лекція

  • Лекторій «Репліка» повертається

    Лекторію Тетяни Михно вже рік. Раз на місяць знову запрошуватимуть трьох спікерів, які розповідатимуть про найрізноманітніші сфери людського життя. «Репліка» - це спосіб самоосвіти, спільнота людей, які прагнуть саморозвитку. 20-хвилинна лекція (аби порційно засвоювати інформацію), а потім жива комунікація з аудиторією. Перше тріо цьогоріч говорило про автоматизацію, історію філософії та гончарство.

    Олексій Драга – випускник кафедри автоматизації НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», викладає дітям курс робототехніки. Автоматизація – вища форма технічного прогресу, коли людина лише контролює процес, не втручаючись у нього. Це збільшує пропускну здатність, продуктивність, зменшує видатки та людські втрати на робочу силу, сприяє надійності. Водночас обмеження автоматизації є. Не всі необхідні людству процеси можливо на сьогодні автоматизувати; великі обсяги виробництва через помилки призводять до великих втрат; автомат поки не здатний добре розпізнавати людську мову. Що складніший процес автоматизації, то більше людське втручання потрібне, якщо щось піде не так. Однак автомати активно використовують в закладах харчування (наприклад, суші-роботи), торгівлі (Rozetka), на виробництві (автомобілі Tesla), в енергетиці, транспорті й міській інфраструктурі (недопрацьована поки система KyivSmartCity). Вважається, що перші механізми люди винаходили вже 2,5 млн років тому… Але реальним поштовхом стала промислова революція 18-19 ст. Винайшли паровий двигун, ручна праця замінилася машинною. Далі відбулася технологічна революція 19-20 ст. – електрифікація, посилення виробничих потужностей. Потім – розвиток обчислювальної техніки. Як Різдво у віруючих, для техніків важливою є дата винаходження транзисторів. На них працюють фактично всі електронні пристрої сьогодні. І не варто перейматися, що роботи витіснять робітників. Автоматизація – це можливість для людини отримати вищу освіту, конструювати, покращувати роботів, керувати ними. Без роботи не залишимося!

    Другий лектор – Тарас Фостяк, аспірант кафедри філософії і релігієзнавства Києво-Могилянської академії. Таня познайомилася з Тарасом у PinchukArtCentre, завдяки його екскурсії наблизилася до розуміння сучасного мистецтва. Дисертація аспіранта присвячена працям Макса Шелера. Філософія для нього межує з витонченістю і популярністю. Він хотів показати парадигмальний підхід до науки. Історія філософії коротко й дохідливо за 20 хвилин – непросте завдання! Для Тараса історія – не лише перелік фактів, а розмаїтість концептів. Існують різні філософські течії. Тезі протистоїть антитеза, це породжує синтез ідей. Назвавши ключових філософів усіх епох, починаючи від Фалеса, лектор розповів про поступову зміну філософських парадигм «буття – свідомість – мова».

    І третьою реплікою ділилася голова Студентського парламенту Інституту філології Марина Мицюк. У цієї дивовижної дівчини поєднується науковість фольклориста, любов до народних танців й американського та ірландського степу, уміння грати на бубні та гончарство. Останнє стало її професією: уже 1,5 роки вона працює в арт-студії «Ліхтарик», де дає майстер-класи усім охочим – від дітей до пенсіонерів. До кожного свій підхід, інколи втомлюєшся від людей (не від глини!). Але Марина любить насиченість дня. Інколи чекає на відпочинок, а коли він настає, дівчина міркує, чим би зайняти руки. Гончарством займалися з доби неоліту, спершу тільки жінки виготовляли іграшки для дітей та посуд. Із винайденням гончарного кола долучилися чоловіки, адже крутити його непросто. Назва «гончар» - від назви горна – печі, де випікаються вироби. Гончарів вважають магами, адже в справі задіяні чотири стихії: глина – земля, вода – для розмочування, повітря – для підсихання виробу, вогонь – для обпалення. Процес роботи медитативний, кожен шматочок глини несе людську енергію, частинку душі. На майстер-класи приходять, аби відпочити, віддатися процесу, навчитися чомусь новому. Сама Марина прийшла до цього мистецтва через фольклористику, а саме дисципліну «Декоративно-ужиткове мистецтво: теорія і практика». Вона пройшла додатковий курс гончарства й залишилася у цій справі. Марина каже, що обмежень тут нема, спробувати може кожен, як і досягти високої майстерності.

    Надихати новими історіями гості «Репліки» будуть уже незабаром. Стежте за анонсами на фейсбук-сторінці та в Телеграм-каналі!

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Лекція турецького вченого Ібрагіма Ахмета Айдеміра

    23 травня на базі кафедри тюркології Інституту філології відбулася лекція доцента кафедри сучасних тюркських мов університету «Хаджеттепе» (м. Анкара, Турецька Республіка) к.філол.н. Ібрагіма Ахмета Айдеміра на тему «Слов’янізми в тюркських мовах». Доповідач розповів про історію стосунків між слов’янськими і тюркськими мовами, що бере свої витоки від 7 ст. Наприклад, караїми – тюркський народ, який походить від хазарів. Вони визнали юдаїзм офіційною державною релігією, ізольовано проживали у слов'янському світі протягом 600 р. Через тісний зв'язок зі слов'янськими народами їхня мова також зазнала змін і збагатилася слов’янізмами. Також яскравим прикладом упливу є гагаузька мова, що потрапила у список мов, яким загрожує зникнення. Гагаузька - одна з мов, якими розмовляли на території колишнього СРСР; мова, якою сьогодні розмовляють гагаузи України. Доповідач навів ще багато промовистих прикладів і цікавих фактів щодо мов народів, які живуть на одній географії, і зазнають взаємного впливу.

    Інформацію надала кафедра тюркології. Фото Юлії Кузьменко.

    Категорії: 
  • Літературний погляд на роль жінки у військових конфліктах

    22 травня в Інституті філології відбулася лекція відомої кіпрської письменниці Константії Сотеріу, що перебуває в Києві для участі в Книжковому Арсеналі-2019, присвячена «жіночому літературному погляду на проблеми війни та суспільного розбрату». Зустріч була організована спільними зусиллями Посольства Кіпру в Україні, одеської філії Грецького фонду культури та Центром елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Лекція відбувалася під егідою ЮНЕСКО, оскільки, за словами посла Кіпру Луїса Телемаху, «сучасний світ переосмислює важливість внеску жінок у встановлення миру в світі». На зустрічі були присутні посол Вірменії Тигран Сейранян, консул Греції Александрос Будуріс, представники посольств Греції та Кіпру, члени спільнот київських греків, науковці, студенти.

    У своєму виступі Л.Телемаху наголосив, що нове покоління кіпрських письменників намагається змінити ракурс на драматичні історичні події 20 ст., приділити увагу історіям звичайних людей, з яких постає складна будівля національної історії. Пан Посол підкреслив важливість знайомства та діалогу між українськими та кіпрськими письменниками, адже події українського сьогодення - війна, окупація, біженці – мають чимало спільного з досвідом кіпріотів, який, зокрема, знаходить своє відображення в літературній творчості.

    Тема жіноцтва та фемінності є центральним для творчості К.Сотирію. Однією з проблем літератури є те, що «жіночий погляд», як правило, виражається через чоловіче письмо. Чоловіки продовжують представляти в літературі жінок, однак це сприяє відтворенню чоловічого бачення жінки. Сучасна література намагається наблизитися до екзистенційних джерел людського єства, звільнити їх від узагальнень, нав’язуваних ідеологіями. «Історія є словом жіночого роду; вона має повернутися до жінок, належати також і жінкам». Це, зокрема, знаходить відображення й у використанні К.Сотеріу мови. Офіційна історія – історія чоловіків – в її текстах оформлюється за допомогою димотики (літературна новогрецька), тоді як жіночі наративи містять у собі діалектну основу. В усних оповідях жінок Кіпру (грекинь та туркень, християнок та мусульманок) постають альтернативні системи цінностей, на які суспільство нині зобов’язане звернути увагу.

    Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Фото - Валерія Попова, відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології КНУ

  • Лекція історика Гульнари Абдулаєвої

    17 травня у Центрі кримськотатарської мови та літератури відбувся пам’ятний захід, присвячений 75-й річниці депортації кримськотатарського народу.

    Гість заходу – відомий історик Гульнара Абдулаєва виступила з лекцією «Передмова та наслідки депортації кримськотатарського народу» і розповіла про передумови та складну долю кримських татар під час та після депортації.

    Гульнара Абдулаєва закінчила історичний факультет Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Працювала головним редактором молодіжного психологічного журналу «Індиго».
    У 2005 році була нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики України. У 2008-му вийшов історичний роман Гульнари Абдулаєвої «Шагін Гірай», у 2012-му ‒ книга нарисів «Золота епоха Кримського ханства». Гульнара Абдулаєва ‒ автор наукових робіт і численних публікацій в ЗМІ, ведуча й автор історичної програми «Алтин Девір» («Золота епоха») на телеканалі АТР.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Лекція викладача Кувейтського університету

    Сьогодні, 2 травня, Інститут філології відвідала делегація Кувейтського університету у складі студентів факультету соціальних наук та викладача політології зазначеного факультету, директора Центру досліджень країн Європи та Затоки Кувейтського університету д-ра Гелі Аль-Мекімі. Г. Аль-Мекімі відвідала Єгипетський центр арабської мови та культури, де прочитала лекцію «Кувейтська жінка: її досягнення та амбіції» для студентів та викладачів-арабістів Інституту філології. Шановна гостя розповіла про віхи історичного розвитку та державно-політичний устрій Держави Кувейт, місце і роль кувейтської жінки у суспільно-політичному та громадському житті країни та відповіла на численні запитання студентів та викладачів. Після лекції студенти-арабісти Інституту філології мали чудову нагоду поспілкуватися арабською мовою зі своїми однолітками з Кувейтського університету.

    Текст: Олена Хоміцька, директор Єгипетського центру арабської мови та літератури.
    Фото Юлії Кузьменко.

  • Мова – об’єкт, який можна описати

    23 квітня до Інституту філології завітала з лекцією Мар’яна Романишин, представник компанії Grammarly. Кафедра української мови та прикладної лінгвістики готує бакалаврів та магістрів з цієї спеціальності. Але чомусь новому можна буде навчитися на літній безкоштовній школі CompLing Summer School-2019 від Grammarly. Інтенсив-курс триватиме з 8 по 13 липня у Києві. Поки ж Мар’яна окреслила, чим займається компанія, розказала про опрацювання природньої мови програмами та трохи розповіла про необхідні навички для комп’ютерного лінгвіста.

    Прикладники вивчають мову не як мову, а як явище: знаходять закономірності на всіх рівнях, пишуть спеціальні програми з різними цілями. Мета NLP-технологій для фахівців – розпізнати текст (усний чи письмовий). Напрацюваннями користуємося щодня. Це й особисті помічники, і підказки для клавіатури, і автовиправлення помилок. Програм безліч. Хоча на базі української можливі застосунки почали розроблятися нещодавно, однак з англійською навчилися аналізувати, генерувати та трансформувати мову. Наприклад, фільтрують спам та образливі тексти. Цікавий сентимент-аналіз: скажімо, відома людина вчинила чи сказала щось, на з’явилася реакція в мережі. Технологія дозволяє виявити, як сприйняли подію люди. Це може бути й доволі складно. У реченні «Якби вона була добрішою» немає жодного слова з негативною семантикою, однак програма мусить розпізнати в ній негативну емоцію.

    Непростим є розпізнання гумору, іронії, сарказму в текстах. Досліджують такі речі за когнітивними ознаками. Однак навіть звичайному філологу складно вловити межу іронії та сарказму, а запрограмувати машину, аби за мовними елементами вона точно впізнала жарт – завдання для завзятих! Корисним є дотування інформації. Наприклад, є неструктурований текст. Із нього маємо виокремити основні поняття чи дійвоих осіб і подати в базу. Як каже пані Мар’яна, комп’ютерні лінгвісти – дуже ліниві люди! Вони майже нічого не роблять вручну, а радше створять застосунок. Усі ми, надто філологи, знайомі з машинним перекладом. Це є приклад перетворення текстів. Інший – виправлення помилок (фактично переклад із неправильної мови правильною). Перетворюються також усний текст на письмовий і навпаки. На іспитах студентам був би корисним додаток автореферування тексту. Це коли маємо 300 сторінок підручника, а потрібні 30, але по суті. Спрощення тексту – ще один тип транформації у комп’ютерній лінгвістиці. Його розробляють для тих, хто починає вивчати мову, для нефахівців із певної теми, для людей із вадами здоров’я. Пані Мар’яна також розповіла про анонімізацію тексту (коли зв’язки та суть лишаються, замінюють тільки імена та вказівки часу й місця), про питально-відповідальні системи (прикладом є Гугл, він працює за базою пошуку).

    Щодо генерування мови дізналися про боти, які використовуються на форумах, у відеоіграх тощо. Також створення кінцівки історії – Story Close Task як приклад. Існують уже й перші книжки, написані не авторами, а згенеровані програмою. Генерують стилі: як написати «Анну Кареніну» в стилі Муракамі?

    Що ж потрібно знати, аби бути чарівником – комп’ютерним лінгвістом – і допомагати людям швидко дізнаватися інформацію, перевіряти тексти, перекладати, розважатися тощо? Прикладники мусять вміти працювати з комп’ютером, із текстом, знати структурну лінгвістику (чому точно навчать в Інституті філології), NLP-технології. Комп’ютерний лінгвіст знайде закономірності, автоматизує їх, запрограмує на потрібну задачу. Важливі нюанси на всіх рівнях мов, від фонетики до морфемного аналізу, семантики, складних синтаксичних конструкцій. Але фахівець навчиться поратися із лінгвістичними неоднозначностями та навчить цьому машину. Тож якщо ви маєте навички програмування, непогно володієте англійською та вивчали структурну лінгвістику, Мар’яна буде рада доповнити знання юних прикладників на літній школі від Grammarly.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Навчання й досвід – запорука успіху у будь-якій справі

    17 квітня до Жовтого корпусу запросили Володимира Шевченка, учасника АТО, а нині – бізнесмена. Подія відбулася з ініціативи Профбюро Інституту філології та на запрошення Яни Овчиннікової. Зустріч вибудовували у форматі «запитання-відповідь».

    Володимир - бізнесмен із 1998 року. Нині займається вже четвертим доволі успішним проектом – мережею міні-кав’ярень. Своє діло любить, і це вважає першим правилом вдалого старт-апу. Інакше ви вигорите, у вас забракне внутрішнього ресурсу на справу. Палати темою та знати про неї все – Шевченко легко може утнути «коротесеньку лекцію» про каву на хвилин сорок! Навіть на війні після боїв Володимир передусім біг шукати нормальне еспресо. Ще надважливо мати мотивацію. Шевченко наголошує, що гроші – лише стимул, а справжня мотивація – те, що людина робитиме без примусу. До слова, у мережі бізнесмена відсутня система штрафів, натомість є попередження. Кожен чітко знає правила, за якими працює. Серед інших секретів успіху – постійне навчання й вдосконалення знань у справі, досвід (хай і на помилках) та стабільний відпочинок.

    Лектор переконує, що гроші на відкриття бізнесу знайдуться. А от боятися починати не варто. Як-то кажуть, «Боїшся – не роби, робиш – не бійся». Партнерів із бізнесу Шевченко не має. Вважає, що вони гальмують процес. Найчастіше співзасновників шукають, аби розділити чи перекласти з себе відповідальність.

    Володимир розповів про різницю малого та середнього бізнесу та мінімальну окупність проектів навіть в умовах сучасної нестабільної економіки під час війни та падіння курсу долару. Радить завжди починати з бізнес-плану та прораховувати реальні цифри.

    У бізнесі не обійтися без команди. Але її не знайдеш – лише створиш. Працювати не просто заради прибутку, а за певні цінності – вибір пана Володимира. Він хоче не тільки варити якісну каву, а й приносити радість людям і довести, що ветеранський бізнес в Україні крутий.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Можливість світла та прозорості: спільне ядро поезії Кавафіса та Елітиса

    12 квітня спільними зусиллями Посольства Греції в Україні та Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася лекція голови «Спілки грецьких суддів-літераторів» Димітріса Орфанідиса, присвячена творчості новогрецьких поетів Константиноса Кавафіса та Одиссеаса Елітиса.

    К.Кавафіс та О.Елітис є одними з найбільш досліджених філологами постатей грецької поезії ХХ ст., однак практично відсутні дослідження, що намагаються розглянути елементи спорідненості, спільних засад в творчості обох поетів. Зокрема, це пов’язано з тим, що в своїх есе, присвячених природі поетичної творчості О.Елітис нечасто згадує К.Кавафіса чи обирає його тексти як приклад для розкриття своїх тез на відміну від іншого знакового новогрецького поета Й.Сефериса, який намагається вступити в активний діалог із творчим спадком К.Кавафіса.

    На думку п. Д.Орфанідиса, така «неуважність» пов’язана насамперед із тим, що певні спорідненості К.Кавафіса та О.Елітиса є глибшими, більш непомітними для читацького ока, та набагато сильнішими. Це спричиняє ефект відсутності дискусійного контексту у свідомості О.Елітиса, увага якого звертається до більш незнайомих чи дратівливих з естетичного погляду тем.

    Лектор стверджує, що глибинна спорідненість поетик К.Кавафіса та О.Елітиса полягає в інтелектуалізації тілесного досвіду людини, метою якої є створення простору відкритості та незалежності людського вибору, що є єдиною можливістю для людини повного та свідомого прийняття відповідальності за свої вчинки.

    Андрій Савенко
    Фото Валерія Попова.

  • Третій день Швеції в Інституті філології

    10 квітня в Інституті філології продовжилися заходи Днів Швеції в Україні. У цей день до Інституту філології завітав іще один гість зі Швеції - директор організації "Контакт зі Швецією" (Riksföreningen Sverigekontakt) Ларс Бергман. Він прочитав захопливу лекцію про систему освіти у Швеції. Після цього лектор Шведського інституту Петер Модд розповів про економіку Швеції в порівнянні з економікою України.

    Олександр Стасюк. Фото Юлії Кузьменко.

  • Чисте довкілля - чисте сумління

    У вівторок, 9 квітня, в стінах Інституту філології продовжилася серія заходів під назвою "Дні Швеції в Україні". Протягом другого дня в центрі уваги перебували питання дбайливого ставлення до довкілля. Це одна з тих галузей, у яких Швеція може бути зразком для України. Гість зі Швеції Пер-Улуф Галльберґ, візит якого до України відбувається за сприяння Шведського інституту, прочитав цікаву лекцію про переробку вторинної сировини у Швеції. Після цього ще одна гостя зі Швеції Кейт Пласконіс провела воркшоп з екології. Завершився захід лекцією професора Київського університету імені Бориса Грінченка, яка була присвячена скандинавській міфології.

    Олександр Стасюк
    Фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

Сторінки

Subscribe to лекція