лекція

  • Лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза

    17 жовтня у Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза на тему “Кодування морфем на основі інформаційної теорії (на матеріалі турецької мови)”.

    Чаглаян Йилмаз – кандидат філологічних наук, експерт із давньої турецької мови. Протягом 2017-2018 н.р. викладав турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології. У 2018 р. видав книгу, присвячену мовознавству і кодифікації.

    Чаглаян Йилмаз почав свою доповідь sз презентації книги “Графічне зображення морфем у турецькій мові на основі інформаційної теорії”, яку написав протягом свого перебування в Україні. Вихід цієї книги став вимогою часу в турецькій лінгвістиці, а питання, порушені в ній, є дискурсивними, за словами сучасних турецьких науковців. Чаглаян ходжа одним із перших пропонує турецькій лінгвістиці коло понять і термінів із семіотики та кодування.

    Інтерактивний формат лекції зацікавив слухачів. Гості отримали примірники книги та зразки текстів із цікавими мовними завданнями. На прикладі цих завдань доповідач продемонстрував функціонування мовних знаків, сутність та особливості інформаційної теорії.

    17 Ekim 2018 tarihinde Kiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Türk Enformasyon ve Araştırma Merkezi’nde Türk bilim adamı Dr. Çağlayan YILMAZ “Morfemlerin enformatif değerine göre kodlaması (Türkçe örneğinde)” araştırma konulu konferans vermiştir.

    Çağlayan Yılmaz – Eski Türk dili, Genel Dilbilim uzmanı. 2017-2018 döneminde Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü'nde görev yapt
    ı. 2018'de dilbilim ve kodlamaya ayrılmış bir kitap yayımladı.

    Çağlayan Yılmaz, sunumuna Ukrayna'da kaldığı süre boyunca yazdığı «Türkçede Anlam Birimlerinin Bilgi Kuramı Temelinde İşaretlenmesi» kitabı ile başladı. Bu kitapta ele alınan sorunların çoğu, günümüz Türk dilbiliminde popüler tartışma konuları olduğundan, kitabının ortaya çıkması zamanın ihtiyacıdır. Çağlayan Yılmaz’ın dil gösterglerini, onların enformasyon değerine göre kodlalamayı öneren çalışması Türk dilbiliminde kodlama ile ilgili özgün bir yaklaşım olarak değerlendirilebilir.

    Hocanın sunum sırasında katılımcılara kitabının birer örneğini ve farklı yaklaşımlarla kodlanmış metin örneklerini dağıtması, etkinliğin interaktif olmasını sağlamıştır. Disiplinler arası çalışmanın verimli bir örneğinin sunulduğu etkinlikte enformasyon teorisinin günlük iletişimdeki görünümleri ilginç örneklerle ortaya konmuştur.

    Etkinliğe ilgi ve katılım yüksekti. Hocamızın emeğine sağlık!

  • Три корисні лекції від лекторію "Репліка"

    Кожні два тижні вже традиційно студенти ІФ дізнаться корисну інформацію поза межами філологічного фаху. Нагадаємо формат: 3 лекції по 20 хвилин, адже довше нашому мозку концентруватися на новому дедалі складніше. Організатор Тетяна Михно каже: «Ми не хочемо залишатися лише філологами. Репліка – це доступний виклад і максимум знань». Цієї середи виступали студент 4 курсу ІМВ, юрист Єгор Євменов, викладач ФРЕКСу Вікторія Ніконова та студент 2 курсу ІФ Костянтин Рябцев.

    Тема Єгора – меритократія в Україні. Це ідея рівності, коли кожен у суспільстві отримує статус і прибутки відповідно до власних зусиль. Знаємо, що справедливість не завжди дорівнює рівності. Дуже розвинена меритократія в Німеччині. Ця держава звикла передбачати все до деталей. А от в Україні у сфері публічного права властиво обмежувати демократію. У приватному вона є, на це й ринкова економіка. Спрямована на справедливі прибутки. Ще лектор розповів про честь і гідність ділової репутації, розповів про експертні послуги філологів та дав кілька практичних порад щодо співпраці з юристами.

    Вікторія Віталіївна розповіла про безпечний дім. Виявляється, що радіація менш шкідлива за побутову хімію. Лише за часів ІІ світової війни синтезували 70 тис. нових хімікатів. Нині на 2 місці за кількістю – смерті від онкозахворювань, що також спричинюють токсини. Хлор, фосфати, ПАР, формальдегіди, нітрати, харчові добавки – усе це дуже шкодить людині, накопичується та викликає хвороби всіх систем організму. Хімікати особливо шкідливі для дітей і домашніх улюбленців. Їх можна замінити природними очисниками: содою, оцтом тощо. Будьте обережні. Перед застосуванням обов’язково читайте склад продукції, не змішуйте різні засоби, стежте за терміном придатності, провітрюйте після застосування. Варто піклуватися не лише про оселю, а й про довкілля. Не зловживайте хімією.

    Костянтин поєднав дві теми: осіння депресія та кохання з першого погляду. Депресія виникає через зменшення тривалості світлового дня та зниження гормону мелатоніну. На додачу наш швидкий ритм життя, незбалансоване харчування, стреси. Дедлайни, невисипання. З’являється фонова втома, сонливість, апатія до справ, які раніше приносили задоволення. Жінки більш впливові до депресії через вищу емоційну лабільність. Коли вам сумно, спробуйте урізноманітнити кольорову гаму навколо себе. Сходіть на шопінг, займіться спортом і виходьте кудись, навіть якщо дуже не хочеться. А чи вірите в перше кохання? Це в нас закладено еволюційно, адже раніше люди жили мало й просто не мали часу розбиратися, хто підходить найкраще. Перше гарне враження – і ми вирішуємо, чи впускати людину в своє життя. На це впливають 2 чинники: власна любовна схема (спогади в підсвідомості та налаштування на певній тип) і визначення генетичної спорідненості. Ідикатор генетичного матеріалу людини – запах. Костянтин порадив читати праці Хелен Фішер з цієї теми.

    Конспекти лекцій шукайте на сторінках «Репліки» в соцмережах.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • В Інституті філології розпочав роботу новий лекторій «Репліка»

    Усі студенти звикли до фрази: «70% програми – на самостійне опрацювання». І якщо вже працювати над власною самоосвітою, то чому б не вийти за межі знань за спеціальністю? Для філологів за ініціативи СПІФ і його представниці Тетяни Михно починає працювати сучасний лекторій «Репліка». Він взаємодіятиме з фахівцями найрізноманітніших сфер, шукатиме цікаві теми для студентства. Кожен лектор має лише 20 хвилин на виступ, адже довше людині концентруватися складно. Спектр тем – від того, як запустити таргана в Космос до меж нанотехнологій.

    3 жовтня відбулася дебютна зустріч, особливо зацікавилися «Реплікою» першокурсники, активно ставили питання лекторам. Аудиторія слухала трьох гостей. Олександр Пилиповський, асистент Кафедри математики та теоретичної радіофізики КНУ, розповів про цифрові технології. Почули, як відбулася індустріальна революція, як від калькуляторів перейшли до комп’ютерів. Нині не стоїть питання виробництва товарів, а от із потоком інформації є велика проблема. Існує 2 типи даних: аналогові та цифрові. Аналогові дані обробляти значно швидше, зате цифрові не мають похибки (для прикладу: рукопис – аналогова інформація, друкований текст – цифрова). Олександр розповів, як працює світлофор і як запрограмувати кавовий апарат. До речі, програмують за універсальною граматикою лінгвіста Ноама Хомського.

    Другою була Ельза Жеребчук, випускниця ІМВ, фотограф, музикант, що працює з чотирма мовами в PinchukArtCentre. Давала важливі для мовознавців поради, як вивчити мову самостійно. Ельза розвіяла міф, що «з цим треба народитися». Успішно вивчити мову може кожен, вона довела це на власному прикладі, адже веде екскурсії чотирма мовами. Важливі 4 умови під час вивчення: естетика, систематичність, любов до мови, довіра до неї. Застосовуйте мнемотехніку чи метод «помодоро» (25 хв – перерва). Учіть слова не поодинці, а в контекстах. Перечитуйте, перекладайте будь-які джерела, записуйте власне мовлення. Станьте самі собі носієм, називайте все, що вас оточує. Але без жодних надмірних зусиль, як і в усьому! Не поспішайте вчити мову на курсах чи з викладачем, а якщо закинули, майте мужність повернутися та поновити забуте, надолужити. Ельза порадила книгу Като Ламб «Як я вивчаю мови», а ще корисні інтернет-ресурси.

    І заключним був виступ Арсена Гояна, студента 4 курсу ІМВ, стартапера. Він розвіяв деякі економічні міфи, пояснив обіг грошей та явище інфляції. Економіка – наука, де цифрами обчислюють щастя, і воно, за словами лектора, не в грошах, а «в грошах, індексованих на інфляцію». На сучасному ринку праці важливо, наскільки ви унікальні, наскільки корисне те, що ви виробляєте. Бо, на жаль, шахтар, який тяжко працює, отримує значно меншу платню, ніж Анджеліна Джолі, яка лише є своєрідним брендом. Щодо української економіки на загал, то вірогідними є лише прогнози на короткий термін. Через 20 років в Україні точно краще житиметься. «Але як це станеться, один Бог знає», − каже економіст.

    На цій оптимістичній ноті лекторій попрощався з нами на два тижні. Далі буде.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лекція канадського вченого та мандрівного філософа Реаля Ганьйона

    «Сучасність вбиває цивілізації». Таку назву має книга канадського вченого, мандрівного філософа та послідовника Ведичної культури Реаля Ганьйона. 20 вересня з ініціативи кафедри української мови та прикладної лінгвістики автор завітав до Інституту філології, аби студенти першими побачили його працю. У рамках зустрічі філолософ прочитав лекцію "Екологія душі - екологія мови". Лекція відбулася за сприяння Всеукраїнського благодійного фонду «МАЗЕР». Під час розмови зі студентами канадський гість наголосив, що студентство - це майбутня інтелектуальна еліта, яка має дбати про чистоту своєї душі, бо саме вона відзеркалюється в мові. Мандрівний філософ і сам студент. Першу освіту отримав у молоді роки в Отто та влаштувався соцпрацівником. «Соціальний працівник – той, хто допомагає людям чи принаймні намагається. Я пробував допомогти людям з різними проблемами, але я теж мав проблеми». За 3 роки Ганьйон звільнився та вирушив у мандри. Як і всі молоді люди, замислювався над основними питаннями життя. І за 32 роки після випуску він знову став студентом! Отримав ступінь магістра педагогіки в Індонезії, а нині вивчає соціологію в Індії. Його наукова робота і є темою книги «Сучасність вбиває цивілізацію».

    Окрім науки, гість займається захистом природи та розвитком органічної продукції. Є фундатором сільськогосподарських ферм у багатьох країнах, зокрема й в Україні. Природа, на думку лектора, дає нам 3 найважливіші дари: землю, плоди, знання. Але ще від Французької революції XVIII сторіччя почалась індустріальна революція, суспільство перетворилося на споживацьке, а нові технології часто шкодять природі. Щодня зникає декілька видів живого, щороку майже мільйон людей вчиняють суїцид. І трьома глобальними проблемами людства на сьогодні стали егоїзм, жадібність та апатія.

    Та не втрачаймо надії, вихід є. «Лише в гармонії з собою і природою ми знайдемо порятунок», − каже Р. Ганьйон.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Візит викладачки з Іспанії

    Плідна співпраця поєднує викладачів та студентів КНУ імені Тараса Шевченка та Університету з міста Кадіс (Іспанія), як в рамках двосторнньої угоди, так і в рамках європейської програми Ерасмус + . Цього разу до Інституту Філології завітала лектор Марія Кармен Фернандес з Мартін, яка прочитала низку лекцій з проблем міжкультурної комунікації для студентів-перекладачів та філологів, що вивчають іспанську мову. Марія Кармен Фернандес з Мартін також мала низку зустрічей з викладачами та керівництвом університету, де обговорювались проблеми подальшої співпраці та взаємообмінів студентів та викладачів. М.К.Фернандес також відвідала Зоологічний та Лінгвістичний музеї університету.

    Текст: Г. Верба
    Фото: В. Попов

  • Візит викладача зі Швеції

    11-12 вересня в Інституті філології перебував з візитом викладач Гетеборзького університету Томас Росен. Шведський славіст зустрівся з керівництвом Інституту філології та провів декілька пізнавальних лекцій для студентів, які вивчають шведську мову. Метою візиту Томаса Росена було налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Гетеборзьким університетом, що передбачає двосторонній обмін студентами. На сьогодні Гетеборзький університет є єдиним університетом у Швеції, у якому викладається українська мова. Тож студенти зі Швеції зможуть покращувати знання української мови в Києві, а студенти Інституту філології, які вивчають шведську мову, отримають можливість стажуватися в одному з провідних університетів Швеції.

    Текст: Олександр Стасюк, доцент кафедри германської філології та перекладу
    Фото: Валерій Попов

  • Літня школа української мови

    Літня школа української мови

    У «Літню школу української мови», яку вже другий рік поспіль організовує для іноземців кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології, цього року приїхали аспіранти Оломоуцького університету (Чеська Республіка) – Маґдалена Ґардіас, Каміла Пшибильська та Міхаела Зорманова.

    Усі вони мають спеціалізацію з польської мови, а українську почали вивчати тут уперше. Окрім щоденних занять з мови, які проводить доцент Л. Кравченко, слухачі мають можливість ознайомитися з історією української мови, літературою та кінематографом завдяки оглядовим лекціям викладачів кафедри – доцентів В. Коломийцевої, С. Різника О. Бас-Кононенко та професорів Л. Гнатюк, Ю. Мосенкіса, а також доцента кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Г. Жуковської.

    Цікаві екскурсії, різноманітні майстер-класи, спільні подорожі та святкування українських традиційних свят – усе це знайомить гостей з українськими звичаями, традиціями і культурою, а отже, сприяє повному зануренню в мовне середовище. У цьому їм активно допомагають доцент В.Коломийцева та студенти й аспіранти кафедри – Аліна Заболотна, Юлія Романюк, Олена Мельничук, Христина Петрів.

    «Літній школі української мови» допомагають і військовослужбовці. Завдяки підтримці громадської організації «Ліга офіцерів», очолюваної В. Лукичевим, викладачі, студенти та гості з Чеської Республіки змогли побувати в Чернігові – відвідати історичні місця цього стародавнього українського міста, насолодитися мальовничими його краєвидами. У таких мандрівках, коли ще й багатоголосо лунають народні та сучасні пісні, зокрема «Червона рута», «Ой чий то кінь стоїть», «Гей соколи!», стають набагато міцнішими дружні міжнародні стосунки.

    Низький уклін усім учасникам літньої школи за їхню справжню любов до української мови та української культури!

    Людмила Кравченко,
    доцент кафедри української мови
    та прикладної лінгвістики

  • Видатний тюрколог прочитав цикл лекцій студентам-філологам

    З 28 по 31 травня 2018 року доктор філологічних наук, професор кафедри тюркських мов і літератур літературного факультету Стамбульського університету Мехмед Ольмез (Mehmet OLMEZ) прочитав на кафедрі тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка наукові лекції та семінари на теми «Види давньотюркського письма та їхні відмінності», «Основні сюжетні лінії давньоуйгурської літератури», «Фонологія турецької мови (від давніх часів до сучасності)», «Щодо питання класифікації тюркських мов».

    Професор Мехмет Ольмез – голова лексикографічної комісії Турецького лінгвістичного товариства, а також учень відомого турецького мовознавця, який зробив величезний внесок у розвиток тюркології – Талата Текіна. Зокрема, на одній з лекцій М. Ольмез розповів про наукову роботу Талата Текіна, про період його життя в Америці, де в той же час жив і працював видатний український мовознавець, орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету – Омелян Пріцак. Лекція супроводжувалася демонстрацією фотографій науковця, зроблених в його численних подорожах та експедиціях, зокрема поруч з величезними плитами зі старовинними тюркськими написами.

    Візит вченого такого рівня промовисто засвідчив динамічний розвиток двосторонньої співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Стамбульським університетом, якому передували такі події, як відкриття спеціальності «Українська мова та література» на базі Стамбульського університету, обмін викладачами та студентами обох університетів, а також створення можливості пройти літні курси з української мови для студентів, які вивчають українську мову в Туреччині.

    Текст: Ольга Пишньоха
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лекція професора з Гранадського університету

    29 травня в рамках програми академічної мобільності КНУ до студентів Інституту філології завітав професор Гранадського університету Сімон Хосе Суарез Квадрос. Сімон – колишній студент Університету й має диплом КНУ. Доцент кафедри романської філології Галина Георгіївна Верба була рада представити зарубіжного колегу іспаністам ІФ.

    Професор провів у мистецькій залі Інституту дві вечірні лекції. На першій він розповів про порівняльний аналіз української та іспанської фразеології, а саме про копонент ‘тварина’ в обох корпусах. Зооморфізмом (метафоричним уподібненням властивостей тварин до рис людини) Сімон займався ще від часів своєї курсової роботи. Вчений навів праці з теорії лексикології та фразеології найвідоміших українських та іспанських мовознавців, перекладачів і письменників, починаючи з середини ХІХ ст. Інформація була корисною студентам , які саме слухають курс порівняльної лексикології в Інституті. Науковець також навів класифікацію фразеологізмів означеної теми в іспанській та українській мовах. Це еквівалентні сполуки, аналогії, безеквівалентні та псевдоеквівалентні. Для досліджень користувався фразеологічними словниками української мови та корпусом іспанської мови, доступним в інтернеті.

    Його пошуки підтвердили важливість лексичного символу у фразеологізмах (адже вчений ішов від буквального значення слова до переносного), а ще виявили цікавинки в обох мовах. Наприклад, в іспанській мові існують повні відповідники (структурно й за змістом) таким українським висловам, як «жити як кішка з собакою» чи «брати бика за роги». А от «одним пострілом» на Іберійському півострові «вбивають» не двох зайців, а двох птахів. Стріляний горобець у іспанському варіанті звучить як «старий собака». Такий порівняльний аналіз можна здійснити на матеріалі й інших тематичних груп лексики: кольори, їжа, числа, рослини… Ці зіставлення розкривають для нас рідну й іноземну мови, мовні картини світу народів, адже фразеологізми образні й дуже часто не вмотивовані семантично.

    Друга лекція Сімона Хоче Суареза Квадроса була присвячена його рідному університету в Гранаді, а також історії самої провінції, її символам та життю. Згадали й непостійний сонячний клімат, і велике населення (понад 230 тис.), й історичні споруди краю: архітектурно-парковий ансамбль Альгамбра та, власне, давні корпуси Гранадського університету. Заклад навчає нині майже 69 тис. студентів, з якими працює близько 3 500 викладачів. Щороку з Європи за програмою Erasmus до вишу приїжджає понад 2 000 студентів. У відділі слов’янської філології закладу вивчається 5 мов (російська, чеська, польська, болгарська та словенська).

    У відеоролику, що показав насамкінець професор, присутні могли побачити повсякдення полікультурної гранадської молоді: тут і італійська піца, і французький «Мулен Руж», і німецьке пиво, і китайський Новий рік. Такий обмін сприяє порозумінню, хоча сам корпус має давню автентичну традицію. Студентам ІФ показали фото булли Папи Римського, який у далекому 1531 році своїм указом заснував Університет. Адже тоді освіта була тісно пов’язана з релігією. Нині світ глобалізується. Проте, як показав професор Суарез, цілком можливо й необхідно обмінюватися традиціями, не полишаючи своїх власних.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Український та світовий вимір Нікоса Казандзакіса

    16 травня у Центрі елліністичних студій відбувся круглий стіл, присвячений творчості видатного грецького письменника 20 ст. Нікоса Казандзакіса, організований спільно з Міжнародним товариством Друзів Нікоса Казадзакіса. У роботі круглого столу взяли участь голова Міжнародного товариства Друзів Нікоса Казадзакіса п. Й. Стассінакіс (Швейцарія), консул Посольства Греції в Україні п. А.Будуріс, колишній Посол України в Греції та перекладач творів Н.Казандзакіса В.Шкуров, представники грецьких товариств м. Києва, викладачі та студенти.

    Нікос Казандзакіс є найбільш перекладеним українською мовою грецьким письменником 20 ст., популярність якого пояснюється, з одного боку, політичною кон’юнктурою, з іншого, актуальністю тематики, нестандартністю творчого підходу та своєрідністю поетики.

    У своєму виступі п. Й. Стассінакіс зосередився на представленості Н.Казандзакіса на світовій літературній арені, поділився своїм досвідом того, як сприймають твори Н.Казандзакіса на різних континентах, у яких напрямках розвивається сучасне казандзакісознавство.

    В.Шкуров розповів про свій перекладацький досвід роботи з художньо-філософським текстом есея «Аскетика», що є своєрідним вступом до поетики, написаного самим автором. В «Аскетиці» Н.Казандзакіс закладає основи свого «екзистенціалістського» світогляду, специфіка якого полягає в антиномічному синтезі матеріалістичного реалізму з символічним, практично, містичним світовідчуттям.

    Окремою темою була присутність Н.Казандзакіса в українському контексті. Письменник відвідує Україну в 1929 р. Він певний час живе в Харкові, Києві та Одесі, залишивши спогади про цей час в романі «Посвята Ель Греко» та «У подорожі: що я побачив на Русі?». Захоплення революцією не применшує критичної налаштованості автора, який розглядає суспільні процеси в філософському контексті динаміки життя та волі людини до змін.

    Участь в круглому столі нових перекладачів, зокрема, студента 4-го курсу І.Гуджеджіані, який працює над перекладом найбільш контроверсивного роману Н.Казандзакіса «Остання спокуса», заклала основи для майбутніх перекладацьких проектів та підкреслила потребу нового відкриття Н.Казандзакіса в Україні.

    Інформацію надав Центр грецької культури та елліністичних студій

Сторінки

Subscribe to лекція