«УКРАЇНСЬКИЙ ЗОШИТ» У БІЛОРУСЬКІЙ «МАЛАДОСЦІ»: ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ БІЛОРУСЬКОЮ МОВОЮ

18 листопада 2020 року відбувся телеміст між Києвом і Мінськом, ініціаторами якого стали кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, Центр білоруської мови та культури імені Володимира Короткевича Інституту філології та редакція білоруського часопису «Маладосць». Захід було присвячено презентації №8 номера «Маладосці», де вийшов «Український зошит» – переклади білоруською мовою творів чотирнадцяти сучасних українських письменників. У зустрічі брали участь студенти й викладачі Інституту філології, а також українські автори, чиї твори вийшли в білоруському перекладі, та представники редакції часопису «Маладосць».

Розпочав зустріч Мікола Адам – ініціатор і духовний натхненник проєкту «Український зошит». Пан Мікола розповів, що вже давно «хворіє» сучасною українською літературою, досить часто буває в Україні на різних мистецьких фестивалях та імпрезах. Уже давно виношував ідею створити антологію сучасної української літератури в білоруському перекладі, куди б увійшла поезія і проза молодих письменників з України. Частково його задум втілився на сторінках часопису «Маладосць». Алесь Ємельянов-Шилович, один із білоруських перекладачів, розповів про власний досвід роботи з текстами українського автора В’ячеслава Левицького, випускника спеціальності «літературна творчість» Інституту філології, а також зачитав кілька його віршів у перекладі білоруською. Іще один білоруський перекладач Янка Лайков окреслив власний досвід перекладів з української та зачитав кілька перекладених віршів Інни Зливи і Віктора Шупера, молодих українських авторів. Про його перекладацький доробок колега, пан Алесь, відгукнувся назагал у чаті: Алесь Емяльянаў-Шыловіч to Everyone: 12:03 PM

«Янка, цудоўныя пераклады. Асабліва пераклад вершаў Інны Злівы. Гэта рэдкая ўдача,к алі мужчына так перакладае вершы жанчыны. Хаця галоўнае ў паэтычным перакладзе - гаварыць на мове, якую зразумеюць усе, то бок гаварыць на мове паэзіі, мове сэрца. Вельмі класныя аўтары і пераклады».

Данііл Аріанов – іще один білоруський перекладач – завершив першу вступну частину зустріч і поділився власними спостереженнями, що виникли під час роботи над перекладом поетичних творів Уляни Дудок, молодої львівської поетки.

Студенів і викладачів цікавило передусім, із якими труднощами може стикнутися перекладач, коли працює із близькоспорідненими мовами, такими, як українська й білоруська. Також аудиторія просила поділитися секретами перекладацької майстерності і дати поради початківцям. Білоруські гості закцентували на синергії, яку має відчувати перекладач до тексту, який береться інтерпретувати, на своєрідній спорідненості з ідеостилем самого автора.

Також слово мали викладачі Інституту філології Леся Стеблина й Олена Погрібняк, Ірина Караткевич, котра багато років викладала білоруську мову в стінах нашого університету. Зустріч минула у дружній й теплій атмосфері. Насамкінець білоруські й українські колеги домовилися про наступний захід у форматі наживо після завершення пандемії і пов’язаних із нею карантинних заходів й обмінялися традиційними вітаннями своїх народів: «Жыве Беларусь! – Слава Україні!».

Подивитися запис зустрічі - https://www.facebook.com/philolog.knu.ua

Інформація білоруською - http://zviazda.by/be/news/20201119/1605782625-ukrayinskiy-zoshit-u-belar...

Тетяна Белімова, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості