круглий стіл

  • Українсько-грузинські взаємини: круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі

    Ми творимо світ. І це твердження є беззаперечним. Ми комунікуємо і таким чином розвиваємося. Це також думка, з якою не можна не погодитися. Навколо таких думок розгорнувся круглий стіл, присвячений 200-річчю Ніколоза Бараташвілі за сприяння Посольства Грузії в Україні та зокрема Посла Грузії в Україні пана Гели Думбадзе та Наукового центру україністики Тбіліського університету імені Іване Джавахішвілі, а також з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості на чолі із д.філол.н. Людмилою Грицик та за підтримки проректора Віктора Мартинюка, заступників директора Ганни Черненко та Надії Янкової. Це наукове зібрання відбулося 26 жовтня у межах другого дня міжнародної конференції «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій».

    Українсько-грузинські взаємини можемо глибше пізнати через постать Ніколоза Бараташвілі – романтика грузинської літератури. Його спадщина кількісно мала – 36 ліричних поезій та одна поема «Доля Грузії», але їх образне розмаїття, глибинний зміст, космізм вражають. Грузинський поет зумів піднятися над сучасністю і побачити майбутнє. За словами Рауля Чілачави, д.філол.н., академіка НАН Грузії, поета, перекладача, який виступив під час круглого столу, Ніколоза Бараташвілі – предтеча нової романтичної грузинської літератури. Саме він вивів грузинську поезію на європейський рівень.

    Українського читача із грузинським класиком познайомили українські діячів такі, як М.Бажан, П.Тичина, П.Грабовський, В.Кулик, які перекладали його твори. Виступаючи на науковому засіданні, д.філол.н., професор, завідувач кафедри теорії та історії журналістики Київського міжнародного університету Олександр Мушкудіані зауважив, що переклади творів Бараташвілі українською яскраво демонструють специфіку перекладацької діяльності і водночас українсько-грузинські взаємини. "Переклад П.Грабовського вірша "Молитва" Бараташвілі – це проблема підрядника. Грабовський досконало не знав грузинської, очевидно, він скористався російським варіантом", - висловився Мушкудіані, наголосивши, що це ні в якому разі не заперечує талант Грабовського як перекладача. Цікавим твердженням науковця є те, що перекладач С.Палій – це реальна особа. Це не псевдонім Лесі України, як вважають деякі літературознавці. Олександр Мушкудіані віднайшов у документах записи про С.Палія, датовані 1915 року, а Леся Українка померла 1913 року, що спростовує думку про неї як перекладача поезії Бараташвілі.

    Бараташвілі порівнюють із Байроном, Лермонтовим, рідко із Симоненком. Відомий орієнталіст Людмила Грицик порівняла грузинського поета із Шевченком, провівши між обома романтиками типологічні паралелі. Людмила Василівна акцентувала увагу на те, що їхні культурні коди диференційні і водночас ці постаті об’єднують теми, погляди, мотиви. Ідеали свободи і однакове світовідчуття – чуттєвість, активна громадянська позиція – це споріднює грузинського поета Бараташвілі та українського Пророка Шевченка.

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відбувся третій фестиваль "Styl-M-K-Fest"

    23 жовтня в Інституті філології відбувся традиційний фестиваль «Styl-M-K-Fest», організований кафедрою стилістики та мовної комунікації. Завідувач кафедри проф. Лариса Шевченко привітала присутніх із уже третім фестивалем. Вона зауважила, що така подія об’єднує всіх, хто обрав сучасні напрямки науки. У межах фестивалю було проведено конкурс на тему «Я вибираю українську», лауреатів якого було нагороджено на відкритті «Styl-M-K-Fest». Серед переможців студенти і випускники кафедри, викладачі, а саме: Людмила Юзва (викладач факультету соціології), Лілія Кірик (випускниця кафедри), студентки-медіалінгвісти Марина Лимаренко, Олександра Сарікова, Ольга Васильченко.

    Запланований круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспективи» пройшов у форматі обговорення окресленої проблеми. Тон задали даповідь проф. Лариси Шевченко та презентація доц. Дмитром Сизоновим словника «Нові слова та фразеологізми в українських медіа», до створення якого долучилися студенти освітньої програми «медіалінгвістика».

    Упродовж дня всі охочі могли ознайомитися з історією фестивалю на інформаційних дошках, розташованих біля центральних сходів Інституту філології.

    Категорії: 
  • Круглий стіл, присвячений літературній генерації 1930-х років

    19 жовтня з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості відбувся круглий стіл. Обрана тема - "Літературна генерація 1930-х років "Празька школа" - жовтневого наукового засідання є символічною, зважаючи на низку цьогорічних ювілеїв "пражан".

    Модератор круглого столу Олена Романенко, виступаючи, наголосила, що малодослідженою темою в українській літературі є питання: "Що таке бути собою у чужому просторі?". Ця проблема безпосередньо пов'язана із літературною генерацією 1930-х років і навколо неї вибудовувалися доповіді круглого столу.

    Про особливості концептосфери "Празької школи", їхнє полілогічне розмаїття в єдності, теоретичні думки та інтерпритації їхніх текстів розповідали відомі українські літературознавці з Києва та Львова, представляючи Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний університет харчових технологій та Львівський національний університет імені Івана Франка. Під час кргулого столу відбувалося активне обговорення.

    Категорії: 
  • Круглий стіл із неолінгвістики (анонс)

    23 жовтня 2017 р. кафедра стилістики та мовної комунікації Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить круглий стіл на тему «Неолінгвістика як дослідницький простір: напрямки, ідеї, перспектива».

    Круглий стіл відбудеться о 15.00 за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14 (Жовтий корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка), кафедра стилістики та мовної комунікації, ауд. 131.

    Виступи на круглому столі, оформлені за вимогами збірника «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика», який є фаховим виданням із дисциплін філологічного профілю і входить до Міжнародних науковометричних баз ERIH Plus, Research Bib, РІНЦ, науковометричної бази України «Україніка наукова», можуть бути надруковані у виданні.

  • Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова

    Осип Маковей - постать української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст., яка досі привертає увагу багатьох літературознавців. Тож з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, на чолі із завідувачем Людмилою Грицик, 11 жовтня науковці з різних міст України взяли участь у круглому столі, присвяченому 150-річчю із дня народження Осипа Маковея.

    Від імені адміністрації привітала учасників круглого столу заступник директора Інституту філології Ганна Черненко. У своєму слові Ганна Анатоліївна наголосила на тому, що сьогодні потрібно формувати ідентичності, які будуть асоціюватися з українською державою. «І в ряд таких постатей варто поставити Осипа Маковея», - підкреслила Ганна Анатоліївна.

    Проф. Юрій Ковалів розказав про взаємовпливи письменницьких стилів межі ХІХ-ХХ століть. Він окреслив особливості малої прози Осипа Маковея в контексті «втраченого покоління». А проф. Надія Гаєвська, аналізуючи художність історичних тем Осипа Маковея, показала аудиторії першу збірку письменника «Воскресіння».

    Письменник, публіцист, викладач, цензор. Постать Осипа Маковея різногранна, а його творча спадщина – різножанрова. Виголошені доповіді на круглому столі стосувалися багатьох аспектів літературно-критичного доробку автора.

    Категорії: 
  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Наукові читання з нагоди 15-річчя Інституту філології

    Зпрошуємо взяти участь у Наукових читаннях з нагоди 15-річчя Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    «УКРАЇНСЬКА ФІЛОЛОГІЯ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ»

    Читання відбудуться 10 листопада 2016 року о 10:00 за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Актова зала Інституту філології.

    У програмі:
    Промова директора Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка проф. Григорія Семенюка

    Доповіді:
    - проф. Олена Снитко "Інформаційно-психологічне протистояння у парадигмах лінгвістики впливу"
    - проф. Наталія Дарчук "Від паперової до електронної картотеки"
    - проф. Алла Бєлова "Штучний інтелект в освіті та лінгвістиці ХХІ століття"
    - проф. Іван Бондаренко "Труднощі та радощі східно-українського поетичного перекладу"

    А також презентація наукових здобутків кафедр та виставка монографій і навчальних посібників викладачів Інституту філології

  • Круглі столи, присвячені видатним науковцям

    25-26 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція "Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог", присвячена створенню Інституту філології! У рамках конференції пройшли 4 круглі столи.

    До 75-річного ювілею професора кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Костянтина Тищенка було організовано круглий стіл «Україна – Близький та Середній Схід: мовно-культурні взаємини». До участі наукового зібрання були долучені дослідники не лише Інституту філології, а й Інституту керамології НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Потавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та інші. З цікавою доповіддю про «Нові обрії досліджень етно- та глосегенезу українців у наукових студіях К.Тищенка» виступив акад. НАНУ Григорій Півторак.

