Доки існуватиме нагадування про нашу сутність, доти існуватиме наш народ

У такий складний для нашої країни час, ми українці, маємо не лише збройно захищати свою Батьківщину, а й протистояти ворогу ідеологічно та духовно. Нині мистецтво, яке несе народний, патріотичний заряд є необхідним, адже воно нагадує нам, хто ми є. Доки ми залишатимемося собою, доти й існуватиме Україна – барвиста, вогненно-сонячна, з плідними деревами та луками, із бистрими синіми ріками, з красивими молодицями та парубками у білосніжних вишиванках. Саме таку країну можна побачити на картинах народної художниці Марфи Тимченко, чиї роботи з 29 серпня експонуються у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

За ініціативи кафедри фольклористики та Центру фольклору та етнографії Інституту філології та за підтримки проректора з науково-педагогічної роботи Володимира Бугрова було організовано виставку унікального орнаментального стилю – петриківського розпису, який передавався українцям з покоління в покоління, зберігаючи національну ідентичність та автентичність. Картини для виставки надали донька художниці – Олена Скицюк та онука – Олена Кулик, які нині продовжують справу Марфи Тимченко.

Марфа Ксенофонтівна Тимченко є майстринею петриківського розпису, народною художницею України, лауреатом премії ім. Катерини Білокур, лауреатом Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, кавалером ордена "За заслуги" та ордена "Княгині Ольги", членом Національної спілки художників України і Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Всі 70 років свого творчого життя Марфа Тимченко розвивала традиції петриківського розпису, створеного не одним поколінням народних майстрів рідного їй старовинного села Петриківки, що на Дніпропетровщині. Цей художній стиль є відлунням яскравого українського бароко. Варто наголосити, що 5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Презентовані на виставці роботи демонструють природне відчуття краси і тонкий естетичний смак художниці, злагодженість барв, які знайшли втілення в зображенні квітів, павичів, церков, молодиць та парубків. Але найголовніше, чим сповнені картини Марфи Ксенофонтівни – це любов’ю до рідного краю. Дивлячись на них, відчуваєш особливу ауру, силу, гордість за те, що ти українець.

Відгуки організаторів

На відкритті виставки, 19 вересня, на особливому народному диханні картин наголосив проректор Шевченкового університету Володимир Бугров. Він зазначив, що у такий непростий для нас час важливо ще з більшою силою плекати любов до Батьківщини, вчити молоде покоління будувати ідеальну державу, таку, як ми бачимо на картинах Марфи Ксенофонтівни.

Про виховання молоді також зауважила і завідувач кафедри фольклористики, заступник директора з виховної роботи Інституту філології Олена Івановська. Професор влучно зазначила: «Доки існуватиме нагадування про нашу сутність, доти існуватиме наш народ. Війна – це не лише збройне протистояння, а й ідеологічний та духовний супротив».

Олександра Касьянова,
фото – Валерій Попов

Категорії: