Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція "Шевченкознавство ХХІ століття: завдання, виклики, перспективи"

З 8 по 12 березня в Україні триває Шевченківський тиждень, присвячений українському письменнику, художнику, мислителю Тарасові Шевченку. Без цієї постаті, як писав Б. Олійник, "не мислимо себе як народ, як нація", його геній дозволив нам "у повен зріст стояти з відкритим чолом як рівний серед найповажніших світових націй". Вічне слово Кобзаря, його ідеї та життєва істина не вмерли в ХІХ столітті – вони залишають актуальними крізь сторіччя для нинішніх і наступних поколінь. Причина цього в тому, що своє слово письменник завжди співвідносив із поняттям життєвої істини.

10 березня з нагоди 207-ої річниці від дня народження Кобзаря в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція "Шевченкознавство ХХІ століття: завдання, виклики, перспективи". У роботі 6 секцій конференції взяло участь понад 70 учасників. Окрім Інституту філології, Інституту міжнародних відносин та Центру українознавства філософського факультету КНУ ім. Шевченка, це були науковці з Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, вчені з Польщі, Львова, Вінниці, Хмельницького, Шевченківського національного заповідника та Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка.

Незважаючи на складні умови карантину та дистанційного навчання, онлайн-зала була переповнена. Крім доповідачів, до заходу долучилося чимало студентів.

Модератор пленарного засідання – профсор Оксана Сліпушко надала вітальне слово директору Інституту філології Григорію Семенюку. Професор відзначив вагому роль письменника в національному позачассі: "хоча Тарас Шевченко у кожного свій, але для нас, українців, він був, є і буде вірним сином українського народу, пророком і оберегом нації, бо саме геній його слова, його життєвий подвиг у тих імперсько-колоніальних умовах і обставинах зберіг нас як націю". Григорій Фокович також зазначив, що від часів Шевченкової смерті письменника «вдягали в різні шати, припасовували різні погляди», надмірно клеймили й ідеалізували, вдаючись у крайнощі. Однак це не може змінити доконаного факту – «душа Тараса Шевченка випромінює потужне світло, потрібне всій українській нації». Наприкінці промови Григорій Фокович побажав усім творчої наснаги, здоров’я та успіхів.

Першим доповідачем була Роксана Харчук, к.філол.н., старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. В доповіді "Український контекст та інтертекст першої шевченкознавчої статті в Галичині" дослідниця торкнулася питань поширення національної свідомості в Галичині. Зокрема йшлося про появу в 60-х роках XIX ст. гімназійних громад, які прагнули розвивати український літературний і науковий рух. Також спікер розповіла про вагомий внесок у шевченкознавство творця першої семінарської громади у Львові, а також автора першої науково-популяризаторської статті про Тараса Шевченка Данила Танячкевича, який за словами Олександра Барвінського, став "апостолом народної ідеї між молодежю".

У своїй статті "Слівце правди про нашого батька Шевченка", що друкувалася у 1962-1963 роках у "Вечорницях" під псевдонімом Грицько Будеволя, автор, повторивши в ній тези Костомарова і Куліша, поширив ідеологію українського народництва в Галичині. Публіцист намагався показати Шевченка на тлі європейської історії, він поставив його не тільки поряд із Міцкевичем, Словацьким , Красинським, Пушкіними, Лермонтвоим, а й показав його значення на тлі Шиллера, Гете і Шекспіра, оскільки перелічені митці "оновили духовне життя власних націй".

Не менш цікавою була доповідь доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника та завідувача відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Олександра Бороня, у якій дослідник висвітлив питання авторства вірша, записаного у Шевченковому щоденнику 2 листопада 1857 року під час перебування письменника в Нижньому Новгороді. Науковець розповів історію знайдення вірша, розкрив питання, хто ж такий З. В. Тур.

Наступною до слова була запрошена Валентина Соболь, доктор філологічних наук, професор кафедри україністики Варшавського університету. У доповіді "До проблеми перекладів поезії Тараса Шевченка польською мовою" дослідниця розповіла про найважливіші етапи вивчення творчості Тараса Шевченка в Польщі, проаналізувала та порівняла переклади Петра Куприся, Богдана Лепкого, Чеслава Ястжембця-Козловського, Єжи Єнджеєвича поезії Тараса Шевченка на польську мову, навела п’ять найважливіших засад перекладу поетичного тексту, сформованих П. Зайцевим та звернула увагу на труднощі перекладу ліричних поезій Шевченка.

Серед доповідачів був і Юрій Ковалів – доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. У своїй праці "Тарас Шевченко в інтерпретації Юрія Липи" професор висвітлив позицію автора есе "Селянський король", який розглядав Кобзаря як неординарну особистість, творчу одиницю, доводив універсальність художнього світу поета. Призначення України Липа тлумачив "як утвердження морального імперативу селянства – серцевинної основи нації", виразником ідей якого і став Т. Шевченко.

Наступним спікером пленарного засідання був д.філол.н, проф., завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, чл.-кор. НАН України Ростислав Радишевський. Науковець доповнив вже сказане попередніми доповідачами про еволюцію сприйняття творчості Тараса Шевченка в Польщі, зосередивши увагу на перекладацькому доробоку Петра Куприся, чия постать "викликає велику пошану". Професор підкреслив масштаб роботи Куприся над словником чоловічих рим польською мовою на основі орфографічного словника Шимчака.

Останньою на пленарному засіданні виступила доктор філологічних наук, професор Оксана Сліпушко. У доповіді "Передсмертна поезія Тараса Шевченка: песимізм чи пророцтво" дослідниця розповіла, як «закінчився шлях того. Хто й досі визначає шлях нашої нації». Наприкінці пленарного засідання всі охочі могли поставити питання доповідачам, а також відвідати онлайн-презентацію монографії професора Астаф’єва Олександра Григоровича "Тарас Шевченко і польська література: впливи, контексти, адаптації".

Анастасія Воронова, відділ зв’язків із громадськістю Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка