УКРАЇНІСТИКА І СВІТ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД

Таку назву (в серії «Обличчя») мала телепрограма, показана 28 і 29 березня 2021 року на телеканалі “UA: Київ” (суспільне мовлення). У ній узяв участь директор Центру літературної творчості, професор Михайло НАЄНКО.

Професор М. Наєнко розповів і показав, що долучитися до світової цивілізації кожна країна прагнула завжди. Про Україну за її межами світ більше дізнався переважно за Княжої доби, тобто в часи Київської Руси-України (ІХ-Х ст. н. е.). В епохи Ренесансу й Бороко (ХV-ХVІІІ ст.) українці не тільки рушили по науку в європейські університети, а й несли туди відомості про свою вітчизну та її культуру (Ю. Дрогобич, Ф. Прокопович, Г. Сковорода й ін.). Більш знаною в світі Україна стала в ХІХ-ХХ століттях (І. Котляревський, Т. Шевченко, О. Потебня, І. Франко, Леся Українка, П. Тичина, М. Куліш, О. Довженко, О. Гончар та ін.), але з особливою активністю україністика стала проникати в зарубіжжя зі здобуттям Україною незалежного статусу як держави. Про це, зокрема, йдеться у книжці М. Наєнка «Озон зарубіжжя» (2019). В ній висвітлено історію утвердження в світі насамперед потужної шевченкіани – відкриття пам’ятників Тарасу Шевченку на американському континенті та в Москві, видання його «Кобзаря» багатьма європейськими мовами. М. Наєнко наголосив, що з ініціативи Київського університету, зокрема декана філологічного факультету, в 90-х роках ХХ століття відкрито україністику практично в усіх слов’янських і деяких романо-германських країнах. Якщо в радянські часи українська мова та література була присутня лише в Варшавському (Польща), Торонтському (Канада) і Гарвардському (США) університетах, то за часів Незалежності ці дисципліни почали викладатися в Софійському (Болгарія), Ягеллонському (Польща), Пряшівському і Бансько-Бистрицькому (Словаччина), Карловому і Брненському (Чеська республіка), Грайфсвальдському (ФРН), Загребському (Хорватія), Будапештському (Угорщина) та інших університетах. У телепрограмі використано відомості з книги В. Січинського «Чужинці про Україну», хроніку відкриття в 1964 р. пам’ятника скульптора Лео Мола у Вашингтоні Тарасу Шевченку (відкривав пам’ятник екс-президент США Д. Ейзенхауер, який підписував документи на встановлення пам’ятника), розповідь професора Іво Поспішила про україністику в університеті імені Масарика (Брно), інформацію про вшанування пам’яті Івана Франка у Відні, про книгу професора Віденського університету Стефана Сімонека «Ivan Franko und die “Moloda Muza” та інші відеоматеріали.

Поширення україністики у світі з кожним роком стає дедалі активнішим. Нещодавно в Загребському університеті видано хорватською мовою книгу студій про творчість Лесі Українки (ініціатор – випускник Київського університету, завідувач університетської кафедри україністики професор Євген Пащенко), у Флоренції відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку, в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка розпочав роботу Центр балтистики, 9 березня (в День народження Тараса Шевченка) до його пам’ятника покладено квіти на всіх континентах планети. Нині в світі стоять 1384 пам’ятники йому, у тому числі в 44-х зарубіжних країнах. Це більше, ніж усім поетам світу разом узятих. А україністика стала навчальним предметом в університетах навіть таких далеких за мовою країн, як Китай, Японія чи Корея.

Автор і ведуча програми випускниця Київського університету, тележурналіст Юлія Пасак. Відео можна переглянути за посиланням: https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fyoutube.com%2Fwatch%3Fv%3D7...

За матеріалами Центру літературної творчості.