круглий стіл

  • 7 червня відбудеться українсько-німецький Круглий Стіл „Society in Dialog“

    Університет ім. Юліуса Максиміліана (м. Вюрцбург) спільно з Центром німецького права Київського національного університету імені Тараса Шевченка організовують українсько-німецький круглий стіл на тему "Суспільство в діалозі".

    Дата: 7 червня 2018 р., 14:00 – 19:00

    Місце проведення: КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ, вул. Володимирська, 60 (аудиторію буде повідомлено додатково).

    Тематика:
     прозорі та ефективні системи соціального захисту;
     фактори успіху стартапів та ін.

    Робоча мова - англійська. Участь у конференції - безкоштовна.

    Реєстрація обов"язкова.

    Детальна інформація та реєстрація за посиланнями:

    https://www.uni-wuerzburg.de/en/alumni/internationales/alumni-network-uk...

    Форма для реєстрації:

    https://uni-wuerzburg.alumnionline.de/cas0005tw02/teamworks.dll/eventman...

    Contact: Marina Schmitz, marina.schmitz@uni-wuerzburg.de

    Реєстрація триває до 3 червня 2018 р.

    За більш детальною інформацією звертайтеся до Центру німецького права та координатора проекту з української сторони - Ляшко Яни:
    044 239 32 69, zdr.knu@gmail.com

  • Круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця»

    30 травня 2018 року в головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця».

    Захід пройшов у межах участі університету в проекті Британської Ради в Україні та Міністерства науки і освіти України “Англійська для університетів”. Учасників привітав проректор з навчально-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Він підкреслив важливість проекту “Англійська для університетів” для процесу інтернаціоналізації Університету. Серед гостей круглого столу була координатор проектів Британської ради в Україні Надія Удова.

    Викладачі кафедр іноземних мов є активними учасниками тренінгів, організованих Британською радою в України із залученням таких відомих експертів з викладання англійської мови як Richard West, Tony Prince, Evan Frendo. Цей круглий стіл довів, що вони є дійсно агентами якісних змін у викладанні англійської мови. Викладачі провели семінари, де показали ті види мовленнєвої діяльності, що довели свою ефективність у використанні в навчальному процесі з англійської мови за професійним спрямуванням, а також пропозиції щодо ідей, які ефективно можуть бути імплементовані у концепцію навчання іноземних мов в університеті.

    Текст: Наталія Білоножко,
    координатор зі співробітництва
    Університету з Британською Радою в Україні

    Фото: Валерій Попов (прес-центр ІФ)

  • Семінар до Всесвітнього дня перської мови

    15 травня викладачі та студенти кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу провели в Центрі іраністики Інституту філології науково-практичний семінар з нагоди Всесвітнього дня перської мови, приуроченого до дня вшанування класика перської літератури Абулькасема Фердоусі.

    Захід складався з двох частин: перша частина була присвячена вивченню перської мови у світі, друга – ушануванню великого перського митця слова та його безсмертній поемі «Шагнаме».

    Семінар розпочала вступним словом ведуча заходу, студентка 1 курсу магістратури Катерина Дросенко, яка розповіла чому Всесвітній день перської мови був приурочений до дня пам’яті Фердоусі, про роль творчої спадщини поета у становленні та розвитку сучасної перської мови. Далі слово було надано завідувачу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, директору Центру іраністики доценту Олені Мазеповій. Олена Вікторівна розповіла про значення та найважливіші центри вивчення перської мови у світі, проаналізувала специфіку навчальних програм із перської мови в університетах Європи.

    Доцент Анна Бочарнікова виступила із доповіддю про історію досліджень стародавніх мов Ірану, заохотивши студентів перекладати й досліджувати давні тексти, складені давньоперською та авестійською мовами. Завершила першу частину семінару студентка 1 курсу магістратури Світлана Сопільняк із доповіддю та відеоматеріалом про особливості вживання запозичених слів у сучасній перській мові.

    На початку другої частини заходу виступила носій мови Сусан Джабрі, яка за сприяння Міністерства науки і технологій Ірану викладає в Інституті філології перську мову та літературу. Вона проаналізувала уривок із «Шагнаме» Фердоусі, присвячений протистоянню іранських богатирів Рустама і Есфандіяра.

    Далі, продовжуючи цю тему, асистент Ірина Лучко розповіла про унікальне іранське мистецтво речитативного читання «Шагнаме» (naqqali) в іранській культурі, внесеного до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Асистент Ірина Левчин розповіла про те, як вшановують пам'ять Фердоусі в різних куточках світу, адже великий поет належить не лише Ірану, а й всьому світу. Наступною виступила асистент Оксана Конончук з доповіддю про унікальні твори мистецтва, пов’язані з поемою «Шагнаме», які зберігаються в різних музеях світу, і, насамперед, представлені унікальною колекцією в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

    Наприкінці заходу виступили студенти 3 курсу Вікторія Щепа, Анастасія Катаєва, Юлія Дубок, Юлія Ралко, Єлизавета Ткаченко, Уляна Нікулова, Дарія Бордун та Іванна Гераскіна, які продекламували перською мовою уривок з «Шагнаме», присвячений історії кохання Заля та Рудабе, продемонструвавши відмінні навички володіння мовою. На завершення заходу доцент Тетяна Маленька розповіла про роль та місце поеми «Шагнаме» Фердоусі у літературах світу, ознайомила присутніх з історією досліджень та перекладів «Шагнаме» у Європі та країнах пострадянського простору, а також зазначила, що нині в Україні немає повного поетичного перекладу твору, тому перлина перської класики чекає на молодих перекладачів з перської мови.

    Інформацію надав Центр іраністики

  • Міжнародний семінар з методики викладання арабської мови

    Минулого тижня в Інституті філології відбувся міжнародний семінар з методики викладання арабської мови «Мультикультуралізм, багатомовність, взаєморозуміння: плюралістичні підходи у викладанні арабської мови» (“Multiculturalism, Multilingualism, Intercomprehension: Pluralistic Approaches to Arabic Language Teaching and Learning”). У заході взяли участь викладачі арабської мови як іноземної з дев’яти закладів вищої освіти семи країн – Алжиру, Іспанії, Італії, Катару, Словаччини, Туреччини, України. Семінар було організовано викладачами кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Богданом Горватом і Оленою Хоміцькою. Метою організаторів було створення міжнародної платформи для обміну досвідом і професійної співпраці у галузі викладання арабської мови як іноземної та її діалектів.

  • Мова закладена в генетичній системі нації

    25 квітня в Музеї Олеся Гончара в рамках ІІ Всеукраїнських наукових читань за участю молодих вчених «Філологія початку ХХІ сторіччя: Традиції та новаторство» відбувся круглий стіл, на якому із доповіддю «Національний світогляд» виступив Голова координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при виконавчому Комітеті Васильківської міської ради Марущак Анатолій Трохимович.

    У своїй лекції Анатолій Трохимович зазначив, що «мова – базова ланка культури, яка закладена в генетичній системі кожної нації, а культура є рушієм розвитку суспільства». Тому, нам, українцям, дуже важливо пам’ятати і знати про збереження цього дорогоцінного скарбу. Також лектор наголосив, що, на жаль, навіть сьогодні відбувається цілеспрямоване знищення української нації через неналежне ставлення та відсутність поваги до власної мови. Тому, так важливо зберегти власну культуру через спілкування рідною мовою, через знання традицій, звичаїв, через збереження української пісні.

    Інформацію надала Мар'яна Кошарська
    Фото студентки Юлії Кузьменко

  • Українсько-грузинські взаємини: круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі

    Ми творимо світ. І це твердження є беззаперечним. Ми комунікуємо і таким чином розвиваємося. Це також думка, з якою не можна не погодитися. Навколо таких думок розгорнувся круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі за сприяння Посольства Грузії в Україні та зокрема Посла Грузії в Україні пана Гели Думбадзе та Наукового центру україністики Тбіліського університету імені Іване Джавахішвілі, а також з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості на чолі із д.філол.н. Людмилою Грицик та за підтримки проректора Віктора Мартинюка, заступників директора Ганни Черненко та Надії Янкової. Це наукове зібрання відбулося 26 жовтня у межах другого дня міжнародної конференції «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій».

    Українсько-грузинські взаємини можемо глибше пізнати через постать Ніколоза Бараташвілі – романтика грузинської літератури. Його спадщина кількісно мала – 36 ліричних поезій та одна поема «Доля Грузії», але їх образне розмаїття, глибинний зміст, космізм вражають. Грузинський поет зумів піднятися над сучасністю і побачити майбутнє. За словами Рауля Чілачави, д.філол.н., академіка НАН Грузії, поета, перекладача, який виступив під час круглого столу, Ніколоза Бараташвілі – предтеча нової романтичної грузинської літератури. Саме він вивів грузинську поезію на європейський рівень.

    Українського читача із грузинським класиком познайомили українські діячів такі, як М.Бажан, П.Тичина, П.Грабовський, В.Кулик, які перекладали його твори. Виступаючи на науковому засіданні, д.філол.н., професор, завідувач кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету Олександр Мушкудіані зауважив, що переклади творів Бараташвілі українською яскраво демонструють специфіку перекладацької діяльності і водночас українсько-грузинські взаємини. "Переклад П.Грабовського вірша "Молитва" Бараташвілі – це проблема підрядника. Грабовський досконало не знав грузинської, очевидно, він скористався російським варіантом", - висловився Мушкудіані, наголосивши, що це ні в якому разі не заперечує талант Грабовського як перекладача. Цікавим твердженням науковця є те, що перекладач С.Палій – це реальна особа. Це не псевдонім Лесі України, як вважають деякі літературознавці. Олександр Мушкудіані віднайшов у документах записи про С.Палія, датовані 1915 року, а Леся Українка померла 1913 року, що спростовує думку про неї як перекладача поезії Бараташвілі.

    Бараташвілі порівнюють із Байроном, Лермонтовим, рідко із Симоненком. Відомий орієнталіст Людмила Грицик порівняла грузинського поета із Шевченком, провівши між обома романтиками типологічні паралелі. Людмила Василівна акцентувала увагу на те, що їхні культурні коди диференційні і водночас ці постаті об’єднують теми, погляди, мотиви. Ідеали свободи і однакове світовідчуття – чуттєвість, активна громадянська позиція – це споріднює грузинського поета Бараташвілі та українського Пророка Шевченка.

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відбувся третій фестиваль "Styl-M-K-Fest"

    23 жовтня в Інституті філології відбувся традиційний фестиваль «Styl-M-K-Fest», організований кафедрою стилістики та мовної комунікації. Завідувач кафедри проф. Лариса Шевченко привітала присутніх із уже третім фестивалем. Вона зауважила, що така подія об’єднує всіх, хто обрав сучасні напрямки науки. У межах фестивалю було проведено конкурс на тему «Я вибираю українську», лауреатів якого було нагороджено на відкритті «Styl-M-K-Fest». Серед переможців студенти і випускники кафедри, викладачі, а саме: Людмила Юзва (викладач факультету соціології), Лілія Кірик (випускниця кафедри), студентки-медіалінгвісти Марина Лимаренко, Олександра Сарікова, Ольга Васильченко.

    Запланований круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспективи» пройшов у форматі обговорення окресленої проблеми. Тон задали даповідь проф. Лариси Шевченко та презентація доц. Дмитром Сизоновим словника «Нові слова та фразеологізми в українських медіа», до створення якого долучилися студенти освітньої програми «медіалінгвістика».

    Упродовж дня всі охочі могли ознайомитися з історією фестивалю на інформаційних дошках, розташованих біля центральних сходів Інституту філології.

    Категорії: 
  • Круглий стіл, присвячений літературній генерації 1930-х років

    19 жовтня з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості відбувся круглий стіл. Обрана тема - "Літературна генерація 1930-х років "Празька школа" - жовтневого наукового засідання є символічною, зважаючи на низку цьогорічних ювілеїв "пражан".

    Модератор круглого столу Олена Романенко, виступаючи, наголосила, що малодослідженою темою в українській літературі є питання: "Що таке бути собою у чужому просторі?". Ця проблема безпосередньо пов'язана із літературною генерацією 1930-х років і навколо неї вибудовувалися доповіді круглого столу.

    Про особливості концептосфери "Празької школи", їхнє полілогічне розмаїття в єдності, теоретичні думки та інтерпритації їхніх текстів розповідали відомі українські літературознавці з Києва та Львова, представляючи Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний університет харчових технологій та Львівський національний університет імені Івана Франка. Під час кргулого столу відбувалося активне обговорення.

    Категорії: 
  • Круглий стіл із неолінгвістики (анонс)

    23 жовтня 2017 р. кафедра стилістики та мовної комунікації Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспектива».

    Круглий стіл відбудеться о 15.00 за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка), кафедра стилістики та мовної комунікації, ауд. 131.

    Виступи на круглому столі, оформлені за вимогами збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», який є фаховим виданням із дисциплін філологічного профілю і входить до Міжнародних науковометричних баз ERIH Plus, Research Bib, РІНЦ, науковометричної бази України «Україніка наукова», можуть бути надруковані у виданні.

  • Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова

    Осип Маковей - постать української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., яка досі привертає увагу багатьох літературознавців. Тож з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, на чолі із завідувачем Людмилою Грицик, 11 жовтня науковці з різних міст України взяли участь у круглому столі, присвяченому 150-річчю із дня народження Осипа Маковея.

    Від імені адміністрації привітала учасників круглого столу заступник директора Інституту філології Ганна Черненко. У своєму слові Ганна Анатоліївна наголосила на тому, що сьогодні потрібно формувати ідентичності, які будуть асоціюватися з українською державою. «І в ряд таких постатей варто поставити Осипа Маковея», - підкреслила Ганна Анатоліївна.

    Проф. Юрій Ковалів розказав про взаємовпливи письменницьких стилів межі ХІХ-ХХ століть. Він окреслив особливості малої прози Осипа Маковея в контексті «втраченого покоління». А проф. Надія Гаєвська, аналізуючи художність історичних тем Осипа Маковея, показала аудиторії першу збірку письменника «Воскресіння».

    Письменник, публіцист, викладач, цензор. Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова. Виголошені доповіді на круглому столі стосувалися багатьох аспектів літературно-критичного доробку автора.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to круглий стіл