ІФ

  • Чому важливо комунікувати: літня практика студентів-філологів

    Цьогоріч Інститут філології започатковує нову навчально-виробничу практику - «Соціально-комунікативну» для студентів освітнього ступеня «бакалавр».

    Уміння працювати з людьми – важлива складова філологічних професій. Сучасні реалії життя в Україні й в інших країнах Європи вказують на потребу істотної трансформації змісту та форми практичної підготовки студентів університетів. Тому в процесі навчання фахівців необхідно орієнтуватися на виклики та потреби суспільства, а передусім – ринку праці.Його запити потребують не лише професійних/фахових знань та компетентностей (Hardskills), але й загальних, соціальних (Softskills). Роботодавці передусім звертають увагу на навички роботи в колективі, стійкість до стресових ситуацій, швидку адаптацію до різних умов праці та різних колективів, здатність до навчання упродовж усього життя.

    Однією з причин проведення такої практики стали також динамічні зміни інформаційно-технологічного суспільства, соціальні мережі, до яких активно долучаються люди різних вікових груп. Тому вказана практика має і просвітницький та педагогічний компоненти, спрямовані не лише на отримання студентами знань, а й на оволодіння ними когнітивно-комунікативними навичками, а також навичками соціальної адаптації.

    Так, студенти-другокурсники, які навчаються освітньою програмою «Українська мова і література, іноземна мова» з 12-го червня розпочали проходження такої практики.

    Інститут філології запропонував цілу низку організацій та установ для проходження практики (відповідальною за практики в ІФ є заступник директора Галина Усатенко)

    Тож розвивати свої вміння і здобувати нові навички наші студенти нині мають змогу: в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ», видавничій групі "Шкільний світ" (газета "Українська мова і література"), Благодійному фонді "Творчий центр ТЦК", агенції «АртПоле», Всеукраїнській громадській організації «Комітет виборців України», Центрі допомоги учасникам АТО Київської обласної державної адміністрації, Громадській організації «Всеукраїнське молодіжне об’єднання скаутів «ЕХО» та багатьох інших. Серед місць проходження практики маємо і Український центр оцінювання якості освіти, де наші філологи відповідають за внесення даних до бази. А з 26 червня розпочалася практика у Міністерстві освіти і науки України на гарячій телефонній лінії «Вступна кампанія 2017».

    Відповідальна робота під час проходження практики дасть студентам вже після другого курсу отримати цінний досвід і знання, які допоможуть у подальшому здобутті фаху і розвитку себе як хорошого спеціаліста у гуманітарній сфері, адже метою навчально-виробничої практики є оволодіння студентами соціальними компетенціями (Soft-skillscompetencies), тобто здатністю комунікувати з різними соціальними групами, працювати в колективі, оволодіти індивідуальним підходом у роботі з колегами, дітьми дошкільного, шкільного віку, людьми похилого віку, представниками різних соціальних груп, а також застосовувати в роботі та повсякденному спілкуванні широкий комплекс знань із соціогуманітарного блоку дисциплін.

    Категорії: 
  • Візит представників Програми ТІКА до Інституту філології

    21 червня до КНУ імені Тараса Шевченка завітав начальник департаменту з розвитку стратегії Турецького агентства зі співробітництва та координації («ТІКА») при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки пан Толга Кескін, координатор програми Хайджи Байрам Болат, а також його заступниця Шейма-Февзіє Бабайігіт. Вони зустрілися з ректором університету акад. Леонідом Губерським, проректором проф. Петром Бехом та директором Інституту філології проф. Григорієм Семенюком.

    Турецькі меценати відвідали Інститут філології, де за їхнього сприяння створено лінгафонні кабінети, кримськотатарський і турецький центри, а також оновлено кафедру тюркології. Слід відзначити, що співробітництво між Інститутом філології та компанією ТІКА почалося зі створення Центру турецької інформації та досліджень у 2003 році. З того часу ТІКА сприяє функціонуванню і розвитку Центру, займається капітальним ремонтом аудиторій, а також різноманітним культурним проектам, зокрема щорічному проведенню всеукраїнських мовно-літературних та перекладацьких конкурсів, проведенню міжнародних конференції на базі КНУ, а також у 2016 р. було офіційно відкрито Центр кримськотатарської мови і літератури та Лабораторію сучасних технологій усного перекладу.

    Завідувач кафедри тюркології доц. Ірина Покровська, показуючи делегації класи з найновішою технікою для вивчення іноземних мов, зазначила, що в таких аудиторіях із задоволенням навчаються студенти тюркологи та перекладачі з інших мов, а викладачі можуть застосовувати свої сучасні методики.

    Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк подякував Толзі Кескіну за тривале співробітництво, матеріальну підтримку і сприяння навчанню та опануванню мов і культур.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Інститут філології посів друге місце у відеоконкурсі "Шевченко мовами світу"

    У День перепоховання Тараса Шевченка, 22 травня, відбувся фінал ІІ Міжнародного конкурсу "Тарас Шевченко єднає народи", який заснувала Галина Яблонська.
    Конкурсні роботи були представлені у різних номінаціях: "Читана і співана поезія Тараса Шевченка", "Мій Шевченко", "Відеоформат". Загалом подано 231 заявка, серед них - 92 роботи було надіслано у форматі відеопоезії. Інститут філології посів друге місце у конкурсі. На відео студенти-філологи читали поезію Тараса Шевченка мовами, які вивчають: японська, арабська, іспанська, англіська, польська... Загалом представлено 15 мов у відеоролику. І це з 36 мов, представлених на конкурсі.

    Урочисто диплом про почесне друге місце директорові Інституту філології проф. Григорію Семенюку вручила від імені Голови оргкомітету організатор конкурсу Олеся Кривопиша, яка вручила також подяку за судівство члену журі конкурсу проф. Михайлу Наєнку.

    Відео "Шевченко різними мовами" можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=SYzVzmVfZ9c

    Категорії: 
  • Відкриття пам'ятної дошки Михайлу Булгакову

    2 червня на фасаді будівлі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, (що знаходиться за адресою бульв. Тараса Шевченка, 14, ) відкрили пам'ятну дошку Михайлу Булгакову. Всесвітньовідомий письменник навчався у Першій київській гімназії з 1901 по 1909 рік. Тепер тут розташовано Інститут філології. За словами, директора музею Булгакова, письменник мав багато улюблених місць в Києві, одним із таких була гімназія, де навчався разом зі своїми братами. Тому символічно, що меморіальну табличку розміщено саме на цій будівлі, де Михайло Булгаков зрозумів свій поклик писати.

    Урочисто відкрили дошку ректор університету акад. Леонід Губерський та голова Шевченкового районної у місті Києві державної адміністрації Олег Гаряга. Життєвий шлях Михайла Булгакова окреслив у своєму виступі голова Управління культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк.

    Про значення у світовому літературному контексті зауважила завідувач кафедри російської філології Інституту філології проф. Олена Снитко. Олена Степанівна наголосила, що Булгаков є неоднозначною постаттю, попри це його творчість є цікавою та унікальною з погляду літератури.

    Пам'ятну дошку створив скульптор Василь Маркуш. На урочистому відкритті митець поділився своїми думками щодо постаті Михайла Булгакова, зауваживши, що письменник був неординарною особистістю, неоднозначною, що намагався відобразити при створенні пам'ятки. Форма дошки передає конраверсійність особи Булгакова. Завершилася подія покладанням квітів.

    Прес-центр ІФ

    Категорії: 
  • Тюркологи відзначили День вишиванки

    У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій. Очевидним є те, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо знати джерела фольклору, тим духовно багатшим буде життя. Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури.

    18 травня 2017 р. на базі Турецького центру інформації та досліджень студентами та викладачами кафедри тюркології було відзначено День вишиванки.

    Гостям було представлено старовинні сорочки 1900 і 1939 років, розказано історії їх створення. Крім того, у виконанні студентів та викладачів кафедри тюркології пролунали пісні та вірші про вишивку. Присутні милувалися вишитими рушниками, познайомилися з їхньою символікою та відкрили для себе секрети і правила вишивання.

    Час, проведений у спілкуванні з найдавнішим видом українського народного мистецтва – вишивкою – був приємним і тремтливим для всіх. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Організатори заходу закликали любити українську культуру, пісню, розуміти символіку вишивки, бути справжніми українцями і пишатися цим.

    Автор – Ольга Пишньоха

    Категорії: 
  • Курси підвищення кваліфікації для викладачів польської мови в ІФ

    26 і 27 травня в Інституті філології відбувався Всеукраїнський курс підвищення кваліфікації видавництва Szkoły GLOSSA. У ньому взяли участь викладачі полької мови різних навчальних закладів України. Представниця видавництва презентувала присутнім посібники, які були роздані учасникам курсів. Вона розповідала про методики вивчення мови, пропоновані у цих посібниках: аудіо, вправи з медійною частиною, та багато іншого.

    Категорії: 
  • Літературні читання у дворику ІФ

    22 травня у внутрішньому дворику Інституту філології відбулися традиційні літературні читання за участі випускників і студентів спеціальності "Літературна творчість". Такий захід проводиться щорічно у день перепоховання Тараса Шевченка. У понеділок у дворику звучали не лише поезія і проза, а й авторські пісні під гітару і сопілку. Було влаштовано перформанс. А також можна було на фотосушці ознайомитися з біографіями випускників, які реалізували себе в мистецьких сферах.

  • Всеукраїнський диктант із польської мови

    20 травня в Інституті філології відбувся традиційний диктант, який писали наші полоністи та знавці польської мови інших навчальних закладів. Завідувач кафедри полоністики Ростислав Радишевський вручав дипломи учасникам, які показали високі знання мови.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Франко у грузинському перекладі: презентація збірки в Інститі філології

    В Інституті філології презентували збірку Івана Франка «Осінні думи» у перекладі грузинською мовою. Книга була видана за сприяння Інституту україністики Тбіліського державного університету. Саме співробітники цієї установи працюють над потужним проектом, у рамках якого вийшло вже 32 двомовні збірки. Серед серії книг присутні поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Миколи Бажана та інших класиків української і світової літератури. В серії також присутній альманах молодої української поезії «Мова неба», який було видано минулого року. Переклад творів Івана Франка було презентовано 17 травня в Інституті філології.
    Над текстами Івана Яковича працювала когорта перекладачів: Ніно Наскідашвілі, Іване Мчеделадзе, Софіко Чхатарашвілі та інші. Автором ідеї є директор Інституту україністики акад. Отар Баканідзе, який окрім всього іншого, є автор тритомної історії української літератури грузинською мовою.

    На презентацію книги, що організувала завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмила Грицик разом з колегами, завітали представники Посольства Грузії в Україні: Надзвичайний і Повноважний посланник Давид Бочорішвілі та помічниця посла Ніно Анджапарідзе. Тексти, що увійшли до збірки читали двома мовами наукові редактори видання Ніно Наскідашвілі та Іване Мчеделадзе.

    Видання Івана Франка грузинською мовою є важливим містком у міжнародній співпраці. Проф. Людмила Грицик про взаємозбагачення літератур ще з ХІХ століття. Про шлях українських постатей до грузинського дискурсу і вплив Грузії на український контекст на прикладах Лесі Українки, Ольги Кобилянської та інших.

    Варто підмітити, що 2016 рік став роком Івана Франка в Україні, тож саме в цей період Інститут україністики видав переклади віршів класика. Також до книжки увійшли оповідання «На Дні» та «Добрий заробок». Приємно, що грузинські колеги так відзначили ювілей нашого великого класика, тож на презентації народилася пропозиція відзначити 200-річний ювілей Ніколоза Бараташвілі у 2017 році. Одним із заходів може стати круглий стіл на Міжнародній конференції, що проводитиметься в жовтні в Інституті філології.

    Українсько-грузинську збірку «Осінні думи» Івана Франка було подаровано кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, а ще з примірником можна ознайомитися у читальному залі Інституту філології.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • Презентація вибраних праць Івана Франка у грузинських перекладах

    17 травня о 13:00 у 116 аудиторії відбудеться презентація праць Івана Франка в перекладі грузинською мовою. Захід відбудеться за участі представників Посольства Грузії в Україні, акад. Отара Баканідзе, проф. Ніно Наскідашвілі, докторанта Інституту україністики Тбіліського університету Іване Мчеделадзе.

    Вхід на захід вільний!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to ІФ