ВИКЛИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ І СУГЕСТИВНА ЛІНГВІСТИКА

9 березня 2015 р. в рамках Всеукраїнських наукових читань за участі молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту» в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Інформаційна агресія та захист інформаційного суверенітету сучасної України: ресурси знакових систем».

У засіданні круглого столу взяли участь провідні мовознавці Інституту філології та Національної академії Служби безпеки України.

«Захист інформаційного суверенітету сучасної України: ресурси знакових cистем», «Інформаційний простір сучасної України: територія семантичних війн», «Сугестивна лінгвістика в парадигмі напрямків сучасного мовознавства та технології контрсугестії» – такі теми було обговорено під час засідання.

Вела засідання д. філол. н., проф. Н. В. Слухай, яка виступила зі вступною доповіддю «Сугестивна складова сучасних інформаційних війн та технології контрсугестії». Вона розглянула наявну геополітичну ситуацію як виклик для науковців-мовознавців, схарактеризувала природу сучасної інформаційної війни й обґрунтувала впливовість сугестивних технологій як зброї в цій війні, що знайшло відображення, зокрема, у парадигмі концептуальних метафор. Доповідачка схарактеризувала психолінгвістичну природу сугестії в колі співпричетних понять, описала деякі з поширених сугестивних технологій, що їх використовують у цій консцієнтальній (світоглядній) війні за свідомість, детальніше проаналізувала хаотизацію світу як маловивчену технологію наведення трансу і розкрила її зміст у серії типових прийомів. Доповідачка зробила висновок про те, що, чим вдаватися до відкритого інформаційного протистояння, антипропаганди, доцільніше застосовувати контрсугестію, орієнтуючись на когнітивну мапу та соціопсихічні домінанти росіян. Особливу увагу доповідачка приділила мовним засобам контрсугестії, з-посеред яких увагу лінгвістів повинні, зокрема, привернути такі, як широке обговорення помилок мовної та мовно-психічної прецедентної сфер. Наводячи за приклад досвід Німеччини, Н. В. Слухай висловила переконання, що Росія, спираючись на своїх кращих представників, також зможе усвідомити справжній зміст теперішніх подій і піднятися до рівня каяття.

Д. філол. н., проф. Л. Ф. Компанцева у доповіді «Соціальні мережі: сугестивні комунікації та технології протидії сугестивним впливам» представила діапазон інформаційних технологій, які надає Інтернет і які значно посилюють можливості мовного впливу на свідомість людини. Л. Ф. Компанцева акцентувала увагу на сугестивному потенціалі креолізованих текстів, а також звернула увагу на те, що комп’ютер відіграє все значнішу роль в житті активних користувачів Інтернету, в результаті чого вони стають сприйнятливим об’єктом маніпулятивного впливу.

«Аудіовізуальні образні засоби сугестивного впливу в інтернет-комунікації: стратегії використання» – так називалася доповідь д. філол. н. проф. О. С. Снитко, яка запропонувала трактувати образ як закарбовану в мозку голограму. Таке трактування спирається на результати психофізіологічних досліджень розумової діяльності й на теорію симулякрів Жана Бодрійяра. О. С. Снитко детально пояснила механізми ефективного впливу образу на реципієнтів, а також розкрила його сугестивний потенціал, описавши найпоширеніші комунікативні стратегії маніпулювання ним у мовленні: стратегії реальності (наприклад прийом склеювання, нагнітання однотипних кадрів), подібності (у першу чергу метафора, зокрема терапевтична, використання прецедентних текстів тощо), уявного (звернення до стереотипних образів і використання їх для медіа-диверсій).

В ході обговорення зорових образів виникла дискусія щодо сугестивної сили порядку смуг на прапорі України. Частина присутніх наполягала на тому, що розташування синьої смуги вгорі справляє негативний вплив на підсвідомість українців. О. C. Снитко та інші учасники дискусії звернули увагу на значення тих подій, з якими асоціюється прапор саме з таким порядком смуг, який закріплено сьогодні: внесення його до Верховної Ради, урочисте підняття у 1992 році, присутність на Майдані Незалежності в часи Революції гідності, боротьба за нього в населених пунктах зони АТО тощо.

Д. філол. н., проф. О. В. Климентова у доповіді «Сугестія сакральної сфери як першоджерело сучасних технологій інформаційного впливу» акцентувала на тому, що якщо раніше сугестивні технології були езотеричним знанням жерців, до яких висували суворі моральні вимоги, то тепер вони отримали найширше застосування, зокрема й у сфері бізнесу, реклами та зв’язків із громадськістю. При цьому норм етики не завжди дотримуються. Для прикладу О. В. Климентова проаналізувала прийоми мовного маніпулятивного впливу, які використовують в роботі однієї з мереж фітнес-центрів.
Коментуючи доповідь, д. філол. н., проф. І. О. Голубовська наголосила, що ефективність мовного впливу залежить також від урахування національно-культурних особливостей сугерендів.

У виступах було висвітлено роль концепту ТОЛЕРАНТНІСТЬ в дослідженнях проблем сугестології (ст. викладач Л. В. Юдко «Концепт толерантності в Мережі: сугестивний вимір»), особливості війни за Інтернет-мережу, спроби обмежити доступ до неї в деяких інших країнах (доц. Н. В. Акульшина «Інформаційні війни в Мережі: сугестивний аспект»), можливості виявити початок іноземної агресії на рівні мовлення («Мовна складова сучасної гібридної війни» – к. філол. н., доц. О. О. Бондаренко), систематизовано найпоширеніші мовні прийоми маніпулювання свідомістю реципієнта («Протидія маніпуляції в засобах масової інформації» – к. філол. н., асист. Б. Ю. Нечипоренко).

Прозвучали також повідомлення магістрантів та аспірантів, присвячені термінологічним питанням лінгвістики впливу (В. Екшмідт), такому засобу сугестії, як інтимізація (В. О. Михайлець), сугестивним та прагматичним аспектам російських комерційних найменувань (О. Синявська), комп’ютерних ігор (М. Омельянчук), квазіспонтанного чат-полілогу (О. Чезганов), сучасної друкованої реклами (К. Качановецька) та ін.

Учасники круглого столу підсумували, що в умовах активної фази інформаційної консцієнтальної війни дослідження із сугестології є своєчасними й потрібними. З їхніми результатами слід активно знайомити громадськість, зокрема через засоби масової інформації, які й самі наразі виявляють зацікавленість науковими напрацюваннями в цій сфері.

Щиро дякую за допомогу в підготовці матеріалу професору О. С. Снитко, професору Н. В. Слухай, а також доцентові О. В. Бас-Кононенко, яка люб’язно надала фотографії.

Ганна Черненко,
к.філол.н., н.с. Інституту філології

На фото – доповідачі: д. філол. н., проф. О. С. Снитко, д. філол. н., проф. Н. В. Слухай, д. філол. н., проф. Л. Ф. Компанцева, к. філол. н., доц. О. О. Бондаренко.

Категорії: