Відбулася презентація книжки Надії Трач «Разом-сила: риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї»

7 квітня в Інституті філології за сприяння кафедри сучасної української мови відбулася презентація книжки Надії Трач «Разом-сила: риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї». На презентації молодого соціолінгвіста та учениці Лариси Масенко Надії Трач були присутні к.філол.н., доц. Людмила Кравченко, к.філол.н., доц. Вікторія Коломийцева, завідувач відділу з питань мовної та етнонаціональної політики і Секретаріату Президента України (2007-2010), голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса Тарас Марусик, представники видавництва «Кліо», викладачі та студенти Інституту філології.

Книжка побудована у формі есе. Це своєрідна збірка есеїв, де авторка пропонує читачеві аналіз понад 800 слоганів українського спротиву – у фокус потрапляє період Євромайдану 2013–2014рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. Надія Трач відмовилася від сухого наукового формату, аби зацікавити більше коло читачів.

В есеях, які мають і наукове підґрунтя (соціолінгвістика, дискурс-аналіз), риторику суспільних подій висвітлено у науково-публіцистичному стилі. Зі збірки можна довідатися, як мова формує ідентичності та цінності, відображає суспільні зміни, якою є динаміка революційної риторики (у зіставленні з попередніми українськими протестами – Студентською революцією на граніті 1990 р. та Помаранчевою революцією 2004 р. та з демонстраціями в інших країнах світу).

Викладач НаУКМА у презентованій книжці продемонструвала як Революція гідності в Україні стала джерелом творчості. Революційні салогани, які народжувалися у період Євромайдану, виконували як суспільні функції (мобілізації, згуртування протестувальників), так і мовні (комунікативну, експресивну, поетичну). Вони також стали частиною аудіовізульного образу майдану, елементом формування колективної пам’яті про нього. У мові протесту і подальшого українського спротиву синкретично поєдналися мовна агресія, архаїчне і модерне, елементи літературних мов і соціолектів (суржику, азірівки, жаргону, сленгу).

Важливим є те, що образ майдану авторка збірки подає як життя разом. Адже під час Революції гідності ми, українці, не просто погралися словами, а почали діяти згуртовано, злагоджено. У книжці продемонстровано «як наша мова розправляє крила», як український гумор додає сил людям.

Революція гідності ще триває, адже щодня ми боремося за наше життя, за європейськість. Тому салогани й надалі творитимуться в нашому суспільстві, відображаючи українську ідентичність, цінності та прагнення. Тому, філологи, слідкуйте за гаслами і досліджуйте їх!

Олександра Касьянова