творчий звіт

  • Вийшла друком книжка Гриця Халимоненка "ІСТОРІЯ ГРУЗИНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ"

    Центр літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка взяв участь у виданні першого в Україні такого видання. Українською мовою. Рецензенти – доктори філології Рауль Чілачава (професор, академік Грузинської національної академії наук) і Михайло Наєнко (професор, директор Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка). Читається з великим пізнавальним задоволенням і великою повагою до автора, професора Київського університету Григорія Халимоненка. Перед цим (років 10 тому) він опублікував "Історію турецької літератури", а нині – грузинської. Володіє обома мовами досконально і тому всі тексти освоював тільки в оригіналі. Читається легко і зрозуміло щодо будь-яких грузинських творів та їх тлумачень. Грузинська література – одна з найдавніших у Європі і початки її відносяться до V століття н. е. Автор розглядає її в 12-ти підрозділах, а в основі періодизації її скористався хронологічними, і художньо-стильовими характеристиками.

    Видатний професор Тбіліського і почесний доктор Київського університетів Отар Баканідзе почав писати свою "Історію української літератури в 3-х томах» ще за радянських часів і тому на ній залишилися деякі ідеологічні сліди свого часу. "Історія..." Г. Халимоненка – без будь-яких "слідів": методологія в ній – науково обгрунтована, а текст (викладений доступною мовою) розраховано на всіх, кому не байдужий великий світ великих літератур. Знаєш літературу – знаєш країну, культуру, естетичні вподобання її народу.

    За матеріалами Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка.

  • ЛІТЕРАТУРНИЙ ДЕБЮТ ПЕРШОКУРСНИКІВ

    Протягом останнього місяця на сторінках Фейсбуку та в інших електронних ЗМІ відбувалося обговорення літературних творів студентів, що стали цього року першокурсниками спеціальності «літературна творчість» Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. На суд читачів подали свої твори Андрій ГРОХОЦЬКИЙ («На краю життя»), Аріка ДЖЕБРАЇЛОВА («Нерозказане»), Ангеліна ПИЛИПЕНКО («Дев’ять тридцять…»), Анастасія РИПЕЦЬКА («Люди чимось схожі на птахів»), Анна СОЛОГУБ («На запиленій довгій полиці…»), Марія СТАВІСЮК («Чоловіка екстракт…», «Urban november»). Інші першокурсники (10 із 16-ти) не зважились поки що дебютувати як члени Літературної студії імені Максима Рильського. Зрозуміти їх почасти можна: художня творчість – річ рисковита й відповідальна. Яблуко повинне впасти лиш тоді, коли достигне. Як видно, деякі студенти ще не впевнені, що їхні твори вже достатньо зрілі і їх можна подавати на обговорення. Ми їх розуміємо і розуміємо також тих, хто переступив через вагання і зважився на оприлюднення своєї творчості.

    Особливістю поданих на обговорення творів є те, що вони помітно відрізняються від дебютних творів їхніх старших колег-літстудійців. Насамперед тим, що в них переважає прозовий жанр. Якщо минулого чи позаминулого року майже всі першокурсники дебютували віршами, то цього року кожен другий-третій пробує свої сили в короткому оповіданні чи навіть невеличкій повісті. Це свідчить про те, що молоді літератори схильні не тільки до ліричного, а й епічного осмислення обраного матеріалу життя. Дещо з того осмислення має вигляд не завжди контрольованого фантазування (хоча фантазія – головний знак творчості!), почасти автори не мають навичок лаконізму в мисленні, але тішить те, що вони не бояться братися за прозу як жанр, котрий, як знаємо, потребує думок та думок. Побажаємо їм переможних успіхів на цьому шляху і будемо сподіватися, що їм у майбутньому таки вдасться цілком оволодіти особливостями прозових жанрів і стати професійними новелістами, повістярами, романістами.

    Інших кілька першокурсників подали для свого дебюту віршовані твори. За ними ще важко судити про досконалий їхній поетичний хист, хоча проблиски їхнього таланту в тому хисті видається незаперечним. Вони пропонують оригінальні образні висловлювання, вміють «заокруглити» обраний мотив творчості, хоча насторожує те, що все в них дуже зрозуміле. Оригінальна поезія має завжди містити щось незрозуміле, оскільки народжується вперше. Незрозумілими, наприклад, колись були слова «хвилюватися» чи «байдужість», які пропонували Михайло Старицький та Олена Пчілка, незрозумілими були в Шевченка «п’яний очерет» чи «ляля в льолі білій», але минав час, знавці поезії до них звикали і вони ввійшли навіть до літературної мови України. Чимало образних неологізмів запропонували поети-шістдесятники, але вони витримали лінгвістичний екзамен і стали надбанням не тільки поезії, а й мови як такої. Отже, не біймось бути незрозумілими, сміливіше керуймо діяльністю своєї фантазії і тоді проявиться у вас геніальність як обов’язкова умова творчості кожного нового покоління письменників. Це однаковою мірою стосується і «чистих» поетів, і «чистих» прозаїків.

    Думаю, що в цьому підтримають мені всі літстудійці студії імені Максима Рильського, і староста літстудії Богдан Братусь.

    Директор Центру літературної творчості
    Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
    професор Михайло НАЄНКО

     Марiя_Ставiсюк
    Анастасiя Рипецька
     Ангелiна Пилипенко
     Андрiй Грохоцький
    Анна Сологуб
  • Підбиті підсумки конкурсу дитячого малюнка за мотивами творів Володимира Короткевича

    В другій половині листапада Центр білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича Інституту філології провів низку заходів з відзначення 90-річчя з дня народження білоруського письменника. Серед них - і конкурс дитячого малюнка "Земля під білими крилами" за мотивами творів Володимира Короткевича.

    Наразі підбиті підсумки конкурсу, створена відеопрезентація учнівських робіт, йде підготовка Дипломів учасникам та переможцям Конкурсу.

    Ознайомитися з презентацією можна, відкривши прикріплений документ.

  • МАКСИМУ РИЛЬСЬКОМУ – 125!

    Він був нашим студентом, став класиком світової літератури, а нині його ім’я носить наша Літературна студія (імені Максима Рильського). Центр літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка долучився до укладання альбому, який Національна академія наук України присвятила ювілейній даті Максима Тадейовича. Директор Центру літературної творчості професор М. К. Наєнко подав до цього альбому свою студію «Далекі й ближчі відстані до Максима Тадейовича». Авторами альбому стали відомі вчені з Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології НАН України, видатні письменники, автори скульптурних та живописних зображень поета і дослідника літератури.
    У Літературно-меморіальному музеї Максима Рильського студенти спеціальності «літературна творчість» проходять літературну практику і кожного року беруть участь у фестивалі поезії «Голосіївська осінь». На території головного (червоного) корпусу університету встановлено пам’ятник видатному поету. Поруч із пам’ятниками першому ректору університету Михайлу Максимовичу та випускнику факультету журналістики, поету Василю Симоненку.

    За матеріалами Центру літературної творчості

  • ВІДЛУННЯ КОНКУРСУ «ЖИВА ТРОЯНДА».ТВОРИ УЧАСНИКІВ І ЧЛЕНІВ ЖУРІ КОНКУРСУ

    У студентському конкурсі "Жива троянда" (травень, 2020) члени журі конкурсу не брали участі з етичних міркувань. Тому на пропозицію Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка вони подали свої нові твори дистанційно як відлуння конкурсу. Всі вони - студенти спеціальності "літературна творчість" та спеціальності "українська філологія й іноземна мова". До "вільного мікрофона" цього відлуння надіслали свої твори також учасники конкурсу.

    Сучасні карантинні умови не дають змоги зібратися на засідання Літературної студії імені Максима Рильського і "живцем" обговорити творчість цих письменників-початківців. Тому Центр літературної творчості просить тих, хто ознайомиться з їхньою творчістю, залишити свої коментарі про них у групі «Літературна студія імені М. Рильського». Ці твори буде опубліковано в студентському альманасі "Сві-й-танок" у2021 року, випуск 13-й.

    Михайло Наєнко, директор Центру літературної творчості

    У прикріпленому файлі - твори учасників і членів журі конкурсу

  • 16 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВЕЛИКОГО ТАРАСА!

    16 вересня в 1834 році за парти сіли перші його 62 студенти! Вітаємо всіх сучасних і попередніх!

    З нагоди Дня університету літстудійцям студії імені Максима Рильського та конкурсантам із інших навчальних закладів України і зарубіжжя вручено (дистанційно) грамоти й дипломи за зайняті ними призові місця в студентському літературному конкурсі "Жива троянда". А членам журі конкурсу (голова студент Богдан Братусь) оголошено подяку.

    Бажаємо всім конкурсантам творчого натхнення!

    "ЩОБ СЛОВО ПЛАМЕНЕМ ВЗЯЛОСЬ,

    ЩОБ ЛЮДЯМ СЕРЦЕ РОЗТОПИЛО!"

    (Т. Шевченко).

    Оригінали дипломів і грамот будуть вручені призерам на першому засіданні Літературної студії імені Максима Рильського після закінчення карантину. Орієнтовно – 10 листопада ц. р.

    До зустрічі на наступному конкурсі в травні 2021 року! Запрошуємо всіх майбутніх письменників України та зарубіжжя якнауспішніше підготуватися до конкурсних змагань. Борімося – поборемо, нам Бог помагає!

    Центр літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

  • Участь тюркологів ІФ у творчому фестивалі "Золотий ключик"

    18 грудня студенти 1 курсу, які вивчають турецьку, дебютували на презентації фестивалю-академії кіно-театральної TVорчості “Золотий ключик” до Дня Святого Миколая.

