сучасними культурами, спробам наблизитись до тем, які хвилюють сучасне культурне життя Греції.

    У круглому столі візьмуть перекладачі грецької літератури, дослідники грецької мови та історії, діячі культури.

    Захід відбудеться 26.02.2019 р. о 14.00 в приміщенні Інституту філології (бульв. Т.Шевченка, 14; ауд. 63, другий поверх).

  • В Інституті філології ділилися інноваційними методами в галузі шкільної лінгводидактики

    В останній день листопада в мистецькій залі Інституту філології з ініціативи кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур відбувся ІІІ науково-методичний семінар «Лінгводидактика в загальноосвітній школі України: інтеграція науки і практики». Свій досвід презентували найкращі вчителі київських шкіл, де поглиблено вивчають українську та іноземні мови.

    Гостей привітав завідувач кафедри, професор В’ячеслав Шовковий. Він переконаний, що такі зустрічі налагоджують живий діалог між університетською освітою та середньою школою. Радий, що у студентів-філологів зростає інтерес до фаху вчителя й освітньої спеціалізації. На семінар зійшлися магістранти та студенти – майбутні викладачі української та англійської мов, а також магістранти українських філологічних студій, що обрали методику навчання мови як спеціалізацію. Зацікавлених більшає: цьогоріч на кільканадцять бюджетних місць освітньої спеціальності було подано понад 200 заяв, «прохідний» бал ЗНО становив понад 180. Однак учитель – це не просто бали й рейтинги. Професор Олеся Любашенко вважає, що особистість учителя-філолога є рушієм суспільних процесів, а радість від спілкування з дітьми є заслуженою винагородою. Особливо в епоху розвитку нової української школи, курс на яку з поточного навчального року взяло Міністерство освіти і науки. Отже, на творчість студентів надихали вчителі-філологи – справжні зірки методичного обрію України. Студенти Інституту філології мали змогу запитати найкращих носіїв креативної думки про переваги і труднощі професії. Учасники семінару отримали феєрверк емоцій і корисні знання.

    Ігор Хворостяний, НВК «Новопечерська школа». Автор курсу «Лайфхаки з української мови та літератури» та посібника «Графіка. Фонетика. Орфоепія». Каже Ділиться думкою про скептичне ставлення до старшокласників до поняття «інновація». Головне питання: як бути цікавим сучасній дитині, говорити з нею однією мовою? Учитель не повинен робити зі школяра студента-філолога. І після вивчення дієвідмінювання чи чергувань приголосних для учня цілком нормальним є питання: як це запам’ятати та де застосувати? Будьмо прагматичними і замінімо принцип «завчив, склав, забув» на «мета, кроки, план дій». Адже ця схема працює будь-де, не лише в навчанні. Коли ми мріємо мати «Ferrari», то розраховуємо потрібну суму грошей, думаємо, як заробити, що нам для цього потрібно. Мова – це теж автомобіль мрії. Ще один важливий момент, про який згадав учитель – не йти екстенсивним шляхом! Забути про фразу «Ти мусиш», а от про відпочинок і баланс життєвих сил, насолоду від навчання дитині забувати не варто.

    Анастасія Євдокимова, НВК «Новопечерська школа». Колега й колишня студентка Ігоря Хворостяного почала з розповіді про свій шлях до вчителювання. А далі розповіла про альтернативне розв’язання проблеми контролю українського писемного мовлення. «НеТест, НеТвір – ЕСЕ!» – це універсальна форма контролю. Ми пишемо есе перед заліком, під час вступу, мотиваційні есе на посаду. І це не тільки теза, аргументи й висновки. Отже, ставте мету: що саме ви хочете перевірити в учнів? Відповідно до неї формулюйте тему й завдання, наприклад, скласти діалог із Гаррі Поттером або відредагувати інтерв’ю із героями серіалу «Школа». Фантазія учнів безмежна. Головне – запевнити школярів, що контроль – це не страшно. Учні можуть імпровізувати: чому б не створити Твіттер Тараса Шевченка чи Фейсбук-сторінку Чіпки Варениченка? Так перевіряємо знання відразу з мови й літератури. Анастасія порадила кілька ресурсів для підготовки вчителя: матеріали «Освіторії», «Media», відеокурси «Мистецького Арсеналу», книги видавництва «Pabulum», працю Шона Кові «7 звичок високоефективних підлітків». Принагідно подискутували щодо оцінки за зміст есе. Для уникнення суб’єктивності варто дати учням чіткі завдання та критерії оцінювання есею та не ставити оцінку відразу, а дати змогу вдосконалити свою працю.

    Людмила Гончарук, Київський ліцей "ЕКО" №198. Учитель продовжила говорити про креативні прийоми контролю писемного мовлення. Наголосила: варто плекати позитивні емоції від навчального матеріалу. Контроль як такий передбачає пояснення, узагальнення матеріалу; його засвоєння та застосування; вибір виду та форми перевірки знань і вмінь; аналіз та усвідомлення помилок. Можна застосовувати самоперевірку та взаємоперевірку учнів. Давати коротенькі самостійні (на 5 хв) для перевірки бази знань. Улюблені числа для контрольних шкал оцінювання – 12, 24, 48. У такому форматі можливий словниковий чи творчий диктант на 24-48 одиниць. Тематика широка: спрощення приголосних, подвоєння букв у іншомовних словах, складні для школярів правопис прислівників і відмінювання числівників тощо. Людмила розповідала, як її учні складали історію з усіма видами спрощень та винятками з правил, адже так легше запам’ятати слова. Показала, як улаштувати в класі фразеологічний брейн-ринг. Поділилася зі студентами текою «Репетитор», де розподілені завдання від фонетики до синтаксису.

    Вікторія Тарасенко, гімназія № 117 ім. Лесі Українки. Представила презентацію позакласного заходу для навчання української мови. Вікторія ділилася спостереженнями, як дивно сприймаються традиційні «вечори» Лесі Українки о 12:00 дня. Мовна освіта потребує нових форм. Після 20 років розповсюдження в Європі підхід до навчання з вихованням емоційного інтелекту (EQ) нарешті набуває популярності і в Україні. 2002 року ЮНЕСКО надіслало міністерствам освіти 145 країн світу програми «Social emotional learning», у нас вона працює близько 3 років. Учитель має подарувати учню позитив від навчання, за якою навчальний матеріал засвоюється легко і з задоволенням. У гімназії випробували різні заходи та методи. Наприклад, мозковий штурм «Що таке свобода?», створення плакату на задану тему, шкільні квести-мандрівки по мовних «станціях», де діти виконують філологічні завдання із фразеології, словникові диктанти, ребуси. Також Вікторія описала екскурсію її класу до Головпошти Києва у День матері. Таким чином діти навчилися писати звичайні паперові листи за правилами граматики та епістолярних жанрів. Нині учитель працює з поколінням Z , якому притаманні зацікавлення гаджетами та обмежене спілкування з батьками… Сучасні діти не вміють висловлювати емоції, а теми для вивчення відірвані від реальності. Тому такий позакласний захід розчулив батьків, А з дітьми, які отримали таке шляхетне завдання – написати мамі листа і відправити його власноруч, відбулися метаморфози, вони розкрилися, училися дарувати емоцію найдорожчій людині.

    Діана Мельникова, СЗШ № 35. Учитель та письменниця, автор "Розбишацького детективу", Діана говорила про творче розв’язання проблеми усної та писемної грамотності в ігровій діяльності школярів. Гра збуджує зацікавлення учнів, привертає увагу, створює азарт, дух змагань, крім того, допомагає легше узагальнити та закріпити здобуті знання. На 45-хвилинному уроці гра повинна бути нетривалим епізодом. Але навіть у короткій грі за рахунок підвищеної концентрації уваги учитель зможе наголосити на важливому або ж школярі зрозуміють ключові моменти самі. Діана навела кілька методів, які використовує сама, означивши їх переваги. Ігри «Угадай, хто я» та «Крокодил» підійдуть для узагальнення кількох тем із мови чи з літератури, так залучається до роботи весь клас. Гра «Капелюх» актуалізує асоціації дітей із вивченими поняттями. «Я редактор» – рольова гра, яка є етапом для створення шкільного журналу. Музично-синтаксична вікторина – де діти співають, а потім шукають синтаксичні особливості, аналізують речення, розбудить приємні емоції. Міждисциплінарна гра «Музична пауза» , змістом якої є опис та називання прослуханого аудіофрагменту може містити конкретне мовне завдання. Можна також писати есе чи творчий переказ за мультфільмами й кінострічками – і це також буде гра в автора, письменника.

    Оксана Ющенко, спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 207 з поглибленим вивченням англійської мови.Презентувала різноманітні онлайн-ресурси, які доцільно використовувати на уроках української мови. Як уже було згадано, діти сьогодні нерозлучні з гаджетами, отож варто показати їм, що за допомогою смартфона можна ще й учитися та отримувати хороші оцінки. https://wordart.com/ - хмари слів , у яких простежуються асоціації з навчальними термінами. https://prezi.com/ - створення презентацій, у яких поєднано знання української культури та можна додавати медіафайли). https://www.classtime.com/uk/ - онлайн-відповіді на задану на уроці тему. https://kahoot.it/ - дуже популярна платформа для створення тестів. Учасники семінару радо взяли участь у змаганнях, зорганізованих Оксаною, та визначили свій рівень знань з української морфології/

    У підсумку запрошені вчителі, викладачі кафедри, студенти й магістранти зійшлися на спільній тезі: учитель-філолог повинен бути цікавим і креативним, отримувати задоволення від навчання і навчатися сам у спілкуванні з дитиною. Він водночас товариш, психолог і помічник, зразок грамотного мовлення. І варто хвалити учнів, хоч за крихітні успіхи. Повторюймо школярам: «Ти все знаєш! Ти все зможеш!»

    Текст: Юлія Кузьменко
    Редактор: професор Олеся Любашенко
    Фото: Валерій Попов

  • 7 червня відбудеться українсько-німецький Круглий Стіл „Society in Dialog“

    Університет ім. Юліуса Максиміліана (м. Вюрцбург) спільно з Центром німецького права Київського національного університету імені Тараса Шевченка організовують українсько-німецький круглий стіл на тему "Суспільство в діалозі".

    Дата: 7 червня 2018 р., 14:00 – 19:00

    Місце проведення: КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ, вул. Володимирська, 60 (аудиторію буде повідомлено додатково).

    Тематика:
     прозорі та ефективні системи соціального захисту;
     фактори успіху стартапів та ін.

    Робоча мова - англійська. Участь у конференції - безкоштовна.

    Реєстрація обов"язкова.

    Детальна інформація та реєстрація за посиланнями:

    https://www.uni-wuerzburg.de/en/alumni/internationales/alumni-network-uk...

    Форма для реєстрації:

    https://uni-wuerzburg.alumnionline.de/cas0005tw02/teamworks.dll/eventman...

    Contact: Marina Schmitz, marina.schmitz@uni-wuerzburg.de

    Реєстрація триває до 3 червня 2018 р.

    За більш детальною інформацією звертайтеся до Центру німецького права та координатора проекту з української сторони - Ляшко Яни:
    044 239 32 69, zdr.knu@gmail.com

  • Круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця»

    30 травня 2018 року в головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця».

    Захід пройшов у межах участі університету в проекті Британської Ради в Україні та Міністерства науки і освіти України “Англійська для університетів”. Учасників привітав проректор з навчально-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Він підкреслив важливість проекту “Англійська для університетів” для процесу інтернаціоналізації Університету. Серед гостей круглого столу була координатор проектів Британської ради в Україні Надія Удова.

    Викладачі кафедр іноземних мов є активними учасниками тренінгів, організованих Британською радою в України із залученням таких відомих експертів з викладання англійської мови як Richard West, Tony Prince, Evan Frendo. Цей круглий стіл довів, що вони є дійсно агентами якісних змін у викладанні англійської мови. Викладачі провели семінари, де показали ті види мовленнєвої діяльності, що довели свою ефективність у використанні в навчальному процесі з англійської мови за професійним спрямуванням, а також пропозиції щодо ідей, які ефективно можуть бути імплементовані у концепцію навчання іноземних мов в університеті.

    Текст: Наталія Білоножко,
    координатор зі співробітництва
    Університету з Британською Радою в Україні

    Фото: Валерій Попов (прес-центр ІФ)

  • Семінар до Всесвітнього дня перської мови

    15 травня викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології науково-практичний семінар з нагоди Всесвітнього дня перської мови, приуроченого до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Захід складався з двох частин: перша частина була присвячена вивченню перської мови у світі, друга – ушануванню великого перського митця слова та його безсмертній поемі «Шагнаме».

    Семінар розпочала вступним словом ведуча заходу, студентка 1 курсу магістратури Катерина Дросенко, яка розповіла чому Всесвітній день перської мови був приурочений до дня пам’яті Фердоусі, про роль творчої спадщини поета у становленні та розвитку сучасної перської мови. Далі слово було надано завідувачу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директору Центру іраністики доценту Олені Мазеповій. Олена Вікторівна розповіла про значення та найважливіші центри вивчення перської мови у світі, проаналізувала специфіку навчальних програм із перської мови в університетах Європи.

    Доцент Анна Бочарнікова виступила із доповіддю про історію досліджень стародавніх мов Ірану, заохотивши студентів перекладати й досліджувати давні тексти, складені давньоперською та авестійською мовами. Завершила першу частину семінару студентка 1 курсу магістратури Світлана Сопільняк із доповіддю та відеоматеріалом про особливості вживання запозичених слів у сучасній перській мові.

    На початку другої частини заходу виступила носій мови Сусан Джабрі, яка за сприяння Міністерства науки і технологій Ірану викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Вона проаналізувала уривок із «Шагнаме» Фердоусі, присвячений протистоянню іранських богатирів Рустама і Есфандіяра.

    Далі, продовжуючи цю тему, асистент Ірина Лучко розповіла про унікальне іранське мистецтво речитативного читання «Шагнаме» (naqqali) в іранській культурі, внесеного до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Асистент Ірина Левчин розповіла про те, як вшановують пам'ять Фердоусі в різних куточках світу, адже великий поет належить не лише Ірану, а й всьому світу. Наступною виступила асистент Оксана Конончук з доповіддю про унікальні твори мистецтва, пов’язані з поемою «Шагнаме», які зберігаються в різних музеях світу, і, насамперед, представлені унікальною колекцією в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

    Наприкінці заходу виступили студенти 3 курсу Вікторія Щепа, Анастасія Катаєва, Юлія Дубок, Юлія Ралко, Єлизавета Ткаченко, Уляна Нікулова, Дарія Бордун та Іванна Гераскіна, які продекламували перською мовою уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання Заля та Рудабе, продемонструвавши відмінні навички володіння мовою. На завершення заходу доцент Тетяна Маленька розповіла про роль та місце поеми «Шагнаме» Фердоусі у літературах світу, ознайомила присутніх з історією досліджень та перекладів «Шагнаме» у Європі та країнах пострадянського простору, а також зазначила, що нині в Україні немає повного поетичного перекладу твору, тому перлина перської класики чекає на молодих перекладачів з перської мови.

    Інформацію надав Центр іраністики

  • Міжнародний семінар з методики викладання арабської мови

    Минулого тижня в Інституті філології відбувся міжнародний семінар з методики викладання арабської мови «Мультикультуралізм, багатомовність, взаєморозуміння: плюралістичні підходи у викладанні арабської мови» (“Multiculturalism, Multilingualism, Intercomprehension: Pluralistic Approaches to Arabic Language Teaching and Learning”). У заході взяли участь викладачі арабської мови як іноземної з дев’яти закладів вищої освіти семи країн – Алжиру, Іспанії, Італії, Катару, Словаччини, Туреччини, України. Семінар було організовано викладачами кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Богданом Горватом і Оленою Хоміцькою. Метою організаторів було створення міжнародної платформи для обміну досвідом і професійної співпраці у галузі викладання арабської мови як іноземної та її діалектів.

  • Мова закладена в генетичній системі нації

    25 квітня в Музеї Олеся Гончара в рамках ІІ Всеукраїнських наукових читань за участю молодих вчених «Філологія початку ХХІ сторіччя: Традиції та новаторство» відбувся круглий стіл, на якому із доповіддю «Національний світогляд» виступив Голова координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при виконавчому Комітеті Васильківської міської ради Марущак Анатолій Трохимович.

    У своїй лекції Анатолій Трохимович зазначив, що «мова – базова ланка культури, яка закладена в генетичній системі кожної нації, а культура є рушієм розвитку суспільства». Тому, нам, українцям, дуже важливо пам’ятати і знати про збереження цього дорогоцінного скарбу. Також лектор наголосив, що, на жаль, навіть сьогодні відбувається цілеспрямоване знищення української нації через неналежне ставлення та відсутність поваги до власної мови. Тому, так важливо зберегти власну культуру через спілкування рідною мовою, через знання традицій, звичаїв, через збереження української пісні.

    Інформацію надала Мар'яна Кошарська
    Фото студентки Юлії Кузьменко

  • Українсько-грузинські взаємини: круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі

    Ми творимо світ. І це твердження є беззаперечним. Ми комунікуємо і таким чином розвиваємося. Це також думка, з якою не можна не погодитися. Навколо таких думок розгорнувся круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі за сприяння Посольства Грузії в Україні та зокрема Посла Грузії в Україні пана Гели Думбадзе та Наукового центру україністики Тбіліського університету імені Іване Джавахішвілі, а також з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості на чолі із д.філол.н. Людмилою Грицик та за підтримки проректора Віктора Мартинюка, заступників директора Ганни Черненко та Надії Янкової. Це наукове зібрання відбулося 26 жовтня у межах другого дня міжнародної конференції «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій».

    Українсько-грузинські взаємини можемо глибше пізнати через постать Ніколоза Бараташвілі – романтика грузинської літератури. Його спадщина кількісно мала – 36 ліричних поезій та одна поема «Доля Грузії», але їх образне розмаїття, глибинний зміст, космізм вражають. Грузинський поет зумів піднятися над сучасністю і побачити майбутнє. За словами Рауля Чілачави, д.філол.н., академіка НАН Грузії, поета, перекладача, який виступив під час круглого столу, Ніколоза Бараташвілі – предтеча нової романтичної грузинської літератури. Саме він вивів грузинську поезію на європейський рівень.

    Українського читача із грузинським класиком познайомили українські діячів такі, як М.Бажан, П.Тичина, П.Грабовський, В.Кулик, які перекладали його твори. Виступаючи на науковому засіданні, д.філол.н., професор, завідувач кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету Олександр Мушкудіані зауважив, що переклади творів Бараташвілі українською яскраво демонструють специфіку перекладацької діяльності і водночас українсько-грузинські взаємини. "Переклад П.Грабовського вірша "Молитва" Бараташвілі – це проблема підрядника. Грабовський досконало не знав грузинської, очевидно, він скористався російським варіантом", - висловився Мушкудіані, наголосивши, що це ні в якому разі не заперечує талант Грабовського як перекладача. Цікавим твердженням науковця є те, що перекладач С.Палій – це реальна особа. Це не псевдонім Лесі України, як вважають деякі літературознавці. Олександр Мушкудіані віднайшов у документах записи про С.Палія, датовані 1915 року, а Леся Українка померла 1913 року, що спростовує думку про неї як перекладача поезії Бараташвілі.

    Бараташвілі порівнюють із Байроном, Лермонтовим, рідко із Симоненком. Відомий орієнталіст Людмила Грицик порівняла грузинського поета із Шевченком, провівши між обома романтиками типологічні паралелі. Людмила Василівна акцентувала увагу на те, що їхні культурні коди диференційні і водночас ці постаті об’єднують теми, погляди, мотиви. Ідеали свободи і однакове світовідчуття – чуттєвість, активна громадянська позиція – це споріднює грузинського поета Бараташвілі та українського Пророка Шевченка.

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to круглий стіл