ІФ

  • ЗМовники: «Як я можу до вас звертатися? Проблеми і варіанти»

    Ахілесова п’ята української мови – звертання. Це і привернення уваг до співрозмовника, і вияв поваги, і його називання. Як звернутися до людини, залежить від багатьох чинників: знайома вона вам чи ні, яка ситуація, які традиції в суспільстві. Про все це розмовляли в лінгвістичному клубі «ЗМовники» разом із Тетяною Асєєвою, студенткою 3 курсу україністики.

    Інколи персоналізованих звертань узагалі уникають («Вибачте, будь ласка, …»). Українська мова допомагає в цьому разі зберегти пошанність, використовуючи форму «Ви». Тетяна каже, що в Україні широко побутують фізіологічно-статеві називання: дівчино, юначе, жінко, чоловіче тощо. При цьому ми можемо когось-таки образити: чи варто отак розокремлювати людей за віком? Учасники дискусії згадували приклади з власного життя та порівнювали зі звертаннями інших мов. Але зійшлися на думці, що варто знайти узагальнену назву для звертання, яка б не наголошувала на віці, сімейному стані (як-от в англійській чи французькій мовах щодо жінок), соціальному статусі.

    Українська мова має гарний варіант – пан, пані (панна, панночка). Слово фіксує ще «Cловник староукраїнської мови 14-15 ст.». Цю назву фіксують народні пісні та думи. Хоча для декого нині слово «пан» викликає негативні асоціації. Так склалося історично (пригадаємо панство та кріпацтво). Однак назви відроджуються: студенти Оксани Михайлівни проводили експеримент: упродовж тижня зверталися до представників різних професії «пан, пані». Були подивування, але негативної реакції не зустріли.

    Можливий також варіант добродій, добродійка. Хоча така назва вже в собі несе позитивну семантику, отже, можлива не в усіх комунікативних ситуаціях. Закон економії мовленнєвих ресурсів не сприятиме поширенню цих називань.

    Змовники міркували про патроніми: чи варто відмовлятися від імен по батькові? Найпоширеніші такі звертання нині в освіті й медицині, натомість у бізнес-сфері звертаються лише на ім’я.

    Зрештою, виникли інші проблеми з теми: як звертатися до третьої статі? Чому не всі навіть елементарно вітаються. Зайшовши до приміщення чи закладу? Як оформлювати офіційне електронне листування?

    Підсумовуючи, голова клубу Оксана Мацько слушно зауважила: «Мова наша безмежна, поле для досліджень відкрите і тем для «Змовників» удосталь». Наступне засідання відбудеться 5 березня. Тема: «Слова і графічні символи в текстах». Ласкаво просимо! Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Знову діє лекторій «Репліка» від Тетяни Михно

    Отже, Інститут філології вже згадав добрі традиції лінгвістичного клубу «ЗМовники» та літературної студії імені Рильського, час повертатися й до лекторію позафілологічних знань. Нагадаємо: 3 лектори, 3 цікаві теми по 20 хв на кожну (аби слухачі концентрувалися на темі якомога ефективніше). Цю чудову ідею реалізувала студентка 4 курсу україністики Тетяна Михно.

    Перша «Репліка»-2019 розповіла про політологію, вибори та… диригентське мистецтво. Можливо, дещо несподіване поєднання, але доцільне. Адже життя наше складається з різних сфер: маємо бути свідомими громадянами та водночас жити не поза прекрасним, не поза мистецтвом.

    Студент-політолог філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка Георгій Попов пояснив, що таке політика, чим вона відрізняється від науки та наскільки важлива незаангажована думка справжніх фахівців з політології, а не пропагандистів, популістів чи інших творців медіафейку.

    Студент історичного факультету КНУ Ігор Прінц, співзасновник «Ночей в Університеті» говорив про вибори як процедуру. Дискутували, чи варто псувати бюлетень і голосувати «проти всіх»? Ігор назвав країни з найменшою та найбільшою явкою, найменш та найбільш демократичні. Наприклад, в Австралії багато років поспіль явка становить понад 90%, вибори нагадують пікнік, хоча є обов’язковими для всього населення. Дільниці мають бути зручними, а в разі потреби пересуватися до осіб, які з певної причини не можуть прийти самі. Найменш демократичними були останні вибори в Афганістані, 70% якого нині контролюють таліби. Вони вбили на дільницях близько 130 тис. населення, запобігаючи його волевиявленю.

    Студентка Київського національного університету культури і мистецтв Єлизавета Левченко змінила актуальну сьогодні тему виборів на актуальну завжди – музики. Хто грає в симфонічному оркестрі? Коли виникла професія диригента? Лише в 19 ст. Що треба знати про мову жестів? Разом з Єлизаветою потримали в руках сучасну диригентську паличку (хоча нею були колись і паперові трубки, і смичок скрипаля, і просто руки, міміка, жести). Послухали камертон – прилад, який звучить ното ля і є для музикантів такою собі точкою відліку для виконання інших нот. Спершу вчаться на хорового диригента, потім – на симфонічного (хор та інструментальні виконавці). Аби оволодіти цим фахом майстерно, необхідні не лише вроджена музикальність і почуття ритму, а й відмінні пам’ять, гнучкість і добра координація, знання історії музики, організаторські та лідерські здібності.

    Фото Сергія Терещенка.
    Більше фото можна переглянути в альбомі автора: https://goo.gl/qHwfEV

    Категорії: 
  • Вечір кіно мовою оригіналу

    14 лютого - для когось День дарування книжок, для когось - День святого Валентина. А може, просто четвер, коли студенти вже починають мріяти про вихідні. Відділ зовнішніх зв'язків СПІФ трохи пожвавлюватиме ваші будні! Студпарламент допоможе вивчити іноземну мову, попрактикувавшись на переглядах кінофільмів. Почали на честь свята з романтичної драми "Щоденник пам'яті", американську стрічку гості заходу дивилися мовою оригіналу. Це лише початок, ВЗЗ добере фільми німецькою, італійською, іспанською... Усе, аби вчитися, розважаючись.

    Тож долучайтеся до нового регулярного заходу від СПІФ - вечорів кіно мовою оригіналу!

    Категорії: 
  • Милуючись вишуканістю слова Анатолія Мойсієнка

    У Мистецькій залі Інституту філології 30 січня відбулася творча зустріч із Анатолієм Мойсієнком – поетом, перекладачем, мовознавцем. Підтримати його прийшла чи не вся кафедра української мови та прикладної лінгвістики, якою він керує упродовж років. Представники інших кафедр, Центру літтворчості та Музею-кімнати Олеся Гончара і студенти-філологи також завітали послухати свого вчителя та натхненника.

    Анатолій Кирилович презентував найсвіжіші збірки. Йдеться про книгу верлібрів «Леза зел», сонетарій «Синьоліт ліхтарів синьоирій» та працю «Текст як мистецька даність», у якій досліджується проблема поетичної мови. Оскільки наукові студії цілком реалізуються під час академічного навчання, автор вирішив зупинитися на поезії. Адже вона – його частина, його душа. «Художнє слово визначає не жанр», − говорить Анатолій Мойсієнко. І цим нагадує нам, що головне – не форма, поезія лишається поезією в будь-якому убранні.

    Однак Анатолію Кириловичу вільно творити в найскладніших, на перший погляд, жанрах. Він може повернути читачів до Бароко з його візуальною поезією та «раком літеральним» − паліндромом. У поета це − не вправи з форми, слово ллється невимушено й знаходить відгук у слухача. Водночас Анатолій Кирилович засновує нові жанри. Мова йде про шахопоезію, яка вперше з’явилася саме в Україні. Про це гостям зустрічі розповів друг та учень Анатолія Мойсієнка гросмейстер Віктор Капуста. Шахопоезія – мистецтво синтетичне, де поетичне слово поєднується з шаховою задачею. Віктор Львович свого часу перейнявся талантом приятеля й теж почав творити. Він згадував власну збірку шахосонетів «Картатий материк». Сам є автором першого панторимного вінка сонетів, який професор Інституту філології Юрій Ковалів згодом включив у двотомну «Енциклопедію літературознавства». Зазначимо, що панторима – співзвучність не лише в кінці рядків, а впродовж усього рядка. Непросте завдання для новоспеченого поета!

    Анатолій Кирилович надихає на саморозвиток. Відгук на його творчість чули від Вікторії Коломийцевої, доцента кафедри української мови та прикладної лінгвістики ІФ. Вікторія Віталіївна – давня шанувальниця Анатолія Мойсієнка. Вона декламувала напам’ять його вірші , кажучи, що звук – найтонша субстанція, і звук Анатолія Кириловича шліфує серце. Вплив подібний до сакральних текстів: ти можеш читати й навіть не все розуміти, але дія є. «Хай цвіте муза!» - побажала колезі.

    На гостину прийшов і заслужений артист України, член Національної спілки письменників Віктор Женченко. Він також називає Анатолія Мойсієнка своїм учителем. Віктор Васильович видав не одну поетичну збірку, згадував про спроби українського хоку в книзі «Три дощини на шибці». Для письменника найбільша радість, коли його читають люди. Отже, якщо вірити словам Максима Рильського, поета Мойсієнка читатиме всесвіт, адже той, хто володіє сонетом, належить не лише одному певному народу.

    Прокоментував майстерність Анатолія Кириловича і професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Анатолій Ткаченко. Він проводить паралелі в цих поезіях із Шевченковим словом, зачудовується метафорикою автора: «Над моєю долею громи погейкують… Снять чиїмись думами голови цегейкові». Анатолій Олександрович повизбирував паліндромічні рядки, серед яких особливо вразив: «Жарт – суму страж». Звернув увагу на жанр меморазму, який є в доробку Мойсієнка.

    Учень Анатолія Кириловича Олександр Строкаль, асистент кафедри української мови та прикладної лінгвістики ІФ, у своєму відеоблозі опублікував невеличке післяслово до зустрічі. Згадує зібрання як творче, затишне, по-товариському тепле і вишукане. Говорить: «Таких зустрічей ніколи не досить». Тож чекатимемо на нові презентації та поетичні читання майстра слова Анатолія Мойсієнка. Дякуємо йому!

    Юлія Кузьменко

    Фото Валерія Попова

  • Експозиція "Українська містерія" в Мистецькій залі

    Шановні студенти, колеги, гості. Запрошуємо відвідати виставку живопису Олексія Потапенка "Українська містерія".

    Митець-філософ, митець-мандрівник, митець-мрійник...

    Він створює Всесвіт, у якому відчуваєш свою унікальність.

    Народився Олексій Потапенко в 1939 році на Слобожанщині, але уже багато років живе і працює в Чернігові. Навчався у Московському заочному народному університеті мистецтв. Роботи художника зберігаються у фондах Чернігівського художнього музею, в приватних колекціях України і світу. Член Спілки художників України, багаторазовий учасник Всеукраїнських художніх виставок.

    Із 1991 року художник звертається у своїй творчості до народних традицій, занурюється в етнографію українців, їх буття, звичаї, обряди і у притаманному йому художньому стилі, реконструює українську минувшину.

    "...Сім'я, дім, земля - це найважливіше для існування України...", - говорить сам автор.

    З експозицією можна ознайомитися з 30 січня по 1 березня 2019 року в Мистецькій залі (63 ауд.) Інституту філології за адресою: бульвар Т. Шевченка 14.

    Центр фольклору та етнографії
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Захист робіт МАН із фольклористики

    На початку тижня, 28 та 29 січня, Мистецька зала Інституту філології приймала юних гостей. Молоді дослідники захищали свої роботи МАН з фольклористики. Перші проби пера в наукових пошуках – здається, це так непросто й відповідально! Хтось продовжить у наступних класах або у вищій школі. Але всі учні 8-11 класів безперечно отримають неоціненний досвід спілкування з науковцями, познайомляться між собою, почують нові ідеї.

    Молоді дослідники вивчали легенди й перекази своєї місцевості, пісні, обряди, традиційні свята та багато іншого. Голова журі, завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська цілком слушно сказала: «Фольклористика – стежка, яка не заросте ніколи, які б інновації нас не оточували». Цей шлях дозволяє нашій нації жити і працювати, залишатися людьми.

    Звісно, учні дуже хвилювалися, хоча прийшли з підтримкою: батьками, керівниками, друзями. Але журі напрочуд доброзичливо слухало кожного доповідача, адже «це дружня розмова про важливі речі». Фольклористи Інституту філології закликали МАНівців уявити, що перед ними аудиторія, в якій ніхто нічого не знає про Україну. Завдання учасників – закохати в українську традицію.

    Підтримували школярів керівник відділу української філології та мистецтвознавства Ірина Іваненко та керівник секції фольклористики Ярина Закальська. Навіть якщо сьогодні в юних науковців ще є похибки, вони врахують на майбутнє всі поради й не полишать обрану тему. А кафедра фольклористики завжди відчинена й радо допоможе консультаціями як науковим керівникам, так і дітям.

    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко

    Категорії: 
  • Пам’яті героїв Крут

    Сьогодні, 29 січня, Україна відзначає річницю протистояння війська УНР із більшовиками під Києвом 1918 року. Сили «червоних» переважали майже у 5 разів: 800 проти 4 тисяч. Завдяки продуманій обороні бійці дали гідну відсіч ворогу. Відступаючи, пошкодили колію, завдяки чому відтермінували вступ до Києва військ Михайла Муравйова до 5 лютого. За цей час влада УНР змогла забрати цінності та документи та організовано відступити до села Гнатівка, що також під Києвом.

    Шевченків університет традиційно згадує події, учасниками якого були й студенти тоді ще Київського університету Святого Володимира, а також вихованці Українського університету та старшокласники гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Під керівництвом Андрія Омельченка вони формували студентську сотню. Бій тривав протягом 5 годин. Під час відступу були полонені студенти й гімназисти та офіцери, згодом вони були вбиті радянським військом, поховані на Аскольдовій могилі в Києві.

    "Dulce et decorum est pro patria mori!" – із Горацієвої сентенції почав своє слово Михайло Грушевський на похоронах бійців під Крутами в березні 1918 року. Латинський вислів означає «Солодко й почесно вмерти за Батьківщину». На жаль, сьогодні в Україні оборонцям знову доводиться віддавати за нашу безпеку та незалежність найцінніше – життя. Віримо, що настане перемога, а за Батьківщину будемо жити, працювати на її добро та процвітання.
    Слава Героям Крут!

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Відбулася вчена рада Інституту філології

    У вівторок, 22 січня, представники кафедр й адміністрація Інституту зібралися на першу у 2019 році Вчену раду, аби обговорити звіт ректора Університету Леоніда Губерського та віддзеркалення в ньому діяльності ІФ. Директор Григорій Семенюк привітав колег із початком навчального семестру.

    Із доповідями виступали заступники директора. Зокрема, Сергій Скрильник наголосив, що Інститут працює на студентів, для студентів і завдяки студентам. Нині кількість викладацьких ставок залежить від кількості студентів, і Сергій Вікторович назвав основні цифри. Креативних абітурієнтів необхідно заохочувати цікавими програмами, про це згадували не раз, зокрема завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації Лариса Шевченко. Під час вступу-2019 ІФ пропонуватиме 40 освітніх програм на бакалаврат і 40 – на магістратуру. Наш Інститут – лідер серед університетських підрозділів за кількістю викладачів-іноземців (18 осіб), посідає ІІ місце в Університеті за академічною мобільністю (торік нею скористалися 308 студентів).

    Важливе на порядку денному питання – наукова робота ІФ та в КНУ загалом. Про це детальний аналіз виголосила заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Інститут має працювати над введенням у науковометричні бази власних видань. Наголошується не лише на кількості публікацій як таких, а й якості, наукової новизни, відсутності повторів, плагіату, автоплагіату. Ганна Анатоліївна говорила також про аспірантуру в ІФ. Маємо високий конкурс, 4,5 осіб на місце на 2018 рік, та гарну ефективність роботи аспірантів – 84%. 461 захист кандидатських і докторських дисертацій ставить Інститут на ІІ після фізико-математичного факультету місце за кількістю захистів. Важливо надавати доступ до власних наукових здобутків (статей, монографій) в інтернеті. А також отримати доступ до публікацій науковометричних баз (Scopus, Web of Science та ін.).

    Заступник директора з навчально-виховної роботи Святослав Шевель лаконічно доповів про виховну роботу Інституту. ІФ – лідер в організації та проведенні роботи зі студентами за 2018 рік разом із ІМВ, ІЖ, ВІ тощо. До Вчених рад активно долучаються органи студентського самоврядування, вони мають зв’язки між ОСС інших структурних підрозділів Університету, також серед них 40 делегатів до конференції трудового колективу, вони долучені до стипендіальної комісії, до організування КНУ-Expo та днів абітурієнта ІФ. Проводяться культурні, спортивні заходи, заходи з національно-патріотичного виховання.

    Відповідальний секретар відбіркової комісії ІФ Сергій Різник зауважив: набір студентів на бакалаврат і магістратуру дещо падає, порівняно з попередніми роками. Необхідно проводити профорієнтаційну роботу, більше рекламувати доступність контрактної форми навчання. Щодо магістратури можливий резерв – притік студентів із інших навчальних закладів. Інститут уже визначив орієнтовні обсяги бюджетних місць і сподівається, що Міністерство фінансів України затвердить план. Сергій Михайлович також сказав, що всі освітні програми мусять бути інтерактивними, мати навчальні плани онлайн для кожного вступника.

    Проблемні питання обговорювалися. Виступили з пропозиціями завідувач кафедри германської філології Марія Іваницька, завідувач кафедри романської філології Георгій Крючков. Наприкінці Вченої ради озвучили звіт успішності студентів на сесії за І семестр 2018-2019 н.р.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Груднева вчена рада в Інституті філології

    26 грудня під керівництвом директора Інституту Григорія Семенюка відбулася заключна у 2018 році вчена рада за участі представників усіх кафедр ІФ.

    На порядку денному було кілька важливих питань. Звіт з наукової роботи Інституту детально презентувала заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Ганна Анатоліївна розповіла про процедуру внесення наукового видання до міжнародних науковометричних баз (таких, як Scopus, Web of Science та ін.). Також почули статистику щодо публікацій науковців ІФ у вітчизняних та закордонних виданнях (952 і 111 відповідно), названа кількість виданих підручників і монографій (13 і 26 відповідно). За поточний рік захищено 13 докторських та 53 кандидатські дисертації. Інститут працює над двома науково-дослідними темами. На конкурсі виграли проекти Костянтина Тищенка щодо розвитку лінгвістичного навчального музею та Надії Гаєвської зі створення трансдисциплінарного науково-освітнього закладу О.Гончара. В стінах Інституту за 2018 рік проведено 26 конференцій, співробітники брали участь у 76 зарубіжних конференціях. Студенти ж підготували значущі матеріали для розділу «Молода наука» на сайт ІФ.

    Лаконічно про набір іноземних студентів розповіла заступник директор з навчально-методичної роботи Катерина Білик. Нині в Інституті навчаються 140 іноземців, 106 із яких – бакалавранти, 34 – магістранти. Цифра висока порівняно з іншими структурними підрозділами (ІМВ, геологічний та економічний факультети навчають меншу кількість іноземних студентів). Популярними є російськомовні та англомовні навчальні програми. Проблемні питання – індивідуальний графік для студентів із-за кордону та їхня підготовка, зокрема опанування українською мовою для розуміння теоретичних дисциплін.

    Начальник навчально-організаційного відділу із забезпечення навчального процесу Людмила Олійник звітувала щодо заяв на іменні стипендії від Кабміну для трьох студентів. Ще шість кандидатур японістів пропонуватимуть на отримання спонсорської стипендії Міцубісі. Критерії відбору студентів: успішність, наукові досягнення, громадська діяльність.

    Про результати перевірки навчально-методичної документації всіх кафедр і змісту програм звітувала Ірина Ситдикова. Комісія працює вже 3 роки, аби, у першу чергу, уникнути повторення курсів на бакалавраті та магістратурі. Переоформлення йде успішно.

    Звіт про виконання навчальних і виробничих практик у 2018 році почули від заступника директора з навчально-методичної роботи Людмили Смовженко. Практику цьогоріч пройшли 348 студентів (188 – бакалаврату, 160 – магістратури) під керівництвом 101 викладача. Практика в ІФ дуже різноманітна за характером: соціально-комунікативна, педагогічна, перекладацька, асистентська та ін. Вид уточнюють кафедри залежно від спеціальності. Бози також різні: мовні центри, бюро перекладів, Наукова бібліотека ім. М.Максимовича, СЗШ і гімназії, посольства, Інститути НАН, редакції газет і ТБ, культурні центри. У звітах керівників практики має бути вичерпна інформація про проведену діяльність.

    Насамкінець директор Григорій Фокович Семенюк побажав колегам гарних свят і попрощався до наступної, уже січневої, вченої ради.

    Категорії: 
  • Участь тюркологів ІФ у творчому фестивалі "Золотий ключик"

    18 грудня студенти 1 курсу, які вивчають турецьку, дебютували на презентації фестивалю-академії кіно-театральної TVорчості “Золотий ключик” до Дня Святого Миколая.

    Першокурсники кафедри тюркології виступали на одній сцені з відомими телеведучими «Нового каналу», «СТБ», «Першого національного», серед яких Влада Литовченко та Наталія Кудряшова; із зірками відомих телепроектів, виконавцями головних ролей у серіалах «Школа», «Марк+Наталка», «Історія одного злочину», «Пес», «Той, хто не спить», учасниками «Голосу країни», «X-фактора» та шоу «Холостяк».

    Під час святкового дійства завітав справжній Святий Миколай із подарунками для всіх, хто себе гарно поводив протягом року.

    Студенти-тюркологи вразили гостей концерту тремтливим виконанням однієї з найвідоміших та найулюбленіших пісень українців «Сам собі Країна» у перекладі турецькою. Дівчата здивували своєю харизмою, прекрасним почуттям гумору та невичерпним зарядом енергії, яким вони охоче ділилися з гостями.

    Висловлюємо щиру подяку нашим талановитим студенткам: Анні Савків, Вікторії Логащук, Ірині Кулик, Закії Шукуровій, Юлії Нужді, Анастасії Марченко, Єлизаветі Грінченко, Соломії Васильєвій та їхньому куратору Антоніні Каленській!

    Інформацію надала кафедра тюркології

Сторінки

Subscribe to ІФ