лекція

  • Видатний тюрколог прочитав цикл лекцій студентам-філологам

    З 28 по 31 травня 2018 року доктор філологічних наук, професор кафедри тюркських мов і літератур літературного факультету Стамбульського університету Мехмед Ольмез (Mehmet OLMEZ) прочитав на кафедрі тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка наукові лекції та семінари на теми «Види давньотюркського письма та їхні відмінності», «Основні сюжетні лінії давньоуйгурської літератури», «Фонологія турецької мови (від давніх часів до сучасності)», «Щодо питання класифікації тюркських мов».

    Професор Мехмет Ольмез – голова лексикографічної комісії Турецького лінгвістичного товариства, а також учень відомого турецького мовознавця, який зробив величезний внесок у розвиток тюркології – Талата Текіна. Зокрема, на одній з лекцій М. Ольмез розповів про наукову роботу Талата Текіна, про період його життя в Америці, де в той же час жив і працював видатний український мовознавець, орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету – Омелян Пріцак. Лекція супроводжувалася демонстрацією фотографій науковця, зроблених в його численних подорожах та експедиціях, зокрема поруч з величезними плитами зі старовинними тюркськими написами.

    Візит вченого такого рівня промовисто засвідчив динамічний розвиток двосторонньої співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Стамбульським університетом, якому передували такі події, як відкриття спеціальності «Українська мова та література» на базі Стамбульського університету, обмін викладачами та студентами обох університетів, а також створення можливості пройти літні курси з української мови для студентів, які вивчають українську мову в Туреччині.

    Текст: Ольга Пишньоха
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лекція професора з Гранадського університету

    29 травня в рамках програми академічної мобільності КНУ до студентів Інституту філології завітав професор Гранадського університету Сімон Хосе Суарез Квадрос. Сімон – колишній студент Університету й має диплом КНУ. Доцент кафедри романської філології Галина Георгіївна Верба була рада представити зарубіжного колегу іспаністам ІФ.

    Професор провів у мистецькій залі Інституту дві вечірні лекції. На першій він розповів про порівняльний аналіз української та іспанської фразеології, а саме про копонент ‘тварина’ в обох корпусах. Зооморфізмом (метафоричним уподібненням властивостей тварин до рис людини) Сімон займався ще від часів своєї курсової роботи. Вчений навів праці з теорії лексикології та фразеології найвідоміших українських та іспанських мовознавців, перекладачів і письменників, починаючи з середини ХІХ ст. Інформація була корисною студентам , які саме слухають курс порівняльної лексикології в Інституті. Науковець також навів класифікацію фразеологізмів означеної теми в іспанській та українській мовах. Це еквівалентні сполуки, аналогії, безеквівалентні та псевдоеквівалентні. Для досліджень користувався фразеологічними словниками української мови та корпусом іспанської мови, доступним в інтернеті.

    Його пошуки підтвердили важливість лексичного символу у фразеологізмах (адже вчений ішов від буквального значення слова до переносного), а ще виявили цікавинки в обох мовах. Наприклад, в іспанській мові існують повні відповідники (структурно й за змістом) таким українським висловам, як «жити як кішка з собакою» чи «брати бика за роги». А от «одним пострілом» на Іберійському півострові «вбивають» не двох зайців, а двох птахів. Стріляний горобець у іспанському варіанті звучить як «старий собака». Такий порівняльний аналіз можна здійснити на матеріалі й інших тематичних груп лексики: кольори, їжа, числа, рослини… Ці зіставлення розкривають для нас рідну й іноземну мови, мовні картини світу народів, адже фразеологізми образні й дуже часто не вмотивовані семантично.

    Друга лекція Сімона Хоче Суареза Квадроса була присвячена його рідному університету в Гранаді, а також історії самої провінції, її символам та життю. Згадали й непостійний сонячний клімат, і велике населення (понад 230 тис.), й історичні споруди краю: архітектурно-парковий ансамбль Альгамбра та, власне, давні корпуси Гранадського університету. Заклад навчає нині майже 69 тис. студентів, з якими працює близько 3 500 викладачів. Щороку з Європи за програмою Erasmus до вишу приїжджає понад 2 000 студентів. У відділі слов’янської філології закладу вивчається 5 мов (російська, чеська, польська, болгарська та словенська).

    У відеоролику, що показав насамкінець професор, присутні могли побачити повсякдення полікультурної гранадської молоді: тут і італійська піца, і французький «Мулен Руж», і німецьке пиво, і китайський Новий рік. Такий обмін сприяє порозумінню, хоча сам корпус має давню автентичну традицію. Студентам ІФ показали фото булли Папи Римського, який у далекому 1531 році своїм указом заснував Університет. Адже тоді освіта була тісно пов’язана з релігією. Нині світ глобалізується. Проте, як показав професор Суарез, цілком можливо й необхідно обмінюватися традиціями, не полишаючи своїх власних.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Український та світовий вимір Нікоса Казандзакіса

    16 травня у Центрі елліністичних студій відбувся круглий стіл, присвячений творчості видатного грецького письменника 20 ст. Нікоса Казандзакіса, організований спільно з Міжнародним товариством Друзів Нікоса Казадзакіса. У роботі круглого столу взяли участь голова Міжнародного товариства Друзів Нікоса Казадзакіса п. Й. Стассінакіс (Швейцарія), консул Посольства Греції в Україні п. А.Будуріс, колишній Посол України в Греції та перекладач творів Н.Казандзакіса В.Шкуров, представники грецьких товариств м. Києва, викладачі та студенти.

    Нікос Казандзакіс є найбільш перекладеним українською мовою грецьким письменником 20 ст., популярність якого пояснюється, з одного боку, політичною кон’юнктурою, з іншого, актуальністю тематики, нестандартністю творчого підходу та своєрідністю поетики.

    У своєму виступі п. Й. Стассінакіс зосередився на представленості Н.Казандзакіса на світовій літературній арені, поділився своїм досвідом того, як сприймають твори Н.Казандзакіса на різних континентах, у яких напрямках розвивається сучасне казандзакісознавство.

    В.Шкуров розповів про свій перекладацький досвід роботи з художньо-філософським текстом есея «Аскетика», що є своєрідним вступом до поетики, написаного самим автором. В «Аскетиці» Н.Казандзакіс закладає основи свого «екзистенціалістського» світогляду, специфіка якого полягає в антиномічному синтезі матеріалістичного реалізму з символічним, практично, містичним світовідчуттям.

    Окремою темою була присутність Н.Казандзакіса в українському контексті. Письменник відвідує Україну в 1929 р. Він певний час живе в Харкові, Києві та Одесі, залишивши спогади про цей час в романі «Посвята Ель Греко» та «У подорожі: що я побачив на Русі?». Захоплення революцією не применшує критичної налаштованості автора, який розглядає суспільні процеси в філософському контексті динаміки життя та волі людини до змін.

    Участь в круглому столі нових перекладачів, зокрема, студента 4-го курсу І.Гуджеджіані, який працює над перекладом найбільш контроверсивного роману Н.Казандзакіса «Остання спокуса», заклала основи для майбутніх перекладацьких проектів та підкреслила потребу нового відкриття Н.Казандзакіса в Україні.

    Інформацію надав Центр грецької культури та елліністичних студій

  • Іоанн Каподистрія – перший правитель незалежної Греції

    Іоанн Каподистрія – перший правитель незалежної Греції

    7 травня до Центру елліністичних студій завітав Йоргос Калокендис, директор культурного товариства «Olviapolis» та начальник департаменту з питань культури, освіти та спорту острова Егіна (Греція). Пан Калокендис неодноразово приїжджав в Україну та вже не вперше відвідує Інститут філології. Цього разу він прочитав філологам лекцію про життєвий шлях першого лідера незалежної Греції Іоанна Каподистрію (1776 – 1831). Лектор зібрав цінний матеріал про життя видатного діяча. Особливо докладно пан Калокендис зупинився на походженні родини грецького політичного діяча та роках його самовідданого служіння Батьківщині. Саме йому Греція завдячує своїм становленням як незалежна держава, яку Каподистрія почав розбудовувати у дуже непростих економічних та політичних умовах.

    Справжньою окрасою лекції стала яскрава презентація, що допомогла слухачам зануритися в епоху грецької визвольної боротьби. Під час лекції на екрані можна було побачити портрети Каподистрія у різному віці, церкву, в якій його оголосили правителем Греції, будинок, у якому він мешкав після вступу на посаду, та безліч інших цікавих місць на Егіні, пов’язаних з іменем видатного грецького політика.

    На лекції були присутні студенти, випускники і викладачі кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, представники Київського національного лінгвістичного університету, грецьких товариств м.Києва та директор Центру туризму Греції в Україні Іоанніс Дасопулос.

    Після завершення заходу лектор радо відповів на запитання присутніх та запропонував всім зробити фото на згадку.

  • Дослідження та викладання новогрецької мови у світлі можливостей нових технологій

    3 травня в Центрі елліністичних студій професор Салоніцького університету імені Аристотеля, директор Центру грецької мови І. Казазіс прочитав лекцію, присвячену принципам складу, діахронного формування та функціонування лексикону новогрецької мови. Доповідач торкнувся теми «багатошаровості» як структурної особливості грецького лексикону, продемонстрував механізми «довголіття» архаїчної лексики, способи збереження кореневого фонду мови через оновлене використання під час процесів запозичення іншомовної лексики, унормування дериваційних процесів у сфері неологізації. На прикладі архіву Георгакаса, дослідженого за допомогою комп’ютерних програм підготовки мовних корпусів науковцями Центру грецької мови, І. Казазіс продемонстрував «лексичну» тяглість грецької мови.

    Окремо проф. Казазіс зупинився на проблемах формування норми новогрецької мови на базі димотики та чинниках, що довгий час стояли цьому на заваді. Він нагадав, що про необхідність формування норми та чинників, що мають цьому сприяти, говорив ще грецький науковець Е. Папануцос. Цей видатний вчений обстоював появу нового філолога, не зацикленого на формалізмі, а відкритого для нових методів дослідження, фахівця, що зможе працювати у межах нових парадигм. Лише з появою таких широко мислячих людей димотика як норма сучасної грецької мови зможе укорінитися і в школі, і у вищих навчальних закладах.

    Не оминув проф. Казазіс і питання впливу політичних чинників на проблему формування мовної норми. Так, він нагадав, що необхідність застосування нових філологічних підходів в школі зрозумів уже М. Тріандафіллідис. Проте з приходом хунти чорних полковників припинилося впровадження димотики в середніх навчальних закладах.

    Основною проблемою сучасної лексикографії І. Казазіс вважає відсутність системної хронологізації. Особливо гостро ця проблема стоїть, коли йдеться про лексику кінця XIX ст. Важливим завданням є також дослідження лексикону різних соціальних груп. Перший крок на цьому шляху вже зроблений. Лектор презентував фундаментальну працю Й. Катоса «Словник просторіччя на груп соціального дна», в якій зібрано лексику, вживану представниками різних соціальних верств.

    Друга лекція професора Салоніцького університету І. Казазіса

    5 травня І. Казазіс прочитав ще одну лекціюю. На прикладі вищезазначеного корпусу грецької мови І. Казазіс продемонстрував «лексичну» тяглість грецької мови.

    Окремо проф. Казазіс зупинився на проблемах сучасної орфографії. Відмова від книжного архаїзованого різновиду новогрецької мови – штучної катаревуси – в середині 70-х рр. ХХ ст. не означала для Греції остаточного вирішення мовного питання. У 80-х рр. відбулася відмова від політонічної системи на користь монотонічної. Відтак було спрощено правопис запозичених слів – їхній графічний вигляд перестав нагадувати написання в мові-донорі. У такий спосіб було порушено історичний принцип грецької орфографії, адже з’явилася група слів, які почали передавати фонетично.

    Іншим викликом для сучасної грецької мови стало поширення написання грецьких текстів в електронних джерелах латинськими літерами (т.зв. грікліш). При використанні латинки було повністю занедбано історичний принцип грецької орфографії, що призвело до різкого падіння грамотності серед молоді. Проте І. Казазіс переконаний, що і цей виклик грецька мова зуміє подолати. Вірити в це йому дозволяє успішне протистояння грецької мови потокові англіцизмів, що потрапляють в неї разом з технічними новинками, розробленими на Заході.

    доц. А.А.Столярова

  • Весняний лекторій для арабістів

    З 24 по 27 квітня на запрошення кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інститут філології відвідала викладач Університету Бумердеса ім. М’хамеда Бугара (Алжир) д-р Хейра Бендахуа.

    Під час свого візиту до Інституту гостя ознайомилась з діяльністю кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, Єгипетського центру арабської мови та культури, а також провела чотири заняття зі студентами-арабістами з алжирського діалекту арабської мови та давньої арабської літератури. Зустрічі із алжирською викладачкою пройшли у теплій та дружній атмосфері.

  • Презентація збірки французької поезії

    3-го травня до Інституту філології завітала професор Реннського університету французька поетка пані Ніколь Лоран-Катріс. Вона прочитала відкриту лекцію на тему «Українсько-французькі культурні проекти: сучасний етап і перспективи». Лекція була виголошена французькою мовою й викликала жвавий інтерес у слухачів. А ними були студенти, аспіранти, викладачі, науковці, письменники й перекладачі.

    У рамках візиту пані Ніколь Лоран-Катріс презентувала збірку авторської поезії «Від столу до престолу: вибрані поезії», яку переклав українською мовою доцент кафедри романської філології нашого інституту Дмитро Чистяк. Нове видання являє собою вибрані поезії знаної французької авторки, яка також активно долучилася до популяризації української поезії у франкомовному світі.

    Усі учасники заходу з великою уважністю і цікавістю слухали пані Ніколь Лоран-Катріс. Загалом зустріч пройшла в дружній та позитивній атмосфері й залишила у присутніх лише хороші та світлі емоції

  • Тиждень португальської мови та культури в Україні

    З 2 по 8 травня за ініціативи посольств Португалії та Бразилії в Україні проходить тиждень португальської мови і культури в Україні. Тиждень португальської мови, зокрема, проходить за участю Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету та міжнародної мовної школи «Нова мова».

    У рамках португальського тижня проходять різноманітні заходи, серед яких: лекції, конкурс на кращий літературний переклад, показ бразильського і португальського кіно, фотографії, знайомство з національною кухнею і танцями та багато іншого.

    Подібний захід, а саме - конкурс на кращий літературний віршований переклад, організований викладачем Інститутуту філології Галиною Вербою, відбувся 2-го травня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. А потім лекцію «Португальська мова в світі» для присутніх прочитала викладач Лісабонського університету Елена Пералти. Захід пройшов у дружньому і цікавому спілкуванні.

    Зустріч проводилася з метою популяризації португальської мови та ознайомлення з багатокультурною дійсністю світу Лузофонії.

  • День гагаузької мови і культури

    27 квітня у Центрі кримськотатарської мови і літератури відбувся захід, присвячений Дню гагаузької мови та пам'яті видатного літератора, діяча культури Михайла Чакира. У програмі заходу була лекція Ірини Рішілян, яка ознайомила студентів із життям та діяльністю Михайла Михайловича Чакира, а також презентація студентів 2-го курсу гагаузької групи про творця історії гагаузів, про день рідної мови в Гагаузії, що традиційно припадає на день народження письменника. Серед учасників події були науковці з Туреччини – викладачі Стамбульського університету, викладачі кафедри тюркології та студенти, які вивчають тюркські мови в інституті філології.

  • Лекція Олеся Кульчинського

    17 квітня у Турецькому центрі інформації та досліджень на базі кафедри тюркології відбулася лекція кандидата філологічних наук, тюрколога, перекладача сучасної турецької літератури Олеся Кульчинського на тему: «Драгоманські квести в Україні: звільнити «літери» – здолати зінакшені тексти».

    Пан Олесь, який переклав українською мовою твори нобелівського лауреата Орхана Памука («Мене називають червоний», «Сніг», «Музей невинності», «Чорна книга», «Нове життя») та Марка Леві («Стамбульська казка»), розказав про проблеми перекладу іноземної літератури українською мовою.

    Виступаючи, науковець зосередив увагу на питаннях історичного розвитку української мови у тісній взаємодії з південними, західнослов'янськими, романськими, германськими та тюркськими мовами, а також розповів про традиції перекладознавства в Україні.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to лекція