лекція

  • Українською, живо і сучасно – саме так має звучати дубляж

    18 жовтня лінгвістичний клуб від кафедри української мови та прикладної лінгвістики та Оксани Мацько «ЗМовники» провів зустріч у актовій залі. Темою для обговорення стали особливості перекладу й дубляжу зарубіжного контенту. Розкрити тему, грунтуючись на власному досвіді, запросили Мирославу та Федора Сидоруків. Подружжя працює на студії дубляжу.

    Мирослава – випускниця Інституту філології, китаїст, а Федір закінчив Інститут журналістики. Вона – редактор і менеджер на студії, він – перекладач. Подружжя вже давно займається дубляжем і переконане: те, що глядачі бачать на екрані – це результат співпраці й обговорення перекладача, редактора та замовника. Саме через кінострічки, серіали, популярні програми та мультфільми, вважають Сидоруки, треба поширювати українську мову, олітературнювати її, вводити забуті, але живі й влучні звороти. Кіноіндустрія, на їхню думку, законодавець мови. Оксана Мацько з усмішкою згадала, як 15-20 років тому ніхто не вірив, що Шварцнеґґер чи Бельмондо заговорять українською. Коли переклали серіал «Альф», навіть у російськомовному середовищі лунала фраза «Ой я лусну!». Отже, завдяки команді фахівців україномовним може стати будь-який кінопродукт. Щоправда, перші переклади писалися майже за словником Б. Грінченка (15-річні підлітки питали одне в одного, як здоров’я матінки тощо). Федір згадує, як прийшов у професію в 1992-93 рр. і одразу помітив ці труднощі. Англійську він знав добре: 6,5 років прожив у США, потім за обміном вчився у Вірджинії. Мирослава прийшла на студію пізніше.

    Сидоруки розповіли про закулісся своєї справи. Перекладати стараються яскраво, обмеження хіба на лайливі слова. Команда дубляжу має свій «словничок-лайличок». Так, кожна студія живе за внутрішніми формалізованими правилами, часом доволі жорсткими. Один редактор не сприймає слова «авжеж», інший– слова «лише»… Федір виступає за простоту в мові, не любить складного й штучного. Мовлення героїв має бути живим, глядач не повинен зупинятися із запитанням: « Що це він щойно сказав?»

    А за такою легкістю – кропітка праця. Одна година роботи – лише 4 хв фільму. Складно перекладати спецтермінологію (залучають спеціалістів з галузі), абревіатури, варваризми. Добре міркують над гумором: його непросто інтерпретувати, а інколи доводиться навіть створити з нічого. Мізкують і над грою слів, аби зберегти зміст і форму, щоб звучало не прісно. Інколи переклад дає підстави для заборони стрічки загалом (так було з першим «Зомбілендом» і пародією на «300 спартанців»). А яким словникам довіряти в роботі? Якісь уже застарілі, якісь наводять різну норму. Переважно Сидоруки користуються словниками на ресурсі https://r2u.org.ua/, виданнями за редакцією Жайворонка, Погрібного й Скляренка, 11-томним академічним словником.

    Після перекладу – дубляж. Його слід відрізняти від озвучки (у ній чуємо оригінальну доріжку фоном, дубляж натомість передбачає прибирання іноземного тексту). Це теж складно, далеко не завжди епізод монтують вдало з першого разу. Озвучують відповідними голосами, залучають дітей і літніх людей. Зауважмо: актор у кадрі оригінального фільму рухається, натомість дублер перебуває при озвучці в закритому приміщенні, оточений трьома мікрофонами, не маючи змоги змінювати позу. Він має передати біг, і плач, і сміх, і жування чи ковтання – усе, що було в оригіналі. Текст не бубонять, а декламують, до того ж розкладають його точно в паузи. Актори уникають власного акценту, але мусять передати у кіно, коли там він є в героя.

    Як бачимо, дубляж – багатоетапна, складна, проте дуже цікава справа. Кому, як не філологам, стати наступниками Сидоруків? Зустріч «ЗМовників» стане поштовхом для студентів: розвиваймося!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Центр мови гінді та індійської літератури ділиться успіхами

    16 вересня 2019 року студенти та викладачі Центру мови гінді та індійської літератури взяли участь у засіданні з теми: «Воркшоп з індійської реальності: навчання, робота, проживання та подорожі». Доповідач – Данило Єршов, наш випускник, магістр філології (гінді та англійська мови); також навчався в Центральному інституті мови гінді (м. Агра); магістр мистецтв (мас-медіа та журналістика). Данило тривалий час навчався за безкоштовними програмами для іноземних студентів, які надає уряд Республіки Індія. Він поділився зі студентами-індологами своїм досвідом про те, як отримати можливість опановувати в Індії інші гуманітарні фахи на магістеріумі. Зокрема, дізналися про специфіку навчання на магістра мистецтв у Бангалорському університеті, про вивчення дравідійської мови каннада; про роботу Єршова журналістом у крупних мас-медіа Індії в Пуні та Бомбеї. Окрім цього, гість ознайомив студентів із можливостями організувати численні подорожі Індією протягом їхнього майбутнього навчання там та розповів про перспективні сфери працевлаштування для наших випускників зі знанням мовами гінді, урду та англійської в Індії та Пакистані.

    26 вересня 2019 року індологи Інституту філології святкували День мови гінді, організованому посольством Республіки Індія в Україні. На сцені культурного центру при Посольстві Індії в Україні відбувся конкурс на краще декламування поезії мовою гінді, в якому взяли участь представники Посольства. Викладач Центру мови гінді та індійської літератури Катерина Довбня була запрошена в журі конкурсу. Наприкінці свята Високоповажний та Повноважний посол республіки Індія в Україні пан Партха Сатпатхі вручив нагороди викладачам мови гінді в Україні, зокрема й співробітникам нашого Інституту Катерині Довбні, Юрієві Ботвінкіну та Анні Пономаренко. А всі студенти-індологи отримали сувеніри.

    Інформацію надав Центр мови гінді та індійської літератури

  • Знайомство з проектом "Про Важливе": бесіда про екологію

    Ми вчимося жити шляхом спроб і помилок. Але часом так хочеться знати заздалегідь, як діяти в тій, чи іншій ситуації, а не раз за разом набивати синці.

    Про Важливе – проект, який підготує і навчить тому, про що ми не почуємо на парах. Перша зустріч була присвячена eco-friendly lifestyle.Думаєте, що це шалено складно й морочливо? Лектори спробували довести: все геть не так.

    Наші друзі EcoLogic - проект студентів КНУ. Вони допоможуть тобі почати змінювати світ. Як стати на тернистий шлях eco-friendly та що важливо знати в цій нелегкій справі – про все це дізналися на зустрічі з кодовою назвою «Твоя ЕкоСвідомість». На зустрічі розігрували подарунки - багаторазову торбинку для зберігання продуктів та бамбукову зубну щітку.

    Фото Валерія Попова. Інформація - https://t.me/knuspif, Анна-Ніколь Бакума.

  • "Покрівонько, покрівонько, покрий мою голівоньку"

    Так примовляли незаміжні дівчата, йдучи до храму на Покрову Пресвятої Богородиці. Після жнив - саме час весіль, адже потім настає Великий піст, вінчатися заборонено. Невід'ємний ритуал весілля - покривання молодої, одягання очіпку або іншого головного убору.

    15 жовтня на кафедрі фольклористики відбулася лекція-майстерка від кандидата історичних наук, директора Центру фольклору та етнографії Інституту філології, колекціонера Володимира Щибрі. Гості зустрічі дізналися про особливості жіночих головних уборів із різних етнографічних регіонів, про основні способи вив'язування традиційних головних уборів, а також долучилися до реконструктивної практики.

    Фото Валерія Попова

  • «Ти сильний, ти впораєшся сам»

    Як правило, старше покоління вчить молодь такою фразою. Негаразди чи поганий настрій? Зусиллям волі впораєшся, не скаржся. Плюс поради – формування сили волі та самооцінки. Недолік – людина закривається та не звертається по допомогу, коли їй це справді необхідно. Київський університет у липні відкрив Психологічну службу допомоги всім учасникам освітнього процесу, які того можуть потребувати. Завдяки Студентському парламенту Університету служба відвідає всі факультети й інститути, аби студенти й викладачі знали, де їх знайти, які напрями та цілі роботи нової організації. Усі охочі можуть знайти службу в гуртожитку №1, на Ломоносова, 35.

    Інститут філології приймав психолога служби Ольгу Шевчук у Всесвітній день психічного здоров’я 10 жовтня. Відзначається він із 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Що таке здоров’я? Таке питання пролунало насамперед від Ольги. Адже, як ми знаємо ще зі школи, це не просто відсутність хвороб, а стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Інакше кажучи, людина здорова, коли може адаптовуватися до свого життя та всіх його сфер. Психічне благополуччя – це благополуччя особисте, фізичне здоров’я, підтримка нормальних сімейних відносин та здатність людини зробити внесок у суспільний розвиток.

    І раптом «щось іде не так». Це просто поганий настрій? Втома? Сум? А чи не затягнулися у вас рутинні негаразди? Якщо ви не можете нормально функціонувати у вже звичних для вас обставинах, не терпіть.

    Причини психологічних проблем різні. Не відкидайте фізичне нездоров’я (хоча механізми працюють і навпаки: пам’ятаймо про психосоматичні хвороби). Грають велику роль хронічний брак сну, незбалансоване та пізнє харчування. Сьогодні актуальна інформаційна перевантаженість: політичні та економічні катаклізми переслідують нас з усіх джерел новин, стають несприятливим для нашого настрою фоном. Ольга зазначила, що Україна посідає, на жаль, одне з перших місць у Європі щодо психічного неблагополуччя населення. Всесвітня організація з охорони здоров’я розробила комплексний план дій на 2013-2020 роки для покращення психічного здоров’я людей. План спрощено такий: моніторити, інформувати щодо профілактики, реагувати, надавати медико-санітарну та соціальну допомогу людині, яка того потребує. Важлива історія кожного з нас. Не можна відхрещуватися, коли щось не ОК, звертайте на себе увагу! Допомагайте близьким та друзям, якщо помітили в них зміни в бік суму. Проблема в тому, що, скажімо, про серцево-судинні захворювання говорити природно, а психологічних проблем люди соромляться, закриваються в собі. Бояться стати токсичними та відмежовуються від близьких. Стають агресивними, натомість суспільство часто цього не приймає: йому потрібні оптимістичні та активні люди.

    Якщо звернутися до якісного фахівця, людина може подолати тяжкий стан. Психологічна служба КНУ імені Тараса Шевченка ретельно добирає спеціалістів. Принципи роботи – безпека клієнта, тобто конфіденційність, дотримання прав людини та приватність. Психологи використовують перевірені світові техніки, інформують про можливі переваги та ризики допомоги, що надається. Психологи проводять індивідуальні та колективні консультації, просвітницькі заходи та створюють програми превенції суїциду. Завдання служби такі: навчити викладачів ознакам психічних розладів, створити групи з адаптації першокурсників, розповісти про навички екстреного втручання (у разі якщо помічаєте раптовий різкий стрибок психічного стану людини). Служба покликана відрізнити «надумані проблеми» людини від реальних. Вона відкрита до всіх. Пані Ольга переконує, що потрібно з турботою ставитися до себе, свого настрою чи стану.

    Вона дала кілька практичних порад, обговорила зі студентами кожен пункт. Отже:

    - Робіть те, що любите. Кайфуйте від своєї справи. Підтримуйте сферу задоволення та майте свій острівець, де вам цікаво і комфортно.
    - Говоріть про свої почуття. Доносьте свій стан – вас зрозуміють.
    - Лишайтеся на зв’язку. Не тікайте від сім’ї та друзів у свої проблеми. Вас не відштовхнуть, ви не сам!
    - Добре харчуйтесь. Особливо важливий сніданок.
    - Пийте розважливо. Ми не аскети. Але все в міру.
    - Будьте активними. Фізичні навантаження корисні. «Відпахати» розумово 8 годин важче, ніж фізично!
    - Візьміть перерву. Зупиніться, якщо настав край силам, аби не зірватися.
    - Турбуйтеся про інших.
    - Просіть про допомогу.
    - Прийміть себе.

    Так, ви – це ви. З усім спектром талантів і труднощів. Ви не робот і маєте право на втому, на помилки, на паузу, на поганий настрій. Але він не має стати фоном до життя, переважити й затуманити все хороше, що нас оточує. Тож якщо щось таки «не ОК», зверніться до нової служби. Не мовчіть і будьте здорові!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • «Коронація слова»: перше 20-річчя»

    7 жовтня в Інституті філології відбувся майстер-клас на тему «Коронація слова»: перше 20-річчя» за участі співзасновниці цього Міжнародного конкурсу Тетяни Логуш та генеральної директорки видавництва «Світ успіху» Неоніли Струк. Майстер клас був зініційований кафедрою історії української літератури, теорії літератури та літературною творчістю, модерувала зустріч асистент кафедри Тетяна Белімова. У межах навчальної дисципліни «Літературні проекти: кураторство» студенти мали можливість почути й побачити презентацію Міжнародного літературного конкурсу, участь у якому беруть митці з восьми країн світу, і завдяки якому було відкрито безліч імен сучасного літературного й навкололітературного процесу в Україні.

    Першою взяла слово пані Тетяна Логуш, яка щиро привітала студентів і коротко виклала найцікавіші факти з історії конкурсу, а також озвучила мету й завдання, надії та сподівання, що покладала їх на «Коронацію слова». Пані Тетяна запросила студентів долучатися до «Коронації слова», надсилаючи свої твори на розгляд або ставши експертами конкурсу.

    Пані Неоніла Струк детально розповіла про ювілейне видання, що підготувало видавництво «Світ успіху» до 20-річного ювілею «Коронації слова». Книжка має подарунковий формат і енциклопедичне наповнення, адже на її сторінках зібрана найрізноманітніша інформація, дотична до конкурсу. Відкриває видання загальна інформація про «Коронацію слова»: описані основні умови його проведення, зокрема наголошено на тому, що конкурс є анонімним, у ньому змагаються лише рукописи, а не «гучні імена»; так само не розголошуються імена експертів, які працюють із рукописами. Усі учасники перебувають у рівних умовах, можливість упливу на думку членів журі цілком виключена. Також на сторінках видання розміщено інформацію про структуру конкурсу, у якому виокремлені чотири основні номінації «Романи», «Пісенна лірика», «П’єси» та «Кіносценарії». Минулого року постав окремий підвид конкурсу «Молода Коронація», присвячений творам для дітей. Також у виданні вміщено коротку інформацію про переможців «Коронації слова» в усіх номінаціях за минулі роки, подано короткі біографічні статті про них, статті літературознавців, присвячені рецепції деяких творів.

    Зустріч минула в теплій невимушеній атмосфері, наприкінці студенти й викладачі мали можливість поставити гостям питання і почути поради щодо власного творчого процесу.

    Інформацію надала Тетяна Белімова. Фото Валерія Попова.

  • "Британська ідентичність у романі доби Брекзиту" - лекція Річарда Брауна

    «Люди в усій країні відчули, що це неправильно. Люди в усій країні відчули, що це правильно. Люди в усій країні відчули, що вони насправді програли. Люди в усій країні відчули, що вони насправді виграли".

    (Алі Сміт «Осінь»)

    1 жовтня 2019 року в Інституті філології відбулася лекція доктора Річарда Брауна з Лідського університету (Великобританія) на тему «Британська ідентичність у романі доби Брекзиту». Р. Браун, більше відомий як дослідник творчості Джеймса Джойса, на прохання кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації погодився розповісти про сучасну літературу Британії та, зокрема, про твори, в яких автори за допомогою різних художніх засобів намагаються знайти відповіді на запитання, з якими стикнулися британці у зв’язку з Брекзитом.

    Після короткого екскурсу в історію Брекзиту доктор Браун розповів про романи, які утворюють так звану брекз-літературу (Brex-lit). Детальніше лектор зупинився на романі Джонатана Коу «Серединна Англія» («Middle England») (2018). Дж. Коу – це перший британський автор, який порушує тему кризи національної ідентичності, висвітлюючи ті події недавнього минулого, які, на його думку, спричинили її. Зокрема, він пише про фінансову кризу та вибори коаліційного уряду у 2010 році, Олімпійські ігри 2012 року, референдум 2016 року. Дж. Коу, «як і решта країни...гадки не має, що коїться…», але у нього ніколи ще не було відчуття відсутності контролю відтоді, як контроль було повернено.

    Річард Браун також презентував аналіз змісту та стилю трьох романів шотландки Алі Сміт «Осінь» (2016), «Зима» (2017), «Весна» (2018). Наголосивши на ролі екфразису в художньому світі авторки, лектор розповів присутнім про ті візуальні твори мистецтва, які стали частиною романів Алі Сміт, пояснивши, чому і як вони вплетені в тексти.

    Під час обговорення лекції присутні висловили свою думку щодо Брекзиту та згаданих романів, виявивши обізнаність та інтерес до Брекзиту, сучасного стану речей в Британії та сучасної британської літератури.

    Лекція докторара Брауна стала своєрідним містком між Британією та Україною, завдяки якій слухачі, студенти різних освітніх програм Інституту, змогли краще зрозуміти, як почуваються британці у цей складний для них час невизначеності та поділу країни на тих, хто хоче виходу Британії з ЄС, та тих, хто вважає, що Британія має зберегти своє членство в ньому. Варто зазначити, що лекція була філологічною. Д-р Браун розповів про романи не лише з погляду теорії літератури, але й зупинився на деяких новотворах в англійській мові, що виникли у зв’язку з Брекзитом.

    Текст доцента Світлани Перепльотчикової. Фото Валерія Попова.

  • Відбудеться лекція до 20-річчя "Коронації слова"

    У межах дисципліни для літературознавців Інституту філології «Літературні проекти: кураторство» відбудеться майстер-клас із запрошеними гостями. Побачимося з Тетяною Логуш, засновницею Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», Василем Шклярем, письменником, лауреатом Шевченківської премії, Неонілою Струк, головним редактором видавництва «Світ Успіху», Оленою Волковою, заступником головного редактора.

    Кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, а також модератор лекції Тетяна Белімова радо запрошують долучатися до бесіди наступного понеділка! Зустріч відбудеться 7 жовтня об 11:30 в 142 аудиторії. Тема майстер-класу – «Презентація довідкового ювілейного видання, присвяченого 20-річчю «Коронації слова».

    Категорії: 
  • Лекція доктора Річарда Брауна "Британська ідентичність у романі доби Брекзиту"

    Кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації Інституту філології запрошує на лекцію доктора Річарда Брауна на тему «Британська ідентичність у романі доби Брекзиту», яка відбудеться 1 жовтня 2019 року о 13.00 в актовій залі.

    Річард Браун викладає сучасну літературу у Школі Англійської Лідського університету у Великобританії. Він є Програмним лідером бакалаврської програми з англійської літератури та магістрської програми з сучасної літератури. Річард є автором чотирьох книжок, присвячених Джеймсу Джойсу: «Джеймс Джойс та сексуальність» (Кембридж, 1985), «Джеймс Джойс у дзеркалі посткультуралізму» (Макміллан, 1992), «Джойс, «Пенелопа» та тіло» (Родопі, 2006), та «Путівник по Джеймсу Джойсу» (Блеквел, 2008, 2011, 450с.). У цих працях представлено нове прочитання текстів Джойса в межах глобальних контекстів. Д-р Річард Браун є засновником та співредактором «Плакату Джеймса Джойса».

    У своїй книжці «Джеймс Баллард: ландшафти завтрашнього дня» (Брил, 2016) у співредагуванні з Кр. Даффі та Ел. Стейнфорт він досліджує культурні ландшафти творів Дж. Балларда. Також він є співавтором книжок про Боба Ділана «Чи не так, містере Джонс? Боб Ділан з поетами та професорами» (Вінтадж, 2017) та «Політична творчість Боба Ділана» (Палгрейв, 2009). Докторові Брауну належить розділ «Література доби Холодної війни» у «Путівнику до Яна МакЕвана» (Кембридж, 2019).

    Доцент Світлана Перепльотчикова

    Категорії: 
  • Лекція Лесі Ткачук «Особливості виготовлення одягу в Давній Русі ІХ-ХІ ст.»

    25 вересня на кафедрі фольклористики дізналися більше про давній одяг на наших теренах. Доповідач – Леся Ткачук. Вона архітектор, дизайнер, майстер із фарбування природніми барвниками та виготовлення скляних прикрас у давніх техніках. Гостя вже впродовж 15 років займається проектом «Жива історія». Команда організовує різноманітні історичні реконструкції, зокрема виїзні. Леся ділилася поглядом ремісника на виготовлення одягу. Майстриня спеціалізується на епосі вікінгів. Це приблизно 793-1066 рр. Тогочасних зразків одягу не збереглося. Тож фахівці, аби реконструювати одежу, використовують археологічні дані, скарби й прикраси, що береглися поколіннями, писемні пам’ятки (наприклад, у берестяних грамотах є переліки одягу, також світло проливають літописи). Допомагають зарубіжні джерела (ісландські саги, спогади арабського мандрівника Ібн Фадлана). Джерел багато, в результаті дослідники мають велику мозаїку, яку треба складати докупи. Тут не обійтися без варіативності, однак реконструктори уважні до кожної деталі. Допомагають і антропологічні дослідження. Леся навела приклад розкопок, які проводила археолог Олександра Козак. На Десятинній, у Києві, знайшли поховання 2 жінок. Поховання загалом дуже допомагають реконструкторам, у них можна знайти як аксесуари, так і запасні комплекти старовинного одягу, які покладали померлим для потойбічного життя. Від Лесі аудиторія почула також детальну інформацію про інструментарій давніх часів, обробку матеріалів. Лектор демонструвала українське приладдя для створення одягу, проводячи аналоги з європейським. Фольклористи провели час із користю.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to лекція