Психолог Ольга Шевчук про інфогігієну сучасного Homo Sapiens

25 лютого студенти й викладачі Інституту філології та гості з інших підрозділів КНУ вчилися опиратися інформаційному засміченню разом із психологом Психологічної служби Університету Ольгою Шевчук. Читаєте ці рядки? Дізналися звідкись про лекцію? Це вже дещо свідчить про джерела інформації, якими ви користуєтеся. Фільтруймо, адже біологічно люди не встигають адаптуватися до тієї величезної кількості інформації, що нині продукується.

Ольга відразу налаштувала аудиторію на дискусію, у якій не буде правильних чи неправильних відповідей. Важливе власне обговорення, звернення уваги на гостру тему. «Пам’ятайте, у вас є власна голова на плечах, і лише ви знаєте, як сприймати ту чи іншу інформацію для себе», - говорить психолог.

Отже, інформація – набір знань про будь-що незалежно від форми передання. Момент зародження інформації – привернення уваги до об’єкта. Перше враження до будь-чого в людини складається за 0,06 с. Свідомість долучається до сприйняття пізніше. Так, слова Гіпократа «Ми є те, що ми їмо» щодо інформації теж діють. Тож якби ми «правильно харчувалися», запобігли б багатьом стресам і розладам.

За історію людства можемо назвати 4 переламні моменти для поширення інформації: винайдення писемності, книгодрукування, виникнення радіо та телебачення й останнє, найпотужніше, - поява інтернет-простору. Кількість інформації сьогодні збільшується в геометричній прогресії. За даними International Date Corporation на 2025 рік світ накопичить 163 Зетабайт інформації. Для порівняння: 1 слово – це 10 байтів. За один день на планеті з’являється 35 квінтильйонів байтів інформації. 90% від неї виникло в останні роки. «Навіть моя презентація застаріє за кілька днів»,- каже Ольга. Адже інформація дуже швидко оновлюється, попередня стає неактуальною. Більшість контенту нині знаходить собі місце в гаджетах. Техносфера Землі – благо еволюції біосфери та ноосфери. Не тонімо в безмежжі новин! У декого від недоступу до Інтернету можуть розвинутися панічні атаки (і таке буває!), але загалом людина сама визначає, як взаємодіяти з інформацією. Варто розвивати Soft Skills, щоб краще адаптовуватися та виокремлювати важливе з інфопростору.

Варто брати до уваги принципи роботи мозку: він прагне мінімізувати інформацію для запам’ятовування, намагається не перевіряти нове, із простого та складного обере вже знайоме собі. Краще й динамічніше запам’ятовується негативна й швидка інформація. Усе тому, що лімбічна система мозку, яка відповідає за емоції, більше сприймає негативну інформацію, аби захищатися від небезпек. Наслідки такого принципу запам’ятовування:
- викривлена картина світу (віримо випадковим «видавцям» якоїсь інформації),
- вивчена безпорадність («Я бачу, що все погано, а зробити нічого не можу»),
- бездіяльність,
- кліпове мислення.

Ольга описала схему життєвого циклу інформації та зупинилася на моментах деформації цього ланцюжка. Також звернула увагу на опредметнення людини в цифровому просторі. «Цифра» гнучкіша за матеріальне й часто замінює реальність. Скажімо, тебе нема у фотозвіті – тебе не було на певній події. Неправильна робота з інформацією у повсякденні може не лише забирати купу часу, а й серйозно погіршувати фізичне та психічне здоров’я.

Що ж робити? Безпека та знання – чинники інфогігієни середовища. Важливо отримувати релевантну інформацію та контролювати технічну частину інформаційного колообігу (аби через відкриті канали не просочилося непотрібне). Існують три принципи роботи з інформацією: - системний – коли ми вчимося споживати та переробляти інформацію;
- програмний – спеціально налаштовувати середовище, аби було менше сміття й більше корисної інфи;
- точковий – цілеспрямований аналіз інформації, вияв фейків. Правильна робота з інфомрацією стоїть на трьох китах: критичне мислення, соціальне оточення, конструктивний дискурс. У кожного з нас свої споживчі звички в цій сфері: постійно скропити стрічку новин за кавою, лайкати дописи друзів чи просто вимкнути гаджет на кілька годин. Змінюйте їх поступово, якщо вони вам шкодять!

Ще кілька порад від Ольги Шевчук. Достовірну інформацію не обов’язково брати з центрального каналу – орієнтуйтеся на людей, яким ви довіряєте. Рефлексуйте (лайкайте, ре постьте) обмежено, економте свій час. Відкладайте «смачну» інформацію не на час між справами, а доти, коли ви зможете спокійно її сприйняти та отримати задоволення. Спробуйте також умисне викривлення щодо інтересів у мережі: Інтернет відслідковує ваші зацікавлення, тож спрямуйте його власними запитами.

І на завершення лекції – «спецоперація» проти фейків. Психолог радить ставитися до інформації скептично, шукати її першоджерела, перевіряти автора й покликання на дослідження, не вестися на регалії та гучні імена, бути уважним щодо зображень (вони можуть бути редагованими) й упізнавати стоп-фрази («британські вчені» й «незалежні експерти» - неправдиві кліше).

Інформації останнім часом багато й забагато – у різних формах і з різних джерел. Вона може становити небезпеку. Ідеться не лише про фейки та їх наслідки, а й про банальну втому та вигоряння від постійних оновлень. Але нам під силу встановити фільтри та час від часу робити «генеральне прибирання». Бо інфогігієна людини передусім в її руках.

Юлія Кузьменко

Категорії: