Письменник Павло Дерев’янко про фантастичні твори, видавців і читачів

В останній день березня відбулася зустріч студентів ІІІ і IV курсів «літературної творчості» із письменником Павлом Дерев’янком, автором романів «Аркан вовків» (2019) та «Тенета війни» (2020). У межах дисципліни «Майстерня літературної критики» студенти і викладачі обговорювали «Аркан вовків», перший роман-фентезі із запланованої трилогії.

Уже традиційно розпочали зустріч питанням до автора щодо того, яким був його шлях у художню літературу. Пан Павло зазначив, що торував дорогу до письменства через читання і любов до книжок із фантастичними сюжетами. Зокрема, серед найбільших відкриттів, котрі свого часу неабияк потрясли майбутнього письменника, назвав такі культові фентезійні тексти, як «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна та «Відьмака» А. Сапковського. Хоча загалом Павло Дерев’янко ніколи не обмежував свою лектуру винятково читанням фентезі, до вподоби була творчість багатьох авторів-фантастів – А. Азімова, Р. Бредбері, С. Лема. Загалом пан Павло зазначив, що читає майже всі жанри так званих фікшену (хоча трилери й історична проза відгукуються найбільше) і нон-фікшену (сюди ввійшла навіть педагогіка, бо з народженням доньки постала потреба розширити свої знання у цій галузі). Особливий читацький інтерес для нього також становлять мальописи (береться навіть писати сценарії до них).

«Аркан вовків» - єдиний твір серед прочитаних у межах «Майстерні літературної критики», який отримав однозначно схвальні відгуки від усіх студентів. Зазвичай студентська рецепція не така однозначна, а рецензії можна умовно розділити на кілька «таборів» (прихильні, гостро-критичні, спокійно-нейтральні), так що часом здається, що читають й аналізують різні твори. У випадку ж із романом Павла Дерев’янка запанувала згода і всі зійшлися на тому, що «Аркан вовків» – цікавий і самобутній твір, з оригінальною авторською концепцією й відсилками до архаїчних пластів українського фольклору.

Письменник, втішений такою високою оцінкою власної роботи, розкрив кілька секретів свого роману. Передусім він зазначив, що обдумуючи сюжет, прагнув створити цілісну українську державу, на зразок модерної, хай і прописану у фантастичному світі часів української козаччини. Попри те що в романі «Аркан вовків» змальовано вигаданий світ, автор користувався працями з історії України (зосібна, було згадано книжку Юрія Фігурного «Історичні витоки українського козацтва»), надихався фольклором і міфологемами, тобто фантастичне народилося на реальному ґрунті питомо національного (до речі, цей аспект, на думку студентів, становить особливу цінність з огляду на те, що багато українських авторів, не замислюючись, копіюють іноземні зразки фентезі). У кожному з чоловічих персонажів цього твору є авторські риси, до того ж головні герої репрезентують різні частини України та різні суспільні стани. Письменник навіть показав спеціальний блокнот, куди виписує «впольовані» рідковживані чи застарілі слова української мови, щоб згодом адаптувати їх у своїх творах. Така скрупульозна робота з текстом, системний підхід й глобальне бачення задуму приємно здивували і надихнули студентів наслідувати приклад молодого автора, який уже досягнув значного успіху.

Також Павло Дерев’янко зостановився на тому, як авторові-початківцю стати «видимим» для видавців і літературних агентів. Письменник вважає, що нині мало просто гарно писати, треба самотужки творити публічний образ (авторську маску) за допомогою медіа і соцмереж. Також спряє успіху участь у конкурсах, коли є змога почути думку професійних критиків і літераторів. Важить навіть той факт, що ім’я початківця почують, а у випадку виграшу – надрукують його твір. Утім, навіть у тому випадку, коли книжка вийшла друком, слід усіляко сприяти її просуванню – давати інтерв’ю, організовувати промотури, улаштовувати цікаві розіграші на своїх сторінках у соцмережах тощо. Активний автор – «видимий» для видавців і читачів.

Насамкінець пан Павло розповів, що ще в юнацькі роки виникла амбітна ідея створити світ на кшталт Середзем’я Толкіна, але з виразно українськими обрисами, за яким би нашу Батьківщину ідентифікували на культурній мапі світу. Нині письменник, як ніколи, налаштований на успіх і сподівається, що завдяки його творам українська національна ідентичність стане більш виразною для інших, завоює своє місце на світовому книжковому ринку.

Тетяна Белімова