лекція

  • «Бути мультилінгвальним і україноцентричним» - рецепти головного редактора «Всесвіту»

    17 березня в Мистецькій залі Інституту філології було проведено майстер-клас Дмитром Дроздовським з літературного менеджменту. Головний редактор «Всесвіту» розповів історію становлення журналу, який має вже 90-річну історію. У виданні публікуються переклади американської літератури, західно-європейської та літератур Сходу. Відкриттю нових імен та зв’язкам з авторами сприяє співпраця з посольствами, кафедрами україністики закордоном (Римський університет ла Сапієнца, Кембриджський університет, університети Польщі та ін.). Нині редакція журналу відкрита до діалогу і залучає до стажування студентів. Поки підписані договори з КНУ імені Тараса Шевченка та Лінгвістичним університетом.

    Дмитро Дроздовський поділився досвідом стосовно того, як утримати журнал світової літератури на українському ринку, налагоджувати зв’язки з авторами, акцентуючи на тому, що переклади мають бути без посередництва Росії; порадив механізми залучення коштів для видання журналу.

    По завершенню зустрічі присутніми виокремилися головні правила для видання журналів:
    1. бути мультилінгвальним і україноцентричним,
    2. мати стартовий капітал,
    3. зібрати гарну команду однодумців,
    4. не просто мати вміння переконати, що «я це вмію», а наполегливо працювати над своїми вміннями.

    Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Лекція-діалог Крістіни Куявінської-Кортні

    12 березня з нагоди відзначення 201-ї річниці у рамках міжнародного круглого столу "Всесвіт Тараса Шевченка" за сприяння кафедри історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства відбулася лекція-діалог голови факультету досліджень Великобританії та Британської Співдружності Університету міста Лодзь Крістіни Куявінської-Кортні. Модераторами зустрічі виступили завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства доктор філологічних наук, проф. Оксана Сліпушко та кандидат філологічних наук, критик, літературознавець, перекладач, письменник, головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський.

  • Лекція посла Греції в Україні п. Василіса Пападопулоса

    Лекція «Глобалізація та її вплив на розвиток культурних спільнот»
    посла Греції в Україні п. Василіса Пападопулоса

    8 грудня Інститут філології відвідав Надзвичайний та Повноважний Посол Греції в Україні п. Василіс Пападопулос, що зустрівся зі студентами, які вивчають новогрецьку мову. Темою зустрічі був аналіз явища глобалізації, його позитивних та негативних аспектів, перспектив та альтернативних векторів розвитку світової спільноти. Попри декларований формат лекції, зустріч з перших хвилин набула форми сократівського діалогу, коли доповідач розповідав не менше, ніж слухав, та запитував не менше, ніж відповідав. Учасники діалогу обговорювали базові позиції, представлені доповідачем, ділилися своїм власним досвідом перебування в іншомовному та іншокультурному середовищі, своїми поглядами на спільне та відмінне людської природи, на особливості формування та функціонування мультикультурної особистості, на деякі сучасні реалії, що є наслідком глобалізаційних процесів. Атмосферу глобалізованої комунікації також відтворювало те, що лекція відбувалася з паралельним використанням новогрецької, англійської та української мов.

    Розмова розпочалася з визначення загальних ознак глобалізованого суспільства: стрімкий розвиток технології та їхня доступність, нові форми комунікації, створення нових форм ринкових відношень та взаємозалежностей, культурна асиміляція. Серед позитивних аспектів глобалізації було відзначено можливості постійного розвитку людиною своєї особистості через вільний доступ до максимальної кількості інформації. Важливим елементом вільного розвитку людини є емпатія, здатність уявляти себе на місці Іншого, результатом чого є визнання та повага до фактів інакшості та відмінності. Сприяє цьому можливість комунікації на відстані, відкритість кордонів тощо. Однак позитивні аспекти глобалізації одночасно створюють загрозливі явища деіндивідуалізації та втрати сучасною людиною тожсамості, перетворення її на продукт масової культури, розчинення в неохопному морі споживання.

    Василіс Пападопулос поділився своїми враженнями від життя в цілком відмінному культурному середовищі країн Далекого Сходу, проблемами, що виникають від зіткнення традиційних світоглядних моделей з неомондіалістським світоглядом. Окремо учасники зустрічі обговорили проблеми збереження національної ідентичності меншинами в полікультурному середовищі, до яких, зокрема, належать греки України, чия унікальна культура та мова знаходяться під загрозою зникнення.

