лекція

  • Лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі

    У середа, 21 жовтня, з 16.00 – 17.20 в Інституті філології відбувалася лекція італійського проф. Джанфранко Тамбуреллі (CNR, Рим) на тему: "Міжнародне співробітництво та продовольча допомога мешканцям в зоні конфлікту в Східній Україні".

    Фото Валерія Попова

  • Переклад як шлях мовного вдосконалення

    8 жовтня у Центрі елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького в контексті продовження роботи семінару з новогрецького перекладу, організованою кафедрою елліністики, з відкритою лекцією "Переклад: багаті та бідні мови" виступив секретар посольства Греції в Україні п. Агапіос Калогноміс.

    У своїй доповіді А.Калогноміс розглянув питання зв’язку перекладу та стереотипів, пов’язаних з мовою, насамперед, упередження щодо існування мов, більш придатних для відтворення текстів з певних сфер (наприклад, перекладу свяшенних текстів чи високої поезії) та цілком непридатних до здійснення комуніації у деяких сферах. На прикладі перекладів з латини та давньогрецької в добу Середньовіччя та раннього Відродження А. Калогноміс продемонстрував, що переклад становив простір для мовних експериментів, що віддзеркалювали процеси формування різних суспільних ідеологій, духовний пошук та культурний неспокій доби. Показовим є приклад Візантії, для якої питання "внутрішньомовного перекладу" на різних етапах розвитку цієї спільноти, стає питанням політичним; в якій грецькі протовідродження пов’язані насамперед з активними процесами в літературі, в основі яких часто опиняється перекладна варіативність (переспів, алюзія), випробуванням нових жанрових моделей, що знайомлять суспільство з невідомим доти можливостями використання моральних норм, новими культурними практиками, альтернативним способом життя тощо. Схожі процеси відбуваються і у Франції в 17 ст., за доби так званих "прикрашених перекладів". Вони є свідченням, що переклад завжди є не тільки процесом знайомства з чимось невідомим, перейняттям чужого досвіду, але практикою пошуку власних начал, формою заглиблення в колективний досвід власного народу з метою ефективного вирішення нагальних проблем сьогодення.

    Категорії: 
  • Лекція директора Італійського інституту культури в Україні проф. Анни Пасторе на тему: «Venezia. Vivaldi» (Венеція. Вівальді)

    У понеділок, 19 жовтня, з 14.30 – 17.20 в Мистецькій залі Інституту філології відбулася
    лекція директора Італійського інституту культури в Україні проф. Анни Пасторе на тему: «Venezia. Vivaldi» (Венеція. Вівальді) Йшлося про місця вівальдівського натхнення у Венеції: барокові стежки, Церква делла П’єта, сонети «Чотирьох пір року», читання «StabatMater» Т. Скарпи.
    Захід закінчився театральною виставою «La Leggenda del la Maschera Blu» Ксенії Ретинськоі (студентки 2 курсу магістратури) за участю студентів 2 курсу магістратури, 2 та 4курсів бакалаврату спеціальності «переклад з італійської мови».

    Фото Валерій Попов

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • За межами пам’яті…(викладач Мічиганського університету (США) Ґрета Юлін прочитала лекцію для тюркологів)

    В Інституті філології кандидат наук, викладач Мічиганського університету (США) Ґрета Юлін (Greta Uehling) прочитала лекцію для студентів кафедри тюркології спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад».

    Ґрета Юлін відомий антрополог, працює у США в Мічиганському університеті. Дослідження Ґрети Юлін пов’язані з проблемами міжнародної міграції. Наразі вона працює над проектом з вивчення мови, літератури та культури кримських татар. Крім того, проводить консультації для низки міжнародних організацій, включаючи USAID, USCRI, і «Панорама центр» (Panorama Center).

    З вересня 2012 року по квітень 2013 року пані Ґрета була незалежним експертом Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Верховним комісаром у справах національних меншин (ВКНМ) у межах проекту «Інтеграція раніше депортованих народів Криму». Наразі пані Грета перебуває в Києві і збирає матеріал для своєї книги «За межами пам’яті» у стінах нашого університету.

    Пані Ґрета так розповідає про свою книгу:

    – Моя книга розкриває роль, яку зіграла пам'ять та історія у процесі репатріації кримських татар на історичну батьківщину. Я вважаю, що бажання до репатріації виникло у кримських татар завдяки процесу згадування минулого, що змусило татар відчути той зв'язок, яким вони з’єднані один з одним та зі своєю землею. Практика згадування і збирання минулого, у поєднанні з опозиційною історією (я маю на увазі історію, яка не відповідає офіційній Радянській точці зору) переконала кримських татар піти на ризик заради життя у Криму. Як антрополог, я використовувала макрозернисті етнографічні прийоми для того, щоб зафіксувати специфіку, можна сказати «мікро» процеси через які друге і третє покоління досліджувалися з точки зору емоційності та політичної готовності до репатріації. Моя книга містить інформацію про те, яку роль грають приватні спогади, спогади усього соціуму у поєднанні з їхньою інтерпретацією з точки зору історії у процесі повернення татар на їхню історичну батьківщину. Це і головна ідея книги, і сполучна ланка, яку я сьогодні хочу донести до вас.

    Студенти із захопленням слухали лекцію пані Ґрети, а викладачі кафедри тюркології із задоволенням надали допомогу та інформацію, яка необхідна для її дослідження.

    Кафедра тюркології

    Категорії: 
  • Річард Лемб розповів студентам про ситуаційне лідерство

    В Інституті філології відбулася зустріч із американцем Річардом Лембом. Пан Річард викладав в університетських містечках навколо Сполучених Штатів і Європи та Азії протягом останніх 25 років. Він має ступінь в Стенфордському університеті з хімії та економіки і ступінь магістра в галузі організаційного розвитку та зміни, написав безліч книг і керівництво навчальної програми. Для філологів американець прочитав лекцію-діалог про ситуаційне лідерство.

    Категорії: 
  • American Studies Club: семінар Лізи Агнець

    Сьогодні в актовій залі ІФ відбувся семінар з ораторського мистецтва Лізи Агнець, яка має ступінь доктора наук з теології. Пані Ліза розповіла студентам про успішну комунікацію, публічні виступи, та як подолати страх перед аудиторією. Зустріч відбулася у рамках American Studies Club.

    Категорії: 
  • Лекція та майстер-клас з арабської каліграфії

    31 березня за сприяння Єгипетського центру арабської мови та культури на чолі з Оленою Хоміцькою відбулася лекція завідувача відділу Ісламського культурного центру в місті Києві Таріка Сархана та майстер-клас з арабської каліграфії.

    Пан Тарік розповів студентам-арабістам про стиль, особливості написання Корану, розвиток та найкращих майстрів каліграфічного мистецтва арабського світу. По закінченню теоретичної частини зустрічі відбувся майстер-клас з арабської каліграфії. Студенти змогли спробувати свої вміння на папері та тканині, оперуючи при цьому спеціальним інструментом арабської каліграфії «калямом».

  • Художній переклад у Греції

    27 жовтня на кафедрі елліністики відбулась лекція секретаря Посольства п. Агапіоса Калогноміса, присвячена художньому перекладу в Греції. Лекція згуртувала київських елліністів. Її відвідали студенти нашого університету, колеги з КНЛУ, представники грецької спільноти м.Києва та учні школи №94 "Еллада", які приглядаються до спеціальності "новогрецька філологія".

    Лекція п. Калогноміса була вступом до циклу зустрічей (семінару) "Наодинці з текстом", що передбачає і практичні частини аналізу практик перекладу знакових текстів грецької традиції та огляд окремих проблем грецького перекладознавста, насамперед, феномену внутрішньомовного перекладу та так званого мовного питання (дискусії навколо варіативності мовних норм в сучасному грецькому комунікативному просторі).

    Переклад є культурною практикою, що сформувалась на ранніх етапах існування античної цивілізації. Набуття грецькою мовою міжнародного статусу в добу еллінізму стало причиною збільшення кількості міжмовних контактів, що призвело до трансформацй самої грецької мови, насамперед, створення уявної "ідеальної" грецької (катаревуса, чиста мова) та "зіпсованої" ужиткової (димотика, народна мова). Грецька мова набуває статусу мови-донора, що сприяє розвитку консервативних тенденцій, які уповільнюють, а іноді й гальмують процеси її природного розвитку. Переклад в Греції стає одним з полів, на якому впроваджуються мовні експерименти, деякі з яких завершуються спражніми суспільними баталіями. Наприклад, переклад Нового Заповіту чи трилогії Есхіла "Орестея" призвела до масових заворушень в Афінах, які набули такого маштабу, що тодішній уряд був змушений звернутись по допомогу до армії.

    Після лекції відбулась цікава дискусія, яка відбувалася навколо кількох основних тез, відповіді на які, зрозуміло, в жодному разі не є остаточними. Насамперед, що має розуміти перекладач під поетичною функцією художнього тексту, магію слова чи думки? У який спосіб, переформульовуючи євангельську цитату, слід переливати старе вино до нових міхів? Якщо перекладач є мимовільним "зрадником", що він має приносити в жертву? Якщо його уподібнити до коханця, яким шляхом він має шукати прихильності своєї прекрасної панни-Поезії? Якщо перекладача від автора твору і самого текста відділяють цілі історичні епохи, як він може "відчувати" текст і "бачити" його очами автора?

    Сподіваємось, що учасники семінару зможуть отримати певні відповіді на наступних зустрічах, присвячених перекладам новогрецькою "Іліади" Гомера.

    Доц. А.О. Савенко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to лекція