СЛЕНГ – МОДНА «ФІШКА» СУЧАСНОГО МЕДІАМОВЛЕННЯ

Один із засобів звернути увагу аудиторії, справити враження – це наситити мову незвичними, експресивними одиницями, серед яких помітне місце займають сленгізми. «Потенціал впливу сленгової лексики в мас-медійному дискурсі сучасної України» – такою була тема виступу к. філол. н., н. с. Ірини Георгіївни Приходько, що його обговорювали на науково-практичному семінарі Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 травня 2015 р.

Зміни в суспільстві тягнуть за собою зміни в мові. Демократизація, пошук вражень і різноманіття, певний гедонізм, поступово прищеплюваний культ молодості – все це відображається в мові, у першу чергу – мові ЗМІ. Один із наслідків активних суспільних змін – це вторгнення в мовлення нелітературних одиниць, зокрема сленгових. Вони приваблюють своєю новизною, додають експресії, допомагають журналістам створити ефект наближеності до реального життя, встановити тісніший контакт з молодіжною аудиторією, серед якої найбільше носіїв сленгу.

За спостереженнями І. Г. Приходько, сленгізми найчастіше з’являються в текстах реклами (Подорожуєш? Роби це круто!), зокрема й через те, що серед рекламованих товарів – велика частина призначена саме молоді; в радіо-мовленні: у піснях (Жениха хотела, вот и залетела; А в переходе метро// Девчонку ищет Петро// Девчонка стрелку забила// А где конкретно – забыла) і в мовленні ведучих (Давайте вместе поздравим клёвую девушку Марину с первым рабочим днём! – возглас ди-джея); в програмах ТБ та газетно-журнальних рубриках, присвячених кримінальним подіям; тим, в яких присутнє пряме, нецензуроване мовлення пересічних людей.

Ірина Георгіївна зауважує високу частотність таких одиниць в сучасному мовленні. До того ж, є ситуації, коли людина просто не має можливості уникнути сприйняття відповідних текстів, наприклад коли знаходиться в транспорті, де працює радіо, чи слухає офіційний випуск новин, в якому зовсім не очікувала почути лексику такого штибу. Через свою, з одного боку, нестандартність, експресивність, з іншого – повторюваність, такі одиниці врізаються в пам’ять і поступово входять у ширший обіг, набувають статусу загальновживаного сленгу. Деякі сленгові одиниці вже стали частиною літературної мови, хоча й мають помітку «розмовне, знижене».

Учасники семінару жваво обговорювали цю доповідь, наводячи свої приклади вживання нелітературної, сленгової лексики в розмовному мовленні, в мові масмедіа, особливо в рекламі.

У слухачів виникло також питання про компаративні можливості цього дослідження, а саме про відмінності у вживанні сленгової лексики в російських та російськомовних і україномовних українських ЗМІ.

Звернули увагу й на те, що використання подібних слів журналістами для того, щоби нібито підлаштуватися під аудиторію, створити ефект «свого», може бути образливим для тієї частини цієї аудиторії, чий культурний рівень не передбачає зловживання такою лексикою.

Науковцям і всім освіченим людям лишається або чекати, коли масмедіа почнуть орієнтуватися на їхній рівень спілкування, або активніше лобіювати свої інтереси як аудиторії ЗМІ, або прийняти цю тенденцію як свідчення того, що мова живе і розвивається.

Ганна Черненко

На фото – доповідачка к.філол.н., н.с. І.Г. Приходько.

Категорії: