круглий стіл

  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Наукові читання з нагоди 15-річчя Інституту філології

    Зпрошуємо взяти участь у Наукових читаннях з нагоди 15-річчя Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    «УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ»

    Читання відбудуться 10 листопада 2016 року о 10:00 за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Актова зала Інституту філології.

    У програмі:
    Промова директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка проф. Григорія Семенюка

    Доповіді:
    - проф. Олена Снитко "Інформаційно-психологічне протистояння у парадигмах лінгвістики впливу"
    - проф. Наталія Дарчук "Від паперової до електронної картотеки"
    - проф. Алла Бєлова "Штучний інтелект в освіті та лінгвістиці ХХІ століття"
    - проф. Іван Бондаренко "Труднощі та радощі східно-українського поетичного перекладу"

    А також презентація наукових здобутків кафедр та виставка монографій і навчальних посібників викладачів Інституту філології

  • Круглі столи, присвячені видатним науковцям

    25-26 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція "Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог", присвячена створенню Інституту філології! У рамках конференції пройшли 4 круглі столи.

    До 75-річного ювілею професора кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Костянтина Тищенка було організовано круглий стіл «Україна – Близький та Середній Схід: мовно-культурні взаємини». До участі наукового зібрання були долучені дослідники не лише Інституту філології, а й Інституту керамології НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Потавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та інші. З цікавою доповіддю про «Нові обрії досліджень етно- та глосегенезу українців у наукових студіях К.Тищенка» виступив акад. НАНУ Григорій Півторак.

    У рамках конференції відбувся також круглий стіл, присвячений українському письменникові Віктору Баранову. Зі словом на пошану виступила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик. Присутнім показали відео на вірш «До українців» Віктора Баранова, слова якого на музику поклав Олег Марценківський. На круглий стіл було запрошено радника Посольства Румунії Думітру Ангела. До слова запрошувалися одногрупники Віктора Баранова, який є випускником філологічного факультету, зокрема доц.Георгій Бандура, проф. Любов Копаниця, Наталія Сартанова. У межах наукової зустрічі дружина Лідія Баранова продемострувала присутнім листи чоловіка.

    26 жовтня на честь 90-річчя від дня народження заслуженого професора КНУ імені Тараса Шевченка Кіри Шахової був проведений ще один круглий стіл. Зі спогадами та роздумами про відому дослідницю зарубіжної літератури, видатну представницю філологічної школи Київського університету виступили дослідники Інституту філології та Інституту літератури. Доцент Ольга Бойніцька, яка захистила кандидатську дисертацію під керівництвом професора Кіри Шахової, згадувала: «Я завжди відчувала силу поруч з великою особистістю, підтягувалася до її рівня. Кіра Олександрівна давала свободу в наукових дослідженнях і це для аспіранта найважче випробування».

    З ініціативи кафедри стилістики та мовної комунікації відбувся круглий стіл з нагоди ювілею акад. НАН України В.М. Русанівського «Життя як рух, дія, образ». Професійне життя філологів розпочинається із знайомством з видатною філологічною особистостю – Віталієм Русанівським. Вже з першого курсу студенти ознайомлюються з його мовознавчими ідеями та концепціями, працями зі стилістики. Зважаючи на це, першокурсники та магістранти кафедри стилістики та мовної комунікації взяли активну участь у роботі круглого столу. Модератором наукового зібрання була проф. Лариса Шевченко.

  • Науковці обмінялися досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини

    Науковці з різних країн зібралися 25 травня у КНУ імені Тараса Шевченка обговорити європейський досвід збереження нематеріальної культурної спадщини. На засідання круглого столу завітав радник президента з питань гуманітарного розвитку Юрій Богуцький та директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко.
    Сьогодні програмним завданням дослідників та творців нематеріальної культурної спадщини є показ потужної національну культуру світові. В Україні потужними осередками, які турбуються про те, щоби акумулювати, зберегти і показати світові глибину культури можна назвати Український центр культурних досліджень,Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Міністерство культури України, а також Центр фольклору й етнографії і кафедра фольклористики в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, де випускають фахівців з питань національної культури.
    25 травня за круглим столом обмінялися досвідом українські та литовські дослідники. У час стрімкого розвитку глобалізаційних процесів важливо вберегти зразки нематеріальної культурної спадщини і українськими фольклористами було обрано саме музичний фольклор. Дослідники інтенсивно збирають необхідні документи, щоби подати зразки музичного жіночого багатоголосся до списків ЮНЕСКО. Завдяки народному ансамблю «Роксоланія», який функціонує на базі Інституту філології, учасники та гості мали змогу ознайомитися з реконструкцією українських народних пісень, танців, а також обряду розплітання коси нареченої.
    У свою чергу учасники круглого столу, які прибули з Литви, поділилися власним досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини. Віда Шаткаускіне, заступник директора Литовського центру народної культури та Ірена Селюкайте, керівник відділу культури регіонів, мистецтва і творчості Департаменту політики розвитку взаємодоповнювали одна одну. Представниці культури Литовської республіки розповіли про масові народні свята. Зокрема Свято пісні, до якого щороку долучається близько 25 тисяч осіб. Литовські дослідниці презентували колегам каталоги зразків культурних надбань Литви, показали відео. Не складно було помітити перегуки литовської та української традицій. Це і писанки та дряпанки, і пускання дівчатами вінків на воду у свято Івана Купала. Чи не найпомітнішою ж відмінністю стало фінансування державою культурних проектів, наявність різних премій за дослідження культурної спадщини.

    Науковці на завершення круглого столу обмінялися символічними подарунками: литовцям було подаровано писанку, к якій закодовано мир і добробут, а українська сторона в особі завідуючої кафедри фольклористики проф. Олени Івановської отримала каталог з роботами литовських майстрів.

    Текст, фото - Каріна Дорошенко

  • VII Міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час»: анонс

    7-8 квітня відбудеться VІІ Міжнародний симпозіум з питань дитячої літератури "Література. Діти. Час"
    7 квітня заплановані заходи відбуватимуться в Національному музеї літератури України, а
    8 квітня - у стінах Інституту філології. Охочі матимуть змогу відвідати майстер-класи, зустрічі з видавцями, презентації.

    Деталі - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • У 170-ліття заснування Кирило-Мефодіївського братства відбувся круглий стіл

    З ініціативи кафедри історії української літератури та шевченкознавства 17 березня в Інституті філології відбувся круглий стіл із нагоди 170-річчя заснування Кирило-Мефодіївського братства. Завідувач кафедри, проф. Оксана Сліпушко розказала про тогочасну світову тенденцію виникнення подібних товариств: «Почалося все з ініціативи італійського діяча Джузеппе Мадзіні, який створив організацію «Молода Італія». Далі утворювалися «Молода Німеччина», «Молода Швейцарія». Україна ж відгукнулася Кирило-Мефодіївським братством».
    На захід було запрошено людину, яка століттям пізніше виборювала незалежність країни, очолила Народний Рух України, - Івана Драча. Він акцентував на важливості проговорення у стінах Інституту філології діяльності кирило-мефодіївців.
    Доц. Світлана Задорожна нагадала присутнім про учасників Кирило-Мефодіївського братства, аристократів духу, які залишили нам, нащадкам, важливе послання: «Пізнайте істину й істина спасе вас». І поставила питання для роздумів, чому сьогодні не втілився цей головний меседж товариства. Вона назвала складові, які духовно об’єднують народ: освіта, просвіта, культура й історична пам’ять. Світлана Володимирівна нагадала, про те, як Шевченко займався просвітництвом, передавав книги до шкіл до останніх своїх днів.
    На ключових моментах програмних документів товариства і варіювання його назв зупинився детальніше студент історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, магістрант Андрій Петровський. Це стало символічним, адже теперішній студент розповідав про колишніх студентів .
    На круглий стіл було запрошено також Надію Орлову, завідувача літературно-меморіального музею-будинку Тараса Шевченка, яка розповіла про київські адреси кирило-мефодіївців. Вона підготувала презентацію з архівними фото вулиць, будинків тодішнього Києва, пояснювала розміщення їх у сучасному місті.
    Відомий політолог, духовний провідник, учасник всіх українських революцій Олесь Доній говорив про діяльність кирило-мефодіївців з проекцією на сьогодення. Зокрема розповів про літературно-музичний фестиваль «Дорога на Схід», організованого МО «Остання барикада», де Олесь Доній є головою. У фестивалі візьмуть участь 39 осіб, серед яких музиканти, літератори, громадські активісти. Вони їхатимуть у міста східної частини України з просвітницькою метою, як, підкреслив Олесь Доній, «колись робив Шевченко». У своєму виступі мистецький діяч, який теж є випускником КНУ імені Тараса Шевченка, історичного факультету, зупинився на міфі і реальності, розповів як вперше мав можливість прочитати «Книгу буття українського народу» на другому курсі в умовному самвидаві. Студенти запитали: «Міф – добре чи погано? Адже з одного боку міф позбавляє об’єктивності, а з другого – надихає». На це спікер відповів порівнянням міфу із закоханістю і порадив вчитися європейському практицизму. «Українці багато в чому унікальні. Дисиденство - тяга до справедливості і, безперечно одна зі складових дисидентського руху – кирило-мефодіївці», - сказав Олесь Доній.
    На завершення круглого столу студенти зачитали відозви від Пантелеймона Куліша «Зазивний лист до української інтелігенції» та Миколи Костомарова «Брати українці!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Ювілейна конференція «Мова як світ світів»

    5 листопада розпочала роботу десята конференція «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур». На пленарному засіданні з вітальним словом виступила заступник директора з навчально-методичної роботи Олена Романенко. «Історія мови залежить від історії культури, а історія культури - від історії мови, тож ця конференція – свято, що підтверджує: мова є сенсом світу». За 10 років учасників конференції ставало все більше. Цьогоріч було більше 100 доповідей, а учасники завітали з найрізноманітніших куточків України (Харків, Львів, Київ), а також Австрії, Канади та Білорусі.
    Міхаель Мозер, професор, директор Інституту славістики Віденського університету, Президент Міжнародної асоціації україністів виступив з доповіддю «Суржик у статистиках мов України». «Мовознавці самі не дуже знають, де закінчується суржик і починається мова з росіянізмами, а мовці тим паче. Візьміть словники української і російської мови, то отримаєте словник суржику», - сказав учений.
    Лада Рослицька, LL.M. PhD, директор зі стратегічного розвитку «Ukraine Today» говорила про англійськомовний телеканал «Ukraine Today» як інформаційний щит у національній безпеці України». За словами спікера, проект утворився, щоб покривати нематеріальну частину національної безпеки, зважаючи на територіальність, мову, «колективну пам'ять» і ринок інтересів закордоном.
    Алена Анісім, науковий співробітник Державної наукової установи «Центр дослідження білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі» висвітлила тему «Україна й Білорусь у мовно-культурних зв’язках» і зачитала привітальні слова білоруських учених українським колегам.
    Від українських науковців із доповіддю «Державотворча функція української мови в суспільстві» виступила професор, академік АПН України, Національний педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Любов Мацько, яка закликала бути аристократами у мовленні. А про «Поетику слова і світу» сказав головний організатор конференції - Анатолій Мойсієнко професор, завідував кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Кафедру сучасної української мови представила і доцент Людмила Кравченко. У своїй актуальній доповіді «Ономасіологічний аспект аналізу позивних українських бійців – учасників бойових дій на сході України» науковець визначила принципи номінації позивних (характеристика людини, реалії життя, духовний світ), класифікувала засоби передачі (за зовнішніми і внутрішніми ознаками, за звичками, за мовленням). Вчена у мовному оформленні позивних дійшла висновків, що більшість закорінені в національну культуру, героїчну історію й український мовний простір.
    Після пленарного засідання розпочали роботу десять секцій, а 6 листопада в контексті конференції відбувся круглий світ «Мова як чинник національної безпеки». У своєму виступі Лада Рослицька наголосила на тому, що політична інформація близька до дезінформації і все залежить від того, як дивимось одне на одного. «Російська Федерація вміє формулювати слова так, щоб ми ненавиділи одне одного, а далі – втрачали території, передавали їх тій же Росії. Мова тісно пов’язана з національною безпекою і прошу не забувати, що мова – найсильніша зброя у ваших вустах».
    Про необхідність курсу «Української мови» у вищій школі на круглому столі висловилася Людмила Кравченко. Провівши соціологічні дослідження щодо необхідності вивчення української мови, вказала цифру у 58,7% - кількість тих, хто вважає курс обов’язковим для всіх спеціальностей. І на основі статистичних даних (про мову в родині, в університеті, з друзями) дійшла висновку, що «мова у вишах потрібна, доки не сформуємо мовно стійкого студента». А Галина Мацюк, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка запропонувала вводити на філологічних факультетах предмети, які формують критичні навички, дають інструментарій для аналізу мовної дійсності. У приклад учена навела соціолінгвістику, що дає ґрунт для дослідження мовної політики, політичної комунікації. «І не забуваймо, ключовий ресурс на відповідь російській пропаганді – знання!» - підкреслила доповідачка.

    Текст - Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • У Інституті філології відзначили 750 років від Дня народження Данте Аліг’єрі

    Четвертий день тижня італійської мови в Інституті філології, що відбувся 22 жовтня, був присвячений 750-й річниці з дня народження Данте Аліг’єрі. Присутні мали змогу ознайомитися з фотовиставкою «Dante: vita, opere, fortuna» (Данте: життя, твори,доля).
    На захід завітала директор Італійського центру культури в Україні проф. Анна Пасторе та професор Університету міста Пізи Марк Сантагата, який виступ з доповіддю на тему: «Dante -profeta» (Данте – пророк).
    Марк Сантагата, лауреат премії «Strega»-2015, також презентував свою книгу «Come Donna Innamorata». Було зачитано уривки з цього роману в українському перекладі, здійсненого студентами 4 курсу бакалаврату в рамках конкурсу премії «Strega».
    Останній день Тижня італійської мови, 23 жовтня, був присвячений 95-річчю з дня народження Джанні Родарі. Серед запланованих заходів відбулися презентація та читання поезії Родарі в оригіналі та перекладі студентами італійської мови, а також показ відеоматеріалів за творами Джанні Родарі.

    Фото: Валерій Попов

  • Пам’яті Максима Комишанченка

    Минулого тижня в стінах Інституту філології колеги вшановували пам'ять відомого літературознавця, шевченкознавця, доцента кафедри української літератури (на період його роботи в Університеті) Максима Павловича Комишанченка.

    Максим Павлович увійшов в історію українського літературознавства 50-х – початку 70-х років минулого століття завдяки своїм вагомим науковим здобуткам, майстерності викладання, працелюбності та прагненні розвивати філологічну науку. Він викладав авторські лекційні курси з історії української літератури другої половини ХІХ – початку ХХ ст., спецкурс з історії української літературної критики, керував спецсемінаром «Т. Шевченко в критиці». Максим Комишанченко – автор літературних портретів про М. Старицького і О. Кобилянську, окремих видань про Тараса Шевченка, «Літературної дискусії 1873 – 1878 рр. на Україні», співавтор 5-томних «Матеріалів до вивчення історії української літератури», 3-томної праці «Світова велич Тараса Шевченка», «Історії української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст.» та інших праць.

    На круглому столі до 100-річчя від дня його народження були колишні студенти, аспіранти, викладачі, які й досі цитують його книги, поважають пам'ять видатного вченого: Михайло Наєнко, Микола Сулима, Надія Гаєвська, Оксана Сліпушко, Олександр Боронь, Валентина Гнатенко.

    Завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства професор Оксана Сліпушко відзначила, що найкраще про цю людину говорять його учні, які досягли успіху на філологічній ниві, і праці, актуальні й нині.

    Глибокою пошаною до постаті Максима Павловича були пронизані слова Миколи Сулими. А відомий шевченкознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури НАН України Олександр Боронь наголосив, що усі шевченкознавчі праці вченого є надзвичайно вагомими й на сьогодні, адже Максим Павлович увів у науковий обіг чимало невідомих або маловідомих літературних фактів про Тараса Григоровича, проаналізував архівні документи, розширив коло шевченкознавчих імен: «Таким чином, було вперше здійснено синтетичний огляд історії шевченкознавства від 1850-х до кінця ХІХ ст. Визначальною рисою дослідника були неупередженість, обґрунтованість у висновках, зваженість у підходах до різного історико-літературного матеріалу».

    Власне, більш детально про шевченкознавчі студії Максима Павловича розповіла його колишня учениця, нині завідувач лабораторії шевченкознавства кафедри історії української літератури і шевченкознавства Валентина Гнатенко.

    Надія Гаєвська проаналізувала працю «Літературна дискусії 1873 – 1878 рр. на Україні»: «Це матеріал, яким викладачі літератури користуються вже майже півстоліття. Він імпонує повнотою, доступністю, логічністю викладу. Праця – базисна для нас у контексті викладання даної теми» .

    «Скромний, принциповий, вимогливий до себе та інших, він був вдумливим вихователем і порадником для молоді…» - писав про Максима Павловича його учень, нині видатний науковець, Микола Дубина. Саме на цому акцентувала під час розповіді про вченого директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства кафедри історії української літератури і шевченкознавства Оксана Данильченко. «Серед студентів, у колективі викладачів, поміж літературної громадськості України і світу користувався високим авторитетом як видатний філолог….» – відзначила Оксана Юріївна.

    Світла пам'ять Людині, Викладачу, Філологу, чиє ім’я й досягнення назавжди залишаться у пам’яті колег,студентів, послідовників.

    Категорії: 
  • В Інституті філології відбувся круглий стіл «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика»

    В рамках Міжнародної наукової конференції «Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті» кафедрою історії та стилістики української мови Інституту філології був проведений круглий стіл на тему «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика». Організатором та модератором круглого столу виступила Шевченко Лариса Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та стилістики української мови
    Шевченко Л.І. звернулась до учасників круглого столу з вітальним словом і наголосила на тому, що наукові заходи із дослідження проблем міждисциплінарної галузі філологічного знання медіалінгвістики стають традиційними в Київському університеті та отримують велику підтримку з боку студентів та аспірантів кафедри. Проф. Шевченко Л.І. виступила із актуальною доповіддю «Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу».
    У науковому заході з науковими повідомленнями взяли участь доценти нашої кафедри Шулінова Л.В. («Інтертекстуальність сучасного українського медійного тексту мистецької тематики»), Дергач Д.В. («Новини в медіа: лінгвістична об’єктивація поліваріантності жанру»), Сизонов Д.Ю. («Фразеологізми в заголовках медіатекстів: смислові інтерпретації та стилістичний аналіз»).
    В обговоренні медіалінгвістичних проблем взяли участь магістри І та ІІ року навчання Волошина О.М., Гімбель О.О., Шевчик Х.О., Автушенко А.О., Велігурська Я.О., Доканін Ю.Л., Дудар В.І., Іщенко Т.В., Козик Є.А., Плясун О.М., Призиглей О.О., Слюсарчик А.Б., Фещук О.О., Филь К.С., Якименко А.Р.
    Нагадаємо, що навесні 2015 року відбувся перший в Київському університеті та Україні круглий стіл із медіалінгвістики за участю викладачів, аспірантів та студентів Інституту філології. Науковий захід відбувся в рамках Всеукраїнських наукових читань за участі молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту».
    І викладачі, і студенти кафедри історії та стилістики української мови відзначили, що аналогічні наукові заходи стимулюють науковий пошук студентства, підвищують рівень фахової обізнаності, розвивають особливий інтерес до дослідження мови медійних ресурсів, а також дають відповіді на проблемні питання, що виникають в медіалінгвістиці на сучасному етапі розвитку. В подальшому круглі столи з медіалінгвістики кафедра планує зробити традиційними.

    Дмитро Сизонов,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови

Сторінки

Subscribe to круглий стіл