лекція

  • Лекції Міхаеля Мозера в Інституті філології

    Із початком нового семестру на запрошення кафедри сучасної української мови до Інституту філології завітав відомий австрійській славіст Міхаель Мозер.
    Дослідник на першій зустрічі розповів про свою книгу «Нові причинки до історії української мови». Це видання планувалося друком у 2013 році, до 150-річчя Валуєвського циркуляру, за яким заборонялася мова «якої не було і не могло бути». Тому Міхаель Мозер перший розділ своєї книжки назвав «Чи українська мова має історію?». Таке питання дослідник обговорює з кожною новою групою студентів. Зустрічі проходять у вільному форматі. Слухачі жваво обговорюють із лектором нову інформацію.
    До кола зацікавлень віденського славіста входить мовна історія Галичини, однак Міхаель Мозер ретельно вивчає історію України, контекст, адже, як неодноразово наголошує, «треба бути готовим до дискусій із Валуєвими наших часів».
    Президент Міжнародної асоціації україністів, директор кафедри славістики Віденського університету проводить зустрічі впродовж двох тижнів зі студентами-україністами, однак на лекції вхід вільний і для студентів інших спеціальностей.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Тренінг викладача Катарського університету

    17–18 грудня викладач Катарського університету д-р Мунтасир Фаїз аль-Хамад провів для викладачів-арабістів дводенний тренінг з методики викладання арабської мови як іноземної.
    Під час тренінгу, який був присвячений використанню розумових і рухливих ігор у викладанні арабської мови, учасники мали можливість отримати нову інформацію щодо методики викладання арабської мови для неносіїв, зокрема, застосування таксономії Блума і методики «шести капелюхів мислення» Едварда де Боно у навчанні арабській мові.
    Також д-р Мунтасир аль-Хамад прочитав лекції для студентів-арабістів Інституту філології. Темою однієї з них були події Арабської весни, історія та сьогодення демократії, свобода слова і права людини в арабському світі. Друга лекція була присвячена Міжнародному дню арабської мови, який за рішенням ООН з 2010 року відзначається 18 грудня. Саме в цей день у 1973 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення зробити арабську однією зі своїх офіційних мов. Лектор розповів про виникнення арабського письма, ранні арабські епіграфічні пам’ятки, мистецтво арабської каліграфії, торкнувся питання мови та ідентичності. Лекції були прочитані у захопливій формі з активним залученням аудиторії до діалогу і супроводжувались яскравими мультимедійними презентаціями.
    Д-р Мунтасир Фаїз аль-Хамад – фахівець з порівняльної семітології та методики викладання арабської мови як іноземної, член Міжнародної асоціації арабської діалектології (Association Internationale de Dialectologie Arabe – AIDA). Викладає арабську мову в Катарському університеті в Центрі вивчення арабської мови для неносіїв.

    Текст - Олена Хоміцька
    Фото - Марія Бурчак

  • Зустріч із американською синхроністкою Світланою Буджак-Джонс

    Кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови 4 листопада провела зустріч студентів із перекладачем зі США - Світланою Буджак-Джонс, яка розповіла про особливості синхронного перекладу.

    On Wednesday, November 4 The Department of the Theory and Practice of Translation from English held a meeting of our students with Dr. Svitlana Budzhak-Jones (USA), who made a presentation on the topic "To Breathe or Not to Breathe: Challenges of Simultaneous Interpreting." In her extremely well-structured, highly informative, and inspiring talk Dr. Budzhak-Jones addressed issues of the cognitive, psychological, linguistic, and extralinguistic challenges of simultaneous interpreting. Additionally, she provided the audience with strategies for facing these challenges and for succeeding.

    About the speaker. Dr. Budzhak-Jones received her PhD in Sociolinguistics, Quantitative Linguistics, and Bilingualism from the University of Ottawa, Canada in 1998. At the same time she also began her free-lance Ukrainian/Russian/English career as an interpreter. Since 2009 she has been working as a conference level contract interpreter for the U.S. Department of State, Language Services. Her major clients include the U.S. Department of State, the U.S. Department of Justice, the Government of Canada, the World Bank, the U.S.-Ukraine Foundation, etc. Her areas of expertise for interpretation include the U.S.-Ukraine Strategic Partnership; the U.S. Congress; Executive, Legislative, and Judicial branches of government at all levels; Election Systems and Campaigns; Foreign Policy Process; Criminal Procedures; Anti-monopoly Legislation; Social Protection; Civil Rights in the Military; Witness Protection; Anti-trafficking; Public Safety; Economic Development & Entrepreneurship; Technology Transfer; Shale Gas Development; Tourism Development; Printed Media; Economic and Business Journalism; Cable Television Networks; Language Education Policy; Library Science; International Adoption Practices; Public Health and Environment; Telemedicine; Medical and Psychosocial Assistance for Victims of the Chernobyl Nuclear Disaster, etc.

    Текст - Алла Пермінова
    Фото - Валерій Попов

  • «Соромно вдаватися до брехні заради оцінки»: лекція Марка Шнайдера про освіту у США

    У Всесвітній день науки, 10 листопада, в Інституту філології за підтримки Посольства США в Україні відбулася зустріч з професором Марком Шнайдером. Автор численних книг та статей з питань освіти, віце-президент і співробітник Американського інституту досліджень (AIR), експерт з освітньої політики розказав про специфіку вищої освіти у США, про відповідальність освітніх установ за навчання та працевлаштування студентів. Важливим у американській освіті є звернення уваги на роботу за фахом: уміння та навички студентів в процесі навчання мають орієнтуватися на роботодавця. Якщо раніше важливим було надання освіти якомога більшій кількості осіб, то сьогодні звертається увага на кількість випускників, тих, хто усе ж завершує навчання, і де вони реалізують свої знання та навички.
    «Сподобався американський прагматичний підхід у питанні вищої освіти : вчитись / заробляти. Цікавим було спостереження, що навіть у США зростаючий рівень доступності вищої освіти призводить до погіршення якості освіти і зниження рівня інтелектуального студентства», - ділиться враженням студент спеціальності «українська мова, література та іноземна» Сергій Степанисько.
    Організатором зустрічі виступив Центр англійської мови та інформації Інституту журналістики. Доцент Олена Фоменко, завідувач кафедри іноземних мов, підмітила: «Цікавий факт про боротьбу з плагіатом в американських університетах: у США науковий керівник отримує роботу лише після її перевірки на плагіат спеціальною програмою Turnitin». Звернено увагу і на слова Марка Шнайдера про те, що якість освіти у США залежить від оплати праці викладачів. «Дослідження доводять існування прямого зв’язку між рівнем зарплати професорів і якістю освіти. Після економічної кризи 2008 року однією з проблем у галузі освіти стало питання студентських боргів. У середньому, борг кожного американця, який брав позику в банку, становить $30 000», - розповів професор.
    З фактів, наведених Марком Шнайдером про освіту у США, стала очевидною різниця підходів до навчання в українській та американській системах, тому лекція стала корисною і цікавою для присутніх.
    Враженнями поділилися викладачі кафедри іноземних мов Інституту журналістики. «Дуже сподобалась орієнтація на студента, нерозривність освіти й «реального життя», яке й визначає цінність набутих знань, відповідальність за майбутнє кожного студента і необхідність існування самої культури освіти, за якої студент не списує не тому, що не може, а тому що – соромно, соромно втрачати самоповагу і вдаватися до брехні заради оцінки. Напевно, це і є найвища оцінка, яку можна отримати. Також було цікаво почути про технічний бік, який полегшує життя при написанні та перевірці тих самих он-лайн тестів. Потішила категоричність щодо ключових питань, як то плагіат, за який можуть і відрахувати», - коментує асистент кафедри Гарєєва Марина.
    Петрова Тетяна, асистент, розказала, що привернуло її увагу у розповіді Марка Шнайдера: «Мені сподобалося те, що у США постійно працюють над удосконаленням освіти, шукаючи шляхи її оптимізації, причому на різних рівнях (навіть, починаючи із дітей віком від 1 року, оскільки дійшли висновку, що розвиток когнітивних здібностей з раннього дитинства впливає в подальшому на успішність у навчанні). Сама економічна система заоохочує (і змушує) отримати освіту й офіційно влаштуватися на роботу, щоб стати повноправним громадянином з усіма соціальними вигодами. Для покращення системи освіти необхідно зосередити увагу на студентах, на більшому контролі оволодіння певними фаховими компетенціями протягом усього навчання (що підтверджується результатами тестування і відповідним документом). У подальшому такий прагматичний підхід полегшує працевлаштування. І важливо, що у США постійно вдосконалюються механізми боротьби із списуванням під час тестування / плагіатом».
    «Досвід Америки є винятковим прикладом того, як вища освіта іде в ногу з часом, здобутками сучасної науки та потребами ринку. Орієнтованість на потреби студента та працевлаштування як головний критерій формування навчальних програм - ось за чим майбутнє освіти, - зробила висновок асистент Лемішка Оксана і побажала: - Якщо Україна бачить себе незалежною демократичною державою, переймати такий досвід просто необхідно».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Італійський лекторій: Фабіо Каона та Валерія Тоніолі про музику і мову

    У рамках 15-го Тижня італійської мови у світі « Італійська мова в музиці та музика італійської мови» було проведено освітній дводенний семінар для викладачів та студентів італійської мови на тему «Музика і викладання італійської мови: дидактичні методики викладання від «бельканто» до сучасних авторських пісень». Семінар проводили: професор Фабіо Каона – директор Методичної лабораторії міжкультурної комунікації LABCOM та аспірантка Валерія Тоніолі - дослідниця факультету лінгво-культурних компаративних досліджень венеційського Університету «Ка Фоскарі». Захід відвідали близько 80 учасників – викладачі різних навчальних закладів, серед яких: Львівський національний університет імені Івана Франка, Київський Національний лінгвістичний університет, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова, Київський університет імені Б. Грінченка, Італійське національне товариство «Данте Аліг’єрі» (м.Київ) та інші, а також студенти італійської мови названих закладів. Семінар відкрила директор Італійського інституту культури в Україні Анна Пасторе. В програмі було використано оригінальні авторські пісні в авторському виконанні професора Каона. Під час семінару було висвітлено науково-методичні аспекти використання пісні у вивченні італійської мови як іноземної, надано методику аналізу пісенного тексту з урахуванням граматично–семантичного та комунікативного підходів і продемонстровано практичне застосування даної методики. Всі учасники отримали атестат про відвідування семінару від ІІК в Україні.

    Текст - Центр італознавства
    Фото - Валерій Попов

  • Зустріч із послом Евросоюзу Ary Ferreira Da Cunha

    5 листопада 2015 року у 235 аудиторії головного корпусу (вул. Володимирська, 60) відбудеться зустріч з Ary Ferreira Da Cunha – доцентом Школи Права Португальського Католицького Університету, Науковим співробітником Центру з правових та економічних досліджень CIJE, дійсним послом ЄС у Португалії у справах молоді.

    Тема англомовної лекції – «Побороти корупцію: від теорії до практики» («Fighting Corruption: From Theory to Practice»). Пан Ary Da Cunha проведе презентацію про основні причини, наслідки та способи подолання корупції. Метою лекції є виклад основних стратегій та інструментів, які може застосувати кожен громадянин для ефективної боротьби з корупцією.
    Спікер – фахівець у галузі права, державного управління, публічної дипломатії та розвитку громадянського суспільства, економіки та фінансів; автор та співавтор наукових праць, монографій і статей. Пан Ary Ferreira Da Cunha займається також дослідженням політики ЄС.
    Також пан Da Cunha – переможець Чемпіонату Світу з Дебатів і має відмінні навички публічних виступів.

    Запрошуємо всіх охочих отримати корисні знання та навички, дізнатися більше про способи подолання корупції і просто поспілкуватися з успішною людиною, президентом студентської Асоціації Європейського права, президентом Європейської Ради Дебатів – Ary Ferreira Da Cunha.
    Мова: англійська
    Вхід: вільний

  • Лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі

    У середа, 21 жовтня, з 16.00 – 17.20 в Інституті філології відбувалася лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі (CNR, Рим) на тему: "Міжнародне співробітництво та продовольча допомога мешканцям в зоні конфлікту в Східній Україні".

    Фото Валерія Попова

  • Переклад як шлях мовного вдосконалення

    8 жовтня у Центрі елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького в контексті продовження роботи семінару з новогрецького перекладу, організованою кафедрою елліністики, з відкритою лекцією "Переклад: багаті та бідні мови" виступив секретар посольства Греції в Україні п. Агапіос Калогноміс.

    У своїй доповіді А.Калогноміс розглянув питання зв’язку перекладу та стереотипів, пов’язаних з мовою, насамперед, упередження щодо існування мов, більш придатних для відтворення текстів з певних сфер (наприклад, перекладу свяшенних текстів чи високої поезії) та цілком непридатних до здійснення комуніації у деяких сферах. На прикладі перекладів з латини та давньогрецької в добу Середньовіччя та раннього Відродження А. Калогноміс продемонстрував, що переклад становив простір для мовних експериментів, що віддзеркалювали процеси формування різних суспільних ідеологій, духовний пошук та культурний неспокій доби. Показовим є приклад Візантії, для якої питання "внутрішньомовного перекладу" на різних етапах розвитку цієї спільноти, стає питанням політичним; в якій грецькі протовідродження пов’язані насамперед з активними процесами в літературі, в основі яких часто опиняється перекладна варіативність (переспів, алюзія), випробуванням нових жанрових моделей, що знайомлять суспільство з невідомим доти можливостями використання моральних норм, новими культурними практиками, альтернативним способом життя тощо. Схожі процеси відбуваються і у Франції в 17 ст., за доби так званих "прикрашених перекладів". Вони є свідченням, що переклад завжди є не тільки процесом знайомства з чимось невідомим, перейняттям чужого досвіду, але практикою пошуку власних начал, формою заглиблення в колективний досвід власного народу з метою ефективного вирішення нагальних проблем сьогодення.

    Категорії: 
  • Лекція директора Італійського інституту культури в Україні проф. Анни Пасторе на тему: «Venezia. Vivaldi» (Венеція. Вівальді)

    У понеділок, 19 жовтня, з 14.30 – 17.20 в Мистецькій залі Інституту філології відбулася
    лекція директора Італійського інституту культури в Україні проф. Анни Пасторе на тему: «Venezia. Vivaldi» (Венеція. Вівальді) Йшлося про місця вівальдівського натхнення у Венеції: барокові стежки, Церква делла П’єта, сонети «Чотирьох пір року», читання «StabatMater» Т. Скарпи.
    Захід закінчився театральною виставою «La Leggenda del la Maschera Blu» Ксенії Ретинськоі (студентки 2 курсу магістратури) за участю студентів 2 курсу магістратури, 2 та 4курсів бакалаврату спеціальності «переклад з італійської мови».

    Фото Валерій Попов

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to лекція