Відроджуючи національну пам’ять

Воскові свічки, фарби або оцет і писачок – основні інструменти майстрині з Луганщини Тетяни Коновал. А ще – сирі яйця, адже писанки мають бути обов’язково «живими» - із зародком нового життя в середині. Посвячені писанки, виготовлені за правильною технологією і з любов’ю до Бога, не псуються і оберігають людину цілий рік – від Пасхи до Пасхи. Про особливості традиційного українського писанкарства студентам-фольклористам розповіла Тетяна Коновал на запрошення керівника Центру фольклору та етнографії Інституту філології Олексія Долі

Пані Тетяна – перша за новітніх українських часів писанкарка, яка відновила старовинний національний спосіб виготовлення писанок без фарб – за допомогою витравлювання. Про цю техніку майстриня дізналася випадково – гортаючи репринтне видання 1899 року «Опис колекцій народних писанок», підготоване С.Кульжинським, в пошуках нових візерунків для яєць напередодні Пасхи. Саме в той час дістати якісні фарби для писанок було дуже важко, а свято наближалося. Тому спосіб нанесення візерунку і зміни кольору яйця шляхом поміщення його у кислий розчин – росол чи оцет – виявився дуже доступним і дієвим. За допомогою методу витравлювання тон яйця можна змінити аж на сім тонів – від початкового коричневого до чисто білого кольору. А через нанесення на нього візерунку гарячим воском, який після витравлювання легко змивається гарячою водою, на писанці залишається потрібний візерунок.

Найменшим учням Тетяни Коновал – три роки, тому майстриня легко і зрозуміло пояснює всім охочим, а таких понад двісті щороку, всі нюанси писанкарства. З легкістю їх засвоїли і студенти-фольклористи столичного Університету імені Тараса Шевченка. Вони разом із пані Тетяною виготовили писанки з орнаментом зіроньки – традиційного солярного символу. Протягом зустрічі майстриня з Луганщини зробила екскурс в історію писанкарства, яка бере початок ще за трипільських часів. Через боротьбу радянської влади з християнською релігією, яка увібрала в себе канонічну віру і поганські звичаї, складний ритуал підготовки і розпису писанок стерся з національної пам’яті й у результаті – писанки втратили свою магічну дію. Вона, нагадаймо, полягала у принесенні добробуту в хату, плодючості, здоров’я, прихильності сил природи тощо. Щоб писанка стала таким оберегом, вона обов’язково має бути знесеною у Чистий четвер і фарбувати її треба сирою, адже варене чи видуте яйце втрачає свою силу і може підійти лише для виготовлення крашанки – менш сакрального символу свята.

Насамкінець майстриня побажала студентам-фольклористам берегти і примножувати свої знання про багату звичаєву культуру українців, поширювати її серед друзів і знайомих, передавати своїм дітям і не виправляти нічого на писанці - вчитися жити зі своїми помилками, які приносять безцінний досвід.

Текст: Анна Мукан,
Фото: Валерій Попов

Категорії: