лекція

  • Лекція Ірини Скразловської

    «Сучасні турецькі антропоніми крізь призму культури і міфології» - такою є тема лекції, яка була прочитана 27 листопада в 6 аудиторії Інституту філології. Провела її для студентів кафедри тюркології Ірина Скразловська, викладач турецької мови Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Основа доповіді - дисертація дослідниці.

    Спочатку Ірина Анатоліївна коротко розповіла про місце чоловіка й жінки в турецькому суспільстві. Вона пояснила, що особові імена є продуктом культури, тобто результатом спільної діяльності етносу. Одна з характерних рис турецьких антропонімів: їхнє значення завжди можна зрозуміти без допомоги етимологічного словника.

    Лекторка також розказала про соціолінгвістичні особливості сучасних турецьких антропонімів, які є носіями як соціальної інформації, так і емоційного навантаження.
    Насамкінець Ірина Анатоліївна подала кілька класифікацій турецьких особових імен і зазначила, що деякі з них можуть містити колоративи. Дослідниця спиралась не тільки на теоретичний матеріал, а й на власний досвід спілкування з представниками етносу.

    Софія Григорчук, фото Юлії Кузьменко.

    Категорії: 
  • Філологам прочитали лекцію зі світського етикету

    26 листопада в Інституті філології лекцію зі світського етикету прочитала Аліна Скибинська, експерт із дипломатичного протоколу, ділового та світського етикету, засновниця Академії ділових манер і комунікацій «A Academy». «Етикет – це не лише правила та норми, а й звичаї і традиції кожної країни», – зауважила експерт.

    Лектор наголосила на важливості першої думки про людину, оскільки потім її змінити важко: «Ви маєте 21 секунду, щоб представити себе. Потім, як казала Габріель Шанель: "У вас не буде другого шансу справити перше враження". Вам знадобляться місяці, а інколи й роки, щоб змінити ставлення до себе».

    На лекції також розглянули питання про субординацію у спілкуванні за статтю, віком і статусом, припустимі й заборонені теми спілкування, зовнішній вигляд співрозмовників. Ці правила та норми розглядалися в різних ситуаціях і місцях: ресторан, театр, вечірка, прийом в гостях.

    Завершилася лекція в інтерактивній формі. Всі охочі могли поставити запитання Аліні Скибинській.

    Текст: Віка Дудкевич, фото: Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лекція науковця Оксани Тищенко-Монастирської

    У вівторок, 26 листопада, науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАНУ Оксана Тищенко-Монастирська ознайомила студентів 3 та 4 курсів ОП «Кримськотатарська мова і література, англійська мова та переклад» з основними положеннями власної монографії «Порівняльні конструкції у кримськотатарській мові: Структура і функціонування». Зустріч відбулася з ініціативи кафедри тюркології Інституту філології.

    Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Лекція французької гості Жульєтт Може

    26 листопада Жюльєтт Може, випускниця магістратури Паризького університету Сорбона, провела лекцію з країнознавства Франції для студентів 2, 3 та 4 курсів кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології. Розповідь лекторки була присвячена повсякденню студентів, які вчаться у Франції.
    Протягом наступних двох років пані Може проводитиме в школах та університетах Києва заняття з лінгвокраїнознавства, мови та культури Франції. Ці заняття здійснюються в межах французько-українського співробітництва у сфері викладання французької мови за сприяння Посольства Франції в Україні.

    Інформацію надала кафедра теорії та практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова. Фто - Юлія Кузьменко.

  • Мультикультуралізм в Азербайджані

    19 листопада 2019 року в актовій залі Інституту філології відбулася лекція на тему "Політика мультикультуралізму в Азербайджані". Запрошені спікери – голова Бакинського центру мультикультуралізму Тофік Аббасов та голова албано-удинської спілки християнської общини Азербайджану Роберт Мобілі. Захід відвідали студенти кафедри тюркології, які вивчають азербайджанську мову як основну та другу тюркську. Із лекції аудиторія дізналася про засади державної програми мультикультуралізму. Її основа – наявність у суспільстві багатьох культур. Це природний стан суспільного життя і до нього треба ставитись відповідно. Гості розповіли про перші етапи, поширення та вплив мультикультуралізму на Азербайджан у цілому, корінний народ країни та інші народи, які проживають на його території.

    Тофік Аббасов акцентував у своїй доповіді на історії розвитку мультикультуралізму на території Азербайджану. Він підкреслив важливість міжкультурного діалогу між країнами і підтримки національних меншин, що проживають в Азербайджані. Після обох виступів студенти мали змогу поставити запитання запрошеним гостям.

    Завдяки зустрічі студенти дізналися цікаву інформацію про політику мультикультуралізму й переконалися, що вона грає вагому роль у внутрішній та зовнішній політиці сучасного Азербайджану.

    Інформацію надала Ольга Пишньоха, кафедра тюркології. Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Завершальний цього семестру лекторій «Репліка»

    Лекторій «3х20» робитиме перерву на екзаменаційну сесію та канікули, тож 19 листопада ми послухали останні три лекції перед зимовою паузою. На запрошення Тетяни Михно прийшли поділитися своїми знаннями аспірант кафедри промислової біотехнології НТУУ «КПІ» імені Ігоря Сікорського Олена Сироїд, студент-класик Інституту філології Костянтин Рябцев та фахівці з міжнародних відносин (ІМВ) Єгор Євменов та Богдан Прибора.

    Олена розкрила зміст поняття «біотехнологія». Здобутки цієї науки бачимо в селекції, захисті довкілля, хімічній промисловості, сільському господарстві тощо. За прогнозами вчених, до 2050 р. населення Землі складе близько 9 млрд осіб, 70% із яких захочуть жити в містах. Напрями біотехнології допоможуть виживанню організмів у майбутньому. Є традиційна та нова біотехнологія. Нова поділяється на генну (розшифрування генома організму та можливість заміни генів для покращення певних рис, коригування плану, за яким організм розвивається) та клітинна (зі стовбурових клітин можна виростити органи чи відтворити цілий організм). Такі експерименти дадуть стійкість проти хвороб, але є небезпека втручання в природний процес еволюції. Питання неоднозначне, але ж яке цікаве! Олена зацікавлена в дослідженнях генної та клітинної інженерії сьогодення.

    Костянтин розповів про так звані тріскові війни між Ісландією та Великою Британією, які ведуть свій початок іще з ХV ст. Для малої північної острівної країни вилов риби – питання економіки й виживання. Скажімо, із 1881 по 1976 рр. риба становила 90% експорту в державі. Конфлікти із Британією починалися як дипломатичні, однак мали військові зіткнення й жертви в 1970-х. Однак Ісландія в умовах «Холодної війни» зуміла політичними маневрами повернути ситуацію на свій рахунок, виборола у сусіда можливість розширення зони вилову тріски з 3 миль поступово аж до 200 фактично без компенсації для британців. Нині це одна з найрозвиненіших країн світу. Костянтин наголошує: країни з мінімальними можливостями можуть відстояти свої інтереси на міжнародній арені, в України теж були переваги (ядерна зброя, статус транзитної держави, потенціал промисловості). Берімо приклад.

    Єгор та Богдан розбиралися в актуальному на сьогодні питанні відкриття ринку землі в Україні. Ми чуємо паніку в народі: «Як можна продавати рідну матір?». Насправді контрольований продаж сільськогосподарських угідь буде на користь державі. Україна входить до невеликої кількості держав, де ринок землі неврегульований (а фактично – відсутній). Із нами Куба, Венесуела, КНДР, Конго, Білорусь, Таджикистан. Із 2001 року в Україні діє мораторій на відчуження землі для будь-кого. Фактично якщо людина – власник с/г землі, але не може чи не вміє нею користуватися, то й продати теж не матиме права. Тільки може здавати в оренду, що не приносить їй прибутку, непривабливо для закордонних інвесторів, а нетривала оренда (до 5 років) виснажить землю. Адже орендарі не дбатимуть про сівозміну. Натомість фахове фермерство піде на користь Україні. Єгор і Богдан на прикладі Німеччини, Швейцарії і Польщі довели, що упорядкування законодавства про ринок землі – не «зрада», а заходи для розвитку економіки. Суспільне несхвалення – проблема вчасного поінформування людей, у чому ж суть закону. Тож будьмо грамотними!

    На цьому «Репліка» прощається до наступного року. Таня Михно шукає майбутніх лекторів і бажає успішної зимової сесії.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Анонс кінолекторію за фільмом "Соловей співає. Доки крила має".

