ІФ

  • Конференція «Філологічні й педагогічні студії у вітчизняній науці ХХІ сторіччя»

    23 червня 2020 року кафедра іноземних мов історичного та філософського факультетів, кафедра іноземних мов математичних факультетів, кафедра іноземних мов природничих факультетів, кафедра іноземних мов факультетів психології та соціології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка провели Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Філологічні й педагогічні студії у вітчизняній науці ХХІ сторіччя». Участь у конференції взяли дослідники загального мовознавства, германістики та романістики , літературознавства, перекладознавства, міжкультурної комунікації, текстової та дискурс-лінгвістики, фахівці з методики викладання іноземних мов, із педагогіки вищої школи, а також викладачі та аспіранти українських та американських вишів.

    Пленарне та секційні засідання проходили на веб-ресурсах Skype та Zoom. Учасники підготували доповіді, провели воркшопи та обговорили актуальні проблеми й перспективи вищої освіти в Україні, проблеми методики викладання професійно орієнтованої англійської мови на нефілологічних факультетах, проблеми літературознавчого дискурсу та функціонування одиниць мови у сучасних жанрах дискурсу.

    Інформацію надав Сергій Петренко, доцент кафедри іноземних мов історичного та філософського факультетів

    Категорії: 
  • "ХЛЮПНИ НАМ, МОРЕ, СВІЖІ ЛАВИ!"

    12 травня 2020 року Центр літературної творчості і Літературна студія імені Максима Рильського Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка оголосили дистанційний конкурс "Жива троянда", присвячений 125-річчю від дня народження автора "Троянд і винограду". Такий конкурс традиційно відбувається у травні кожного року.

    Нині студентське журі підвело підсумки конкурсу й назвало його учасників та призерів.

    У Конкурсі взяли участь студенти, магістранти та учні-випускники з різних університетів (шкіл, училищ) України та зарубіжжя. Призерами Конкурсу стали:

    Номінація «ПОЕЗІЯ»

    І місце

    Ілона Михніцька – 3 курс, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність “Літературна творчість”; Світлана Вертола – 1 курс магістратури, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, спеціалізація “Літературно-мистецька аналітика”;

    ІІ місце

    Юлія Гупалюк – 1 курс, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «Українська мова і література та західноєвропейська мова»; Аліна Михайлюк – 3 курс, філологічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, спеціальність “Середня освіта (українська мова та література)”;

    ІІІ місце

    Олександр Скрябін – випускник, Лозівський вищий коледж мистецтв, спеціалізація "Народні інструменти (акордеон)"; Антон Іщук – 1 курс, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, спеціальність «Українська мова і література та західноєвропейська мова»;

    ІV місце – Олексій Приймак – випускник, Київський ліцей "Інтелект" ;

    V місце – Rozalia Rzepka – 1 курс, факультет компаративістики Варшавського університету (Польща), спеціальність "Українська і польська філологія".

    Номінація «ПЕРЕКЛАД»

    І місце – Катерина Ніколенко – 1 курс магістратури, факультет філології та журналістики Полтавського НПУ імені Володимира Короленка.

    Центр Літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка щиро вітає призерів Конкурсу і дякує всім його учасникам. Їхні твори будуть опубліковані в студентському альманасі "Сві-й-танок", у дванадцятому випуску.

    Окрема подяка журі Конкурсу:

    Богданові Братусю – голові журі, старості Літературної студії імені Максима Рильського; Дмитрові Зозулі, Анні Комар, Мар'янові Кондратюку, Дмитрові Луняці, Ірині Платон, Іванні Чорній – членам журі.

    Вручення призів відбудеться на початку нового навчального року, на засіданні Літературної студії імені Максима Рильського ІФ КНУ імені Тараса Шевченка другого вівторка вересня (орієнтовно 8 числа).

    P. S. Центр літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка заохочує до подальшої участі в конкурсі і цьогорічних, і нових конкурсантів. Зокрема, студентку Львівського університету імені Івана Франка Олесю Осередович, магістрантку Інституту міжнародних відносин НАУ Катерину Медведєву, студентів Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Анну Лисенко, Наталію Линник, Володимира Павлова і всіх літстудійців, незалежно від того, в якому закладі функціонує їхня студія. Дехто з них брав участь у конкурсі й цього року; журі не змогло визначити для них призове місце, але це – не біда. Головне, що у них є закоханість у художнє слово, є природжена схильність до творчості і її слід постійно розвивати. Одна з форм – участь у змаганнях, у конкурсах, які стимулюють і загартовують волю до здобуття нових і нових перемог у творчості. У літературній справі не можна перемогти раз і назавжди. Поет, прозаїк чи драматург постійно перемагає насамперед себе з кожним новим своїм твором. Отже, творіть постійно і не зупиняйтеся на будь-якому досягненні. І ваш Божий дар виведе вас на золоту стезю геніальності. Головне – не бійтесь бути геніальними, утверджуйтесь як нове покоління у вітчизняному літературному процесі!

    Текст - професор Михайло Наєнко

    Категорії: 
  • Чекаємо на відновлення роботи радіо Інституту в наступному семестрі

    Життя Інституту філології щодня по-новому цікаве, різнобарвне. Учора наш директор вітав випускників-магістрантів, тим часом в інших курсів сесія в розпалі (дарма що дистанційна), але онде попереду три вихідні.

    Відпочиваємо та згадуємо жвавий й гомінкий ритм філологів. На великих перервах студенти слухали радіо Інституту. Редакційна група намагалася дібрати найкращі українські та зарубіжні треки, також диктори анонсували цікаві заходи Університету й нагадували про визначні події кожного дня. Нині радіо на паузі, але його ведучі – студенти-філологи – щиро чекають на повернення до мікрофона. Для них така діяльність стала неабияк корисною. Нижче – пряма мова наших колег.

    Олександра Трофімішина, ведуча денних включень:

     

    «Хей, хей, хейй, з вами радіо ІФ та ваша ведуча Олександра Трофімішина. Ех, як я скучила за цими словами! Радіо Інституту – це не лише словосполучення, щоденні вправи для дикції, перерви з вами, українська музика, танці за мікрофоном, випадкові фото, гучний сміх, позитивні емоції, нескінченні жарти і просто мрія маленької Сашки бути ведучою Хіт FM. Це наша сімейка, маленька сім'я особливих людей. Люблю вас усіх, сумую! Привіт із Белграда, скоро почуємося на Радіо ІФ»

    Юрій Попович, ведучий вечірніх ефірів:

     

    «На радіо завжди відчуваєш зв’язок із кожним місцем в Інституті, і водночас велику відповідальність. Коли сідаєш за мікрофон, одразу відчуваєш сотні очей (чи радше сотні вух), прикутих до динаміків. Сподіваюся, я ще матиму можливість зайти до відділ зв’язків із громадськістю та привітати Інститут із закінченням карантину на великій перерві»

    Ярослава Ємець, диктор ранкових ефірів:

     

    «Радіо ІФ для мене – маленький Усесвіт, за яким зараз я дуже сумую. Для мене стало важливим щотижня ділитися з усім Інститутом інформацією про найважливіші новини, заходи і т. ін. Бути диктором – чудовий досвід! Це допомагає мені розкритися, вдосконалити свої ораторські здібності, навчитися новому. Зараз я дуже сумую за нашим радіо… Хочу подякувати кожному, хто причетний до створення та діяльності цього проекту»

     

    Що ж, чекаємо знову на хвилі! До зустрічі в Жовтому корпусі.

    Категорії: 
  • Психолог Ольга Шевчук про інфогігієну сучасного Homo Sapiens

    25 лютого студенти й викладачі Інституту філології та гості з інших підрозділів КНУ вчилися опиратися інформаційному засміченню разом із психологом Психологічної служби Університету Ольгою Шевчук. Читаєте ці рядки? Дізналися звідкись про лекцію? Це вже дещо свідчить про джерела інформації, якими ви користуєтеся. Фільтруймо, адже біологічно люди не встигають адаптуватися до тієї величезної кількості інформації, що нині продукується.

    Ольга відразу налаштувала аудиторію на дискусію, у якій не буде правильних чи неправильних відповідей. Важливе власне обговорення, звернення уваги на гостру тему. «Пам’ятайте, у вас є власна голова на плечах, і лише ви знаєте, як сприймати ту чи іншу інформацію для себе», - говорить психолог.

    Отже, інформація – набір знань про будь-що незалежно від форми передання. Момент зародження інформації – привернення уваги до об’єкта. Перше враження до будь-чого в людини складається за 0,06 с. Свідомість долучається до сприйняття пізніше. Так, слова Гіпократа «Ми є те, що ми їмо» щодо інформації теж діють. Тож якби ми «правильно харчувалися», запобігли б багатьом стресам і розладам.

    За історію людства можемо назвати 4 переламні моменти для поширення інформації: винайдення писемності, книгодрукування, виникнення радіо та телебачення й останнє, найпотужніше, - поява інтернет-простору. Кількість інформації сьогодні збільшується в геометричній прогресії. За даними International Date Corporation на 2025 рік світ накопичить 163 Зетабайт інформації. Для порівняння: 1 слово – це 10 байтів. За один день на планеті з’являється 35 квінтильйонів байтів інформації. 90% від неї виникло в останні роки. «Навіть моя презентація застаріє за кілька днів»,- каже Ольга. Адже інформація дуже швидко оновлюється, попередня стає неактуальною. Більшість контенту нині знаходить собі місце в гаджетах. Техносфера Землі – благо еволюції біосфери та ноосфери. Не тонімо в безмежжі новин! У декого від недоступу до Інтернету можуть розвинутися панічні атаки (і таке буває!), але загалом людина сама визначає, як взаємодіяти з інформацією. Варто розвивати Soft Skills, щоб краще адаптовуватися та виокремлювати важливе з інфопростору.

    Варто брати до уваги принципи роботи мозку: він прагне мінімізувати інформацію для запам’ятовування, намагається не перевіряти нове, із простого та складного обере вже знайоме собі. Краще й динамічніше запам’ятовується негативна й швидка інформація. Усе тому, що лімбічна система мозку, яка відповідає за емоції, більше сприймає негативну інформацію, аби захищатися від небезпек. Наслідки такого принципу запам’ятовування:
    - викривлена картина світу (віримо випадковим «видавцям» якоїсь інформації),
    - вивчена безпорадність («Я бачу, що все погано, а зробити нічого не можу»),
    - бездіяльність,
    - кліпове мислення.

    Ольга описала схему життєвого циклу інформації та зупинилася на моментах деформації цього ланцюжка. Також звернула увагу на опредметнення людини в цифровому просторі. «Цифра» гнучкіша за матеріальне й часто замінює реальність. Скажімо, тебе нема у фотозвіті – тебе не було на певній події. Неправильна робота з інформацією у повсякденні може не лише забирати купу часу, а й серйозно погіршувати фізичне та психічне здоров’я.

    Що ж робити? Безпека та знання – чинники інфогігієни середовища. Важливо отримувати релевантну інформацію та контролювати технічну частину інформаційного колообігу (аби через відкриті канали не просочилося непотрібне). Існують три принципи роботи з інформацією: - системний – коли ми вчимося споживати та переробляти інформацію;
    - програмний – спеціально налаштовувати середовище, аби було менше сміття й більше корисної інфи;
    - точковий – цілеспрямований аналіз інформації, вияв фейків. Правильна робота з інфомрацією стоїть на трьох китах: критичне мислення, соціальне оточення, конструктивний дискурс. У кожного з нас свої споживчі звички в цій сфері: постійно скропити стрічку новин за кавою, лайкати дописи друзів чи просто вимкнути гаджет на кілька годин. Змінюйте їх поступово, якщо вони вам шкодять!

    Ще кілька порад від Ольги Шевчук. Достовірну інформацію не обов’язково брати з центрального каналу – орієнтуйтеся на людей, яким ви довіряєте. Рефлексуйте (лайкайте, ре постьте) обмежено, економте свій час. Відкладайте «смачну» інформацію не на час між справами, а доти, коли ви зможете спокійно її сприйняти та отримати задоволення. Спробуйте також умисне викривлення щодо інтересів у мережі: Інтернет відслідковує ваші зацікавлення, тож спрямуйте його власними запитами.

    І на завершення лекції – «спецоперація» проти фейків. Психолог радить ставитися до інформації скептично, шукати її першоджерела, перевіряти автора й покликання на дослідження, не вестися на регалії та гучні імена, бути уважним щодо зображень (вони можуть бути редагованими) й упізнавати стоп-фрази («британські вчені» й «незалежні експерти» - неправдиві кліше).

    Інформації останнім часом багато й забагато – у різних формах і з різних джерел. Вона може становити небезпеку. Ідеться не лише про фейки та їх наслідки, а й про банальну втому та вигоряння від постійних оновлень. Але нам під силу встановити фільтри та час від часу робити «генеральне прибирання». Бо інфогігієна людини передусім в її руках.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Співпраця із Посольством Індонезїі

    4 лютого 2020 року в Інститут філології завітала голова інформаційно-культурного відділу, радник Посольства Республіки Індонезія в Україні пані Ерна Херліна. Високоповажна гостя обговорила із завідувачем кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії Іваном Бондаренком та директором Центру індонезійської мови та літератури Хімаваном Прабово майбутню співпрацю між Посольством та Центром щодо поширення індонезійської мови, літератури та культури серед молоді. На зустрічі також були присутні студенти, аспіранти та викладачі Центру індонезійської мови та літератури.

  • Студенти КНУКіМ відвідали Музей-кімнату Олеся Гончара

    29 січня до Музею кімнати Олеся Гончара в Інституті філології завітали студенти 1 курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна і архівна справа» Київського національного університету культури і мистецтв. Вихованці КНУКіМ разом зі своїм викладачем Мариною Цілиною послухали екскурсію завідувача Музею-кімнати Мар’яни Кошарської.

    Студенти, дізнавшись нові для них факти про життя Олеся Терентійовича, оцінили постать видатного письменника по іншому. Вони вдячні за відвідини й занурення у світ Гончара.

    Фото Юлії Кузьменко

    Категорії: 
  • Вітаємо з прийдешніми святами!

     

    Шановні колеги!

    Від щирого серця вітаємо вас із Новим Роком та Різдвом Христовим!

    У новий рік ми входимо із новими сподіваннями – на добрі зміни, на краще життя для себе та своєї родини, для України. Нехай різдвяні свята – вісники оновлення, мрій і сподівань – подарують нам надію на щастя та майбутнє, принесуть радість нових починань і звершень, а молитви за Україну будуть почуті й прийде мир на нашу землю!

    Бажаємо, щоб кожен день прийдешнього року наповнювався цікавими справами. Хай теплом і спокоєм світяться вікна ваших осель, а негаразди обходять їх стороною! Хай із вами завжди будуть друзі, успіх, а в домівках – радість від любові та добрих новин.

    Зичимо вам і вашим родинам міцного здоров’я, душевного спокою, впевненості, оптимізму та злагоди!

    Ми завершуємо цей рік із високими здобутками завдяки кожному з вас. Працелюбність, порядність, людяність і професіоналізм – це ті чесноти та переваги, які об’єднують нас в інститутську родину однодумців.

    Рік прийдешній несе нам нові виклики, які ми разом успішно подолаємо завдяки згуртованості й наполегливій праці. Віримо, що 2020-ий буде для філологічного колективу вдалим роком, Господь нам у цьому допоможе, бо наша справа важлива й потрібна!

    Дирекція, відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології

    Категорії: 
  • Вечорниці на Андрія

    П'ятниця, 13-те? Сесія? Аж ніяк - грудневого вечора в очікуванні та увазі всього Інституту філології були традиційні Андріївські вечорниці, які організовує кафедра фольклористики. Студентство квапилося після іспитів, викладачі й співробітники з родинами юрмилися в холі.

    Цьогоріч кожен міг поворожити на професію (може, у вас геть нефілологічне покликання?). Дівчата намагалися зазирнути в майбутнє: як зватимуть нареченого? Також ворожили на воску. Фольклористи, як і щороку, пригощали смачненьким, пропонували сувеніри з воску й листівки, де зображені старовинні фото.

    Ярина Закальська провела майстер-клас із вибійки - філологи тепер мають барвисті екоторбинки. Музики грали доладно, усім кортіло повчитися народних українських танців від фольклористів. Але спершу - кусання калити. Пан Калитинський підготував для панів Коцюбинських різні завдання (потанцювати з дівчиною, проговорити скоромовку, пострибати "зайчика" через гілки чи зробити коло на коцюбі навприсядки). Із традиціями України знайомилися іноземні студенти Інституту філології та Підготовчого відділення КНУ. Зі свята всі пішли задоволеними.

    Напередодні директор Григорій Семенюк запрошував на вечорниці (дивіться відео Валерія Попова: https://youtu.be/TQOsjiq6RMA). Григорій Фокович має рацію: це дійство не можна було проґавити!

    Фото - Валерій Попов. Більше світлин шукайте на Фейсбуці.

    Також про подію - у відеорепортажі: https://youtu.be/Vhpmddf5zvY

    Категорії: 
  • Вечірка в стилі ретро

    27 листопада в холі Інституту Філології відбулася вечірка у стилі 80-90х від відділу зовнішніх зв'язків СПІФ.
    Студенти мали змогу потанцювати під хіти 80-90х, зробити фото біля тематичних декорацій, взяти участь у вікторині і пройти квест, де команди показали свої танцювальні навички і знання епохи диско.
    Студенти охоче робили фото із декораціями та брали участь у конкурсах.

    Інформація від Яни Хоменюк. Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Геловін від СПІФ

    31 жовтня в Інституті філології було дуже страшно, але дуже творчо. Ми не знаємо, чи студенти обирали костюми й образи вдома, чи в спеціальних салонах. Але вдалося виловити багатьох колоритних персонажів. Студпарламент ІФ на чолі з Анею Бакумою постарався. У холі корпусу - інтерактиви. Це передбачення за правильну відповідь на запитання. Або ж за благодійний внесок на потреби дитячого будинку. Інший спосіб відсвяткувати - взяти участь у конкурсі геловінських образів від того-таки СПІФу. Із фотографій у тематичних костюмах склалася ціла галерея жахастиків. Переглядайте на сторінці Студпарламенту в Instagram. Із фотографіями трохи допомогли, зробили фотозону на першому поверсі Інституту. Там символічно зображена латинська абетка. Чому? Можна підключити фантазію. Бо слова можуть нести страшне значення чи наслідки? Латина, аби проказувати заклинання? Особливий код? Кожен зрозумів сенс алфавіту по-своєму, але з фото тішилися всі.

    Ще однією складовою свята була гра "Мафія". На неї кликали в підвал, атмосферне місце Інституту. "Мафія" - перша зустріч "Клубу настільних ігор" Інституту філології. Хто не злякався й не змерз, той мав можливість награтися досхочу.

    Якщо хочете почитати більше про історію Геловіна, переходьте за лінком відділу зовнішніх зв'язків СПІФ: https://telegra.ph/Cukerki-abo-zhittya-10-30

    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