    Першокурсники кафедри тюркології виступали на одній сцені з відомими телеведучими «Нового каналу», «СТБ», «Першого національного», серед яких Влада Литовченко та Наталія Кудряшова; із зірками відомих телепроектів, виконавцями головних ролей у серіалах «Школа», «Марк+Наталка», «Історія одного злочину», «Пес», «Той, хто не спить», учасниками «Голосу країни», «X-фактора» та шоу «Холостяк».

    Під час святкового дійства завітав справжній Святий Миколай із подарунками для всіх, хто себе гарно поводив протягом року.

    Студенти-тюркологи вразили гостей концерту тремтливим виконанням однієї з найвідоміших та найулюбленіших пісень українців «Сам собі Країна» у перекладі турецькою. Дівчата здивували своєю харизмою, прекрасним почуттям гумору та невичерпним зарядом енергії, яким вони охоче ділилися з гостями.

    Висловлюємо щиру подяку нашим талановитим студенткам: Анні Савків, Вікторії Логащук, Ірині Кулик, Закії Шукуровій, Юлії Нужді, Анастасії Марченко, Єлизаветі Грінченко, Соломії Васильєвій та їхньому куратору Антоніні Каленській!

    Інформацію надала кафедра тюркології

  • Вийшов студентський альманах "Сві-й-танок"

    Студентський альманах "Сві-й-танок" – літературно-художнє видання, де студенти всіх курсів, аспіранти та випускники можуть надрукувати власні поетичні та прозові твори, переклади і критичні статті. Нещодавно вийшов десятий випуск альманаху, над яким працювала студентська редколегія та викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури і літтворчості, а також директор Центру літтворчості Інституту філології Михайло Наєнко. Усі охочі можуть надсилати свої твори для наступного випуску на адресу: svijtanok.magazine@gmail.com

  • Дебют трьох випускниць «Літературної творчості»

    Нещодавно побачили світ книги випускниць «Літературної творчості». Серія «Перша книга автора», започаткована Київською міською державною адміністрацією 2015 року, відкрила сучасному літературному процесові 15 нових імен, серед яких філологині КНУ Марина Єщенко, Марія Косян та Іоланна Тимочко.

    Рукописи ретельно відбирала Видавнича рада, до якої, окрім фахових літераторів і критиків, входили і бібліотекарі, котрі враховували популярність жанру серед читачів. Тепер маємо три нові книжки: «Перший спалах» Іолани Тимочко, збірку оповідань Марини Єщенко «Поговори зі мною» та роман-антиутопію Марії Косян «Коли у місті N дощить».

    Вітаємо молодих письменниць!

    Текст – Дорошенко Каріна

  • У Моринцях відбувся другий Ше.Fest

    Напередодні Дня незалежності, 22-23 серпня, на батьківщині Кобзаря – в селі Моринці Черкаської області – відбувся другий Всеукраїнський благодійний фестиваль Тараса Шевченка Ше.Fest. Цьогоріч захід проходив також і за підтримки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фестиваль набув широкої популярності серед українців, адже Моринці відвідало близько 3-4 тисяч гостей з різних куточків України.
    На фестивалі діяли просвітницька, художня та військова галявини, театральна сцена (презентація вистав «РеінкарНАЦІЯ Тараса», «Катерина», моновистави «Варнак), нічний кінозал із фільмами про трагічні сторінки українського народу («Поводир», «Хайтарма», «Добровольці Божої чоти»), ярмарка, низка майстер-класів народних ремесел та Велика музична сцена, проводилися екскурсії Шевченковими місцями.
    Зокрема, на просвітницькій галявині із лекцією про окремі аспекти психоаналізу творчості Тараса Шевченка виступила шевченкознавець, директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології, кандидат філологічних наук Оксана Данильченко. На галявину завітали й наукові співробітники Національного музею Тараса Шевченка – Мирон Гордійчук, який розповів про святкування столітнього ювілею творчості Тараса Шевченка, та Тетяна Калініна із лекцією «Масони в оточенні Шевченка». Цікавими були гутірки знаного казкаря Сашка Лірника, земляка Тараса Шевченка (народився у селі Ганжалівка Лисянського району), автора низки бестселерів, письменника Василя Шкляра, художника, автора серії картин «Хрещені Вогнем» Михайла Дяченка, поета та телеведучого Дмитра Лазуткіна, виступи гуртів із піснями на слова Кобзаря.

    Відвідувачі фестивалю могли повчитися художній майстерності. На галявині художника працювали майстри з Черкащини та Київщини.
    На Великій музичній сцені лунали запальні ритми українських folk та рок-гуртів: на слова Шевченка співали «Хочу Ще!», «Колір Ночі», «Друже Музико», «Тінь Сонця», «Вій», «Тінь Сонця», «Фліт», «ДримбаДаДзига», Merva, «Веремій», «Фіолет» та ін.
    У рамках проведеного аукціону картин заслуженого художника України Валерія Франчука та молодого художника Андрія Куцаченка, продажу книг, наданих Українською видавничою спілкою імені Юрія Липи, та збору коштів було зібрано близько 9 тисяч гривень, що будуть передані на підтримку українських військових.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to творчий звіт