круглий стіл

  • Емоційний інтелект у лінгводидактиці

    Концепція соціального й емоційного навчання (SEL) є сьогодні осердям навчальних програм в університетах Європи та США. Формування емоційного інтелекту (EQ) в лінгводидактиці є плідною нивою, на якій співпрацюють студенти та викладачі Інституту філології, вчителі-філологи та школярі. Це продемонстрував ІV Науково-методичний семінар «Лінгводидактика в загальноосвітній школі України: інтеграція науки і практики», проведений кафедрою методики викладання української та іноземних мов і літератур 1 листопада 2019. Напрямок семінару – формування і розвиток емоційного інтелекту учнів у курсі української мови в середній школі – згуртував найкращих учителів-філологів, які розповіли студентам і магістрантам спеціальності «Освіта» про свої ідеї проведення інтегрованих уроків, заходів, навчальних технологій з української мови. Завідувач кафедри професор В’ячеслав Шовковий привітав учасників семінару і наголосив на необхідності популяризувати ідею емоційного навчання ще на етапі університетської освіти вчителя. Куратор освітніх курсів з української мови для майбутніх вчителів, професор Олеся Любашенко розповіла про навчальні моделі та кооперацію на основі дослідження Роджера Вайсберга, керівника Спілки академічного, соціального та емоційного навчання при Іллінойському університеті в Чикаго. А далі низка зіркових представників філологічної спільноти – вчителі української мови Ірина Космідайло, Оксана Ющенко, Юлія Набок-Бабенко, Тетяна Резнік узялися ділитися досвідом інтегрованих форм навчання української мови. Як виховувати гордість і патріотизм, простежити славне і драматичне в інтегрованому навчанні української мови та історії й географії України? Як навчитися переживати радість і смуток,насолоду і закоханість у звуках і мелодіях, та водночас активізувати запам’ятовування навчального матеріалу і підготувати старшокласників до ЗНО в інтегрованому навчанні української мови і музики? Як відчути шкоду і біль, завдані ненавистю, образою, ревнощами та помстою на інтегрованому уроці української мови й української та світової літератур? Як отримати задоволення від роботи в команді, пережити спільний успіх та побороти індивідуалізм в інтегрованому навчанні української мови і математики? На ці питання корпус кафедри, учителі та студенти активно шукали відповідь протягом семінару. А водночас розвивали і власну емоційну компетенцію, без якої неможлива педагогічна діяльність як улюблена професія.

    Матеріал надано кафедрою методики викладання української та іноземних мов і літератур

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відбувся круглий стіл "Мовні маніпуляції та засоби протидії"

    8 листопада в межах Міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур" відбувся круглий стіл "Мовні маніпуляції та засоби протидії". Його цього разу провели у форматі лінгвістичного клубу "ЗМовники". Модерувала Оксана Мацько. Основним доповідачем був Олександр Бондаренко, доцент кафедри російської філології. В обговоренні брали участь науковці Інституту філології Ганна Черненко, Людмила Кравченко, Тетяна Доній.

    Існують різні маніпулятивні технології. Олександр Бондаренко розповів про 17 найпопулярніших. Є комерційні, і політичні, і масові маніпуляції. Олександр Олександрович каже, що дієва маніпуляція суспільством у цілому. Важливий пункт стратегії: людина не повинна розуміти, які технології проти неї застосовують. Нині масами маніпулюють в Україні та в усьому світі за допомогою культурного контенту, освіти, тренінгів. Стратегії застосовують комплексно, а не по одній. Людмила Кравченко погоджується з Олександром Бондаренком: фундаментом ментальності є мова, релігія, історія та культура. Зараз Росія, окрім фізичної зброї, загрожує Україні маніпулятивними технологіями. Людмила Олександрівна говорить про "операції спецслужб недоімперії" і закликає бути пильними, адже протистояти маніпуляціям складно.

    Отже, серед найдієвіших маніпулятивних технологій сьогодення:

    - невиправдане, нефахове використання наративів сьогодення;
    - інформаційне засмічення;
    - штучне створення напруги в суспільстві, резонансної негативної ситуації, аби був привід посилити контроль, зменшити свободу слова чи дій людей;
    - поступовість, а не раптовість, непопулярних кроків;
    - відтермінування виконання небажаного для суспільства кроку (це буде пізніше, отже, зараз протестів ніхто не збиратиме);
    - інфантилізація суспільства (навіть серйозного слухача певними інтонаціями, словами, аргументами доводять до стану довірливої дитини);
    - emotio – ratio; навіювання проти когось;
    - "дебілізація" суспільства;
    - мода на посередність (словом "модно" прищеплюється невихованість, ницість, неерудованість);
    - частковість правди (в СРСР пропорція правди до брехні становила 60/40, у сучасному Західному світі – 90/10, найбільш уживана в нас – 50/50);
    - Навішування ярликів (особисте оціночне судження стає основною інформацією для глядача або читача, нанизують кілька "ярликових" означень);
    - велика кількість прогнозів;
    - підміна понять та створення образу ворога;
    - формування також образу "єдиного лідера", месії, який усіх порятує.

    Частково ці маніпулятивні техніки – з арсеналу колишнього КДБ. Названі маніпуляції досліджував Ноам Хомський, професор Масачусетського університету.

    Наприкінці зустрічі Олександр Бондаренко дав кілька поряд, як захищатися від впливу на свідомість:

    - Не беріть смартфон у руки, коли щойно прокинулися.
    - Обмежте користування соцмережами до певного відсотка.
    - Вимкніть усі сповіщення та підписки на новини.
    - Ігноруйте всілякі тести, вікторини, опитування: це механізм вивчення вас.
    - Не бійтеся проґавити щось важливе, бо справді важливе дійде до вас. Інше –зайве, метушня.

    Студенти й викладачі ставили багато запитань доповідачу. І вирішили, що розмова про мовні маніпуляції триватиме: Оксана Мацько запросила Олександра Бондаренка виступити на "Змовниках" через місяць. Стежмо за анонсами!

    Текст - Юлія Кузьменко. Фото - Юлія Кузьменко, Валерій Попов.

  • В Інституті філології відбувся круглий стіл з нагоди 90-річчя Дмитра Павличка

    6 листопада в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл з нагоди 90-річчя Дмитра Павличка. Захід організували професори Оксана Сліпушко та Надія Гаєвська за підтримки ректора Київського університету та директора Інституту філології. Вшанувати видатного українського поета, перекладача, державного і громадського діяча, вірного сина України прийшли понад 200 студентів і викладачів. А також – письменники, громадські та культурні діячі, науковці, учні столичних коледжів і шкіл.

    Захід відкрив директор Інституту філології професор Григорій Семенюк. Він окреслив основні віхи творчого та громадсько-політичного шляху письменника. «Якщо найбільшим надбанням Дмитра Павличка є його книжки, то найважливішою подією в житті він вважає установчий з’їзд Народного Руху і проголошення незалежності України. Його діяльність – це боротьба за мову, націю, Українську державу», – сказав Григорій Семенюк. І згадав, що вагоме місце в становленні Дмитра Павличка належить Тарасу Шевченку. «Заповіт» Кобзаря ювіляр однаково палко декламував на шкільній лаві й з трибуни під час Революції Гідності та Євромайдану.

    Від імені ректора Київського університету імені Тараса Шевченка Дмитра Павличка привітав проректор, професор Петро Бех. Він наголосив, що святкування ювілеїв українських класиків – це вияв пошани до їхнього творчого спадку.

    «Сьогодні ми вшановуємо героя нації, апостола української історії, який поклав слово в фундамент нашої держави – Акт проголошення незалежності України, –сказав Юрій Щербак, голова Комітету з національної премії України імені Тараса Шевченка. Пан Юрій зазначив, що «не довгий вік, а висота ідей, сила правди, потужність таланту і нестримна енергія руху визначають людину. А довгий вік в поєднанні з високою від Бога активністю творять дивовижне явища, яким є Павличко». Колега по перу й щирий друг Дмитра Васильовича поставив ювіляра в один ряд з Вінстонтом Черчиллем, Іваном Павлом II, Андре Мальро, Сен-Жон Персом – геніями свого часу, які отримали світове визнання. «Павличка ніхто не кликав у політику. Він сам увірвався в неї як кульова блискавка, створивши з нуля українську дипломатію», – сказав Юрій Щербак. Він познайомився з Дмитром Васильовичем більше шісдесяти років тому. Обидва були свідками окупації Чехословаччини Радянським Союзом, разом мандрували Польщею, будували українську зовнішню політику, не підпорядковану московським інтересам, були учасниками трьох революцій в Україні.

    «1964 року Дмитро Павличко прийшов у цей корпус на факультет журналістики і викликав фурор серед студентської молоді: таким було сприйняття його неймовірної поезії з шаленою енергією. Павличко яскраво присутній у всьому, за що береться», – згадав письменник, літературознавець, громадський діяч Михайло Слабошпицький. Він наголосив, що «історія життя Дмитра Павличка – це документ епохи Радянської України”.

    Про свої враження від знайомства з Дмитром Павличком розповів поет Павло Мовчан. «Той, хто бачився з Павличком, залишається назавжди опромінений ним», – сказав пан Павло і додав, що ювіляр давно заслуговує на Нобелівську премію. Однак його геніальна творчість недостатньо перекладена й це велика ганьба для України. Павла Мовчана вражає «неймовірна відповідальність письменника»: «Поет знає мову Всесвіту і не втрачає постійний контакт з Богом. Поезія Павличка – це постійна вібрація нації, чутлива до всього». Дмитру Васильовичу немає потреби збуджувати різними методами своє тіло й свідомість для творчості, адже його душа – це постійна мембрана. Він не може замикатися і тікати в еліптичний світ. Його поезія щира та надзвичайно відверта.

    Голова Спілки письменників України Михайло Сидоржевський також привітав ювіляра й наголосив, що ми досі не усвідомлюємо вагового значення присутності Дмитра Павличка в громадсько-політичному й культурному житті України. «Ріка забуття забирає багато політиків, але в пам’яті історії залишаються будителі духу, світочі, лідери національної еліти. Дмитро Павличко – один із них», – зауважив пан Михайло.

    Про світоглядну й творчу спорідненість двох сподвижників української культури – Дмитра Павличка та Івана Франка – розмірковував директор Інституту НАН України академік Микола Жулинський. Він назвав дві константи в творчості й громадській діяльності Франка й Павличка – це нація та мова. «Місією Франка було творити з нації культурну систему. Весь творчий процес Дмитра Павличка – його поезія, переклади, літературознавчі розвідки – все це також спрямоване на те, щоб формувати націю в культурний організм», – сказав пан Микола.

    Нетитулованим академіком назвав Дмитра Павличка членкор НАН України, професор Ростислав Радишевський. Він підготував доповідь «Дмитро Павличко – полоніст». Професор визнав ювіляра справжнім амбасадором по духу, а не лише за офіційним званням. Дмитро Павличко добився встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку у Варшаві й Юліушу Словацькому в Києві. А ще видатний письменник був причетний до відкриття в Кременці єдиного у світі літературно-меморіального музею польського поета. До речі, його завідувач Тамара Сеніна також приїхала вшанувати українського митця. Крім спогадів про робочі зустрічі з ювіляром, вона привезла подарунки – картину з виглядом Кременця й книжку з перекладами творів Юліуша Словацького.

    Професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослав Гарасим виголосив пересипану метафорами й афоризмами доповідь про творчість ювіляра - "Врожаї розораного серця: україніка Дмитра Павличка". У ній йшлося про громадсько-політичну лірику Дмитра Павличка, яка надихала й спонукала багатьох його однодумців до рішучих дій на благо своєї країни.

    Дмитро Чистяк, доцент Київського університету, продекламував вірш ювіляра «Долиною туман тече…» у власному перекладі на французьку. Він також презентував видання цією мовою віршів Дмитра Павличка, яке вийшло за підтримки Станіслава Довгого. «Ваша творчість буде ширитися у франкомовних світах», – запевнив пан Дмитро.

    Останнім слово взяв Дмитро Павличко. Він подякував організаторам і гостям круглого столу за теплу зустріч і дружні виступи. Поет зізнався, що досі пише вірші й один з останніх присвятив керівнику руху за незалежність Індії, основоположнику філософії ненасилля Махатмі Ґанді. Другого вересня світ відзначив 150 років від дня народження індійського політичного діяча. Дмитро Павличко в поезії веде духовний діалог зі східним мислителем, закликає останнього зупинити потоки крові, якими просякнута сучасна Україна. Також ювіляру імпонує ідея Ґанді про єдність народу в боротьбі з ворогом: «Якщо ми будемо почуватися самими собою, нас ніхто не переможе. Це головна наша оборона». Насамкінець Дмитро Васильович прочитав поезію «Намет» зі своєї збірки «Вірші з Майдану». Вона прозвучала свіжо й полум’яно, як і вся позачасова творчість велета духу, живого класика Дмитра Павличка. текст Анна Мукан, фото Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Інноваційна лінгвістика, мемознавча вікторина та конкурс творчих робіт: в Інституті філології відбувся науковий фестиваль

    25 жовтня в Інституті філології відбувся щорічний науковий фестиваль, організований кафедрою стилістики та мовної комунікації.

    У межах «STYL-M-K-FEST-2019» відбувся круглий стіл «Інноваційна парадигма сучасної лінгвістики» (модератор – завідувач кафедри, член-кореспондент НАНУ Лариса Шевченко), на якому обговорили актуальні лінгвістичні проблеми: юрислінгвістики та лінгвістичної експертології соціальних мереж (професор Національної академії СБУ Лариса Компанцева), сучасної акцентології (доцент Чорноморського національного університету Сергій Пономаренко), медіалінгвістики (доценти Київського університету Дмитро Сизонов, Ольга П’ятецька, Оксана Луценко; асистенти Київського університету Майя Булах, Ольга Плясун), мови права та дипломатії (доцент Національної академії СБУ Олена Соболєва) та ін. Участь в дискусії взяли студенти, аспіранти, викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    «Мемознавча вікторина. Медіа та політика» - спільний проєкт Студентського парламенту Інституту філології та нашої кафедри. Ведучі – Дарина Стафійчук та Владислав Бібік. Команди імені Майкла Щура та імені Яніни Соколової, понад сотня інтернет-мемів та безліч позитивних емоцій – от із чого складалася наша сучасна вікторина. Перемогли мемознавці команди імені Яніни Соколової.

    На фестивалі презентовано інноваційний словник «Нові слова та фразеологізми в українських мас-медіа» Лариси Шевченко та Дмитра Сизонова спільно зі студентами спеціалізації «Медіалінгвістика». До третьої частини словника увійшло понад три сотні нових слів та фразеологізмів із різних медіаджерел.

    До початку фестивалю був проведений загальноуніверситетський конкурс творчих робіт до 200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша. Лауреатами конкурсу стали: Юлія Пелещишин (1 курс, Інститут філології; керівник – асист. Майя Булах); Владислав Шелепко (1 курс, юридичний фак-т; керівник – асист. Станіслава Овсейчик); Алла Тишківська (1 курс, юридичний фак-т; керівник – доц. Леся Гливінська), Поліна Семікіна (1 курс, Інститут високих технологій, керівник – доц. Леся Гливінська); Олександра Омелько (1 курс, юридичний факультет; керівник – доц. Ольга П‘ятецька); Катерина Захарченко (1 курс, філософський факультет; керівник – доц. Ольга П‘ятецька); Катерина Гошовська (1 курс, Інститут філології; керівник – доц. Тетяна Андрєєва).

    Наступний фестиваль буде ювілейним; він відбудеться у жовтні 2020 року.

    Інформацію надала кафедра стилістики та мовної комунікації. Фото Валерія Попова.

  • Запрошуємо на ХІІ Грінченківські читання

    6 грудня 2019 року відбудеться Всеукраїнська наукова конференція (ХІІ щорічні Грінченківські читання) «Борис Грінченко: людина на тлі епохи»

    Під час конференції заплановано роботу круглого столу: «Місця пам’яті» та постать Бориса Грінченка крізь призму сучасних комемораційних практик».

    Місце проведення конференції: Київський університет імені Бориса Грінченка м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13Б.

    Робоча мова конференції - українська.
    Для участі у конференції необхідно до 25 листопада 2019 року заповнити реєстраційну форму учасника конференції.

    Детальніше - в інформаційному листі.

  • «Російсько-українська війна стане в майбутньому частиною попкультури»

    23 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся міжнародний круглий стіл на тему «Війни і конфлікти як проблема сучасної цивілізації – рефлексії та культурний контекст». Захід організував Інститут філології спільно з Зеленогурським університетом, Інститутом польської філології та Польсько-українським центром гуманітарних досліджень. Доповіді учасників мали міждисциплінарний характер і стосувалися рефлексій війни не лише в літературному дискурсі, а й у сферах віртуальної реальності, фотографії, театру, філософії, історії, психології.

    «Не зважаючи на цивілізаційний поступ, ми маємо чимало гарячих точок на мапі світу. Війни входять у наш розум, проникають у культурний простір, стають його складовою», - відкрила круглий стіл Наталія Салтовська, доцент кафедри фольклористики Інституту філології. Рефлексії на воєнні події можемо спостерігати щонайменше у трьох площинах. Це народна творчість, авторська літературна інтерпретація та меморат – особливий тип нарації, те, що фіксує пам’ять учасників і очевидців бойових дій.

    Виступ Богдана Троха, доктора габілітованого, професора Зеленогурського університету, стосувався трансформації значення карткових і відеоігр, створених за мотивами російсько-української війни. «Настільна гра вже не є просто розвагою. Як би не парадоксально це звучало, сьогодні гра розкриває очі гравця на реальність, спонукає мислити, шукати причинно-наслідкові зв’язки в подіях», - переконаний науковець. Доповідач для прикладу взяв три гри, пов’язані з подіями Євромайдану, Революції Гідності та окупації Донецька. Відео і карткові продукти розроблені в Польщі та Бельгії. Основний посил розробників ігр – незаангажовано показати конфлікт двох ворогуючих сторін (Росії та України). У цих іграх немає переможців у традиційному сенсі. Наприклад, у кінці відеогри «Battle for Donetsk» (LuGosStudios) з’являються слова: «Гра закінчена. Ви виграли битву, але програли гру. Багато цивільних було вбито» (пер.з англ.). Такий продукт попкультури як карткові й відеоігри з площини розважальної переміщається у площину інформаційну. «Людина , яка грає у ці ігри, має обмежені знання про реальність, у якій живуть учасники протистоянь на екрані, але вона розуміє моральну сторону їхнього конфлікту», - переконаний Богдан Троха. Цей продукт розважальної індустрії має всі шанси розвінчати стереотипи щодо українців, які склалися у багатьох країнах завдяки заангажованій внутрішній політиці. Як приклад, професор Зеленогурського університету наводить твори Генрика Сенкевича про україно-польські протистояння. Сучасний світ приніс людству зміни не лише у веденні війни (гібридний вид). Трансформації зазнала й культурна сфера життя суспільства. Традиційні канали зв’язку з рецепієнтами потроху втрачають свою актуальність. Арсенал засобів впливу на аудиторію розширюється завдяки, зокрема, й іграм. Тому класична книга «Homo Ludens» (Людина, що гра’ться) Йогана Гейзинги сьогодні стає знову актуальною, а попкультура продукує нові способи пізнання дійсності нарівні з традиційними видами мистецтва. «Російсько-українська війна стане в майбутньому частиною попкультури», - підсумував Богдан Троха.

    У доповіді Тетяни Рязанцевої , доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, йшлося про дискурс війни у поезії Олекси Стефановича. Науковець виокремила фактографічність і релігійність основними рисами мілітарної поезії діаспорного письменника. Патріотична тематика глибоко переплетена з релігійною через глибоко християнську свідомість автора, в якій Україна постає місцем спілкування Бога з людством в екстремальних ситуаціях.

    Про циклічність часу й історію війн як вічної боротьби двох людських принципів – егоїзму та альтруїзму йшлося у доповіді Олени Поліщук, доктора філософських наук, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка. «Коли прийде Армагеддон чи апокаліпсис, ми можемо його не помітити, бо в цей час будемо жити», - переконана науковець з огляду на те, що історія людства – це історія війн. Будь-яка війна спонукає людину повернутися до свого природнього начала, інстинкту завойовника. На заваді цьому стає таке цивілізаційне надбання, як альтруїзм, милосердя. Конфлікт цих двох принципів лежить в корені будь-якої боротьби й визначає її результат. На прикладі новели Олександра Довженка «Маки» Олена Поліщук проаналізувала одну з перших літературних спроб осмислити Другу світову війну в українській літературі.

    Про літературу екстремального досвіду підготувала виступ Марина Рябченко, кандидат філологічних наук, співробітник Інституту філології. Доповідачка з початку війни на Сході України брала активну участь у волонтерському русі, допомагала реабілітації поранених воїнів. Тому тему війни вона досліджує не лише як філолог, а й як очевидець. Марина Рябченко аналізує твори чотирьох українських авторів, які перебували в російському полоні (Г.Афанасьєв, В.Макєєв, А.Бессараб, С.Захаров). Це художньо оброблені рефлексії особистого «табірного» досвіду чотирьох людей. Кожна з них є важливим документом доби в літературному сегменті.

    Загалом у роботі круглого столу взяло участь понад двадцять науковців. Теми їхніх доповідей демонструють масштаб охоплення однієї із найбільших проблем сучасної цивілізації – війн і збройних конфліктів. Міждисциплінарний характер виступів свідчить про нагальність рефлексії історичних подій різними когнітивними способами.

    Анна Мукан, фото Юлія Кузьменко

  • Анонс круглого столу "Українська національна ідентичність:минуле, сучасне, майбутнє"

    Національна асоціація україністів спільно з Міжнародною асоціацією україністів проводять 5 листопада 2019 р. круглий стіл «УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, МАЙБУТНЄ».

    Круглий стіл відбудеться в м. Києві (вул. М. Грушевського, 4, зал засідань Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, 7-й поверх).
    Початок об 11 год.

    Планована тривалість доповідей – до 15 хв., виступів у дискусії – до 5 хв. Доповіді учасників у круглого столу буде опубліковано у вигляді збірника наукових праць.

    Тематичний план круглого столу
    Українська національна ідентичність:
    минуле, сучасне, майбутнє
    5 листопада 2019 р. (Київ, вул. М. Грушевського, 4)

    1. Еволюція поняття «українська національна ідентичність».
    2. Поняття «національна ідентичність» в науці і в повсякденній свідомості.
    3. Мова як компонент національної ідентичності.
    4. Національна ідентичність і релігія.
    5. Етнологічні й культурологічні аспекти національної ідентичності.
    6. Система освіти й формування національної ідентичності.
    7. Національна ідентичність і законодавство України.
    8. Роль ЗМІ у формуванні національної ідентичності.
  • Програма колоквіуму «"Малі" голоси та їхня велика сила»

    7 жовтня відбудеться міжнародний науковий колоквіум «"Малі" голоси та їхня велика сила». Міжнародний тематичний колоквіум організували Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна) та Університет імені Мішеля де Монтеня м. Бордо (Франція). Пропонуємо ознайомитися з програмою наукового заходу, яка прикріплена нижче.

  • До ювілею Дмитра Павличка

    До 90-річчя Дмитра Павличка 6 листопада буде проведено круглий стіл. У рамках зібрання говоритимуть про феномен Людини-епохи. Виступатимуть надзвичайно цікаві люди - павличкознавці! На круглому столі має бути і сам класик!

  • Круглий стіл «Війни і конфлікти як проблема сучасної цивілізації – рефлексії та культурний контекст»

    Запрошуємо охочих узяти участь в обговоренні на круглому столі «Війни і конфлікти як проблема сучасної цивілізації – рефлексії та культурний контекст». Подія відбудеться 23 жовтня 2019 року в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка
    Робочі мови: українська, англійська, усі слов’янські.

    Після заходу планується наукова публікація тексту доповіді у вигляді наукової статті в колективній монографії за темою круглого столу.

    Пропоновані теми для виступів:
    - літературні рефлексії війни;
    - культурні аспекти війни;
    - війна та конфлікти в масовій культурі;
    - війна та релігія;
    - війна та конфлікт цивілізацій;
    - війна і проблема ідентичностей;
    - інформаійні війни та їх гібридні форми.

    Для участі в круглому столі надсилайте до 15 жовтня 2019 року надіслати на електронну адресу організаторів кафедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (literatura0najnowsza@gmail.com) заявку учасника й анотацію (див. прикріплений файл).

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to круглий стіл