лекція

  • "Покрівонько, покрівонько, покрий мою голівоньку"

    Так примовляли незаміжні дівчата, йдучи до храму на Покрову Пресвятої Богородиці. Після жнив - саме час весіль, адже потім настає Великий піст, вінчатися заборонено. Невід'ємний ритуал весілля - покривання молодої, одягання очіпку або іншого головного убору.

    15 жовтня на кафедрі фольклористики відбулася лекція-майстерка від кандидата історичних наук, директора Центру фольклору та етнографії Інституту філології, колекціонера Володимира Щибрі. Гості зустрічі дізналися про особливості жіночих головних уборів із різних етнографічних регіонів, про основні способи вив'язування традиційних головних уборів, а також долучилися до реконструктивної практики.

    Фото Валерія Попова

  • «Ти сильний, ти впораєшся сам»

    Як правило, старше покоління вчить молодь такою фразою. Негаразди чи поганий настрій? Зусиллям волі впораєшся, не скаржся. Плюс поради – формування сили волі та самооцінки. Недолік – людина закривається та не звертається по допомогу, коли їй це справді необхідно. Київський університет у липні відкрив Психологічну службу допомоги всім учасникам освітнього процесу, які того можуть потребувати. Завдяки Студентському парламенту Університету служба відвідає всі факультети й інститути, аби студенти й викладачі знали, де їх знайти, які напрями та цілі роботи нової організації. Усі охочі можуть знайти службу в гуртожитку №1, на Ломоносова, 35.

    Інститут філології приймав психолога служби Ольгу Шевчук у Всесвітній день психічного здоров’я 10 жовтня. Відзначається він із 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Що таке здоров’я? Таке питання пролунало насамперед від Ольги. Адже, як ми знаємо ще зі школи, це не просто відсутність хвороб, а стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Інакше кажучи, людина здорова, коли може адаптовуватися до свого життя та всіх його сфер. Психічне благополуччя – це благополуччя особисте, фізичне здоров’я, підтримка нормальних сімейних відносин та здатність людини зробити внесок у суспільний розвиток.

    І раптом «щось іде не так». Це просто поганий настрій? Втома? Сум? А чи не затягнулися у вас рутинні негаразди? Якщо ви не можете нормально функціонувати у вже звичних для вас обставинах, не терпіть.

    Причини психологічних проблем різні. Не відкидайте фізичне нездоров’я (хоча механізми працюють і навпаки: пам’ятаймо про психосоматичні хвороби). Грають велику роль хронічний брак сну, незбалансоване та пізнє харчування. Сьогодні актуальна інформаційна перевантаженість: політичні та економічні катаклізми переслідують нас з усіх джерел новин, стають несприятливим для нашого настрою фоном. Ольга зазначила, що Україна посідає, на жаль, одне з перших місць у Європі щодо психічного неблагополуччя населення. Всесвітня організація з охорони здоров’я розробила комплексний план дій на 2013-2020 роки для покращення психічного здоров’я людей. План спрощено такий: моніторити, інформувати щодо профілактики, реагувати, надавати медико-санітарну та соціальну допомогу людині, яка того потребує. Важлива історія кожного з нас. Не можна відхрещуватися, коли щось не ОК, звертайте на себе увагу! Допомагайте близьким та друзям, якщо помітили в них зміни в бік суму. Проблема в тому, що, скажімо, про серцево-судинні захворювання говорити природно, а психологічних проблем люди соромляться, закриваються в собі. Бояться стати токсичними та відмежовуються від близьких. Стають агресивними, натомість суспільство часто цього не приймає: йому потрібні оптимістичні та активні люди.

    Якщо звернутися до якісного фахівця, людина може подолати тяжкий стан. Психологічна служба КНУ імені Тараса Шевченка ретельно добирає спеціалістів. Принципи роботи – безпека клієнта, тобто конфіденційність, дотримання прав людини та приватність. Психологи використовують перевірені світові техніки, інформують про можливі переваги та ризики допомоги, що надається. Психологи проводять індивідуальні та колективні консультації, просвітницькі заходи та створюють програми превенції суїциду. Завдання служби такі: навчити викладачів ознакам психічних розладів, створити групи з адаптації першокурсників, розповісти про навички екстреного втручання (у разі якщо помічаєте раптовий різкий стрибок психічного стану людини). Служба покликана відрізнити «надумані проблеми» людини від реальних. Вона відкрита до всіх. Пані Ольга переконує, що потрібно з турботою ставитися до себе, свого настрою чи стану.

    Вона дала кілька практичних порад, обговорила зі студентами кожен пункт. Отже:

    - Робіть те, що любите. Кайфуйте від своєї справи. Підтримуйте сферу задоволення та майте свій острівець, де вам цікаво і комфортно.
    - Говоріть про свої почуття. Доносьте свій стан – вас зрозуміють.
    - Лишайтеся на зв’язку. Не тікайте від сім’ї та друзів у свої проблеми. Вас не відштовхнуть, ви не сам!
    - Добре харчуйтесь. Особливо важливий сніданок.
    - Пийте розважливо. Ми не аскети. Але все в міру.
    - Будьте активними. Фізичні навантаження корисні. «Відпахати» розумово 8 годин важче, ніж фізично!
    - Візьміть перерву. Зупиніться, якщо настав край силам, аби не зірватися.
    - Турбуйтеся про інших.
    - Просіть про допомогу.
    - Прийміть себе.

    Так, ви – це ви. З усім спектром талантів і труднощів. Ви не робот і маєте право на втому, на помилки, на паузу, на поганий настрій. Але він не має стати фоном до життя, переважити й затуманити все хороше, що нас оточує. Тож якщо щось таки «не ОК», зверніться до нової служби. Не мовчіть і будьте здорові!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • «Коронація слова»: перше 20-річчя»

    7 жовтня в Інституті філології відбувся майстер-клас на тему «Коронація слова»: перше 20-річчя» за участі співзасновниці цього Міжнародного конкурсу Тетяни Логуш та генеральної директорки видавництва «Світ успіху» Неоніли Струк. Майстер клас був зініційований кафедрою історії української літератури, теорії літератури та літературною творчістю, модерувала зустріч асистент кафедри Тетяна Белімова. У межах навчальної дисципліни «Літературні проекти: кураторство» студенти мали можливість почути й побачити презентацію Міжнародного літературного конкурсу, участь у якому беруть митці з восьми країн світу, і завдяки якому було відкрито безліч імен сучасного літературного й навкололітературного процесу в Україні.

    Першою взяла слово пані Тетяна Логуш, яка щиро привітала студентів і коротко виклала найцікавіші факти з історії конкурсу, а також озвучила мету й завдання, надії та сподівання, що покладала їх на «Коронацію слова». Пані Тетяна запросила студентів долучатися до «Коронації слова», надсилаючи свої твори на розгляд або ставши експертами конкурсу.

    Пані Неоніла Струк детально розповіла про ювілейне видання, що підготувало видавництво «Світ успіху» до 20-річного ювілею «Коронації слова». Книжка має подарунковий формат і енциклопедичне наповнення, адже на її сторінках зібрана найрізноманітніша інформація, дотична до конкурсу. Відкриває видання загальна інформація про «Коронацію слова»: описані основні умови його проведення, зокрема наголошено на тому, що конкурс є анонімним, у ньому змагаються лише рукописи, а не «гучні імена»; так само не розголошуються імена експертів, які працюють із рукописами. Усі учасники перебувають у рівних умовах, можливість упливу на думку членів журі цілком виключена. Також на сторінках видання розміщено інформацію про структуру конкурсу, у якому виокремлені чотири основні номінації «Романи», «Пісенна лірика», «П’єси» та «Кіносценарії». Минулого року постав окремий підвид конкурсу «Молода Коронація», присвячений творам для дітей. Також у виданні вміщено коротку інформацію про переможців «Коронації слова» в усіх номінаціях за минулі роки, подано короткі біографічні статті про них, статті літературознавців, присвячені рецепції деяких творів.

    Зустріч минула в теплій невимушеній атмосфері, наприкінці студенти й викладачі мали можливість поставити гостям питання і почути поради щодо власного творчого процесу.

    Інформацію надала Тетяна Белімова. Фото Валерія Попова.

  • "Британська ідентичність у романі доби Брекзиту" - лекція Річарда Брауна

    «Люди в усій країні відчули, що це неправильно. Люди в усій країні відчули, що це правильно. Люди в усій країні відчули, що вони насправді програли. Люди в усій країні відчули, що вони насправді виграли".

    (Алі Сміт «Осінь»)

    1 жовтня 2019 року в Інституті філології відбулася лекція доктора Річарда Брауна з Лідського університету (Великобританія) на тему «Британська ідентичність у романі доби Брекзиту». Р. Браун, більше відомий як дослідник творчості Джеймса Джойса, на прохання кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації погодився розповісти про сучасну літературу Британії та, зокрема, про твори, в яких автори за допомогою різних художніх засобів намагаються знайти відповіді на запитання, з якими стикнулися британці у зв’язку з Брекзитом.

    Після короткого екскурсу в історію Брекзиту доктор Браун розповів про романи, які утворюють так звану брекз-літературу (Brex-lit). Детальніше лектор зупинився на романі Джонатана Коу «Серединна Англія» («Middle England») (2018). Дж. Коу – це перший британський автор, який порушує тему кризи національної ідентичності, висвітлюючи ті події недавнього минулого, які, на його думку, спричинили її. Зокрема, він пише про фінансову кризу та вибори коаліційного уряду у 2010 році, Олімпійські ігри 2012 року, референдум 2016 року. Дж. Коу, «як і решта країни...гадки не має, що коїться…», але у нього ніколи ще не було відчуття відсутності контролю відтоді, як контроль було повернено.

    Річард Браун також презентував аналіз змісту та стилю трьох романів шотландки Алі Сміт «Осінь» (2016), «Зима» (2017), «Весна» (2018). Наголосивши на ролі екфразису в художньому світі авторки, лектор розповів присутнім про ті візуальні твори мистецтва, які стали частиною романів Алі Сміт, пояснивши, чому і як вони вплетені в тексти.

    Під час обговорення лекції присутні висловили свою думку щодо Брекзиту та згаданих романів, виявивши обізнаність та інтерес до Брекзиту, сучасного стану речей в Британії та сучасної британської літератури.

    Лекція докторара Брауна стала своєрідним містком між Британією та Україною, завдяки якій слухачі, студенти різних освітніх програм Інституту, змогли краще зрозуміти, як почуваються британці у цей складний для них час невизначеності та поділу країни на тих, хто хоче виходу Британії з ЄС, та тих, хто вважає, що Британія має зберегти своє членство в ньому. Варто зазначити, що лекція була філологічною. Д-р Браун розповів про романи не лише з погляду теорії літератури, але й зупинився на деяких новотворах в англійській мові, що виникли у зв’язку з Брекзитом.

    Текст доцента Світлани Перепльотчикової. Фото Валерія Попова.

  • Відбудеться лекція до 20-річчя "Коронації слова"

    У межах дисципліни для літературознавців Інституту філології «Літературні проекти: кураторство» відбудеться майстер-клас із запрошеними гостями. Побачимося з Тетяною Логуш, засновницею Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», Василем Шклярем, письменником, лауреатом Шевченківської премії, Неонілою Струк, головним редактором видавництва «Світ Успіху», Оленою Волковою, заступником головного редактора.

    Кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості, а також модератор лекції Тетяна Белімова радо запрошують долучатися до бесіди наступного понеділка! Зустріч відбудеться 7 жовтня об 11:30 в 142 аудиторії. Тема майстер-класу – «Презентація довідкового ювілейного видання, присвяченого 20-річчю «Коронації слова».

    Категорії: 
  • Лекція доктора Річарда Брауна "Британська ідентичність у романі доби Брекзиту"

    Кафедра англійської філології та міжкультурної комунікації Інституту філології запрошує на лекцію доктора Річарда Брауна на тему «Британська ідентичність у романі доби Брекзиту», яка відбудеться 1 жовтня 2019 року о 13.00 в актовій залі.

    Річард Браун викладає сучасну літературу у Школі Англійської Лідського університету у Великобританії. Він є Програмним лідером бакалаврської програми з англійської літератури та магістрської програми з сучасної літератури. Річард є автором чотирьох книжок, присвячених Джеймсу Джойсу: «Джеймс Джойс та сексуальність» (Кембридж, 1985), «Джеймс Джойс у дзеркалі посткультуралізму» (Макміллан, 1992), «Джойс, «Пенелопа» та тіло» (Родопі, 2006), та «Путівник по Джеймсу Джойсу» (Блеквел, 2008, 2011, 450с.). У цих працях представлено нове прочитання текстів Джойса в межах глобальних контекстів. Д-р Річард Браун є засновником та співредактором «Плакату Джеймса Джойса».

    У своїй книжці «Джеймс Баллард: ландшафти завтрашнього дня» (Брил, 2016) у співредагуванні з Кр. Даффі та Ел. Стейнфорт він досліджує культурні ландшафти творів Дж. Балларда. Також він є співавтором книжок про Боба Ділана «Чи не так, містере Джонс? Боб Ділан з поетами та професорами» (Вінтадж, 2017) та «Політична творчість Боба Ділана» (Палгрейв, 2009). Докторові Брауну належить розділ «Література доби Холодної війни» у «Путівнику до Яна МакЕвана» (Кембридж, 2019).

    Доцент Світлана Перепльотчикова

    Категорії: 
  • Лекція Лесі Ткачук «Особливості виготовлення одягу в Давній Русі ІХ-ХІ ст.»

    25 вересня на кафедрі фольклористики дізналися більше про давній одяг на наших теренах. Доповідач – Леся Ткачук. Вона архітектор, дизайнер, майстер із фарбування природніми барвниками та виготовлення скляних прикрас у давніх техніках. Гостя вже впродовж 15 років займається проектом «Жива історія». Команда організовує різноманітні історичні реконструкції, зокрема виїзні. Леся ділилася поглядом ремісника на виготовлення одягу. Майстриня спеціалізується на епосі вікінгів. Це приблизно 793-1066 рр. Тогочасних зразків одягу не збереглося. Тож фахівці, аби реконструювати одежу, використовують археологічні дані, скарби й прикраси, що береглися поколіннями, писемні пам’ятки (наприклад, у берестяних грамотах є переліки одягу, також світло проливають літописи). Допомагають зарубіжні джерела (ісландські саги, спогади арабського мандрівника Ібн Фадлана). Джерел багато, в результаті дослідники мають велику мозаїку, яку треба складати докупи. Тут не обійтися без варіативності, однак реконструктори уважні до кожної деталі. Допомагають і антропологічні дослідження. Леся навела приклад розкопок, які проводила археолог Олександра Козак. На Десятинній, у Києві, знайшли поховання 2 жінок. Поховання загалом дуже допомагають реконструкторам, у них можна знайти як аксесуари, так і запасні комплекти старовинного одягу, які покладали померлим для потойбічного життя. Від Лесі аудиторія почула також детальну інформацію про інструментарій давніх часів, обробку матеріалів. Лектор демонструвала українське приладдя для створення одягу, проводячи аналоги з європейським. Фольклористи провели час із користю.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Семінар дослідниці з Ланкастерського університету Олени Россі

    2 жовтня у читальній залі Інституту філології (32 ауд.) відбудеться тренінговий семінар “Розробка тестових завдань для оцінювання компетентності в англомовному читанні”, організований кафедрою методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології та Всеукраїнською асоціацією з мовного тестування та оцінювання (UALTA).

    Семінар проведе Олена Россі, дослідниця з Ланкастерського університету (Велика Британія), співавторка онлайн-курсів із мовного тестування (Classroom Massive Open Online Courses), авторка курсів із розробки тестових завдань, що організуються Британською Радою (Велика Британія), консультант та тренер з підготовки розробників тестових завдань для тесту Aptis (Британська Рада).

    Категорії: 
  • Анонс зустрічі "Шлях від автора-початківця до успішного письменника"

    Кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості не припиняє запрошувати на зустрічі з людьми, які втілюють успішні літературні проекти. Завдяки незмінному модератору Тетяні Белімовій усі охочі поговорять на тему "Шлях від автора-початківця до успішного письменника".

    Цього разу наші гості - Олена Одинока, керівник відділу маркетингу "Видавничої групи КМ-Букс" і національної мережі книгарень "Буква" та Світлана Тараторіна, письменниця, авторка роману "Лазарус", за який отримала відзнаку "ЛітАкценту" в номінації "Проза", а також отримала цього року The Chrysalis Awards від Європейської спільноти наукової фантастики -The European Science Fiction Society).

    Запрошуємо в понеділок, 30 вересня о 9:50 до 63 ауд.

    Робочі питання
    Як видавець може помітити потенційно успішний у комерційному плані текст?
    Чому важливо не лише перекладати якісну літературу, але й "вирощувати" свою?
    Як видавець прораховує цільову аудиторію і прогнозує успішність видавничого проекту?
    На що повинен орієнтуватися автор-початківець? Як він може привернути увагу видавця?
    Як змінюється життя автора після того, як він стає популярним?

    Категорії: 
  • Лекторій «Репліка» повертається

    Лекторію Тетяни Михно вже рік. Раз на місяць знову запрошуватимуть трьох спікерів, які розповідатимуть про найрізноманітніші сфери людського життя. «Репліка» - це спосіб самоосвіти, спільнота людей, які прагнуть саморозвитку. 20-хвилинна лекція (аби порційно засвоювати інформацію), а потім жива комунікація з аудиторією. Перше тріо цьогоріч говорило про автоматизацію, історію філософії та гончарство.

    Олексій Драга – випускник кафедри автоматизації НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», викладає дітям курс робототехніки. Автоматизація – вища форма технічного прогресу, коли людина лише контролює процес, не втручаючись у нього. Це збільшує пропускну здатність, продуктивність, зменшує видатки та людські втрати на робочу силу, сприяє надійності. Водночас обмеження автоматизації є. Не всі необхідні людству процеси можливо на сьогодні автоматизувати; великі обсяги виробництва через помилки призводять до великих втрат; автомат поки не здатний добре розпізнавати людську мову. Що складніший процес автоматизації, то більше людське втручання потрібне, якщо щось піде не так. Однак автомати активно використовують в закладах харчування (наприклад, суші-роботи), торгівлі (Rozetka), на виробництві (автомобілі Tesla), в енергетиці, транспорті й міській інфраструктурі (недопрацьована поки система KyivSmartCity). Вважається, що перші механізми люди винаходили вже 2,5 млн років тому… Але реальним поштовхом стала промислова революція 18-19 ст. Винайшли паровий двигун, ручна праця замінилася машинною. Далі відбулася технологічна революція 19-20 ст. – електрифікація, посилення виробничих потужностей. Потім – розвиток обчислювальної техніки. Як Різдво у віруючих, для техніків важливою є дата винаходження транзисторів. На них працюють фактично всі електронні пристрої сьогодні. І не варто перейматися, що роботи витіснять робітників. Автоматизація – це можливість для людини отримати вищу освіту, конструювати, покращувати роботів, керувати ними. Без роботи не залишимося!

    Другий лектор – Тарас Фостяк, аспірант кафедри філософії і релігієзнавства Києво-Могилянської академії. Таня познайомилася з Тарасом у PinchukArtCentre, завдяки його екскурсії наблизилася до розуміння сучасного мистецтва. Дисертація аспіранта присвячена працям Макса Шелера. Філософія для нього межує з витонченістю і популярністю. Він хотів показати парадигмальний підхід до науки. Історія філософії коротко й дохідливо за 20 хвилин – непросте завдання! Для Тараса історія – не лише перелік фактів, а розмаїтість концептів. Існують різні філософські течії. Тезі протистоїть антитеза, це породжує синтез ідей. Назвавши ключових філософів усіх епох, починаючи від Фалеса, лектор розповів про поступову зміну філософських парадигм «буття – свідомість – мова».

    І третьою реплікою ділилася голова Студентського парламенту Інституту філології Марина Мицюк. У цієї дивовижної дівчини поєднується науковість фольклориста, любов до народних танців й американського та ірландського степу, уміння грати на бубні та гончарство. Останнє стало її професією: уже 1,5 роки вона працює в арт-студії «Ліхтарик», де дає майстер-класи усім охочим – від дітей до пенсіонерів. До кожного свій підхід, інколи втомлюєшся від людей (не від глини!). Але Марина любить насиченість дня. Інколи чекає на відпочинок, а коли він настає, дівчина міркує, чим би зайняти руки. Гончарством займалися з доби неоліту, спершу тільки жінки виготовляли іграшки для дітей та посуд. Із винайденням гончарного кола долучилися чоловіки, адже крутити його непросто. Назва «гончар» - від назви горна – печі, де випікаються вироби. Гончарів вважають магами, адже в справі задіяні чотири стихії: глина – земля, вода – для розмочування, повітря – для підсихання виробу, вогонь – для обпалення. Процес роботи медитативний, кожен шматочок глини несе людську енергію, частинку душі. На майстер-класи приходять, аби відпочити, віддатися процесу, навчитися чомусь новому. Сама Марина прийшла до цього мистецтва через фольклористику, а саме дисципліну «Декоративно-ужиткове мистецтво: теорія і практика». Вона пройшла додатковий курс гончарства й залишилася у цій справі. Марина каже, що обмежень тут нема, спробувати може кожен, як і досягти високої майстерності.

    Надихати новими історіями гості «Репліки» будуть уже незабаром. Стежте за анонсами на фейсбук-сторінці та в Телеграм-каналі!

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to лекція