«Шевченковою Україною»: поетичні місця Чернігівщини

Філологи КНУ продовжують відкривати для себе багатогранність постаті Тараса Шевченка, подорожуючи його стежками. Цього разу студенти Інституту філології та філософського факультету побували на Чернігівщині. 16 травня відвідали одразу два знакових місця – маєток Галаганів у Сокиринцях та заповідник «Качанівка».

Першим пунктом маршруту були Сокиринці, які буквально розчинились у первозданній поліській природі. Дещо запущений, але й досі вишуканий англійський сад, що оточував маєток, викликав захоплення та подивування. Зовсім несподівано було зустріти руїни готичного мосту в глибині Сокиринського лісу. Проте найбільш цікавим виявився саме маєток Галаганів. Це унікальне місце з кількасотлітньою історією пам’ятало звуки кобзи Остапа Вересая (на його честь щороку у Сокиринцях відбувається музичний фестиваль), щиру розмову кирило-мефодївців Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка. Саме у стінах цього пристанища української інтелігенції Тарас Григорович читав свої твори та розмірковував над разючою нерівністю господарів дому та того стану, до якого колись і сам належав. Нині маєток Галаганів через недостачу фінансування функціонує як вище професійне училище – будинок облаштовано під навчальний заклад. Після війн і революцій будинок не зберіг і десятої частини свого інтер’єру. Проте вдалося переглянути унікальну колекцію зброї, речей народного побуту та копію найстарішого в Україні Сокиринського вертепу (оригінал зберігається в Києві).

Далі відвідали «Качанівку» – один із найбільших заповідників у Європі (площа становить близько 700 га). Розкішною пам’яткою архітектурного мистецтва є палац Тарновських. Збережений набагато краще від маєтку Галаганів, палац містить чимало оздоб, виготовлених з червоного дерева, двометрове дзеркало з венеціанського скла, малахітові дрібнички, що дивом вціліли після лихоліть. Приємним доповненням відвідин стало майстерне виконання нашою студенткою етюдів на фортепіано ХІХ ст. Палац став осередком натхнення для багатьох знакових постатей – саме тут І. Рєпін написав унікальну картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», Б. Глінка – оперу «Руслан і Людмила», а М. Гоголь вперше прочитав «Тараса Бульбу» біля одного із качанівських дубів. Полюбляв відвідувати Качанівку і Тарас Шевченко, оскільки мав хороші стосунки із господарями палацу. Свого часу він подарував їм картину «Катерина». Це місце приваблювало Кобзаря не тільки мальовничою природою. Він був закоханий у Надію Тарновську – сестру господаря маєтку, із якою не міг поєднати долю через майнову нерівність. Також Тарас і Надія були кумами. Поет так і називав пані Тарновську – «моя кумася». Чимало рядків Тараса Григоровича було присвячено перебуванню в Качанівці, зокрема поезія «Великомученице кумо», повість «Музыкант», портрет, мальований у дзеркало. В альбомі Тарновських записано: «Вже й стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла…».

Приємно, що ці пам’ятки й досі є об’єктами зацікавлення та поціновування, про що свідчить їх популярність серед туристів, значна кількість фільмів, серіалів, музичних кліпів, знятих у стінах маєтків. Поїздка шевченківськими місцями Чернігівщини видалась не тільки інформативною, а й мальовничою завдяки унікальній поліській природі.

Подібні подорожі допомагають не лише дізнаватися більше про геніальних постатей нашої культури, а й відкривати для себе Україну. На черзі поїздка до Канева, а далі будемо чекати нових пізнавальних проектів, адже на мапі нашої держави є ще стільки унікальних місць!

Ділилась враженнями,
студентка І курсу
спеціальності «українська мова та література, іноземна мова»
Вікторія Фещук

Категорії: