Україністика в грузинському просторі

Міжнародний шевченкознавчий літературний конгрес, організований Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 10-12 березня 2014 року, об’єднав науковців різних країн світу навколо спільної мети – утвердити актуальність і глибинність загальнолюдської проблематики Шевченкового художньо-мистецького спадку. У конгресі взяли участь представники США, Японії, Кореї, Грузії, Польщі, Росії. Делегація з Грузії вже не вперше відвідує Київський університет, чим засвідчує постійний інтерес до української мови та культури.

В Україні з особливим пієтетом ставляться до іноземних мов. Їх вивченням захоплюються як школярі, так і студенти. Щоб підвищити рівень знання, наприклад, англійської молодь відвідує спеціальні курси, активно спілкується з іноземцями та їздить за кордон. Але рідко хто задумується, що українська мова є також іноземною для інших народів, що її також десь вивчають, цікавлячись нашою культурою. Одними з тих, хто присвятив життя професійному вивченню української мови і літератури, є наукові співробітники Інституту україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі - Івано Мчеделадзе та Софіко Чхатарашвілі.

Після закінчення бакалаврату за програмою «літературні взаємозв’язки» у курсу Софіко та Івано з’явилася можливість продовжити навчання в новоствореному Інституті україністики (2007). Тому в магістратурі вони вже навчалися на відділенні українсько-грузинських міжлітературних контактів. Паралельно з вивченням обов’язкових предметів Софіко та Івано відвідували українську школу імені М.Грушевського при Тбіліському університеті, аби читати досліджуваних письменників в оригіналі. Наразі українській мові двох співробітників Інституту може позаздрити чимало громадян України.

Софіко, докторант факультету гуманітарних наук, влітку планує захистити дисертацію на тему «Поети-шістдесятники і грузинська тема». Оскільки об’єктом дослідження докторантки є творчість Максима Рильського, вона одразу впізнала улюбленого письменника серед Алеї визначних філологів Київського університету, яка розташована на другому поверсі Інституту філології. Дівчина не втратила можливості сфотографуватися з портретом поета.

Коло наукових зацікавлень Івано - постколоніальна теорія і пострадянська література. Саме на цю тему він збирається писати дисертацію, коли вступить у докторантуру восени цього року.

«З часу нашого останнього приїзду до Києва, 2009 року, тут багато змінилося: розбудувався аеропорт «Бориспіль», столиця отримала обличчя великого європейського міста, в самому Інституті філології зробили ремонт», - хорошою українською мовою розповіла про свої враження Софіко. Вона ще студенткою разом з Івано і трьома однокурсниками 5 років тому приїжджала до Києва на двотижневе стажування в Інституті філології. У неї залишилися найкращі спогади від мирної, позолоченої осінню столиці України.

Нинішня поїздка грузинських освітян відбулася у складні для країни часи. «Звісно, ми боялися до вас їхати. Наші рідні та друзі вважали, що в Україні справжній апокаліпсис. Проте ми залишилися твердими у своєму рішенні», - сказав Івано, радіючи з того, що зважився на поїздку в революційну Україну.

Приїхавши до Києва, гості з Грузії одразу подалися на Майдан Незалежності побачити на власні очі трагічні відбитки подій трьохмісячної боротьби українців за свою свободу і незалежність. До готелю Софіко та Івано повернулися зі змішаними відчуттями солідарності та співчуття полеглим воїнам «Небесної сотні». «Дуже важко дивитися на тисячі квітів, покладених у місцях трагічної загибелі людей. Не так давно ми самі переживали подібні емоції у зв’язку з війною в Абхазії», - каже Софіко.

Грузинські освітяни також розповіли про науково-культурну діяльність у стінах свого навчального закладу. Так, Інститут україністики Тбіліського державного університету ім. І.Джавахішвілі ретельно готувався до відзначення 200-річчя Тараса Шевченка. «Ми підготували третій двомовний збірник, присвячений Тараса Шевченку – «Пророк». Попередні два – «Кавказ» і «За горами гора» - видрукувані в попередні роки. До третього збірника ввійшли переклади віршів і поем письменника на грузинську мову різними авторами, - розповідає Івано. – Крім того, після нашого повернення в Тбілісі відбудеться Міжнародна наукова конференція «Національна література і міжкультурні комунікації», присвячена ювілею Тараса Шевченка. Її матеріали також будуть опубліковані в збірнику. Такі заходи і події потверджують тисячолітню дружбу між нашими народами». Зазначимо, що Інститут україністики вже випустив два двомовних збірника оригінальних віршів і перекладів грузинською Лесі Українки та Андрія Малишка.

Серед найближчих проектів грузинських україністів – створення академічного українсько-грузинського словника. До роботи над виданням залучений Івано. Він переконаний, що вихід у світ словника буде великим кроком у відносинах між нашими країнами, оскільки стане першою ластівкою над поки що вузькою протокою україністики в морі грузинської освіти.

Поспілкувавшись з нами, Івано та Софіко висловили надію про подальшу тіснішу співпрацю між Київським і Тбіліським університетами, яка дасть змогу влаштовувати спільні культурні та наукові заходи та запроваджувати програми обміну студентами та викладачами. За тим гості з Грузії поспішили відвідати Наукову бібліотеку ім. М.Максимовича та Національну бібліотеку України імені В. Вернадського, аби попрацювати з україномовною літературою.

Текст: Анна Мукан,
Фото: Володимир Мукан