XII Міжнародні славістичні читання, присвячені пам’яті акад. Л.А. Булаховського

20 квітня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулися дванадцяті традиційні Міжнародні славістичні читання, присвячені пам’яті акад. Л.А. Булаховського. Конференція об’єднала дослідників-славістів з різних країн і вишів України. До її організації, крім Інституту філології, долучилися Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України.

Пленарне засідання відкрила завідувач кафедри слов’янської філології Інституту філології к.філол.н., проф. Ольга Паламарчук. Вона розповіла про неоціненне значення наукової діяльності Леоніда Булаховського для славістичних студій у Київському університеті імені Тараса Шевченка. Професор також зазначила, що кафедра слов’янської філології щороку видає три наукові збірника, чим може похвалитися далеко не кожний підрозділ інституту.

Першою виголосила доповідь “корифей української етимології” д.філол.н., проф. Тетяна Лукінова. Дослідниця вела мову про 6-томний етимологічний словник української мови, у створенні якого активну участь брали академіки О.Мельничук, В.Скляренко, Г.Півторак, О.Пономарів і Л.Булаховський. Видання етимологічного словника – це, вважає пані Лукінова, певний підсумок порівняльно-історичних досліджень будь-якої мови. Тому майже всі європейські мови мають такі словники. Що ж до історії створення цієї «мовознавчої енциклопедії», то почалася вона у 1919 р., коли утворилася українська Академія Наук. Проте справжні умови розвитку для етимологічного словника з’явилися лише у 60-ті рр. Тоді було створено спеціальну комісію на чолі з Л.Булаховським. Після смерті цього велета наукової думки його місце в комісії посів О.Мельничук. Загалом вийшло 6 томів етимологічного словника. Сьомий том знаходиться на стадії розробки. Найстарший співробітник Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Тетяна Лукінова висловила своє велике пошанування всім, хто долучився до нелегкої та кропіткої праці над великим надбанням української мови – етимологічним словником.

Проф. Михайло Наєнко у своїй доповіді зосередив увагу на славістичних візіях у літературознавчих дослідженнях Д.Чижевського. «Він був найбільшим філософом XX ст. в Україні», – назвав Михайло Кузьмович відомого літературознавця. Науковець зауважив, що переважна більшість славістичних праць Д.Чижевського, крім «Історії української літератури», написані німецькою мовою. Особливістю порівняльно-літературознавчих студій Д.Чижевського пан Наєнко вважає художню концепцію, на якій дослідник зосереджував увагу, розглядаючи усі слов’янські літератури. Крім того, зазначив доповідач, літературознавець “дивився на слов’янські літератури як на духовно-ментальну цілісність”. Михайло Кузьмович переконаний, що наукова спадщина Д.Чижевського ще чекає на свого дослідника.

Слово взяла також донька Л.Булаховського д.філол.н., проф., акад. АН Вищої школи України Юлія Булаховська. Її доповідь була присвячена М.Гоголю і польській літературі в образотворчому аспекті. Серед іншого, відомий полоніст розповіла про власні оповідання, в яких у художній формі досліджується проблема польської рецепції творчості М.Гоголя.

Д.філол.н., проф. Інституту філології Фіонілла Нікітіна виголосила доповідь «Мовознавці середини XX ст. в Київському університеті імені Тараса Шевченка». Дослідниця згадала імена таких славетних українських науковців, як Л.Булаховський, А.Білецький, В.Русанівський, М.Пилинський, А.Непокутний, Т.Назарова та ін. Усі ці видатні постаті, за словами пані професора, “шукали прогресивних шляхів у старому й новому”. Окремо дослідниця наголосила на діяльності Л.Булаховського у царині компаративістики.

На пленарному засіданні виступили також к.філол.н. Олександр Скопненко, к.філол.н., проф. Ольга Паламарчук, д.філол.н., проф. Тетяна Черниш та інші науковці.
Після першої частини конференції, робота тривала у режимі секційних засідань за такими напрямами: мовознавство, літературознавство, фольклористика.

Анна Ращенко