круглий стіл

  • Семінар до Всесвітнього дня перської мови

    15 травня викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології науково-практичний семінар з нагоди Всесвітнього дня перської мови, приуроченого до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Захід складався з двох частин: перша частина була присвячена вивченню перської мови у світі, друга – ушануванню великого перського митця слова та його безсмертній поемі «Шагнаме».

    Семінар розпочала вступним словом ведуча заходу, студентка 1 курсу магістратури Катерина Дросенко, яка розповіла чому Всесвітній день перської мови був приурочений до дня пам’яті Фердоусі, про роль творчої спадщини поета у становленні та розвитку сучасної перської мови. Далі слово було надано завідувачу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директору Центру іраністики доценту Олені Мазеповій. Олена Вікторівна розповіла про значення та найважливіші центри вивчення перської мови у світі, проаналізувала специфіку навчальних програм із перської мови в університетах Європи.

    Доцент Анна Бочарнікова виступила із доповіддю про історію досліджень стародавніх мов Ірану, заохотивши студентів перекладати й досліджувати давні тексти, складені давньоперською та авестійською мовами. Завершила першу частину семінару студентка 1 курсу магістратури Світлана Сопільняк із доповіддю та відеоматеріалом про особливості вживання запозичених слів у сучасній перській мові.

    На початку другої частини заходу виступила носій мови Сусан Джабрі, яка за сприяння Міністерства науки і технологій Ірану викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Вона проаналізувала уривок із «Шагнаме» Фердоусі, присвячений протистоянню іранських богатирів Рустама і Есфандіяра.

    Далі, продовжуючи цю тему, асистент Ірина Лучко розповіла про унікальне іранське мистецтво речитативного читання «Шагнаме» (naqqali) в іранській культурі, внесеного до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Асистент Ірина Левчин розповіла про те, як вшановують пам'ять Фердоусі в різних куточках світу, адже великий поет належить не лише Ірану, а й всьому світу. Наступною виступила асистент Оксана Конончук з доповіддю про унікальні твори мистецтва, пов’язані з поемою «Шагнаме», які зберігаються в різних музеях світу, і, насамперед, представлені унікальною колекцією в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

    Наприкінці заходу виступили студенти 3 курсу Вікторія Щепа, Анастасія Катаєва, Юлія Дубок, Юлія Ралко, Єлизавета Ткаченко, Уляна Нікулова, Дарія Бордун та Іванна Гераскіна, які продекламували перською мовою уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання Заля та Рудабе, продемонструвавши відмінні навички володіння мовою. На завершення заходу доцент Тетяна Маленька розповіла про роль та місце поеми «Шагнаме» Фердоусі у літературах світу, ознайомила присутніх з історією досліджень та перекладів «Шагнаме» у Європі та країнах пострадянського простору, а також зазначила, що нині в Україні немає повного поетичного перекладу твору, тому перлина перської класики чекає на молодих перекладачів з перської мови.

    Інформацію надав Центр іраністики

  • Міжнародний семінар з методики викладання арабської мови

    Минулого тижня в Інституті філології відбувся міжнародний семінар з методики викладання арабської мови «Мультикультуралізм, багатомовність, взаєморозуміння: плюралістичні підходи у викладанні арабської мови» (“Multiculturalism, Multilingualism, Intercomprehension: Pluralistic Approaches to Arabic Language Teaching and Learning”). У заході взяли участь викладачі арабської мови як іноземної з дев’яти закладів вищої освіти семи країн – Алжиру, Іспанії, Італії, Катару, Словаччини, Туреччини, України. Семінар було організовано викладачами кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Богданом Горватом і Оленою Хоміцькою. Метою організаторів було створення міжнародної платформи для обміну досвідом і професійної співпраці у галузі викладання арабської мови як іноземної та її діалектів.

  • Мова закладена в генетичній системі нації

    25 квітня в Музеї Олеся Гончара в рамках ІІ Всеукраїнських наукових читань за участю молодих вчених «Філологія початку ХХІ сторіччя: Традиції та новаторство» відбувся круглий стіл, на якому із доповіддю «Національний світогляд» виступив Голова координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при виконавчому Комітеті Васильківської міської ради Марущак Анатолій Трохимович.

    У своїй лекції Анатолій Трохимович зазначив, що «мова – базова ланка культури, яка закладена в генетичній системі кожної нації, а культура є рушієм розвитку суспільства». Тому, нам, українцям, дуже важливо пам’ятати і знати про збереження цього дорогоцінного скарбу. Також лектор наголосив, що, на жаль, навіть сьогодні відбувається цілеспрямоване знищення української нації через неналежне ставлення та відсутність поваги до власної мови. Тому, так важливо зберегти власну культуру через спілкування рідною мовою, через знання традицій, звичаїв, через збереження української пісні.

    Інформацію надала Мар'яна Кошарська
    Фото студентки Юлії Кузьменко

  • Українсько-грузинські взаємини: круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі

    Ми творимо світ. І це твердження є беззаперечним. Ми комунікуємо і таким чином розвиваємося. Це також думка, з якою не можна не погодитися. Навколо таких думок розгорнувся круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі за сприяння Посольства Грузії в Україні та зокрема Посла Грузії в Україні пана Гели Думбадзе та Наукового центру україністики Тбіліського університету імені Іване Джавахішвілі, а також з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості на чолі із д.філол.н. Людмилою Грицик та за підтримки проректора Віктора Мартинюка, заступників директора Ганни Черненко та Надії Янкової. Це наукове зібрання відбулося 26 жовтня у межах другого дня міжнародної конференції «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій».

    Українсько-грузинські взаємини можемо глибше пізнати через постать Ніколоза Бараташвілі – романтика грузинської літератури. Його спадщина кількісно мала – 36 ліричних поезій та одна поема «Доля Грузії», але їх образне розмаїття, глибинний зміст, космізм вражають. Грузинський поет зумів піднятися над сучасністю і побачити майбутнє. За словами Рауля Чілачави, д.філол.н., академіка НАН Грузії, поета, перекладача, який виступив під час круглого столу, Ніколоза Бараташвілі – предтеча нової романтичної грузинської літератури. Саме він вивів грузинську поезію на європейський рівень.

    Українського читача із грузинським класиком познайомили українські діячів такі, як М.Бажан, П.Тичина, П.Грабовський, В.Кулик, які перекладали його твори. Виступаючи на науковому засіданні, д.філол.н., професор, завідувач кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету Олександр Мушкудіані зауважив, що переклади творів Бараташвілі українською яскраво демонструють специфіку перекладацької діяльності і водночас українсько-грузинські взаємини. "Переклад П.Грабовського вірша "Молитва" Бараташвілі – це проблема підрядника. Грабовський досконало не знав грузинської, очевидно, він скористався російським варіантом", - висловився Мушкудіані, наголосивши, що це ні в якому разі не заперечує талант Грабовського як перекладача. Цікавим твердженням науковця є те, що перекладач С.Палій – це реальна особа. Це не псевдонім Лесі України, як вважають деякі літературознавці. Олександр Мушкудіані віднайшов у документах записи про С.Палія, датовані 1915 року, а Леся Українка померла 1913 року, що спростовує думку про неї як перекладача поезії Бараташвілі.

    Бараташвілі порівнюють із Байроном, Лермонтовим, рідко із Симоненком. Відомий орієнталіст Людмила Грицик порівняла грузинського поета із Шевченком, провівши між обома романтиками типологічні паралелі. Людмила Василівна акцентувала увагу на те, що їхні культурні коди диференційні і водночас ці постаті об’єднують теми, погляди, мотиви. Ідеали свободи і однакове світовідчуття – чуттєвість, активна громадянська позиція – це споріднює грузинського поета Бараташвілі та українського Пророка Шевченка.

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відбувся третій фестиваль "Styl-M-K-Fest"

    23 жовтня в Інституті філології відбувся традиційний фестиваль «Styl-M-K-Fest», організований кафедрою стилістики та мовної комунікації. Завідувач кафедри проф. Лариса Шевченко привітала присутніх із уже третім фестивалем. Вона зауважила, що така подія об’єднує всіх, хто обрав сучасні напрямки науки. У межах фестивалю було проведено конкурс на тему «Я вибираю українську», лауреатів якого було нагороджено на відкритті «Styl-M-K-Fest». Серед переможців студенти і випускники кафедри, викладачі, а саме: Людмила Юзва (викладач факультету соціології), Лілія Кірик (випускниця кафедри), студентки-медіалінгвісти Марина Лимаренко, Олександра Сарікова, Ольга Васильченко.

    Запланований круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспективи» пройшов у форматі обговорення окресленої проблеми. Тон задали даповідь проф. Лариси Шевченко та презентація доц. Дмитром Сизоновим словника «Нові слова та фразеологізми в українських медіа», до створення якого долучилися студенти освітньої програми «медіалінгвістика».

    Упродовж дня всі охочі могли ознайомитися з історією фестивалю на інформаційних дошках, розташованих біля центральних сходів Інституту філології.

    Категорії: 
  • Круглий стіл, присвячений літературній генерації 1930-х років

    19 жовтня з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості відбувся круглий стіл. Обрана тема - "Літературна генерація 1930-х років "Празька школа" - жовтневого наукового засідання є символічною, зважаючи на низку цьогорічних ювілеїв "пражан".

    Модератор круглого столу Олена Романенко, виступаючи, наголосила, що малодослідженою темою в українській літературі є питання: "Що таке бути собою у чужому просторі?". Ця проблема безпосередньо пов'язана із літературною генерацією 1930-х років і навколо неї вибудовувалися доповіді круглого столу.

    Про особливості концептосфери "Празької школи", їхнє полілогічне розмаїття в єдності, теоретичні думки та інтерпритації їхніх текстів розповідали відомі українські літературознавці з Києва та Львова, представляючи Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний університет харчових технологій та Львівський національний університет імені Івана Франка. Під час кргулого столу відбувалося активне обговорення.

    Категорії: 
  • Круглий стіл із неолінгвістики (анонс)

    23 жовтня 2017 р. кафедра стилістики та мовної комунікації Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспектива».

    Круглий стіл відбудеться о 15.00 за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка), кафедра стилістики та мовної комунікації, ауд. 131.

    Виступи на круглому столі, оформлені за вимогами збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», який є фаховим виданням із дисциплін філологічного профілю і входить до Міжнародних науковометричних баз ERIH Plus, Research Bib, РІНЦ, науковометричної бази України «Україніка наукова», можуть бути надруковані у виданні.

  • Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова

    Осип Маковей - постать української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., яка досі привертає увагу багатьох літературознавців. Тож з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, на чолі із завідувачем Людмилою Грицик, 11 жовтня науковці з різних міст України взяли участь у круглому столі, присвяченому 150-річчю із дня народження Осипа Маковея.

    Від імені адміністрації привітала учасників круглого столу заступник директора Інституту філології Ганна Черненко. У своєму слові Ганна Анатоліївна наголосила на тому, що сьогодні потрібно формувати ідентичності, які будуть асоціюватися з українською державою. «І в ряд таких постатей варто поставити Осипа Маковея», - підкреслила Ганна Анатоліївна.

    Проф. Юрій Ковалів розказав про взаємовпливи письменницьких стилів межі ХІХ-ХХ століть. Він окреслив особливості малої прози Осипа Маковея в контексті «втраченого покоління». А проф. Надія Гаєвська, аналізуючи художність історичних тем Осипа Маковея, показала аудиторії першу збірку письменника «Воскресіння».

    Письменник, публіцист, викладач, цензор. Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова. Виголошені доповіді на круглому столі стосувалися багатьох аспектів літературно-критичного доробку автора.

    Категорії: 
  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Наукові читання з нагоди 15-річчя Інституту філології

    Зпрошуємо взяти участь у Наукових читаннях з нагоди 15-річчя Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    «УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ»

    Читання відбудуться 10 листопада 2016 року о 10:00 за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Актова зала Інституту філології.

    У програмі:
    Промова директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка проф. Григорія Семенюка

    Доповіді:
    - проф. Олена Снитко "Інформаційно-психологічне протистояння у парадигмах лінгвістики впливу"
    - проф. Наталія Дарчук "Від паперової до електронної картотеки"
    - проф. Алла Бєлова "Штучний інтелект в освіті та лінгвістиці ХХІ століття"
    - проф. Іван Бондаренко "Труднощі та радощі східно-українського поетичного перекладу"

    А також презентація наукових здобутків кафедр та виставка монографій і навчальних посібників викладачів Інституту філології

Сторінки

Subscribe to круглий стіл