Останній великий фарсімовний поет

Коли ж із думкою зрідниться мова,
Коли міцна й легка її основа,

Вона засяє, як нова планета,
Й запам'ятає світ ім'я поета.

Абдурахман Джамі

перекл. Василь Мисик
(з книги «Захід і Схід: : Переклади», 1990)

У 2014 році виповнюється 600 років з дня народження всесвітньовідомого ірано-таджицького філософа й теолога XV ст., останнього представника класичного періоду фарсімовної поезії Нуріддіна Абдуррахмана ібн Ахмада Джамі. Постать творчо обдарованого мислителя набула визнання ще за життя. Перебуваючи при дворі шаха, уславлюючи його персону й діяльність, Джамі подумки й у прихованому змісті своїх віршів завжди був вірним власному народу. За його простий спосіб життя, суворість до себе й повагу до інших він був однаково глибоко шанований серед звичайних землеробів і ремісників й серед тогочасної інтелектуальної еліти. Разом зі своїм духовним й творчим побратимом Алішером Навої Джамі не втомлювався бути рушієм культурного життя доби. Він організовував чимало літературних дискусій, на яких обговорювалися не лише поетичні питання, а й музична та живописна проблематика.

Як творчо обдарований письменник Джамі розкрив свій талант у багатьох жанрах тогочасної поезії. Серед його доробку – цикл романтичних суфійсько-філософських поем «Хафт авранг» («Сім престолів»), серед яких найвідоміші «Юсуф і Зулейха», «Лейлі та Меджун» та ін.. а також три дивани поезії – збірки газелей, рубаїв, строфічних віршів – розділені за хронологічним принципом: «Перша глава юності», «Середня перлина в намисті», «Завершення».

Творчість Джамі й донині вивчають і цінують у багатьох країнах світу. Ювілеї письменника урочисто відзначають не лише сходознавчі культурні центри, а й вищі навчальні заклади, влаштовуючи конференції, творчі вечори та поетичні читання. Не став винятком й Інститут філології Київського університету, який спільно з посольством ІРІ в Україні та Національним музеєм мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків організував круглий стіл «Абдуррахман Джамі й світова література та мистецтво» до 600-ліття з дня народження класика перської літератури XV ст.

Захід відбувся 9 жовтня в Ісламському залі Національного музею. Крім співробітників музею та викладачів кафедри Близького Сходу Інституту філології, які підготували тематичні доповіді, в круглому столі взяли участь студенти-сходознаці. Вони прочитали вірші й уривки з поеми «Юсуф і Зулейха» Джамі мовою оригіналу й у перекладах А.Кримського та В.Мисика.

Заступник директора Національного музею культуролог Ганна Рудик презентувала серію фрагментів-ілюстрацій до поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» двох серій – XVIII і XVIII-XIX ст.

Викладач з Ірану – доктор Наргес Мухаммаді, яка працює в Інституті філології, розповіла про особливості й традиції прийому діалогу (моназере) в поемах Джамі. Завідувач кафедри Близького Сходу Інституту доц. Тетяна Маленька виступила з доповіддю «Монографія А. Кримського «Джамі» у світлі сучасної іраністики». З особливостями поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» ознайомила доцент кафедри Близького Сходу Анна Бочарнікова.

Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов