лекція

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • За межами пам’яті…(викладач Мічиганського університету (США) Ґрета Юлін прочитала лекцію для тюркологів)

    В Інституті філології кандидат наук, викладач Мічиганського університету (США) Ґрета Юлін (Greta Uehling) прочитала лекцію для студентів кафедри тюркології спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад».

    Ґрета Юлін відомий антрополог, працює у США в Мічиганському університеті. Дослідження Ґрети Юлін пов’язані з проблемами міжнародної міграції. Наразі вона працює над проектом з вивчення мови, літератури та культури кримських татар. Крім того, проводить консультації для низки міжнародних організацій, включаючи USAID, USCRI, і «Панорама центр» (Panorama Center).

    З вересня 2012 року по квітень 2013 року пані Ґрета була незалежним експертом Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Верховним комісаром у справах національних меншин (ВКНМ) у межах проекту «Інтеграція раніше депортованих народів Криму». Наразі пані Грета перебуває в Києві і збирає матеріал для своєї книги «За межами пам’яті» у стінах нашого університету.

    Пані Ґрета так розповідає про свою книгу:

    – Моя книга розкриває роль, яку зіграла пам'ять та історія у процесі репатріації кримських татар на історичну батьківщину. Я вважаю, що бажання до репатріації виникло у кримських татар завдяки процесу згадування минулого, що змусило татар відчути той зв'язок, яким вони з’єднані один з одним та зі своєю землею. Практика згадування і збирання минулого, у поєднанні з опозиційною історією (я маю на увазі історію, яка не відповідає офіційній Радянській точці зору) переконала кримських татар піти на ризик заради життя у Криму. Як антрополог, я використовувала макрозернисті етнографічні прийоми для того, щоб зафіксувати специфіку, можна сказати «мікро» процеси через які друге і третє покоління досліджувалися з точки зору емоційності та політичної готовності до репатріації. Моя книга містить інформацію про те, яку роль грають приватні спогади, спогади усього соціуму у поєднанні з їхньою інтерпретацією з точки зору історії у процесі повернення татар на їхню історичну батьківщину. Це і головна ідея книги, і сполучна ланка, яку я сьогодні хочу донести до вас.

    Студенти із захопленням слухали лекцію пані Ґрети, а викладачі кафедри тюркології із задоволенням надали допомогу та інформацію, яка необхідна для її дослідження.

    Кафедра тюркології

    Категорії: 
  • Річард Лемб розповів студентам про ситуаційне лідерство

    В Інституті філології відбулася зустріч із американцем Річардом Лембом. Пан Річард викладав в університетських містечках навколо Сполучених Штатів і Європи та Азії протягом останніх 25 років. Він має ступінь в Стенфордському університеті з хімії та економіки і ступінь магістра в галузі організаційного розвитку та зміни, написав безліч книг і керівництво навчальної програми. Для філологів американець прочитав лекцію-діалог про ситуаційне лідерство.

    Категорії: 
  • American Studies Club: семінар Лізи Агнець

    Сьогодні в актовій залі ІФ відбувся семінар з ораторського мистецтва Лізи Агнець, яка має ступінь доктора наук з теології. Пані Ліза розповіла студентам про успішну комунікацію, публічні виступи, та як подолати страх перед аудиторією. Зустріч відбулася у рамках American Studies Club.

    Категорії: 
  • Лекція та майстер-клас з арабської каліграфії

    31 березня за сприяння Єгипетського центру арабської мови та культури на чолі з Оленою Хоміцькою відбулася лекція завідувача відділу Ісламського культурного центру в місті Києві Таріка Сархана та майстер-клас з арабської каліграфії.

    Пан Тарік розповів студентам-арабістам про стиль, особливості написання Корану, розвиток та найкращих майстрів каліграфічного мистецтва арабського світу. По закінченню теоретичної частини зустрічі відбувся майстер-клас з арабської каліграфії. Студенти змогли спробувати свої вміння на папері та тканині, оперуючи при цьому спеціальним інструментом арабської каліграфії «калямом».

  • Художній переклад у Греції

    27 жовтня на кафедрі елліністики відбулась лекція секретаря Посольства п. Агапіоса Калогноміса, присвячена художньому перекладу в Греції. Лекція згуртувала київських елліністів. Її відвідали студенти нашого університету, колеги з КНЛУ, представники грецької спільноти м.Києва та учні школи №94 "Еллада", які приглядаються до спеціальності "новогрецька філологія".

    Лекція п. Калогноміса була вступом до циклу зустрічей (семінару) "Наодинці з текстом", що передбачає і практичні частини аналізу практик перекладу знакових текстів грецької традиції та огляд окремих проблем грецького перекладознавста, насамперед, феномену внутрішньомовного перекладу та так званого мовного питання (дискусії навколо варіативності мовних норм в сучасному грецькому комунікативному просторі).

    Переклад є культурною практикою, що сформувалась на ранніх етапах існування античної цивілізації. Набуття грецькою мовою міжнародного статусу в добу еллінізму стало причиною збільшення кількості міжмовних контактів, що призвело до трансформацй самої грецької мови, насамперед, створення уявної "ідеальної" грецької (катаревуса, чиста мова) та "зіпсованої" ужиткової (димотика, народна мова). Грецька мова набуває статусу мови-донора, що сприяє розвитку консервативних тенденцій, які уповільнюють, а іноді й гальмують процеси її природного розвитку. Переклад в Греції стає одним з полів, на якому впроваджуються мовні експерименти, деякі з яких завершуються спражніми суспільними баталіями. Наприклад, переклад Нового Заповіту чи трилогії Есхіла "Орестея" призвела до масових заворушень в Афінах, які набули такого маштабу, що тодішній уряд був змушений звернутись по допомогу до армії.

    Після лекції відбулась цікава дискусія, яка відбувалася навколо кількох основних тез, відповіді на які, зрозуміло, в жодному разі не є остаточними. Насамперед, що має розуміти перекладач під поетичною функцією художнього тексту, магію слова чи думки? У який спосіб, переформульовуючи євангельську цитату, слід переливати старе вино до нових міхів? Якщо перекладач є мимовільним "зрадником", що він має приносити в жертву? Якщо його уподібнити до коханця, яким шляхом він має шукати прихильності своєї прекрасної панни-Поезії? Якщо перекладача від автора твору і самого текста відділяють цілі історичні епохи, як він може "відчувати" текст і "бачити" його очами автора?

    Сподіваємось, що учасники семінару зможуть отримати певні відповіді на наступних зустрічах, присвячених перекладам новогрецькою "Іліади" Гомера.

    Доц. А.О. Савенко

    Категорії: 
  • «Бути мультилінгвальним і україноцентричним» - рецепти головного редактора «Всесвіту»

    17 березня в Мистецькій залі Інституту філології було проведено майстер-клас Дмитром Дроздовським з літературного менеджменту. Головний редактор «Всесвіту» розповів історію становлення журналу, який має вже 90-річну історію. У виданні публікуються переклади американської літератури, західно-європейської та літератур Сходу. Відкриттю нових імен та зв’язкам з авторами сприяє співпраця з посольствами, кафедрами україністики закордоном (Римський університет ла Сапієнца, Кембриджський університет, університети Польщі та ін.). Нині редакція журналу відкрита до діалогу і залучає до стажування студентів. Поки підписані договори з КНУ імені Тараса Шевченка та Лінгвістичним університетом.

    Дмитро Дроздовський поділився досвідом стосовно того, як утримати журнал світової літератури на українському ринку, налагоджувати зв’язки з авторами, акцентуючи на тому, що переклади мають бути без посередництва Росії; порадив механізми залучення коштів для видання журналу.

    По завершенню зустрічі присутніми виокремилися головні правила для видання журналів:
    1. бути мультилінгвальним і україноцентричним,
    2. мати стартовий капітал,
    3. зібрати гарну команду однодумців,
    4. не просто мати вміння переконати, що «я це вмію», а наполегливо працювати над своїми вміннями.

    Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Лекція-діалог Крістіни Куявінської-Кортні

    12 березня з нагоди відзначення 201-ї річниці у рамках міжнародного круглого столу "Всесвіт Тараса Шевченка" за сприяння кафедри історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства відбулася лекція-діалог голови факультету досліджень Великобританії та Британської Співдружності Університету міста Лодзь Крістіни Куявінської-Кортні. Модераторами зустрічі виступили завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства доктор філологічних наук, проф. Оксана Сліпушко та кандидат філологічних наук, критик, літературознавець, перекладач, письменник, головний редактор журналу "Всесвіт" Дмитро Дроздовський.

  • Лекція посла Греції в Україні п. Василіса Пападопулоса

    Лекція «Глобалізація та її вплив на розвиток культурних спільнот»
    посла Греції в Україні п. Василіса Пападопулоса

    8 грудня Інститут філології відвідав Надзвичайний та Повноважний Посол Греції в Україні п. Василіс Пападопулос, що зустрівся зі студентами, які вивчають новогрецьку мову. Темою зустрічі був аналіз явища глобалізації, його позитивних та негативних аспектів, перспектив та альтернативних векторів розвитку світової спільноти. Попри декларований формат лекції, зустріч з перших хвилин набула форми сократівського діалогу, коли доповідач розповідав не менше, ніж слухав, та запитував не менше, ніж відповідав. Учасники діалогу обговорювали базові позиції, представлені доповідачем, ділилися своїм власним досвідом перебування в іншомовному та іншокультурному середовищі, своїми поглядами на спільне та відмінне людської природи, на особливості формування та функціонування мультикультурної особистості, на деякі сучасні реалії, що є наслідком глобалізаційних процесів. Атмосферу глобалізованої комунікації також відтворювало те, що лекція відбувалася з паралельним використанням новогрецької, англійської та української мов.

    Розмова розпочалася з визначення загальних ознак глобалізованого суспільства: стрімкий розвиток технології та їхня доступність, нові форми комунікації, створення нових форм ринкових відношень та взаємозалежностей, культурна асиміляція. Серед позитивних аспектів глобалізації було відзначено можливості постійного розвитку людиною своєї особистості через вільний доступ до максимальної кількості інформації. Важливим елементом вільного розвитку людини є емпатія, здатність уявляти себе на місці Іншого, результатом чого є визнання та повага до фактів інакшості та відмінності. Сприяє цьому можливість комунікації на відстані, відкритість кордонів тощо. Однак позитивні аспекти глобалізації одночасно створюють загрозливі явища деіндивідуалізації та втрати сучасною людиною тожсамості, перетворення її на продукт масової культури, розчинення в неохопному морі споживання.

    Василіс Пападопулос поділився своїми враженнями від життя в цілком відмінному культурному середовищі країн Далекого Сходу, проблемами, що виникають від зіткнення традиційних світоглядних моделей з неомондіалістським світоглядом. Окремо учасники зустрічі обговорили проблеми збереження національної ідентичності меншинами в полікультурному середовищі, до яких, зокрема, належать греки України, чия унікальна культура та мова знаходяться під загрозою зникнення.

    Бажання існувати в світі, що втрачає кордони, штовхає сучасну людину до стандартизованої системи цінностей, парадигм поведінки та мовної комунікації (міжнародні мови), але відсутність достатніх знань, умінь та участі в різноманітних практиках глобального співіснування веде до розвитку опору глобалізації, що часто набуває форм нетерпимості та терору. Можливо, частково виною цьому є проблеми, що супроводжують глобалізацію, насамперед, економічні проблеми: безробіття, міграція, зростання нерівності між частинами світу, що замислювався як єдине ціле, але також і втрата національно-культурної самобутності у нескінченній гонитві за примарним духом часу.

    На завершення доповідач висловив упевненість, що ідейний вміст поняття «глобалізація» буде постійно змінюватись, і якість цих змін залежатиме від того, наскільки людству вдасться помістити в центр всіх процесів людину та її потяг до вдосконалення, незалежності та саморозвитку.

    А.Савенко

    Категорії: 
  • Лекція Олександра Рибалка про урумську мову для тюркологів

    31 жовтня відбувся останній захід у рамках Тижня тюркських мов в Інституті філології. Студентам спеціальностей «турецька мова і література та переклад» і «кримськотатарська мова і література та переклад» прочитав лекцію відомий дослідник мов алтайської макросім’ї Олександр Рибалко. Він підготував відео- та аудіопрезентацію про одну із рідкісних тюркських мов –урумську.

    Урумська мова – одна із мов греків Приазов’я (північне узбережжя Азовського моря). Нею розмовляє населення, яке проживає в сучасній Донецькій (близько 20 сіл) й Запорізькій (1 село) областях.

    Сформувалася урумська мова в Середньовіччі на території Криму. Її основу складають кипчакські й огузські компоненти.

    Cлово «урум» турки Кримського півострова застосовували відносно християнського населення, зокрема етнічних греків, за часів Османської імперії. Частина цих греків, живучи довгий час у тюркомовному оточенні, стала розмовляти урумською мовою – діалектом тюркської, зберігаючи при цьому свою віру й звичаї. Інша частина греків – «румеї» – продовжила користуватися близьким до новогрецької мови діалектом – румейським. Таким чином, утворилося дві різні у мовному відношенні субетнічні групи греків – уруми та румеї.

    У 1778-1780 рр. греки переселяються на північне узбережжя Азовського моря, де засновують місто Маріуполь і 20 сіл навколо. Відтоді румеїв і урумів називають однаково – «приазовськими» греками.

    Певний час греки нікого не допускали на свою територію – укладали шлюби лише в середині своєї етнічної групи, мали по декілька діалектів у межах своїх мовних субетнічних груп. Це забезпечило «живучість» і збереження мовних і культурних традицій урумів і румеїв.

    Перші записи урумської мови були здійснені в XIX столітті дослідником С.Марковим. Ці матеріали є дуже цінними, оскільки в них закарбована ще «чиста» урумська мова. Згодом, її вивчали М.П.Гайдай (1930-ті рр.), тюркологи з Ленінградського університету (1950-ті рр.). Найповніше дослідження урумської мови належить О.Гаркавцю. Він видав «Урумський словник» і працю «Уруми надазов’я». У 2004-2006 рр. до поселень урумів у лінгвістичну експедицію їздили вчені Санкт-Петербурзького університету. В результаті експедиції було видано збірник «Язык и этническая идентичность», «Урумский язык». Останнє видання хоча і не претендує на статус повноцінного підручника з урумської мови, але може зорієнтувати бажаючих вивчити цю мову в основах її граматики, орфографії та лексики.

    Уруми не мають офіційно затвердженого алфавіту. Нині вони користуються кириличною абеткою з додаванням своїх особливих графем.

    Нині на території Донецької області проживає близько 90 тис. етнічних греків. Більшість із них – уруми. Однак, на жаль, урумська мова ніде не застосовується й не викладається, тому природно зникає з буденного життя «українських» греків. Носіями чистої урумської є лише невелика кількість старожилів.

    Наразі, аби якось підтримати культурні традиції урумів, агенція «АртПоле» запрошує творчі колективи цієї етнічної групи брати участь у пісенних фестивалях.

    На завершення лекції Олександр Рибалко презентував студентам-тюркологам аудіозаписи пісень, віршів, казок урумською мовою.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to лекція