ІФ

  • Франко у грузинському перекладі: презентація збірки в Інститі філології

    В Інституті філології презентували збірку Івана Франка «Осінні думи» у перекладі грузинською мовою. Книга була видана за сприяння Інституту україністики Тбіліського державного університету. Саме співробітники цієї установи працюють над потужним проектом, у рамках якого вийшло вже 32 двомовні збірки. Серед серії книг присутні поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Бажана та інших класиків української і світової літератури. В серії також присутній альманах молодої української поезії «Мова неба», який було видано минулого року. Переклад творів Івана Франка було презентовано 17 травня в Інституті філології.
    Над текстами Івана Яковича працювала когорта перекладачів: Ніно Наскідашвілі, Іване Мчеделадзе, Софіко Чхатарашвілі та інші. Автором ідеї є директор Інституту україністики акад. Отар Баканідзе, який окрім всього іншого, є автор тритомної історії української літератури грузинською мовою.

    На презентацію книги, що організувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик разом з колегами, завітали представники Посольства Грузії в Україні: Надзвичайний і Повноважний посланник Давид Бочорішвілі та помічниця посла Ніно Анджапарідзе. Тексти, що увійшли до збірки читали двома мовами наукові редактори видання Ніно Наскідашвілі та Іване Мчеделадзе.

    Видання Івана Франка грузинською мовою є важливим містком у міжнародній співпраці. Проф. Людмила Грицик про взаємозбагачення літератур ще з ХІХ століття. Про шлях українських постатей до грузинського дискурсу і вплив Грузії на український контекст на прикладах Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших.

    Варто підмітити, що 2016 рік став роком Івана Франка в Україні, тож саме в цей період Інститут україністики видав переклади віршів класика. Також до книжки увійшли оповідання «На Дні» та «Добрий заробок». Приємно, що грузинські колеги так відзначили ювілей нашого великого класика, тож на презентації народилася пропозиція відзначити 200-річний ювілей Ніколоза Бараташвілі у 2017 році. Одним із заходів може стати круглий стіл на Міжнародній конференції, що проводитиметься в жовтні в Інституті філології.

    Українсько-грузинську збірку «Осінні думи» Івана Франка було подаровано кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а ще з примірником можна ознайомитися у читальному залі Інституту філології.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Презентація вибраних праць Івана Франка у грузинських перекладах

    17 травня о 13:00 у 116 аудиторії відбудеться презентація праць Івана Франка в перекладі грузинською мовою. Захід відбудеться за участі представників Посольства Грузії в Україні, акад. Отара Баканідзе, проф. Ніно Наскідашвілі, докторанта Інституту україністики Тбіліського університету Іване Мчеделадзе.

    Вхід на захід вільний!

    Категорії: 
  • Дні шведської культури в ІФ

    Перед святковими вихідними в Інституті філології відбувалися Дні шведської культури. Урочисте відкриття відбулося 24 квітня за участі представників посольства та інших високоповажних гостей. А вже з наступного дня і до кінця робочого тижня розпочалися різноманітні заходи, присвячені культурі Швеції.

    Студенти, які вивчають шведську мову, та всі охочі, мали можливість ознайомитися з історією та особливостями культури країни із серії лекцій, як от: "Сучасна література Швеції", "Швеція очима українського туриста", "Скандинавська міфологія у дзеркалі мови", про волонтерство і на вчання у Швеції та багато іншого. В один із днів відбувся показ фільму Інгмара Бергмана «Сунична галявина» мовою оригіналу, який став цікавою практикою для студентів-філологів. Завершився тиждень 29 квітня дружнім пікніком у парку Шевченка.

    Категорії: 
  • Польський викладач прочитав цикл лекцій про фантастику

    26 квітня до студентів-полоністів завітав професор із Зеленої Гури Богдан Троха. Він розповідав про кілька видів фантастики, а саме про ту, яка змушує задуматись, яка показує, що світ не такий вже й простий. Адже фантастика проектує ідеальну реальність.

    Ми можемо створити цілий Всесвіт у своїй голові і бавитися там часом. Відомий філософ Поль Рікер сказав, що це саме від нас залежить, чи станемо ми розумнішими від прочитаного тексту. Адже як часто буває: якщо людина зацікавлена у лекції, то доколаде усіх зусиль, аби все зрозуміти. Навіть native speakers, які відмінно володіють мовою, можуть не зрозуміти прочитаний або почутий текст. "Зрозумів" тоді, коли ставиш до себе питання "чому?" і спроможний на нього відповісти.

    За Полем Рікерем, існує 3 рівні розуміння тексту:

    І рівень - розумію текст тоді, коли мова, якою написаний текст, і та, яка є в моїй голові, це одна мова.

    ІІ рівень - розумію текст тоді, коли можу розпізнати усі мовні фігури. Все залежить від того, чи читаємо ми текст заради естетичного задоволення, чи для того, щоб знайти відповіді на питання про світ.

    ІІІ рівень - розумію текст тоді, коли знання, отримані з тексту, впроваджую у власне життя; коли знаходжу те, що допомогає інакше подивитися на світ. Але це лише за умови, коли віриш. «Коли ми починаємо молитися під час читання псалмів?, - запитав лектор аудиторію і відповів, - Так, саме тоді, коли починаємо вірити».

    Функція символу в літературі - змусити до мислення. Функція літератури - затримати читача, звернути його увагу на навколишній світ. А розуміння літератури вимагає зусилля. Джерело тексту - це первісний досвід автора. Богдан Троха порадив студентам кілька творів до читання:

    "Zagubiona przyszłość" Krzysztof Boruń i Andrzej Trepka;
    "Druga jesień" Wiktor Żwikiewicz (про природу політичної брехні);
    "Senni zwycięzcy" Marek Oramus;
    "Dzieje honoru w Polsce" Adam Michnik;

    "Cylinder van Troffa" Janusz Andrzej Zajdel (про людину, яка хоче жити спокійно, має платити державі за це своєю волею);

    "Zaczarowana gra" Antoni Smuszkiewicz (книга про релігійну фантастику).

    Лектор передав молодшому поколінню життєві мудрості власного досвіду. За його словами, метою життя людини є добро, а гордість полягає в тому, що хтось вважає себе кращою людиною, ніж є насправді. Серце - це місце, в якому знаходиться все, що має душа людини. Я погоджуюсь із твердженням Богдана Трохи, що ми живемо у світі, де вже не зрозуміло, що є добрим, а що злим. Справді, кожна дія, кожна річ має і позитивну, і негативну сторони.

    Богдан Троха закінчив лекцію словами Яна Твардовського "Śpieszmy się kochać ludzi, bo tak szybko odchodzą". І як тільки не погодитись із цим...

    Діана Месхія,
    Фото – Валерій Попов

  • До лабораторії комп’ютерної лінгвістики завітали гості з Луцька

    До лабораторії комп’ютерної лінгвістики при кафедрі української мови та прикладної лінгвістики завітали гості із Луцька – завідувач кафедри прикладної філології проф. Ірина Біскуб та студенти 4 курсу факультету іноземної філології, які обрали прикладну лінгвістику сферою своїх наукових студій.

    Метою зустрічі було знайомство із проектами лабораторії, зокрема, з найновішим із них – паралельним лінгвістичним корпусом. Цей проект, започаткований півроку тому, поки що перебуває на етапі розробки та тестування програмних можливостей. Адже волинські колеги виступили з ініціативою долучитися до його наповнення і розвитку. Науковий керівник лабораторії проф. Наталія Дарчук та доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Зубань розповіли гостям із Луцька про практичний доробок лабораторії. А студенти 4 курсу спеціальності «прикладна лінгвістика і англійська мова» нашого Інституту представили свій досвід роботи з корпусом паралельних текстів – програму послівного машинного перекладу з української на англійську мову. Продовжилася зустріч емоційним обговоренням проблем перекладу та тренуванням із наповнення корпусу текстами.

    фото - Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Захід пам'яті чеченського поета в ІФ

    24 квітня 2017 р. в актовій залі Інституту філології відбувся захід пам'яті відомого чеченського поета Шайхі Арсанукаєва. Організаторами заходу виступили Всеукраїнська громадська організація «Діаспора чеченського народу», Інтернаціональний союз «Захист прав національних меншин» та кафедра тюркології Інституту філології.

    Учасники заходу виступали з доповідями про життя і творчість поета, декламували вірші чеченською мовою та в українському перекладі. Гості заходу отримали змогу почути поему Тараса Шевченка «Кавказ» та вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну», яку Ш. Арсанукаєв переклав чеченською мовою у виконанні вчителя чеченської мови Тамари Сангарієвої. Українська поетеса Ганна Дроботущенко продекламувала вірш «Любіть Україну» українською мовою. Вірші ж самого Шайхі Арсанукаєва було перекладено різними мовами, зокрема українською і турецькою.

    Насамкінець представники ГО «Діаспора чеченського народу» передали цінні подарунки до бібліотеки Інституту філології, а також до бібліотеки Турецького центру інформації та досліджень, а поетеси подарували учасникам та гостям заходу збірочки своїх поетичних шедеврів.

    Кафедра тюркології

    Категорії: 
  • Урочисте відкриття Днів шведської культури в ІФ

    24 квітня в актовій залі Інституту філології відбулося відкриття Днів шведської культури в Інституті філології. Привітав присутніх заступник директора ІФ Сергій Скрильник, який наголосив на важливості міжнародної співпраці. Представник Посольства Швеції в Україні, який теж завітав на відкриття, розказав, що вчив мову 10 років і не перестає цього робити. На святковому відкритті виступали студенти Скандинавської гімназії, які розповіли про особливості навчання різних мов: фінської, данської. норвезької і шведської.

    В Інституті філології шведську мову почали вивчати кілька років тому. На відкритті Днів Швеції студенти освітньої програми виступили з презентаціями про історії міжнародних зв'язків Україна-Швеція, піснею і театральною постановкою про легендарну Лею чи шведські стереотипи.

    Про освітні ініціативи присутні моли змогу дізнатися від Анатолія Кирилюка, який розповів про діяльність українько-шведського центру (USC), Гюстава Хенмана, який поділився специфікою роботи Beetroot Academy.

    На завершення вечора організатори провели флешмоб зі спільного виконання шведського гімну присутніми, попередньо роздавши транскрибовані тексти.

    Кафедрою германської філології та перекладу - головним організатором шведських днів в ІФ - заплановано ряд заходів упродовж усього тижня: лекції, воркшопи, показ фільмів, квізи. Вхід на події вільний, тож запрошуються всі охочі.

  • Дні шведської культури в ІФ: програма

    24-29 квітня в Інституті філології відбудеться ряд заходів у рамках Днів шведської культури в Україні. Долучайтеся!
    Програма - у доданому файлі

    Категорії: 
  • Благодійний ярмарок в ІФ

    20 квітня соціальний відділ Студентського парламенту Інституту філології провів благодійний книжковий ярмарок. Для продажу студенти зібрали книги на різні смаки: художню і наукову літературу, підручники і конспекти. Виручені кошти було перераховано у Вінницький дитячий будинок.

    Категорії: 
  • Відбулася зустріч із директором імператорського палацу в Пекіні

    19 квітня в Інституті філології за підтримки Інституту Конфуція та Посольства КНР відбулася зустріч з генеральним директором імператорського палацу в Пекіні Шань Цзісяна. Він виступив перед студентами-китаїстами з лекцією "Світ Гугуна, Гугун для світу". Шань Цзісянь розповів історію палацу, навів цікаві факти про музейні експонати, про приміщення, які розташовуються на території палацу. На слайдах презентації він наводив фото інтер'єрів та різноманітних знахідок, що вдається зберігати століттями. У палаці є також лабораторія, де проводяться реконструкції порцелянових фігур чи бронзових статуеток, проводяться аналізи віку знайдених предметів.

    Генеральний директор розповів, як музей відвідує щороку мільйони відвідувачів, як населення Китаю, та й туристів-іноземців. Лекція Шань Цзісяна дала змогу поринути в атмосферу палацу навіть перебуваючи у стінах Інституту філології

Сторінки

Subscribe to ІФ