День слов'янської писемності і культури

«Іди, відроджений народе, у своє світле майбуття, література – нова сила,немов продовження життя…» (перекл.з болг.) – саме цими словами знаменитого гімну Кирила і Мефодія в стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка розпочалося урочисте святкування Дня слов’янської писемності і культури. Це свято відзначається щороку 24 травня з нагоди вшанування пам’яті рівноапостольних духовних просвітителів, які стали тим міцним фундаментом, на якому і постав увесь слов’янський світ з його неймовірною культурно-духовною різноманітністю.

Захід відкрив директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури проф. Чмир Олена Романівна. Вона привітала всіх присутніх із цим чудовим святом і відзначила великий вклад братів-просвітителів у формування писемності слов’янських націй, адже їхня місія до Великоморавії яскраво показала, що наприкінці IX ст. у слов’ян уже був «запит», а у Візантії – «розуміння» того, що звернення до Бога рідною мовою є зрозумілішим, саме тому вони створили слов’янське письмо – глаголицю. Більш того, Олена Романівна наголосила на невід’ємній ролі мови у процесі державотворення, бо без рідної мови не може бути й держави, а нація втрачає свою самобутність. «Кирило і Мефодій є символом спільності слов’янських націй, яка є важливою складовою добробуту і духовного процвітання наших держав. А ми, шановні браття філологи, є нащадками святих братів, тому маємо цінувати їхні старання і бережно оберігати їхній значний вклад у розвиток слов’янської писемності та культури!»

Із вітальним словом виступив Перший радник Посольства Республіки Сербії Кошутич Светлана : «Для мене велика честь знаходитися тут. Я вважаю, що ми маємо зберігати нашу культурну генетичність і постійно підтримувати традицію відзначення такого прекрасного свята, як День слов’янської писемності і культури. Кирило і Мефодій – великі реформатори народної духовності, тому ми повинні продовжувати їхню священну місію!».

Також в урочистостях взяв участь Перший радник Посольства Болгарії Петр Танев. Він подякував колективу кафедри слов’янської філології за підтримку і звернувся до студентів-славістів: «Ці студенти взяли на себе велику відповідальність вивчення слов’янських мов, тому хочу щиро подякувати їм, адже ці мови об’єднують наші нації і сприяють їх активному розвитку на світовій арені. Справа Кирила і Мефодія має своїх послідовників, а тому культура і духовність наших держав у надійних руках».

Теплими словами привітав усіх учасників заходу Перший радник Посольства Республіки Білорусь Олексій Жуковець: «Дорогі друзі, хочу привітати вас із цим важливим для нас святом, адже саме слов’янська писемність стала тим об’єднавчим фактором, який так зблизив наші нації. Вона допомагає нам відчувати свою ідентичність і спілкуватися один з одним, вивчати культуру один одного і це справді чудово».

Олена Романівна зазначила, що найстійкіші традиції святкування цього дня має Болгарія, адже саме в цій країні є культ Кирила і Мефодія. Україна підтримує тісні зв’язки з Болгарією, адже ми споріднені не лише слов’янським походженням, а й спільністю історичної долі та багатовіковими культурними відносинами.

З вітальним словом звернувся до присутніх президент Товариства дружби «Україна-Болгарія» Юрій Сєдих : «Від імені всього Товариства маю приємність привітати всіх учасників заходу із Днем слов’янської писемності і культури. Ми активно працюємо над збереженням і передачею культурної спадщини між Україною і Болгарією. Ми відзначаємо всі свята, аби ще раз підтвердити свою відданість один одному. Мені дуже приємно нині бути тут, серед студентів і викладачів, адже я і сам вчився в цьому університеті, тому ваше запрошення на цей чудовий захід я прийняв із великим задоволенням. Бажаю вам успіхів і щасливої долі. Знаєте, я був у багатьох країнах, усі вони дивували мене своєю красою, але все одно найбільшу гостинність я завжди відчував у Болгарії, Сербії та Білорусі. Ми маємо віддати честь нашим братам-просвітителям, адже саме вони побудували нашу могутню слов’янську націю».

Активну участь у святкуванні взяли також студенти болгарського, хорватського, білоруського та сербського відділень. Студенти-болгаристи зачитали «Азбучну молитву» і занурилися разом із публікою у болгарську пісенну традицію, виконавши прекрасні пісні болгарською мовою. Також студенти підготували цікаві доповіді про розвиток слов’янських мов: «Хорватська глаголиця», «Історія білоруського письма», «Особливості розвитку сербської кирилиці» та інші. Цікаво було послухати уривок із твору Мілорада Павича «Хозарський словник», у якому плекається ідея про створення азбуки як створення культури.

Завершився захід «традиційно» по-болгарськи. Студенти разом із викладачами і гостями урочистостей станцювали народний болгарський танець – хоро, який ще міцніше з’єднав наші нації своїм запальним слов’янським духом!

Текст: Христина Мура,
Фото: Володимир Мукан