лекція

  • Воєнна проза в сучасній українській літературі

    Художня література реагує на найменші зміни в суспільстві. Що вже казати про війну, яка триває в Україні п’ятий рік? Дехто замислюється: як можна покинути мирне життя, дружину, дітей, старих батьків? Та для бійців нема вагань. І що було б з нами, якби вони не зробили цей вибір? Про це та багато іншого говорили з Мариною Рябченко, асистентом кафедри історії української літератури, теорії літератури та літтворчості. Марина Миколаївна досліджує такі твори вже майже рік.

    Існує міф, що важко написати літературу «по гарячих слідах», але в нас з’являються справді вартісні різножанрові тексти на тему війни. Їх можна класифікувати по-різному. Залежно від спрямованості – масові та елітарні. Останні представляє, наприклад, роман Сергія Жадана «Інтернат». Війну письменник переживає як особисту трагедію, адже він родом зі Східної України. Інший представник – Володимир Рафєєнко із дилогією «Долгота дней», який оописав війну як переселенець зі Сходу. Графоманства також не бракує: тут і мелодрами, і бойовики (зокрема так звані кіноповісті). Прикро, коли такі твори отримують премії. Марина Миколаївна згадала роман «Брати» Василя Іванини. Це – перелицьований соцреалізм, і негативні відгуки про нього лунали як від студентів І курсу, так і від професорів-літературознавців. Твір же отримав премію Стельмаха.

    Поділити воєнну прозу можна за авторами. Це «цивільні» (письменники, журналісти, волонтери) та власне учасники АТО (які мали чи не мали доти досвіду письменника). Серед першої категорії лектор виокремила творчість Ганни Скоріни, Артема Чеха (Чередника), Бориса Гуменюка, Сергія Гридіна, Валерія Пузіка. Пролунав аналіз творчості багатьох комбатантів, які стали письменниками вже під впливом пережитого. Це Юрій Руденко, Костянтин Чабала, Григорій Обертайло, Сергей Сергеевич (Лещенко), Борис Гошко, Мартін Брест (Олег Болдирєв), Дмитро Якорнов, Костянтин Машовець та інші. Серед жіночої прози війни Марина Рябченко згадала доробки Василіси Трофимович, Лєри Бурлакової, Оксани Чорної. Лише час покаже, хто з нових авторів – люди однієї книжки, а які стануть письменниками.

    Торкнулися гумору. Тут це й «аватари» (пияки на війні), і підписані відповідно до нашого часу фото часів ІІ світової, і цікава лексика (сапог, таблетка тощо). Жанри, як уже сказано, доволі різноманітні: мала й велика проза: графічні романи та комікси (випускають їх кіборги), мережева література. Цінні твори без пафосних гасел, які описують реалії війни, мотивацію бійців, насичені живим гумором. Деякі тексти російськомовні, і це геть не викликає спротиву чи сумніву щодо патріотичності авторів. «На завершення – котики!» − крапку в лекції поставили згадкою про тварин – справжніх бойових побратимів для наших бійців.

    Юлія Кузьменко

  • Лекція лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка Ярослави Мельник

    Продовжуємо розповідати про святкування сторіччя українознавчих кафедр в КНУ. У рамках відзначення ювілею 24 жовтня лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка Ярослава Мельник прочитала лекцію про Івана Франка. На лекції були присутні онук Каменяра - Роланд Франко, фундатор Міжнародний Фонд Івана Франка, Ігор Курус, директор Фонду, проректор Володимир Бугров, викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості. Під час лекції пані Ярослава поділилася маловідомими деталями біографії Івана Яковича, які вона виклала у своїй праці "…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908–1916 роках". Виступаючи лауреат зауважила, що досі невирішеним залишаються питання наукового опрацювання біографії Івана Франка та видання повного академічного зібрання його творів.

    Категорії: 
  • Грецький голос тонкої душі

    12 жовтня у стінах Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася лекція Миколи Карабіновича під назвою «Рембетика як подорож з Берліну до Казахстану».

    Рембетика – відомий традиційний жанр музики Нової Греції, стиль міської авторської пісні, що набув особливої популярності у 1920-30-ті роки.

    Микола Карабінович - митець з роботами широкого спектру, номінант премії PinchukArtCentre-2018, розповів про походження та становлення рембетики, провідних творців жанру, тематику пісень, що дозволяють пов’язати минуле та сьогодення.

    Вагоме місце в лекції займало особисте ставлення перфомера до цього музичного жанру: його розгляд рембетики як інструмента для осмислення навколишнього простору шляхом чуттєвого сприйняття. Під час виступу пан Микола розповів про свою роботу - «Голос тонкої тиші» - перфоманс з рефлексією над питаннями ідентичності, голосу роду, частиною якого є пісня з мотивами рембетики у виконанні Юрія Гурджі, натхненного листами діда самого митця, репресованого грека. 

    Студентки 3-го курсу,
    Юлія Лебедєва, Лілія Сніжковська

    Категорії: 
  • Лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза

    17 жовтня у Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза на тему “Кодування морфем на основі інформаційної теорії (на матеріалі турецької мови)”.

    Чаглаян Йилмаз – кандидат філологічних наук, експерт із давньої турецької мови. Протягом 2017-2018 н.р. викладав турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології. У 2018 р. видав книгу, присвячену мовознавству і кодифікації.

    Чаглаян Йилмаз почав свою доповідь sз презентації книги “Графічне зображення морфем у турецькій мові на основі інформаційної теорії”, яку написав протягом свого перебування в Україні. Вихід цієї книги став вимогою часу в турецькій лінгвістиці, а питання, порушені в ній, є дискурсивними, за словами сучасних турецьких науковців. Чаглаян ходжа одним із перших пропонує турецькій лінгвістиці коло понять і термінів із семіотики та кодування.

    Інтерактивний формат лекції зацікавив слухачів. Гості отримали примірники книги та зразки текстів із цікавими мовними завданнями. На прикладі цих завдань доповідач продемонстрував функціонування мовних знаків, сутність та особливості інформаційної теорії.

    17 Ekim 2018 tarihinde Kiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Türk Enformasyon ve Araştırma Merkezi’nde Türk bilim adamı Dr. Çağlayan YILMAZ “Morfemlerin enformatif değerine göre kodlaması (Türkçe örneğinde)” araştırma konulu konferans vermiştir.

    Çağlayan Yılmaz – Eski Türk dili, Genel Dilbilim uzmanı. 2017-2018 döneminde Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü'nde görev yapt
    ı. 2018'de dilbilim ve kodlamaya ayrılmış bir kitap yayımladı.

    Çağlayan Yılmaz, sunumuna Ukrayna'da kaldığı süre boyunca yazdığı «Türkçede Anlam Birimlerinin Bilgi Kuramı Temelinde İşaretlenmesi» kitabı ile başladı. Bu kitapta ele alınan sorunların çoğu, günümüz Türk dilbiliminde popüler tartışma konuları olduğundan, kitabının ortaya çıkması zamanın ihtiyacıdır. Çağlayan Yılmaz’ın dil gösterglerini, onların enformasyon değerine göre kodlalamayı öneren çalışması Türk dilbiliminde kodlama ile ilgili özgün bir yaklaşım olarak değerlendirilebilir.

    Hocanın sunum sırasında katılımcılara kitabının birer örneğini ve farklı yaklaşımlarla kodlanmış metin örneklerini dağıtması, etkinliğin interaktif olmasını sağlamıştır. Disiplinler arası çalışmanın verimli bir örneğinin sunulduğu etkinlikte enformasyon teorisinin günlük iletişimdeki görünümleri ilginç örneklerle ortaya konmuştur.

    Etkinliğe ilgi ve katılım yüksekti. Hocamızın emeğine sağlık!

  • Три корисні лекції від лекторію "Репліка"

    Кожні два тижні вже традиційно студенти ІФ дізнаться корисну інформацію поза межами філологічного фаху. Нагадаємо формат: 3 лекції по 20 хвилин, адже довше нашому мозку концентруватися на новому дедалі складніше. Організатор Тетяна Михно каже: «Ми не хочемо залишатися лише філологами. Репліка – це доступний виклад і максимум знань». Цієї середи виступали студент 4 курсу ІМВ, юрист Єгор Євменов, викладач ФРЕКСу Вікторія Ніконова та студент 2 курсу ІФ Костянтин Рябцев.

    Тема Єгора – меритократія в Україні. Це ідея рівності, коли кожен у суспільстві отримує статус і прибутки відповідно до власних зусиль. Знаємо, що справедливість не завжди дорівнює рівності. Дуже розвинена меритократія в Німеччині. Ця держава звикла передбачати все до деталей. А от в Україні у сфері публічного права властиво обмежувати демократію. У приватному вона є, на це й ринкова економіка. Спрямована на справедливі прибутки. Ще лектор розповів про честь і гідність ділової репутації, розповів про експертні послуги філологів та дав кілька практичних порад щодо співпраці з юристами.

    Вікторія Віталіївна розповіла про безпечний дім. Виявляється, що радіація менш шкідлива за побутову хімію. Лише за часів ІІ світової війни синтезували 70 тис. нових хімікатів. Нині на 2 місці за кількістю – смерті від онкозахворювань, що також спричинюють токсини. Хлор, фосфати, ПАР, формальдегіди, нітрати, харчові добавки – усе це дуже шкодить людині, накопичується та викликає хвороби всіх систем організму. Хімікати особливо шкідливі для дітей і домашніх улюбленців. Їх можна замінити природними очисниками: содою, оцтом тощо. Будьте обережні. Перед застосуванням обов’язково читайте склад продукції, не змішуйте різні засоби, стежте за терміном придатності, провітрюйте після застосування. Варто піклуватися не лише про оселю, а й про довкілля. Не зловживайте хімією.

    Костянтин поєднав дві теми: осіння депресія та кохання з першого погляду. Депресія виникає через зменшення тривалості світлового дня та зниження гормону мелатоніну. На додачу наш швидкий ритм життя, незбалансоване харчування, стреси. Дедлайни, невисипання. З’являється фонова втома, сонливість, апатія до справ, які раніше приносили задоволення. Жінки більш впливові до депресії через вищу емоційну лабільність. Коли вам сумно, спробуйте урізноманітнити кольорову гаму навколо себе. Сходіть на шопінг, займіться спортом і виходьте кудись, навіть якщо дуже не хочеться. А чи вірите в перше кохання? Це в нас закладено еволюційно, адже раніше люди жили мало й просто не мали часу розбиратися, хто підходить найкраще. Перше гарне враження – і ми вирішуємо, чи впускати людину в своє життя. На це впливають 2 чинники: власна любовна схема (спогади в підсвідомості та налаштування на певній тип) і визначення генетичної спорідненості. Ідикатор генетичного матеріалу людини – запах. Костянтин порадив читати праці Хелен Фішер з цієї теми.

    Конспекти лекцій шукайте на сторінках «Репліки» в соцмережах.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • В Інституті філології розпочав роботу новий лекторій «Репліка»

    Усі студенти звикли до фрази: «70% програми – на самостійне опрацювання». І якщо вже працювати над власною самоосвітою, то чому б не вийти за межі знань за спеціальністю? Для філологів за ініціативи СПІФ і його представниці Тетяни Михно починає працювати сучасний лекторій «Репліка». Він взаємодіятиме з фахівцями найрізноманітніших сфер, шукатиме цікаві теми для студентства. Кожен лектор має лише 20 хвилин на виступ, адже довше людині концентруватися складно. Спектр тем – від того, як запустити таргана в Космос до меж нанотехнологій.

    3 жовтня відбулася дебютна зустріч, особливо зацікавилися «Реплікою» першокурсники, активно ставили питання лекторам. Аудиторія слухала трьох гостей. Олександр Пилиповський, асистент Кафедри математики та теоретичної радіофізики КНУ, розповів про цифрові технології. Почули, як відбулася індустріальна революція, як від калькуляторів перейшли до комп’ютерів. Нині не стоїть питання виробництва товарів, а от із потоком інформації є велика проблема. Існує 2 типи даних: аналогові та цифрові. Аналогові дані обробляти значно швидше, зате цифрові не мають похибки (для прикладу: рукопис – аналогова інформація, друкований текст – цифрова). Олександр розповів, як працює світлофор і як запрограмувати кавовий апарат. До речі, програмують за універсальною граматикою лінгвіста Ноама Хомського.

    Другою була Ельза Жеребчук, випускниця ІМВ, фотограф, музикант, що працює з чотирма мовами в PinchukArtCentre. Давала важливі для мовознавців поради, як вивчити мову самостійно. Ельза розвіяла міф, що «з цим треба народитися». Успішно вивчити мову може кожен, вона довела це на власному прикладі, адже веде екскурсії чотирма мовами. Важливі 4 умови під час вивчення: естетика, систематичність, любов до мови, довіра до неї. Застосовуйте мнемотехніку чи метод «помодоро» (25 хв – перерва). Учіть слова не поодинці, а в контекстах. Перечитуйте, перекладайте будь-які джерела, записуйте власне мовлення. Станьте самі собі носієм, називайте все, що вас оточує. Але без жодних надмірних зусиль, як і в усьому! Не поспішайте вчити мову на курсах чи з викладачем, а якщо закинули, майте мужність повернутися та поновити забуте, надолужити. Ельза порадила книгу Като Ламб «Як я вивчаю мови», а ще корисні інтернет-ресурси.

    І заключним був виступ Арсена Гояна, студента 4 курсу ІМВ, стартапера. Він розвіяв деякі економічні міфи, пояснив обіг грошей та явище інфляції. Економіка – наука, де цифрами обчислюють щастя, і воно, за словами лектора, не в грошах, а «в грошах, індексованих на інфляцію». На сучасному ринку праці важливо, наскільки ви унікальні, наскільки корисне те, що ви виробляєте. Бо, на жаль, шахтар, який тяжко працює, отримує значно меншу платню, ніж Анджеліна Джолі, яка лише є своєрідним брендом. Щодо української економіки на загал, то вірогідними є лише прогнози на короткий термін. Через 20 років в Україні точно краще житиметься. «Але як це станеться, один Бог знає», − каже економіст.

    На цій оптимістичній ноті лекторій попрощався з нами на два тижні. Далі буде.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лекція канадського вченого та мандрівного філософа Реаля Ганьйона

    «Сучасність вбиває цивілізації». Таку назву має книга канадського вченого, мандрівного філософа та послідовника Ведичної культури Реаля Ганьйона. 20 вересня з ініціативи кафедри української мови та прикладної лінгвістики автор завітав до Інституту філології, аби студенти першими побачили його працю. У рамках зустрічі філософ прочитав лекцію "Екологія душі - екологія мови". Лекція відбулася за сприяння Всеукраїнського благодійного фонду «МАЗЕР». Під час розмови зі студентами канадський гість наголосив, що студентство - це майбутня інтелектуальна еліта, яка має дбати про чистоту своєї душі, бо саме вона відзеркалюється в мові. Мандрівний філософ і сам студент. Першу освіту отримав у молоді роки в Отто та влаштувався соцпрацівником. «Соціальний працівник – той, хто допомагає людям чи принаймні намагається. Я пробував допомогти людям з різними проблемами, але я теж мав проблеми». За 3 роки Ганьйон звільнився та вирушив у мандри. Як і всі молоді люди, замислювався над основними питаннями життя. І за 32 роки після випуску він знову став студентом! Отримав ступінь магістра педагогіки в Індонезії, а нині вивчає соціологію в Індії. Його наукова робота і є темою книги «Сучасність вбиває цивілізацію».

    Окрім науки, гість займається захистом природи та розвитком органічної продукції. Є фундатором сільськогосподарських ферм у багатьох країнах, зокрема й в Україні. Природа, на думку лектора, дає нам 3 найважливіші дари: землю, плоди, знання. Але ще від Французької революції XVIII сторіччя почалась індустріальна революція, суспільство перетворилося на споживацьке, а нові технології часто шкодять природі. Щодня зникає декілька видів живого, щороку майже мільйон людей вчиняють суїцид. І трьома глобальними проблемами людства на сьогодні стали егоїзм, жадібність та апатія.

    Та не втрачаймо надії, вихід є. «Лише в гармонії з собою і природою ми знайдемо порятунок», − каже Р. Ганьйон.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Візит викладачки з Іспанії

    Плідна співпраця поєднує викладачів та студентів КНУ імені Тараса Шевченка та Університету з міста Кадіс (Іспанія), як в рамках двосторнньої угоди, так і в рамках європейської програми Ерасмус + . Цього разу до Інституту Філології завітала лектор Марія Кармен Фернандес з Мартін, яка прочитала низку лекцій з проблем міжкультурної комунікації для студентів-перекладачів та філологів, що вивчають іспанську мову. Марія Кармен Фернандес з Мартін також мала низку зустрічей з викладачами та керівництвом університету, де обговорювались проблеми подальшої співпраці та взаємообмінів студентів та викладачів. М.К.Фернандес також відвідала Зоологічний та Лінгвістичний музеї університету.

    Текст: Г. Верба
    Фото: В. Попов

  • Візит викладача зі Швеції

    11-12 вересня в Інституті філології перебував з візитом викладач Гетеборзького університету Томас Росен. Шведський славіст зустрівся з керівництвом Інституту філології та провів декілька пізнавальних лекцій для студентів, які вивчають шведську мову. Метою візиту Томаса Росена було налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Гетеборзьким університетом, що передбачає двосторонній обмін студентами. На сьогодні Гетеборзький університет є єдиним університетом у Швеції, у якому викладається українська мова. Тож студенти зі Швеції зможуть покращувати знання української мови в Києві, а студенти Інституту філології, які вивчають шведську мову, отримають можливість стажуватися в одному з провідних університетів Швеції.

    Текст: Олександр Стасюк, доцент кафедри германської філології та перекладу
    Фото: Валерій Попов

  • Літня школа української мови

    Літня школа української мови

    У «Літню школу української мови», яку вже другий рік поспіль організовує для іноземців кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології, цього року приїхали аспіранти Оломоуцького університету (Чеська Республіка) – Маґдалена Ґардіас, Каміла Пшибильська та Міхаела Зорманова.

    Усі вони мають спеціалізацію з польської мови, а українську почали вивчати тут уперше. Окрім щоденних занять з мови, які проводить доцент Л. Кравченко, слухачі мають можливість ознайомитися з історією української мови, літературою та кінематографом завдяки оглядовим лекціям викладачів кафедри – доцентів В. Коломийцевої, С. Різника О. Бас-Кононенко та професорів Л. Гнатюк, Ю. Мосенкіса, а також доцента кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Г. Жуковської.

    Цікаві екскурсії, різноманітні майстер-класи, спільні подорожі та святкування українських традиційних свят – усе це знайомить гостей з українськими звичаями, традиціями і культурою, а отже, сприяє повному зануренню в мовне середовище. У цьому їм активно допомагають доцент В.Коломийцева та студенти й аспіранти кафедри – Аліна Заболотна, Юлія Романюк, Олена Мельничук, Христина Петрів.

    «Літній школі української мови» допомагають і військовослужбовці. Завдяки підтримці громадської організації «Ліга офіцерів», очолюваної В. Лукичевим, викладачі, студенти та гості з Чеської Республіки змогли побувати в Чернігові – відвідати історичні місця цього стародавнього українського міста, насолодитися мальовничими його краєвидами. У таких мандрівках, коли ще й багатоголосо лунають народні та сучасні пісні, зокрема «Червона рута», «Ой чий то кінь стоїть», «Гей соколи!», стають набагато міцнішими дружні міжнародні стосунки.

    Низький уклін усім учасникам літньої школи за їхню справжню любов до української мови та української культури!

    Людмила Кравченко,
    доцент кафедри української мови
    та прикладної лінгвістики

Сторінки

Subscribe to лекція