Наукові заходи ІФ

ХІІ фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Францівні Дунаєвській

18 квітня з ініціативи Міністерства культури України та КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема Інституту філології та кафедри фольклористики і центру фольклору та етнографії відбулася міжнародна конференція «Фольклор – стратегічний ресурс нації» (12-ті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській).

Можливість світла та прозорості: спільне ядро поезії Кавафіса та Елітиса

12 квітня спільними зусиллями Посольства Греції в Україні та Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відбулася лекція голови «Спілки грецьких суддів-літераторів» Димітріса Орфанідиса, присвячена творчості новогрецьких поетів Константиноса Кавафіса та Одиссеаса Елітиса.

Третій день Швеції в Інституті філології

10 квітня в Інституті філології продовжилися заходи Днів Швеції в Україні. У цей день до Інституту філології завітав іще один гість зі Швеції - директор організації "Контакт зі Швецією" (Riksföreningen Sverigekontakt) Ларс Бергман. Він прочитав захопливу лекцію про систему освіти у Швеції.

Чисте довкілля - чисте сумління

У вівторок, 9 квітня, в стінах Інституту філології продовжилася серія заходів під назвою "Дні Швеції в Україні". Протягом другого дня в центрі уваги перебували питання дбайливого ставлення до довкілля. Це одна з тих галузей, у яких Швеція може бути зразком для України.

Ярослав Мудрий як креативний та освічений стратег

Упродовж тривалого часу українці жили спільною історією із сусідами. А точніше, так, як хотіли того сусіди. Ідеї «русского мира» та «спільної колиски» поширювалися в маси, аби зробити з нас «тупоумну юрбу». Все ж закладений у нас від природи здоровий глузд не дав нам втратити свою державність, свою самобутність. Проте наші сусіди не здаються.

Лекція тюрколога Олександра Галенка

4 квітня в Турецькому центрі інформації та досліджень ІФ провів лекцію історик, тюрколог, керівник центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України. Передусім вчений згадав одного з тих, кому найбільше завдячує власним науковим шляхом – академіка-сходознавця Омеляна Пріцака, який заснував Інститут сходознавства імені А.Ю.Кримського НАНУ.

Категорії: 

Як слова стають поганими?

Для лінгвістів, як відомо, не існує «поганих слів». Усе є матеріалом для дослідження. 2 квітня до сміливого обговорення закликала Богдана Богельська: «Поговоримо про те, про що інші бояться?» Богдана – україніст 4 курсу спеціалізації «Історична лінгвістика. Текстотворення в синхронії та діахронії».

Категорії: 

Сторінки