    19 листопада о 16:00 в Актовій залі Інституту філології відбудеться демонстрація документального фільму "Соловей співає. Доки крила має". Стрічка є новаторською. Це монументальне дослідження проблеми мовного питання в Україні.

     

    Автори аналізують мовну ситуацію не в звичайній, поширеній формі протистояння політичних сил, а досліджують значно глибші причини та наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови. Автори фільму намагаються знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні 21 століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгення та спротив?». Щоб відповісти на це запитання, творці документального фільму занурюються вглиб історії та досліджують, об’єктивно руйнують міфи, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо меж, сфер, носіїв української.

    Творча група у складі Лесі Воронюк, Сергія Кримського, покійного Олексія Долі, Сергія Мартинова, Анастасії Федченко, Демида Єлізаро- ва, Валентина Грінберга, Олександра Ткачука, Романа Гоменюка, Де- ниса Костандова, Дениса Олейніка та інших працювала над фільмом з 2017 року.

    Фільм знімався в Україні, Білорусі, Ізраїлі, США, Великобританії. за підтримки благодійного фонду «Кращим бути», генерального директора ТОВ «Рома» Романа Клічука, Чернівецької міської ради, виконуючого обов'язки голови Чернівецької ОДА Михайла Павлюка, Управління мо- лоді та спорту Чернівецької ОДА, громадської спілки «Музичний Батальйон», благодійного фонду «Коло», Організації українських жінок у Великобританії, Навчального центру «Десна», Інституту української мови НАН України, Посольства України в Державі Ізраїль.

    Стрічка триває 65 хвилин.

    Сторінка фільму в ФБ: https://www.facebook.com/solovejspivae

    Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=Y9cuoFJR-OA

    Можете переглянути репортаж про прем'єру фільму 5 листопада в Будинку кіно: http://instpres.univ.kiev.ua/node/2534

    Категорії: 
  • Відбувся круглий стіл "Мовні маніпуляції та засоби протидії"

    8 листопада в межах Міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур" відбувся круглий стіл "Мовні маніпуляції та засоби протидії". Його цього разу провели у форматі лінгвістичного клубу "ЗМовники". Модерувала Оксана Мацько. Основним доповідачем був Олександр Бондаренко, доцент кафедри російської філології. В обговоренні брали участь науковці Інституту філології Ганна Черненко, Людмила Кравченко, Тетяна Доній.

    Існують різні маніпулятивні технології. Олександр Бондаренко розповів про 17 найпопулярніших. Є комерційні, і політичні, і масові маніпуляції. Олександр Олександрович каже, що дієва маніпуляція суспільством у цілому. Важливий пункт стратегії: людина не повинна розуміти, які технології проти неї застосовують. Нині масами маніпулюють в Україні та в усьому світі за допомогою культурного контенту, освіти, тренінгів. Стратегії застосовують комплексно, а не по одній. Людмила Кравченко погоджується з Олександром Бондаренком: фундаментом ментальності є мова, релігія, історія та культура. Зараз Росія, окрім фізичної зброї, загрожує Україні маніпулятивними технологіями. Людмила Олександрівна говорить про "операції спецслужб недоімперії" і закликає бути пильними, адже протистояти маніпуляціям складно.

    Отже, серед найдієвіших маніпулятивних технологій сьогодення:

    - невиправдане, нефахове використання наративів сьогодення;
    - інформаційне засмічення;
    - штучне створення напруги в суспільстві, резонансної негативної ситуації, аби був привід посилити контроль, зменшити свободу слова чи дій людей;
    - поступовість, а не раптовість, непопулярних кроків;
    - відтермінування виконання небажаного для суспільства кроку (це буде пізніше, отже, зараз протестів ніхто не збиратиме);
    - інфантилізація суспільства (навіть серйозного слухача певними інтонаціями, словами, аргументами доводять до стану довірливої дитини);
    - emotio – ratio; навіювання проти когось;
    - "дебілізація" суспільства;
    - мода на посередність (словом "модно" прищеплюється невихованість, ницість, неерудованість);
    - частковість правди (в СРСР пропорція правди до брехні становила 60/40, у сучасному Західному світі – 90/10, найбільш уживана в нас – 50/50);
    - Навішування ярликів (особисте оціночне судження стає основною інформацією для глядача або читача, нанизують кілька "ярликових" означень);
    - велика кількість прогнозів;
    - підміна понять та створення образу ворога;
    - формування також образу "єдиного лідера", месії, який усіх порятує.

    Частково ці маніпулятивні техніки – з арсеналу колишнього КДБ. Названі маніпуляції досліджував Ноам Хомський, професор Масачусетського університету.

    Наприкінці зустрічі Олександр Бондаренко дав кілька поряд, як захищатися від впливу на свідомість:

    - Не беріть смартфон у руки, коли щойно прокинулися.
    - Обмежте користування соцмережами до певного відсотка.
    - Вимкніть усі сповіщення та підписки на новини.
    - Ігноруйте всілякі тести, вікторини, опитування: це механізм вивчення вас.
    - Не бійтеся проґавити щось важливе, бо справді важливе дійде до вас. Інше –зайве, метушня.

    Студенти й викладачі ставили багато запитань доповідачу. І вирішили, що розмова про мовні маніпуляції триватиме: Оксана Мацько запросила Олександра Бондаренка виступити на "Змовниках" через місяць. Стежмо за анонсами!

    Текст - Юлія Кузьменко. Фото - Юлія Кузьменко, Валерій Попов.

  • Олександр Галенко прочитав лекцію про джерела досліджень тюркології

    4-8 листопада в Інституті філології проходить Тиждень тюркських мов і культур. У понеділок відбувся урочистий концерт, а у вівторок розпочалася культурно-наукова частина програми. Олександр Галенко, історик-тюрколог, керівник центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України, прочитав оглядову лекцію до курсу «Інформаційне забезпечення досліджень тюркології».

    Науковець загострив увагу на необхідності опрацьовувати оригінальні джерела інформації про історію й культуру Туреччини. Словники й підручники, особливо перекладені з інших мов, не дають вичерпної інформації для філолога-тюрколога. Олександр Галенко також наголосив, що саме зовнішні (зокрема, європейські) джерела інформації про близькосхідну країну дають цілісне уявлення про її культуру. У них часто йдеться про явища, які самим туркам можуть видатися несуттєвими. Однак для дослідника-сходознавця це цінний матеріал.

    Анна Мукан, фото Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Майстер-клас від Ірини Троскот, головного редактора літературного інтернет-видання «ЛітАкцент»

    У понеділок, 4 листопада, в мистецькій залі Інституту філології студенти познайомилися із критиком, редактором "ЛітАкценту" Іриною Троскот. Організатор зустрічі – асистент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Тетяна Белімова, завітала також доцент кафедри Олена Романенко. Майстер-клас від пані Ірини відбувся в межах курсів «літературні проекти: кураторство» та «українські часописи та антології ХХ-ХХІ ст».

    Ірина нагадала історію створення свого інтернет-ресурсу, створеного як майданчик для молодих критиків та письменників-початківців. Його заснував Володимир Панченко, який нещодавно пішов із життя. «ЛітАкцент» розвивається за підтримки видавництва «Темпора». Колектив спершу був невеликий, тепер розширився. Зокрема, нині Марія Семенченко курує конкурс художнього репортажу «Самовидець», а Ольга Петренко – конкурс історичної прози «ProМинуле». Ірина Троскот займається критикою літератури на «ЛітАкценті» і наголошує: кожна рецензія має бути фаховою, неупередженою. Репутація для критика – ключова річ.

    Аналітики «ЛітАкценту» передбачають майбутнє нових імен, їхній розвиток. Ірина Троскот упевнена: повноцінний літературний процес має безперервно оновлюватися. Також фахівці досліджують, що цікаво сучасному читачеві. І допомагають молодим авторам. Хоча багато що залежить від самих письменників: сьогодні потрібно бути видимим, заводити нові знайомства у своїй сфері, відвідувати літературні заходи, презентації. І, звісно, у наші дні у світі літератури ми не самі. Завдяки «ЛітАкценту» можемо побачити розвиток сучасних чеської, португальської, іспанської літератури й критики та порівняти з літпроцесом України.

    Зустріч була пізнавальною для студентів-філологів. Наші майбутні випускники поповнять плеяду критиків і письменників та, імовірно, тісно співпрацюватимуть із ресурсом «ЛітАкценту».

    Текст Юлії Кузьменко. Фото Валерія Попова.

Сторінки

Subscribe to лекція