    Бажання існувати в світі, що втрачає кордони, штовхає сучасну людину до стандартизованої системи цінностей, парадигм поведінки та мовної комунікації (міжнародні мови), але відсутність достатніх знань, умінь та участі в різноманітних практиках глобального співіснування веде до розвитку опору глобалізації, що часто набуває форм нетерпимості та терору. Можливо, частково виною цьому є проблеми, що супроводжують глобалізацію, насамперед, економічні проблеми: безробіття, міграція, зростання нерівності між частинами світу, що замислювався як єдине ціле, але також і втрата національно-культурної самобутності у нескінченній гонитві за примарним духом часу.

    На завершення доповідач висловив упевненість, що ідейний вміст поняття «глобалізація» буде постійно змінюватись, і якість цих змін залежатиме від того, наскільки людству вдасться помістити в центр всіх процесів людину та її потяг до вдосконалення, незалежності та саморозвитку.

    А.Савенко

    Категорії: 
  • Лекція Олександра Рибалка про урумську мову для тюркологів

    31 жовтня відбувся останній захід у рамках Тижня тюркських мов в Інституті філології. Студентам спеціальностей «турецька мова і література та переклад» і «кримськотатарська мова і література та переклад» прочитав лекцію відомий дослідник мов алтайської макросім’ї Олександр Рибалко. Він підготував відео- та аудіопрезентацію про одну із рідкісних тюркських мов –урумську.

    Урумська мова – одна із мов греків Приазов’я (північне узбережжя Азовського моря). Нею розмовляє населення, яке проживає в сучасній Донецькій (близько 20 сіл) й Запорізькій (1 село) областях.

    Сформувалася урумська мова в Середньовіччі на території Криму. Її основу складають кипчакські й огузські компоненти.

    Cлово «урум» турки Кримського півострова застосовували відносно християнського населення, зокрема етнічних греків, за часів Османської імперії. Частина цих греків, живучи довгий час у тюркомовному оточенні, стала розмовляти урумською мовою – діалектом тюркської, зберігаючи при цьому свою віру й звичаї. Інша частина греків – «румеї» – продовжила користуватися близьким до новогрецької мови діалектом – румейським. Таким чином, утворилося дві різні у мовному відношенні субетнічні групи греків – уруми та румеї.

    У 1778-1780 рр. греки переселяються на північне узбережжя Азовського моря, де засновують місто Маріуполь і 20 сіл навколо. Відтоді румеїв і урумів називають однаково – «приазовськими» греками.

    Певний час греки нікого не допускали на свою територію – укладали шлюби лише в середині своєї етнічної групи, мали по декілька діалектів у межах своїх мовних субетнічних груп. Це забезпечило «живучість» і збереження мовних і культурних традицій урумів і румеїв.

    Перші записи урумської мови були здійснені в XIX столітті дослідником С.Марковим. Ці матеріали є дуже цінними, оскільки в них закарбована ще «чиста» урумська мова. Згодом, її вивчали М.П.Гайдай (1930-ті рр.), тюркологи з Ленінградського університету (1950-ті рр.). Найповніше дослідження урумської мови належить О.Гаркавцю. Він видав «Урумський словник» і працю «Уруми надазов’я». У 2004-2006 рр. до поселень урумів у лінгвістичну експедицію їздили вчені Санкт-Петербурзького університету. В результаті експедиції було видано збірник «Язык и этническая идентичность», «Урумский язык». Останнє видання хоча і не претендує на статус повноцінного підручника з урумської мови, але може зорієнтувати бажаючих вивчити цю мову в основах її граматики, орфографії та лексики.

    Уруми не мають офіційно затвердженого алфавіту. Нині вони користуються кириличною абеткою з додаванням своїх особливих графем.

    Нині на території Донецької області проживає близько 90 тис. етнічних греків. Більшість із них – уруми. Однак, на жаль, урумська мова ніде не застосовується й не викладається, тому природно зникає з буденного життя «українських» греків. Носіями чистої урумської є лише невелика кількість старожилів.

    Наразі, аби якось підтримати культурні традиції урумів, агенція «АртПоле» запрошує творчі колективи цієї етнічної групи брати участь у пісенних фестивалях.

    На завершення лекції Олександр Рибалко презентував студентам-тюркологам аудіозаписи пісень, віршів, казок урумською мовою.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Патрік Модіано в дослідженнях Наталії Доценко: відриття імені

    Не так давно відбулося чергове нагородження лауреатів Нобелівської премії з літератури. Перемогу здобув француз Патрік Модіані, ім’я якого лише нещодавно почало відкривати українське літературознавство.

    29 жовтня кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості організувала невеличку лекцію про постать письменника. Для виступу було запрошено Наталію Доценко, яка пише дисертаційне дослідження про творчість Патріка Модіано. Стисла та інформативна лекція дала змогу зрозуміти літературний портрет Нобелівського лауреата, адже лектор розповіла не лише про ключові моменти біографії письменника, а й про особливості стилю автора. Відкриту лекцію мали змогу відвідати всі зацікавлені. Серед присутніх були студенти та викладачі, як кафедри-організатора, так і з інших відділень.

    Запитання і відповіді, роздуми і побажання присутніх дали змогу якомога повніше розкрити художній світ Нобелівського лауреата та зацікавити до майбутнього дослідження в цій царині.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Тиждень турецької мови в Інституті філології триває!

    28 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася низка лекцій для студентів-тюркологів. Зокрема, шанований гість Інституту філології проф. д-р Ібрагім Четін Дердійок, викладач турецької літератури в університеті Чукурова, Адана, Туреччина, провів лекцію "Багатство та різноманіття культури Туреччини". Серед іншого пан Четін Дердійок прочитав зразки турецької поезії класичного періоду, звернув увагу на особливості турецької літературної мови, познайомив студентів з основними напрямами своєї діяльності та навчальним процесом на кафедрі турецької мови та літературі в університеті Чукурова. Він також підкреслив важливість обміну інформацією між викладачами та студентами з різних країн світу. По закінченню лекції викладач відповів на запитання студентів щодо програми студентського обміну (Мевляна), в рамках якої він працює.

    Також студентам було презентовано тему "Турецькі національні та релігійні свята". Лекцію провів викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі.

    Після аудиторних заходів студентам і гостям кафедри було запропоновано відвідати Національний музей Тараса Шевченка, де вони продекламували вірші Кобзаря тюркськими мовами.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

  • Лекція Віктора Маркіна про музичне мистецтво

    23 та 24 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології відбувалися лекції англійською мовою професора музики Нью-Гейвенського університету штату Коннектикут, США - Віктора Маркіна. Він перебуває в Україні в рамках проекту Фулбрайта "Музичне мистецтво".

    Кореспондент прес-центру взяла інтерв'ю у пана Віктора:
    - Як Ви опинилися в Україні?
    - Мої батьки родом звідси (батько - з Тернополя, мама – з Львівської області). Приїхав удосконалити мову та краще пізнати українську культуру, поділитися музичним досвідом і почерпнути щось нове для себе.
    - Яких аспектів музики стосувалася Ваша сьогоднішня доповідь?
    - Вчора, 23 жовтня, я розповідав студентам про вплив африканської культури на американську поп-музику, а саме - про виникнення стилю блюз. Сьогодні звернувся до конкретних музичних прикладів.
    - Чи знайомі Ви з українською музикою? Яке враження вона справляє на Вас?
    - Звичайно, знайомий. В дитинстві мама співала мені українські колискові. Всі студенти неодноразово запитують, чи знайомий я із творчістю гурту «Океан Ельзи». Я слухав їх, але не можу назвати їхні мелодії особливими. Слова – так, хоч багато чого не можу зрозуміти. Факт один – популярність гурту колосальна через порушення у його піснях проблем, близьких українцям. Все ж таки мене більше цікавить фольклорна музика, тому що це першопочатки культури.

    Інтерв'ю взяла Ірина Рибчак, прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни»

    22 жовтня в Інституті філології відбулося святкування 125-річчя з дня народження класика арабської літератури Михаїла Нуайме. З нагоди знаменної дати Єгипетський центр арабської мови та культури та кафедра Близького Сходу Інституту філології влаштували творчий вечір, на який запросили проректора з науково-педагогічної роботи проф. Петра Беха, Посла Ліванської Республіки в Україні пані Клод Халіль Аль Хажал, дипломата сходознавця, громадського діяча проф. Юрія Кочубея, поетесу і арабіста Лідію Петрову, викладачів і студентів Інституту філології.

    Юрій Кочубей прочитав цікаву та пізнавальну лекцію про життя і творчість Михаїла Нуайме. Дипломату пощастило не лише заочно познайомитися з відомим письменником через розповіді та праці своїх вчителів, а й вступити з живим класиком арабської літератури у переписку. Юрій Миколайович був приємно здивований дружнім тоном ліванського поета й прозаїка, який виявився дуже глибокою у своїх міркуваннях про сучасність людиною.

    Еміграція, Перша світова війна, постійні переїзди – такими були умови проживання Михаїла Нуайме. Однак попри зовнішні несприятливі обставини, письменник вів бурхливе творче життя. Його перу належать 99 книжок, серед яких – драми, поеми, оповідання, новели, критичні статті. Серед найвідоміших творів – драма «Батьки і діти» (1918), збірка статей «Сито» (1929), монографія про Халіля Джебрана (1934), збірка новел «Було – не було» (1937), автобіографічна трилогія «70 років» (1960).

    Для українців є великою гордістю, наголосив Юрій Кочубей, що один із найвідоміших ліванських письменників і світових мислителів-гуманістів Михаїл Нуайме має безпосередній зв’язок з нашою країною: п’ять літ свого юнацького життя він віддав навчанню в Полтавській духовній семінарії, зробивши за цей час Україну частиною свого творчого світу на всі подальші роки. Саме Михайлу Нуайме належить кращий переклад арабською мовою «Заповіту» Тараса Шевченка. Такого успіху письменнику вдалося досягти завдяки глибокому усвідомленню неоціненного значення Кобзаря для українського народу, його історії та культури.

    «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни», - наголосив Юрій Кочубей. Михаїлу Нуайме боліла відсталість і застій тогочасної арабської літературно-критичної думки. Тому всі свої творчі й громадські зусилля письменник вкладав в оновлення рідного слова, в осучаснення теорії та практики художньої творчості. Михаїл Нуайме не був зв’язаний канонами, які існували в арабській поезії і прозі, бо подорожуючи багатьма країнами, вивчаючи їхню культуру, він розумів, чого не вистачає його власній літературі й головне – як це їй органічно прищепити. «Його твори оновлювали арабську літературу, спрямовуючи її розвиток у якісно новому напрямі», - зазначив Юрій Миколайович.

    Світове визнання творчість Михаїла Нуайме отримала насамперед тому, що була сповнена загальнолюдською проблематику й давала відповідь на актуальні питання – як жити в умовах дегуманізованого війнами світу, як не втратити віру й в чому джерело життєвих сил, на яких цінностях варто будувати нове світове суспільство.

    Творчість Михаїла Нуайме через свою геніальну позачасовість залишається актуальною й донині. Це продемонстрували студенти-арабісти, зачитавши поезії та уривки з прози письменника у власному перекладі. Своє глибоке пошанування ліванського митця висловила у присвяченому йому вірші поетеса Лідія Петрова. Завершальним акордом творчого вечора стала пісня сучасної ліванської співачки на слова Михаїла Нуайме.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Лекція у формі діалогу від Фернандо Санчо Драго

    7 жовтня в Інституту філології відомий іспанський письменник і журналіст Фернандо Санчо Драго прочитав лекцію на тему "Магічна Іспанія". У своєму виступі іспанський есеїст розкрив "чарівність" Іберійського півострову через історію, літературу, культуру, показав історіософське прочитання Іспанії.

    Категорії: 
  • Польські літературознавці прочитали лекції для українських полоністів

    Два дні поспіль , а саме 13 та 14 травня, за сприяння кафедри полоністики в Інституті філології польські літературознавці читали лекції для українських полоністів.

    13 травня відбулася відкрита лекція польського літературознавця і мистецтвознавця, доктора гуманітарних наук Уршулі Маковської на тему «Візуальні контексти поеми “Марія Антонія Мальчевського».

    14 травня відкриту лекцію прочитав польський літературознавець, доктор гуманітарних наук Марек Трошинський на тему: «Юліуш Словацький і нова технологія – гіпертекст».

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to лекція