лекція

  • Патрік Модіано в дослідженнях Наталії Доценко: відриття імені

    Не так давно відбулося чергове нагородження лауреатів Нобелівської премії з літератури. Перемогу здобув француз Патрік Модіані, ім’я якого лише нещодавно почало відкривати українське літературознавство.

    29 жовтня кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості організувала невеличку лекцію про постать письменника. Для виступу було запрошено Наталію Доценко, яка пише дисертаційне дослідження про творчість Патріка Модіано. Стисла та інформативна лекція дала змогу зрозуміти літературний портрет Нобелівського лауреата, адже лектор розповіла не лише про ключові моменти біографії письменника, а й про особливості стилю автора. Відкриту лекцію мали змогу відвідати всі зацікавлені. Серед присутніх були студенти та викладачі, як кафедри-організатора, так і з інших відділень.

    Запитання і відповіді, роздуми і побажання присутніх дали змогу якомога повніше розкрити художній світ Нобелівського лауреата та зацікавити до майбутнього дослідження в цій царині.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Тиждень турецької мови в Інституті філології триває!

    28 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася низка лекцій для студентів-тюркологів. Зокрема, шанований гість Інституту філології проф. д-р Ібрагім Четін Дердійок, викладач турецької літератури в університеті Чукурова, Адана, Туреччина, провів лекцію "Багатство та різноманіття культури Туреччини". Серед іншого пан Четін Дердійок прочитав зразки турецької поезії класичного періоду, звернув увагу на особливості турецької літературної мови, познайомив студентів з основними напрямами своєї діяльності та навчальним процесом на кафедрі турецької мови та літературі в університеті Чукурова. Він також підкреслив важливість обміну інформацією між викладачами та студентами з різних країн світу. По закінченню лекції викладач відповів на запитання студентів щодо програми студентського обміну (Мевляна), в рамках якої він працює.

    Також студентам було презентовано тему "Турецькі національні та релігійні свята". Лекцію провів викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі.

    Після аудиторних заходів студентам і гостям кафедри було запропоновано відвідати Національний музей Тараса Шевченка, де вони продекламували вірші Кобзаря тюркськими мовами.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

  • Лекція Віктора Маркіна про музичне мистецтво

    23 та 24 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології відбувалися лекції англійською мовою професора музики Нью-Гейвенського університету штату Коннектикут, США - Віктора Маркіна. Він перебуває в Україні в рамках проекту Фулбрайта "Музичне мистецтво".

    Кореспондент прес-центру взяла інтерв'ю у пана Віктора:
    - Як Ви опинилися в Україні?
    - Мої батьки родом звідси (батько - з Тернополя, мама – з Львівської області). Приїхав удосконалити мову та краще пізнати українську культуру, поділитися музичним досвідом і почерпнути щось нове для себе.
    - Яких аспектів музики стосувалася Ваша сьогоднішня доповідь?
    - Вчора, 23 жовтня, я розповідав студентам про вплив африканської культури на американську поп-музику, а саме - про виникнення стилю блюз. Сьогодні звернувся до конкретних музичних прикладів.
    - Чи знайомі Ви з українською музикою? Яке враження вона справляє на Вас?
    - Звичайно, знайомий. В дитинстві мама співала мені українські колискові. Всі студенти неодноразово запитують, чи знайомий я із творчістю гурту «Океан Ельзи». Я слухав їх, але не можу назвати їхні мелодії особливими. Слова – так, хоч багато чого не можу зрозуміти. Факт один – популярність гурту колосальна через порушення у його піснях проблем, близьких українцям. Все ж таки мене більше цікавить фольклорна музика, тому що це першопочатки культури.

    Інтерв'ю взяла Ірина Рибчак, прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни»

    22 жовтня в Інституті філології відбулося святкування 125-річчя з дня народження класика арабської літератури Михаїла Нуайме. З нагоди знаменної дати Єгипетський центр арабської мови та культури та кафедра Близького Сходу Інституту філології влаштували творчий вечір, на який запросили проректора з науково-педагогічної роботи проф. Петра Беха, Посла Ліванської Республіки в Україні пані Клод Халіль Аль Хажал, дипломата сходознавця, громадського діяча проф. Юрія Кочубея, поетесу і арабіста Лідію Петрову, викладачів і студентів Інституту філології.

    Юрій Кочубей прочитав цікаву та пізнавальну лекцію про життя і творчість Михаїла Нуайме. Дипломату пощастило не лише заочно познайомитися з відомим письменником через розповіді та праці своїх вчителів, а й вступити з живим класиком арабської літератури у переписку. Юрій Миколайович був приємно здивований дружнім тоном ліванського поета й прозаїка, який виявився дуже глибокою у своїх міркуваннях про сучасність людиною.

    Еміграція, Перша світова війна, постійні переїзди – такими були умови проживання Михаїла Нуайме. Однак попри зовнішні несприятливі обставини, письменник вів бурхливе творче життя. Його перу належать 99 книжок, серед яких – драми, поеми, оповідання, новели, критичні статті. Серед найвідоміших творів – драма «Батьки і діти» (1918), збірка статей «Сито» (1929), монографія про Халіля Джебрана (1934), збірка новел «Було – не було» (1937), автобіографічна трилогія «70 років» (1960).

    Для українців є великою гордістю, наголосив Юрій Кочубей, що один із найвідоміших ліванських письменників і світових мислителів-гуманістів Михаїл Нуайме має безпосередній зв’язок з нашою країною: п’ять літ свого юнацького життя він віддав навчанню в Полтавській духовній семінарії, зробивши за цей час Україну частиною свого творчого світу на всі подальші роки. Саме Михайлу Нуайме належить кращий переклад арабською мовою «Заповіту» Тараса Шевченка. Такого успіху письменнику вдалося досягти завдяки глибокому усвідомленню неоціненного значення Кобзаря для українського народу, його історії та культури.

    «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни», - наголосив Юрій Кочубей. Михаїлу Нуайме боліла відсталість і застій тогочасної арабської літературно-критичної думки. Тому всі свої творчі й громадські зусилля письменник вкладав в оновлення рідного слова, в осучаснення теорії та практики художньої творчості. Михаїл Нуайме не був зв’язаний канонами, які існували в арабській поезії і прозі, бо подорожуючи багатьма країнами, вивчаючи їхню культуру, він розумів, чого не вистачає його власній літературі й головне – як це їй органічно прищепити. «Його твори оновлювали арабську літературу, спрямовуючи її розвиток у якісно новому напрямі», - зазначив Юрій Миколайович.

    Світове визнання творчість Михаїла Нуайме отримала насамперед тому, що була сповнена загальнолюдською проблематику й давала відповідь на актуальні питання – як жити в умовах дегуманізованого війнами світу, як не втратити віру й в чому джерело життєвих сил, на яких цінностях варто будувати нове світове суспільство.

    Творчість Михаїла Нуайме через свою геніальну позачасовість залишається актуальною й донині. Це продемонстрували студенти-арабісти, зачитавши поезії та уривки з прози письменника у власному перекладі. Своє глибоке пошанування ліванського митця висловила у присвяченому йому вірші поетеса Лідія Петрова. Завершальним акордом творчого вечора стала пісня сучасної ліванської співачки на слова Михаїла Нуайме.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Лекція у формі діалогу від Фернандо Санчо Драго

    7 жовтня в Інституту філології відомий іспанський письменник і журналіст Фернандо Санчо Драго прочитав лекцію на тему "Магічна Іспанія". У своєму виступі іспанський есеїст розкрив "чарівність" Іберійського півострову через історію, літературу, культуру, показав історіософське прочитання Іспанії.

    Категорії: 
  • Польські літературознавці прочитали лекції для українських полоністів

    Два дні поспіль , а саме 13 та 14 травня, за сприяння кафедри полоністики в Інституті філології польські літературознавці читали лекції для українських полоністів.

    13 травня відбулася відкрита лекція польського літературознавця і мистецтвознавця, доктора гуманітарних наук Уршулі Маковської на тему «Візуальні контексти поеми “Марія Антонія Мальчевського».

    14 травня відкриту лекцію прочитав польський літературознавець, доктор гуманітарних наук Марек Трошинський на тему: «Юліуш Словацький і нова технологія – гіпертекст».

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Онука Ліни Костенко Ярослава Барб'єрі прочитала лекцію в Інституті філології

    8 квітня в Інституті філології за сприяння центру італознавства та Італійського інституту культури в Україні відбулася зустріч з лектором Римського університету "Ла Сап'єнца" Ярославою Барб'єрі – онукою знаменитої української поетеси Ліни Костенко. Італійська дослідниця прочитала лекцію на тему: "Єдині у різноманітності. Динаміка боротьби за національну ідентичність в Європі та Україні у часи глобалізації".

    Серед гостей конференції була мама дослідниці – письменниця, перекладач і завідувач кафедри україністики на Факультеті літератури і філософії Римського університету – Оксана Пахльовська, а також директор Італійського інституту культури в Києві Нікола Франко Баллоні.

    Під час лекції Ярослава Барб'єрі розповіла, як Євромайдан сприймається Заходом, що намагається зрозуміти Україну через призму власного історичного досвіду, у той час як Україна часто на це не звертає уваги і пропонує "пояснення себе" без адаптації до європейського сприйняття.

    Центр італознавства

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to лекція