Зустріч із коронованою словом Ольгою Саліпою

Сьогодні, 15 березня, відбулася зустріч студентів спеціальності «літературна творчість» із письменницею Ольгою Саліпою, яка 2020 року здобула Гран-Прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи». Наприкінці минулого року у видавництві «Фоліо» вийшов друком роман «Оля», нагороджений «Коронацією слова», і читачі нарешті отримали змогу ознайомитися з цим текстом.

Під час сьогоднішньої розмови Ольга Саліпа коротко оповіла про свій шлях до літератури, перші спроби і вагомі досягнення, про власний досвід із написання поезії та короткої прози, а також про журналістську роботу і її вплив на формування власного ідіостилю. З’ясувалося, що дебютний роман, який вийшов друком, не перший у творчості пані Ольги. Письменниця має у своєму доробку вже кілька великих прозових форм. Утім, шлях до читача виявився не таким і простим через небажання видавництв співпрацювати з молодою і не досить відомою авторкою. Усе змінилося після перемоги письменниці в «Коронації слова». Ольга Саліпа не приховує, що покладала на конкурс значні сподівання й таки отримала «квиток у велику літературу». Мрії авторки збулися, адже після перемоги вона стала «видимою» для видавців і підписала угоду на видання відразу двох своїх романів.

Студенти насамперед цікавилися, що саме спонукало до вибору жанру і теми «Олі» (для непосвячених: цей роман змальовує непрості стосунки Ольги Кобилянської й Осипа Маковея), адже йдеться про історико-біографічний твір, не позбавлений вигадки й детективної інтриги. Пані Ольга завважила, що написанню передував довгий підготовчий процес, робота з архівними відомостями, зокрема, листами й спогадами, газетними й журнальними публікаціями, адже для відтворення історичного тла важать незначні, проте суттєві нюанси та деталі. Також студенти питали про значення феміністичних рухів для самої Ольги Кобилянської, зображеної в романі; про роботу з історичними постатями другого плану (Леся Українка, Іван Франко, Остап Луцький та інші); сперечалися щодо права мисткині на художню вигадку в романі, жанрово означеному як «історична біографія».

Годинна зустріч пролетіла непомітно. Приклад Ольги Саліпи мотивує і надихає, утверджує в думці, що талант, хоч би яким яскравим він був, потребує щоденної праці, конкретних цілей та бажання й наполегливості їх досягнути. Чіткий план, помножений на обдарованість, – гарантія успіху. Така формула працює і роман «Оля» від Ольги Саліпи це доводить. Тетяна Белімова