    У рамках конференції відбувся також круглий стіл, присвячений українському письменникові Віктору Баранову. Зі словом на пошану виступила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик. Присутнім показали відео на вірш «До українців» Віктора Баранова, слова якого на музику поклав Олег Марценківський. На круглий стіл було запрошено радника Посольства Румунії Думітру Ангела. До слова запрошувалися одногрупники Віктора Баранова, який є випускником філологічного факультету, зокрема доц.Георгій Бандура, проф. Любов Копаниця, Наталія Сартанова. У межах наукової зустрічі дружина Лідія Баранова продемострувала присутнім листи чоловіка.

    26 жовтня на честь 90-річчя від дня народження заслуженого професора КНУ імені Тараса Шевченка Кіри Шахової був проведений ще один круглий стіл. Зі спогадами та роздумами про відому дослідницю зарубіжної літератури, видатну представницю філологічної школи Київського університету виступили дослідники Інституту філології та Інституту літератури. Доцент Ольга Бойніцька, яка захистила кандидатську дисертацію під керівництвом професора Кіри Шахової, згадувала: «Я завжди відчувала силу поруч з великою особистістю, підтягувалася до її рівня. Кіра Олександрівна давала свободу в наукових дослідженнях і це для аспіранта найважче випробування».

    З ініціативи кафедри стилістики та мовної комунікації відбувся круглий стіл з нагоди ювілею акад. НАН України В.М. Русанівського «Життя як рух, дія, образ». Професійне життя філологів розпочинається із знайомством з видатною філологічною особистостю – Віталієм Русанівським. Вже з першого курсу студенти ознайомлюються з його мовознавчими ідеями та концепціями, працями зі стилістики. Зважаючи на це, першокурсники та магістранти кафедри стилістики та мовної комунікації взяли активну участь у роботі круглого столу. Модератором наукового зібрання була проф. Лариса Шевченко.

  • Науковці обмінялися досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини

    Науковці з різних країн зібралися 25 травня у КНУ імені Тараса Шевченка обговорити європейський досвід збереження нематеріальної культурної спадщини. На засідання круглого столу завітав радник президента з питань гуманітарного розвитку Юрій Богуцький та директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко.
    Сьогодні програмним завданням дослідників та творців нематеріальної культурної спадщини є показ потужної національну культуру світові. В Україні потужними осередками, які турбуються про те, щоби акумулювати, зберегти і показати світові глибину культури можна назвати Український центр культурних досліджень,Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Міністерство культури України, а також Центр фольклору й етнографії і кафедра фольклористики в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка, де випускають фахівців з питань національної культури.
    25 травня за круглим столом обмінялися досвідом українські та литовські дослідники. У час стрімкого розвитку глобалізаційних процесів важливо вберегти зразки нематеріальної культурної спадщини і українськими фольклористами було обрано саме музичний фольклор. Дослідники інтенсивно збирають необхідні документи, щоби подати зразки музичного жіночого багатоголосся до списків ЮНЕСКО. Завдяки народному ансамблю «Роксоланія», який функціонує на базі Інституту філології, учасники та гості мали змогу ознайомитися з реконструкцією українських народних пісень, танців, а також обряду розплітання коси нареченої.
    У свою чергу учасники круглого столу, які прибули з Литви, поділилися власним досвідом збереження нематеріальної культурної спадщини. Віда Шаткаускіне, заступник директора Литовського центру народної культури та Ірена Селюкайте, керівник відділу культури регіонів, мистецтва і творчості Департаменту політики розвитку взаємодоповнювали одна одну. Представниці культури Литовської республіки розповіли про масові народні свята. Зокрема Свято пісні, до якого щороку долучається близько 25 тисяч осіб. Литовські дослідниці презентували колегам каталоги зразків культурних надбань Литви, показали відео. Не складно було помітити перегуки литовської та української традицій. Це і писанки та дряпанки, і пускання дівчатами вінків на воду у свято Івана Купала. Чи не найпомітнішою ж відмінністю стало фінансування державою культурних проектів, наявність різних премій за дослідження культурної спадщини.

    Науковці на завершення круглого столу обмінялися символічними подарунками: литовцям було подаровано писанку, к якій закодовано мир і добробут, а українська сторона в особі завідуючої кафедри фольклористики проф. Олени Івановської отримала каталог з роботами литовських майстрів.

    Текст, фото - Каріна Дорошенко

  • VII Міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час»: анонс

    7-8 квітня відбудеться VІІ Міжнародний симпозіум з питань дитячої літератури "Література. Діти. Час"
    7 квітня заплановані заходи відбуватимуться в Національному музеї літератури України, а
    8 квітня - у стінах Інституту філології. Охочі матимуть змогу відвідати майстер-класи, зустрічі з видавцями, презентації.

    Деталі - у доданому файлі

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to круглий стіл