ІФ

  • Мова – це відтворення культури, а переклад – діалог між культурами

    У вівторок, 16 квітня в Інституті філології відбулося урочисте відкриття ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з перекладу. Їх вітали члени журі та організатори конкурсу на чолі з заступником директора Інституту філології з наукової роботи Ганною Черненко.

    Студенти з 31 університетів з усіх куточків України – від Маріуполя до Дрогобича – покажуть свої знання з англійської, французької та німецької мов. Усього на змагання зареєструвався 81 учасник. Студенти матимуть можливість отримати досвід міжкультурної комунікації, поспілкуватися й познайомитися одне з одним.

    Вітав олімпіадників засновник перекладознавства в Україні Олександр Чередниченко – професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи України. Олександр Іванович незмінно натхненний своєю справою, і хотів надихнути студентів. На його думку, переклад – це міжкультурний зв’язок. Але водночас і збереження власної національної культури й ідентичності. Ця діяльність – одна з найдавніших в історії людства, відома у світі вже понад як 3000 р. тому. Наш Шевченків університет – вогнище українського перекладознавства. Тут навчалися Освальд Бургардт, Юрій Клен, Максим Рильський, Микола Зеров та безліч інших умів, без яких не уявляємо входження зарубіжних творів в українськомовний дискурс. Переклад не мусить бути механічним, застерігає Чередниченко. Трансфер, автоматичне перенесення – шкідливі для мови, із нею необхідно працювати.

    Думку Олександра Івановича підтримав Даніель Лісснер, голова культурного департаменту Посольства ФРН в Україні. Пан Даніель потішив президію та студентство зверненням українською мовою. Наголосив: попри глобалізацію, людину-перекладача не замінить жодна машина.

    Наступними до слова запросили голів журі. Англійською звернулася професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови ІФ Алла Пермінова. Вона запевняє: переклад – це непростий шлях, але це шлях до успіху!

    Завідувач кафедри германської філології та перекладу Марія Іваницька нагадала, як важливо відмінно знати мову, якою перекладаємо. Цитуючи Максима Рильського й Лесю Українку, Марія Лонгинівна звертала увагу на Слово – нашу зброю, інструмент, культурний простір. І в умовах інформаційної війни дуже важливо вміти аналізувати нову інформацію. А ще – мати соціально-комунікативні здібності. Тож просто вміти перекласти зміст тексту – далеко не все.

    На завершення виступили завідувач кафедри ТПП з англійської мови Людмила Славова та завідувач кафедри ТПП романських мов ім. М. Зерова Ірина Смущинська.

    Перекладачі переконані, що студенти не згають час. І не лише повправляються у перекладі, а вкладуть у кожен текст душу. Отримане тут натхнення понесуть до різних куточків України. На загал завдання олімпіади складається з кількох частин: усний переклад відеозапису політичної програми, усний двосторонній переклад брифінгу або конференції, письмовий переклад художнього, науково-публіцистичного, суспільно-політичного текстів. Нагородження переможців – 17 квітня о 15:30 в актовій залі ІФ.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • День абітурієнта Інституту філології

    На завершення тижня, попри дощову погоду, Інститут філології радо приймав майбутніх вступників разом із їхніми батьками. 12 квітня відбувся День абітурієнта Інституту філології. Підготування тривали заздалегідь і ретельно, аби у п’ятницю гості отримали максимум інформації та познайомилися з життям Інституту. Студентський парламент зустрічав вступників у холі, пропонував вікторини. Хто, як не студенти, розкаже більше про життя філолога? Потім гості піднімалися сходами до актової зали. Дорогою могли бачити моменти ІФ у світлинах. Фотосушку організували СПІФ та відділ зв’язків із громадськістю. Ці яскраві спогади колись стануть спільними й для вступників.

    Офіційна частина відбулася в актовій залі за участі директора Інституту філології Григорія Семенюка, заступників директора Катерини Білик, Людмили Смовженко, Надії Янкової, Сергія Скрильника та Святослава Шевеля. Звісно, на безліч питань міг дати відповіді відповідальний секретар відбіркової комісії Сергій Різник. Ким працюють після навчання в ІФ? Про це розповіли запрошені випускники Володимир Мукан, Мар’яна Добоні та Богдана Плющ. Володимир нині працює в періодичному виданні, а також є співорганізатором технічного фестивалю України «OldCarLand». Мар’яна працює в Центрі політико-правових реформ. Богдана - асистент кафедри теорії та праткику перекладу з англійської мови. Отже, філологи не обмежені лише своєю сферою й легко адаптуються там, де їм буде цікаво й де вони принесуть справжню користь.

    Більше про конкретні освітні програми розповіли представники кафедр, для цього абітурієнтів запросили на кілька локацій. Україністика, західна та східна філологія та переклад, славістика, програми для іноземців – увагою не оминули жодного вступника. Школярі зараз на порозі випуску, а потім ІФ чекатиме на їхній вибір. Жовтий корпус чекатиме на першокурсників.

    Фото Валерія Попова

  • Як слова стають поганими?

    Для лінгвістів, як відомо, не існує «поганих слів». Усе є матеріалом для дослідження. 2 квітня до сміливого обговорення закликала Богдана Богельська: «Поговоримо про те, про що інші бояться?» Богдана – україніст 4 курсу спеціалізації «Історична лінгвістика. Текстотворення в синхронії та діахронії». Дослідниця хоче довести, що історія мови багатогранна та цікава.

    Мова нерозривно пов’язана з мисленням. Зокрема, вона відбиває стан людини у певний момент. Свій виступ Богдана присвятила словам, які позначають лайку, образи, інколи – навіть прокльони. Лектор визначила поняття «обсценна лексика», «лайка», «матюки». На матеріалі лайливої лексики можемо визначити різницю ментальності між народами. Дізналися, що для японців, наприклад, велика образа – називання не на «Ви», для німців – усе, що пов’язане з неохайністю. У росіян лайка пов’язана зі статевою системою, тоді як в українців – із видільною. До речі, неправильним буде вважати, що лайка прийшла до нас із Росії, ба навіть із монголо-татарами. Тюркські, індійські мови також повпливали. Сороміцькі народні пісні показують наявність обсценної лексики здавна.

    Богдана зачитала знаменитий «Лист турецькому султану», мова якого пересипана негарними словами й побажаннями, але голова «ЗМовників» Оксана Мацько зауважує: нині навіть дещо лагідно звучать ті слова, що раніше були найбільшою лайкою. «Матері твоїй ковінька», «трясця твоїй матері», «щоб на тебе кицька чхнула» - такі сполуки часто мисляться сучасниками як жарт. Міняються цінності, специфіка суспільства, раніше ж була інша модель честі. Образити можна було й за релігійною ознакою (назвавши, наприклад, католиком). У Середньовіччі кривдою були всі назви, що пов’язані з тваринництвом та вичинкою тварин, пияцтвом, зрадою, нецнотливістю, захопленням азартними іграми.

    Чому саме «матюки»? В основу ліг корінь слова "мати". Коли українці хочуть найбільше образити, покликаються на матір, це зумовлено культом матері-берегині. Хоча є також дієслово «вибатькувати», тобто вилаяти. У козацькому війську були «професійні матюгальники». Беззбройна людина виходила на лінію фронту, аби проблазнювавши, пригнітити моральний дух супротивника та спровокувати його на початок бою.

    А чи потрібна лайка взагалі? Хоч Богдана й навела у своїй презентації українські лексеми й фразеологізми із порадами «Як лаятися українською», усе ж виникає питання: а чи не варто тримати емоції в собі? Лектор знайшла інформацію, що лайка негативно впливає на генетичний код. До того ж діти, які зростають у родині, де лаються, перейматимуть таку модель поведінки і можуть вживати матюки «замість коми» у своєму мовленні. Ці слова шкодять оточенню. Це наче пасивне куріння, коли на людину негативно впливають емоції того, хто поруч. Водночас саме емоційна розрядка - позитивний момент у вживанні такої лексики.

    Від викладачів кафедри української мови та прикладної лінгвістики Сергія Різника, Оксани Суховій, Оксани Бас-Кононенко, Лідії Гнатюк почули їхні власні спогади, роздуми, наукові коментарі дотичні до теми та приклади лайливої лексики з інших мов (польської, німецької тощо). Вікторія Коломийцева, доцент кафедри, порадила поратися з емоціями тибетським способом: глибоко й спокійно вдихнути та видихнути кілька разів. Пам’ятаймо: нам повертається те, що ми самі послали у світ!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Профорієнтація у галузі античних та сучасних мов

    Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики 29 березня провела профорієнтаційну зустріч із школярами 7-11 класів. Знайомили з історією та мовами античних мов та з їх віддзеркаленням у сучасних мовах світу. Завідувач кафедри Ірина Голубовська поспілкувалася з кожним учнем, дізналася про коло зацікавлень гостей Інституту. Також відрекомендувала всіх своїх колег та студентів класичної філології. Діти почула, як народжується слово, дізналися про час й етимологію деяких слів. Про латинську мову у світі й в Україні говорила доцент Світлана Гриценко. Запозичення дослідили доцент Наталя Корольова та четвертокурсниці Богдана Коробова, Вікторія Фіцала й Наталія Крижанівська. Про тотеми в Давньому Римі розповіла доцент Олена Михайлова, Каріна Охріменко розширила сучасне розуміння слова «Фортуна». Ще учні почули про заснування кафедри 1955 року та давню традицію класичної філології в Університеті Святого Володимира від дня заснування. Викладачі згадали найвидатніших вчених кафедри, зокрема еллініста Ніну Федорівну Клименко. Програму зустрічі з абітурієнтами доповнили екскурсія Жовтим корпусом та частування солодощами. Викладачі запросили до школи Юного Класика, що діє під керівництвом доцента кафедри Олександр Левка. За тиждень це вже третій захід-знайомство школярів з нашим ІФом, тож улітку чекаємо на вступників!

    Категорії: 
  • Березнева Вчена рада ІФ

    Останній вівторок місяця, 26 березня, - традиційний день Вченої ради Інституту філології. На порядку денному був виступ заступника директора Катерини Білик про профорієнтаційну роботу випускових кафедр ІФ, доповідь заступника директора з наукової роботи Ганни Черненко про ефективність аспірантури і докторантури в Інституті та про атестацію аспірантів ІІІ-ІV років навчання та обговорення додаткових питань.

    Фотографії Валерія Попова

    Категорії: 
  • Career day від СПІФ: резюме, співбесіда, стажування

    Поки 20 березня в холі Інституту філології тривав ярмарок вакансій Studpoint, трьома поверхами вище Освітній відділ СПІФ надихав студентів бути активними, любити людей і вірити, що кожен день сповнений можливостями. Саме такими словами завершили зустріч, де молодь учили правильно влаштовуватися на роботу.

    Воркшоп із написання резюме провів Назар Кравець. Резюме – це ваша візитівка. На прочитання його роботодавці витрачають у середньому 1-2 хв, тож не розписуйте всього надто детально. Не пишіть заголовок «Резюме», це й так очевидно! Обов’язково вкажіть контакти: е-мейл, телефон, соцмережі (за останніми видно особистість та її захоплення, досвід у проектах). Чітко пишіть, на яку ви претендуєте вакансію, яка ваша мета в компанії, на який заробіток розраховуєте. Так, студенти ще не мають повної освіти, однак не зайве вказати свій навчальний заклад і курс, а також мови, якими володієте, додаткові курси та тренінги, які проходили. Щодо досвіду роботи ніколи не брешіть. Використовуйте тут слова дії та цифри. Ефективніше виглядає фраза «Зменшив кількість помилок у відділі на 15%», аніж просто «Перевіряв на помилки».

    Анастасія Сахарова розповіла, як поводитися на співбесіді. Маємо розуміти, на яку вакансію подаємося, що від нас вимагатимуть. Настя радить поглянути все про компанію – від сторінки в Інстаграмі до відео в Ютубі. Оцініть і проаналізуйте себе, уявіть уже на посаді. Зможете? Для чого це вам потрібно? Отримати певний досвід, по практикувати мову чи просто підзаробити? Поміркуйте, чи узгоджується нова робота з вашими майбутніми цілями. Кілька важливих моментів: виспіться; прийдіть завчасно хвилин на 10-15; візьміть ручку та блокнот. Залиште негативні емоції, не скаржтеся, не критикуйте попереднє місце роботи та колишніх колег. Якщо є питання, ставте, але й подумайте заздалегідь над питаннями, які ставитимуть вам. Найголовніше – будьте впевненими! Не варто губитися, краще відповісти без довгих пауз навіть на питання, до яких ви не готові. Це дасть зрозуміти, що ви вмієте виходити з ситуації переможцем.

    Ольга Крутій детальніше зупинилася на стажуваннях для студентів. Дівчина – член громадської організації ФРІ – Фундації регіональних ініціатив. У межах ГО була координатором «Журналістської кузні», але загалом має велику практику стажування. Така річ – можливість завести зв’язки, отримати досвід (і вписати його в резюме). Це реальні навички, а не сухі лекції в аудиторіях. Потенційно вас можуть і залишити на місці стажування. Такий вид роботи оплачується або ні (залежно від сфери, де ви стажуєтеся). Але гнатися краще не за грішми, а за знаннями. Оля порадила вправу для тих, хто не остаточно ще визначився з майбутньою діяльністю. Поділіть чистий аркуш на 3 частини та випишіть, що ви найбільше любите робити, що вам найбільше вдається та за що ви коли-небудь отримували гроші. Десь на перетині трьох списків – ваша справа! Успіху в пошуках роботи вашої мрії.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Не лише роботодавець обирає вас, а й ви обираєте роботодавця!

    В Інституті філології пропонували вакансії та вчили правильно подавати власні знання. 14 березня відбувся День кар’єри, організації якого посприяли заступник директора Інституту філології Катерина Білик та керівник сектору працевлаштування Науково-методичного центру організації навчального процесу Інна Степанець.

    Ініціатори заходу запросили чимало фірм, де потрібні знання іноземних мов, комунікабельність, бажання працювати й вчитися новому. Усе це про наших студентів, чи не так? Отож юні філологи могли познайомитися з цікавими людьми. А можливо, й знайти роботу своєї мрії!

    Були представлені українські та міжнародні компанії, центри мов, телеканали, ІТ-компанії, бізнес-фірми. На студентів очікувало розмаїття робочих місць, а також стажувань, із гнучким графіком роботи та перспективою подальшого працевлаштування. Нині шукають контент-менеджерів, редакторів, перекладачів (усних і письмових), журналістів, маркетологів, креативних менеджерів, бізнес- та Digital аналітиків… Ви можете спробувати себе в багатьох сферах, що не обов’язково пов’язані суто з філологією: логістика, фінанси, кібербезпека, різні виробничі сфери.

    Програма Global Career Day запрошувала не лише на виставку роботодавців у холі Інституту, а й на квест, де охочі могли спробувати себе в певній галузі, отримати лайфхаки з фаху. А ще відбулися презентації програм стажувань, зокрема захід «Філологи в ІТ», де виступили міжнародні організації. Ламаймо стереотипи, що філологам не місце в ІТ-сфері. Там на вас очікує дружній колектив, щоденна практика іноземної, можливість вибору, чим саме займатися. Чіткеййфф кар’єрне зростання: за який час та до якої посади може дорости людина. Вам нададуть базове та додаткове спеціалізоване навчання просто на місці роботи. І ви зможете відчути себе частинкою закордонної фірми. Співпрацюватимете з Данією, Великобританією, Голландією, Німеччиною тощо.

    Важливо, що не лише ви мусите влаштувати роботодавця за всіма вимогами, а й він вас. Важлива довіра керівника та ваше право ініціативи. Маєте право й на помилку, якщо її визнати та зробити висновки. До того ж фірми – за офіційне працевлаштування.

    Також студенти дізналися про види співбесіди (телефонні, brainteaser-інтерв’ю тощо). Їм радили, як правильно написати анкету та резюме. Чому ж фірми з багаторічним успішним досвідом та міжнародним визнанням шукають співробітників у стінах Інституту філології? Бо студенти – це люди, які створюють щось нове, водночас молодь – цільова аудиторія для організацій. Студентство нині в топі! Знаходьте роботу до душі.

    Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

    Категорії: 
  • Із Днем народження, Тарасе!

    205 років від Дня народження Тараса Шевченка відзначила спільнота Університету, який уже 80 років носить його ім’я.

    Шевченка по-різному називають: Пророк, Кобзар, дух, символ, натхнення України… Його переспівують сучасні гурти та перемальовують художники. Водночас співають його пісні під кобзу (і не тільки), вишивають йому рушники, покладають квіти, вчать напам’ять твори та організовують наукові конференції. Інтерпретацій, словом, безліч. Головне – згадують. «Не вмре, не загине»! І буде повсякчас цікавим для молоді та корифеїв. Правду кажуть: нашому народу пощастило, адже не кожен має творця країни в духові.

    Сьогодні філологи – від студента до професора – встали ранесенько, попри вихідний. Встигли зустрітися до десятої ранку, аби вшанувати пам’ять Шевченка біля його монумента в парку. Під керівництвом ректора Університету Леоніда Губерського, проректорів Володимира Бугрова, Віктора Мартинюка та Петра Беха, разом із представниками Військового інституту та інших наших підрозділів, на чолі із директором Інституту філології Григорієм Семенюком філологи ішли разом із багатьма небайдужими киянами однією ходою.

    Що таке свято Шевченка? Яким воно нам запам’яталося сьогодні? Кожен матиме свою відповідь, адже життя складається з дрібниць. Свято – це підвестися о 7:00 в суботу. Це прапори й троянди. Це коли батько приходить на урочистості з донькою. Коли професор бере за руку й каже: «Усе детально зафіксуй і опиши!» Коли хор співає «Заповіт» і «Реве та стогне». Коли пані з натовпу просить зачитати поезію свого батька на честь Тараса, написану ще 1951-го.

    А яким Ви запам’ятали 205-річчя?

    Текст Юлії Кузьменко. Фотографії Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Лютнева Вчена рада

    26 лютого відбулася Вчена рада Інституту філології. Традиційно під головуванням директора Григорія Семенюка зібралися представники всіх кафедр.

    Першою темою на порядку денному стали кадрові питання ІФ. Із доповіддю, статистикою та орієнтовним планом дій до 1 вересня виступив Сергій Скрильник, заступник директора з навчально-методичної роботи. Потім про підготовку до заходів, присвячених 205 річниці Тараса Шевченка звітувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літтворчості професор Людмила Грицик. Заплановано покладання квітів до пам’ятника Шевченку, проведення Міжнародної наукової конференції та зустрічі на факультетах із лауреатами Шевченківської премії.

    Звіт відділу зв’язків із громадськістю підготувала координатор відділу Олександра Касьянова. Говорили про профорієнтаційну роботу, внутрішньоінститутську та університетську комунікацію, співпрацю з періодичними виданнями, урегулювання роботи радіо ІФ.

    Заступник директора Катерина Білик розповіла про стажування викладачів за кордоном (цьогоріч їх було 16), а також навчання за кордоном студентів. Міжнародні програми обміну укладаються на семестр чи рік, за цей час студент значно покращує рівень знання мови.

    Від Катерини Аркадіївни насамкінець почули про роботу мовних центрів в Інституті. 23 центри сприяють вивченню мови, є базою студентських практик, організовують змістовні заходи та зустрічі з представниками посольств. Центри збирають корисні бібліотечні фонди та консультують студентів щодо складання іспитів на рівень володіння іноземною мовою

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ЗМовники: «Як я можу до вас звертатися? Проблеми і варіанти»

    Ахілесова п’ята української мови – звертання. Це і привернення уваг до співрозмовника, і вияв поваги, і його називання. Як звернутися до людини, залежить від багатьох чинників: знайома вона вам чи ні, яка ситуація, які традиції в суспільстві. Про все це розмовляли в лінгвістичному клубі «ЗМовники» разом із Тетяною Асєєвою, студенткою 3 курсу україністики.

    Інколи персоналізованих звертань узагалі уникають («Вибачте, будь ласка, …»). Українська мова допомагає в цьому разі зберегти пошанність, використовуючи форму «Ви». Тетяна каже, що в Україні широко побутують фізіологічно-статеві називання: дівчино, юначе, жінко, чоловіче тощо. При цьому ми можемо когось-таки образити: чи варто отак розокремлювати людей за віком? Учасники дискусії згадували приклади з власного життя та порівнювали зі звертаннями інших мов. Але зійшлися на думці, що варто знайти узагальнену назву для звертання, яка б не наголошувала на віці, сімейному стані (як-от в англійській чи французькій мовах щодо жінок), соціальному статусі.

    Українська мова має гарний варіант – пан, пані (панна, панночка). Слово фіксує ще «Cловник староукраїнської мови 14-15 ст.». Цю назву фіксують народні пісні та думи. Хоча для декого нині слово «пан» викликає негативні асоціації. Так склалося історично (пригадаємо панство та кріпацтво). Однак назви відроджуються: студенти Оксани Михайлівни проводили експеримент: упродовж тижня зверталися до представників різних професії «пан, пані». Були подивування, але негативної реакції не зустріли.

    Можливий також варіант добродій, добродійка. Хоча така назва вже в собі несе позитивну семантику, отже, можлива не в усіх комунікативних ситуаціях. Закон економії мовленнєвих ресурсів не сприятиме поширенню цих називань.

    Змовники міркували про патроніми: чи варто відмовлятися від імен по батькові? Найпоширеніші такі звертання нині в освіті й медицині, натомість у бізнес-сфері звертаються лише на ім’я.

    Зрештою, виникли інші проблеми з теми: як звертатися до третьої статі? Чому не всі навіть елементарно вітаються. Зайшовши до приміщення чи закладу? Як оформлювати офіційне електронне листування?

    Підсумовуючи, голова клубу Оксана Мацько слушно зауважила: «Мова наша безмежна, поле для досліджень відкрите і тем для «Змовників» удосталь». Наступне засідання відбудеться 5 березня. Тема: «Слова і графічні символи в текстах». Ласкаво просимо! Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