лекція

  • Польський викладач прочитав цикл лекцій про фантастику

    26 квітня до студентів-полоністів завітав професор із Зеленої Гури Богдан Троха. Він розповідав про кілька видів фантастики, а саме про ту, яка змушує задуматись, яка показує, що світ не такий вже й простий. Адже фантастика проектує ідеальну реальність.

    Ми можемо створити цілий Всесвіт у своїй голові і бавитися там часом. Відомий філософ Поль Рікер сказав, що це саме від нас залежить, чи станемо ми розумнішими від прочитаного тексту. Адже як часто буває: якщо людина зацікавлена у лекції, то доколаде усіх зусиль, аби все зрозуміти. Навіть native speakers, які відмінно володіють мовою, можуть не зрозуміти прочитаний або почутий текст. "Зрозумів" тоді, коли ставиш до себе питання "чому?" і спроможний на нього відповісти.

    За Полем Рікерем, існує 3 рівні розуміння тексту:

    І рівень - розумію текст тоді, коли мова, якою написаний текст, і та, яка є в моїй голові, це одна мова.

    ІІ рівень - розумію текст тоді, коли можу розпізнати усі мовні фігури. Все залежить від того, чи читаємо ми текст заради естетичного задоволення, чи для того, щоб знайти відповіді на питання про світ.

    ІІІ рівень - розумію текст тоді, коли знання, отримані з тексту, впроваджую у власне життя; коли знаходжу те, що допомогає інакше подивитися на світ. Але це лише за умови, коли віриш. «Коли ми починаємо молитися під час читання псалмів?, - запитав лектор аудиторію і відповів, - Так, саме тоді, коли починаємо вірити».

    Функція символу в літературі - змусити до мислення. Функція літератури - затримати читача, звернути його увагу на навколишній світ. А розуміння літератури вимагає зусилля. Джерело тексту - це первісний досвід автора. Богдан Троха порадив студентам кілька творів до читання:

    "Zagubiona przyszłość" Krzysztof Boruń i Andrzej Trepka;
    "Druga jesień" Wiktor Żwikiewicz (про природу політичної брехні);
    "Senni zwycięzcy" Marek Oramus;
    "Dzieje honoru w Polsce" Adam Michnik;

    "Cylinder van Troffa" Janusz Andrzej Zajdel (про людину, яка хоче жити спокійно, має платити державі за це своєю волею);

    "Zaczarowana gra" Antoni Smuszkiewicz (книга про релігійну фантастику).

    Лектор передав молодшому поколінню життєві мудрості власного досвіду. За його словами, метою життя людини є добро, а гордість полягає в тому, що хтось вважає себе кращою людиною, ніж є насправді. Серце - це місце, в якому знаходиться все, що має душа людини. Я погоджуюсь із твердженням Богдана Трохи, що ми живемо у світі, де вже не зрозуміло, що є добрим, а що злим. Справді, кожна дія, кожна річ має і позитивну, і негативну сторони.

    Богдан Троха закінчив лекцію словами Яна Твардовського "Śpieszmy się kochać ludzi, bo tak szybko odchodzą". І як тільки не погодитись із цим...

    Діана Месхія,
    Фото – Валерій Попов

  • Слов'яно-тюркські міжмовні контакти: лекція Хакана Айдеміра в ІФ

    27 квітня у Турецькому центрі інформації та досліджень кафедри тюркології відбулася лекція турецького науковця Хакана Айдеміра на тему: "Історичні контакти турецької мови з іншими мовами". Доктор і професор Хакан Айдемір є завідувачем кафедри мовознавства університету "Меденієст" (Стамбул, Туреччина), знавцем декількох мов.

    Представили слухачам шановного гостя завідувач кафедри тюркології д.філол.н. Ірина Покровська та к.філол.н. Бюлент Хюнерлі. На лекції були присутні студенти-тюркологи, Голова Спілки гагаузів України Василь Келіогло, викладачі кафедри тюркології.

    Професор Хакан Айдемір під час лекції-презентації розповів про міжмовні контакти, зокрема турецької мови з іншими мовами світу. Лектор закцентував увагу на двох ранніх періодах розвитку тюркських мов. Хакан Айдемір зауважив, що кожне слово з лексичної, морфологічної, морфемної, фонетичної точок зору дає інформацію про історію народу, про взаємозв'язок з сусідніми народами, а також допомагає зрозуміти генезис тієї чи іншої мови. Турецький науковець представив слухачам різні погляди на походження турецької мови, хронологію розвитку від найдавніших часів до сучасності, а також продемострував за допомогою мовних форм контакти турецької мови з шумерською, давньою мовою Шрі-Ланки і слов'янськими мовами. Цікавим твердженням науковця стало те, що "територіальне межування народів сприяє мовному збагаченню один одного". Зважаючи на це, Хакан Айдемір вибудовував свої аргументи щодо міжмовних зв'язків тюрків. За допомогою методу реконструкції професор продемонтрував шляхи запозичень слів, зауваживши, що найчастотнішими щодо запозичень є іменники, найменшу частостність мають дієслова. Причиною взаємовпливу мов також є товговельні контакти. Мовознавець також навів приклади слів, які є свідченням міжмовних контактів слов'ян і тюркських народів. Насамкінець лекції турецький історик мови закликав студентів вивчати мовні форми за допомогою історично-порівняльного методу, а також сказав, що українці мають пишатися всесвітньовідомим науковцем-земляком Омеляном Пріцаком, який є автор близько 1000 наукових праць зі сходознавства та історії України. Найвідомішою працею Омеляна Пріцака є дослідження про походження Русі, зв'язок давньої історії України та тюркомовного світу.

    По завершенню лекції-презентації відбулося обговорення прослуханої інформації, а також тюркологи Інституту філології ставили запитання Хакану Айдеміру щодо походження гагаузької мови.

    Фотографії - Юлії Кузьменко, Валерія Попова

    Категорії: 
  • Студенти італійської філології на лекціях і воркшопах Лаури Сальмон

    На запрошення Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка студенти Інституту філології Шевченкового університету, які вивчають італійську мову, з 20 по 24 квітня відвідали курс лекцій професора Лаури Сальмон з італійського університету міста Генуя. Лаура Сальмон - професор кафедри Славістики, теорії та практики перекладу і російської мови факультету сучасних мов та культур університету м. Генуї Лаури Сальмон. Професор є автором численних перекладів з російської мови італійською, серед яких: "Анна Кареніна" Л.Толстого, "Ідіот" Ф.Достоєвського, твори С.Довлатова та інші.  Впродовж 10 років вона викладала переклад у Вищій  Школі перекладачів Університету міста Болонья. Проф.Сальмон є автором наукових праць в галузі перекладознавства, серед них: "Теорія перекладу", "Білінгвізм і переклад. Від нейролінгвістики до викладання мов", "Переклад  науково-фахових мов". 

    Читаючи лекції для італознавців, професор розповіла про теоретичні питання перекладу слов’яномовних текстів італійською мовою, ономастику і її переклад італійською. У межах курсу лекцій були проведені воркшопи.

    Курс лекцій організувала кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка, з якою співпрацюють італознавці Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    На фото: проф.Лаура Сальмон, проф.Дель Гаудіо, завідувач кафедри романської філології КУБГ Русудан Махачашвілі, директор Центру італознавства ІФ КНУ імені Тараса Шевченка Агеєва Г.О., викладач кафедри  романських мов ІФ КНУ імені Тараса Шевченка Гарсія де Хесус М.О., викладачі кафедри романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства ІФ Київського університету Бориса Грінченка, студенти 3 курсу бакалаврату спеціальності "переклад з італійської мови" ІФ КНУ імені Тараса Шевченка, студенти КУБГ.

    Категорії: 
  • Полоністи ІФ провели зустріч із професорами Університету в Білостоці

    7 квітня в Інституті філології відбулася зустріч із професорами польського університету. Пані Анна Яніцька презентувала присутнім свою книгу «Модерністка з Волині. Про творчість Габрієлі Запольської». Видання вийшло в серії Полоністичних студій за сприяння завідувача кафедри полоністики Інституту філології проф. Ростислава Радишевського. Життя і творчість письменниці, публіцистки, революціонерки стало основою дисертаційного дослідження проф. Анни Яніцької. Габріелю Запольську порівнюють з Лесею Українкою, Емілем Золя. Тексти авторки ставилися на сцені експериментальних театрів, вражали своєю відважною тематикою. Ірина Шевченко, яка переклала книгу українською мовою, висловилася про текст оригіналу: «Книга має українську нотку, українські підтексти, які не можна не помітити. Вимова, стиль, науковий виклад – зразок, який зараз маємо брати для себе».

    Після презентації відбулася лекція професора Університету у Білостоці Ярослава Лавського. Вчений розповів студентам полоністики про культурний трансфер між Польщею і Україною. Його лекція містила багато прикладів того, як література може в прямому сенсі рятувати життя. Зокрема, коли Польща втратила у 1795 році незалежність, то література стала носієм "польськості".

    Інший приклад, наведений професором, потребував широкого культурно-історичного тла. Йшлося про позашлюбного сина Антонія Мальчевського - класика польського романтизму. Його син Август-Антоній Мальчевський, котрий навчався в Кремецькому ліцеї і брав участь в антиросійському підпіллі, потрапив у руки російської поліції і був депортований до Сполучених Штатів, де видав твір "Спогади польського вигнанця". У цьому творі Август-Антоній вперше англійською мовою виклав історію польською літератури. Так на американському континенті з’явилася перша згадка і про українського героя - Богдана Хмельницького. Доля Августа-Антонія - неймовірний роман із сумним закінченням – смертю у 22 роки. Але Антоній Мальчевський лишив слід і Польщі, і України в англомовній американській літературі.

    Професор Лавський, запропонувавши студентам уявити, що потрапляють на чужий континент без жодної книги, запитав: «Чи змогли б Ви написати історію літератури своєї країни? Тож приклад цього юнака може слугувати і нам зразком, як важливо вчити свою історію літератури так, щоби мати змогу її відтворити з пам'яті».

    Текст – Каріна Дорошенко, Марія Янкова
    Фото – Валерій Попов

  • Григорій Грабович прочитав лекцію в Інституті філології

    На запрошення кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості до Інституту філології завітав професор Гарвардського університету Григорій Грабович. 28 березня літературознавець прочитав студентам лекцію "Як Шевченко став Шевченком".

    Григорій Грабович почав розмову з різновидів національного героя, щоби обговорити, як Шевченко став пророком, месією, поетом національного масштабу. "Сакральний момент іконічності відсуває вбік момент пізнавання. Національний поет-пророк створений моментами рецепцій, а не є народженим", - сказав науковець.

    Процес іконізації Шевченка недосліджений, тож літературознавці, за словами Григорія Грабовича, є детективами. Учений підкреслив, що є багато невивчених аспектів життя і діяльності Шевченка. Це стосується зокрема багатьох моментів його дитинства і юності. Варто зауважити, що одразу після заслання Шевченка українські критики вже іменують пророком.

    Учений назвав етапи сакралізації образу Шевченка. Цікаві формальні явища його постаті. "Він переходить від писемного до усного ладу, міняючи настанови, - дуже сильний експериментальний компонент", - підкреслює професор. Звернення до національної пам'яті не менш важлива складоват творчості поета.

    "Шевченко впроваджує ще один архіважливий компонент - психологічне самовписування у свою поезію, що проявляється у ряді автобіографічної поезії". Такий наголос на психологічних станах, бачення себе і свого покликання, пророчість і апокаліптичність, за словами Григорія Грабовича, і зробила з Шевченка величну постать, яку знає весь світ.

    Лекція засновника Наукового товариства імені Тараса Шевченка у США викликала шквал емоцій та оплесків. Зацікавлені студенти багато запитували у професора, дізнавалися думку щодо десакралізації образу.

    З короткочасним візитом в Україну професор мав кілька зустрічей, відкритих лекцій, а 29 березня в Національному музеї Шевченка відбудеться презентація видання "Тарас Шевченко в критиці" за участі видатного літературознавця.

    Категорії: 
  • "Поезія - це мало слів, але багато смислів"

    22 березня у Центрі кримськотатарської мови і літератури Інституту філології з нагоди 18-ої річниці Всесвітнього дня поезії лекцію прочитала асистент кафедри тюркології Сластьон Сабріє Едемівни. Тема лекції: "Гендерний дискурс в британській поезії 17-18 століть".

    Сабріє Едемівна розпочала захід з історичних передумов, які стали причиною відзначення зазначеного свята. Викладач-тюрколог слушно зауважила про те, що "це свято діалогу з іншими видами мистецтва", що поезія для кожного означає різне, але більшість сприймає поетичну форму як "мало слів, але багато смислів". Останньої думки притримується і лектор. Ведучи діалог зі студентами, Сабріє Едемівна ознайомила їх з такими поняттями, як "дискурс", "гендер". Під час лекції-діалогу присутні міркували над загальнолюдськими поняттями "любов", "кохання", "дружба" тощо, роблячи рецепцію на британську поезію 17-18 століть.

    Насамкінець зустрічі студенти продекламували уривки із Шекспіра.

    Олександра Касьянова,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лекція про Ісмаїла Гаспринського у день народження письменника

    21 березня 2017 р. у Центрі кримськотатарської мови і літератури відбулася лекція з нагоди 166-річчя від дня народження Ісмаїла Гаспринського – кримськотатарського просвітителя, письменника, педагога, культурного та громадсько-політичного діяча.

    Асистент кафедри тюркології А. Ш. Сеїт-Джеліль розпочав лекцію під назвою «Із Ісмаїлом Гаспринським у ХХІ ст.» з біографії кримськотатарського просвітителя, звернувши увагу студентів на його роль у розвитку просвітницької думки кінця ХІХ – початку ХХ ст.
    Доповідь не залишила байдужими ні викладачів, ні студентів, викликавши ряд нетривіальних питань. Присутні на заході мали можливість оцінити прогресивні та актуальні й сьогодні думки И. Гаспринського, вплив його особистості на світогляд нового покоління кримських татар.

    Лекція була доповнена яскравими фактами з особистого життя І. Гаспринського, які прокоментувала студентка 3 курсу Є. Опекунова. Значення просвітницької діяльності І. Гаспринського також підкреслила в своїй доповіді доцент кафедри тюркології З. К. Алієва, прокоментувавши основні положення досліджень сучасних азербайджанських вчених щодо діяльності кримськотатарського просвітителя.

    Актуальність дослідження публіцистичної, художньої, філософської думки творів І. Гаспринського підтверджується його ж словами: «Не марно жив той, хто робив все для народу».

    На завершення заходу студентка 3 курсу Е. Халілова продекламувала вірш Ш. Алядіна «Tañ bülbüli», присвячений І. Гаспринському.

    Категорії: 
  • Лекція професора Василя Яременка у День рідної мови

    У День рідної мови, 21 лютого, в Інституті філології з ініціативи професора кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Оксана Сліпушко відбулася відкрита лекція професора Київського Університету Василя Яременка. Також у заході взяв участь доцент цієї кафедри Михайло Конончук. Вчений розповів студентам 1 курсу про актуальність пам’яток Київської Русі у сучасну добу, зокрема, про «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона. Твір має глибокий символічний підтекст. Це – перша декларація державної Руси-України, в якій проголошено європейський вектор розвитку. Законом, в інтерпретації Іларіона, є Старий Завіт Біблії, а Благодать – Новий Заповіт, свобода.

    Іларіон першим в історії європейської думки проголосив право особистості на обрання власного шляху й усвідомлення відповідальності за вибраний шлях, - наголосив професор.

    Розповів учений В. В. Яременко і про роботу над перекладами, про те, як часом трапляються загадкові місця у тексті, над якими тижнями доводиться думати, аби правильно перекласти. Студентам науковець і перекладач презентував власний переклад втору Іларіона «Про Закон, Мойсеєм даний, і про Благодать та Істину в Ісусі Христі втілених». Важливим для розуміння тексту у книзі є розміщення тексту паралельно двома мовами – церковнослов’янською та українською. Так на одному розвороті читач має змогу порівняти оригінал і переклад.

    Окрім літературної складової лекції, професор поділився зі студентами і цікавими історичними фактами. Один із таких моментів стосувався Київської Русі. «Володимир великий знищив 300 волхвів, коли хрестив Русь. Люди вірили, що їхні голоси чуються з-під землі. Тому в Києві нині є район Голосієво», - розповів Василь Яременко. Вчений переконаний, що відбулося багато змін у світогляді народу з прийняттям християнства. На підтвердження цієї думки він навів приклади звертань: «Раніше кожен русич був внук Дажбожий, а тепер став Раб Господній, що змінює ієрархію».
    Василь Яременко звернув увагу присутніх на те, що Володимир Мономах знайшов необхідні йому приписи, зокрема про те, що Богу більш угодний грішник, який покаявся, ніж праведник який ніколи не грішив. Тож, відрубуючи голову ворогам, Мономах міг покаятися, а потім жити, згідно зі своїми приписами.

    Загалом спадщина Іларіона важлива для сучасної України тим, що вона визначає утвердження нової християнської держави Руси-України у світовому контексті. Василь Яременко звернув увагу на ключові моменти писання Іларіона, зокрема те, що тоді було прийнято християнство не у варварській нікому не відомій країні, а тій, «яка була слишима і видима у всі чотири конці землі». «Досягла ж Русь своєї знаності не за християнської релігії, а за язичницької», - підкреслив вчений.

    Лекція професора Яременка відкрила присутнім шпаринки до загадкових і невивчених місць у творчості та біографії Митрополита Іларіона, чим і викликала жваве обговорення. Інформація професора спричинила багато питань зі студентської аудиторії. Зокрема, про датування «Слова», способи його інтерпретації, а також супротив старої радянської влади до діяльності науковця.

    Каріна Дорошенко

    Категорії: 
  • Лекція Юрія Кочубея до Міжнародного дня арабської мови

    Цього тижня у світі відзначався День арабської мови. Цією датою обране 18 грудня, адже у 1973 році Генеральна Асамблея додала арабську мову до списку офіційних і робочих мов ООН.

    В Інституті філології цю подію теж не могли оминути. З нагоди Міжнародного дня арабської мови було запрошено прочитати для студентів лекцію дипломата, арабіста, Надзвичайного і Повноважного Посла Юрія Кочубея.

    Про освоєння мови завойованими країнами, знання європейців про арабістів, перші взаємозв'язки з арабським світом ще за часів Богдана Хмельницького, мову ісламу й заборону перекладу Корану одговорював Юрій Кочубей зі студентами-арабістами.

    На завершення лектор побажав: "Треба творити нове знання на основі нових даних, тож, студенти, на вас надія у розвитку арабістики".

    Категорії: 
  • Презентація книжки Любомира Гузара у КНУ

    15 грудня в КНУ обговорювали постать Андрія Шептицького, презентуючи премійовану працю Любомира Гузара «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901 – 1944) провісник екуменізму». До обговорення долучилися і філологи.

    Блаженний Любомир написав наукову працю про непересічну особистість Андрія Шептицького. Це видання було високо оцінене богослужбовцями, філософами, літературознавцями. Тому у 2016 році Любомира Гузара нагородили Міжнародною премією імені Івана Франка за книжку про Отця Андрія. Це перша премія, вручення якої відбувалося за нобелівськими принципами.

    Вступне слово на презентації книжки виголосив проректор В.Бугров, зазначивши про Любомира Гузара як непересічну особистість, яка зуміла розповісти невтомне сподвижництво Oтця Андрія в 20 столітті, апелюючи глибоким змістом до сьогодення.

    На зустрічі зі студентами, серед яких були переважно філологи, виступив президент фонду імені Івана Франка Роланд Тарасович Франко, онук Івана Франка. Роланд у своєму слові зауважив, що фонд, який створено у 2015 році і премія 2016 року сприяє тому, що Франко стає зрозумілішим і ближчим до сучасності. Знаковим є й те, що саме праця, написана Любомиром Гузаром, про Андрія Шептицького перша, яка премійована створеним фондом. Адже постать Андрія Шептицького й Івана Франка мають спільне: сповідування віковічних ідеалів- любові до себе, до Батьківщини, до людей і до Бога.

    Книжка про Андрія Шептицького, за словами Степана Павлюка, унікальна, бо має родинну, наукову і суспільну цінність. Про що свідчить виклад змісту: академічний стиль праці поєднується з простотою. Це пояснюється тим, що категорія єдності, за словами експерта, характерна і Андрію Шептицькому, і авторові Любомиру Гузарові.

    Основною ідеєю тексту є соборність України. Вона пронизує весь текст і на кожній сторінці чується сентанція Андрія Шептицького: збережи своє від ворогів.

    Олександра Касьянова

Сторінки

Subscribe to лекція