Лінгвістичний клуб «ЗМовники»: про меми як засіб спілкування та як культурний артефакт

ЗМовники кличуть студентів розробляти нові напрями в лінгвістиці! 5 лютого в мистецькій залі Інституту філології Оксана Кріт, Антон Іщук і Влад Бибик презентували спільні напрацювання з теорії та практики мемів. Організатор зустрічі Оксана Мацько нагадала, що меми – соціокультурна одиниця сучасного суспільства: «Якщо є семіологія, морфологія, то чому б не започаткувати вивчення мемології?»

Оксана Кріт розповіла про теорію нового напряму. Від неї дізналися про історію та сучасне опрацювання мемів. Меми – це не просто смішні картинки. Вони відображають нашу суть і реакції. Це смислообрази, сучасний фольклор. У мем вписуємо якусь просту ідею, концепцію, цитату чи інформативне повідомлення. До речі, назва «мем» походить не від англійського memory, а від назви науки: меметика – теорія еволюції культури. Засновник меметики Річард Докінз переконаний, що мем містить культурну інформацію, подібно до того як ген – біологічну. Меми вже стали невід’ємним складником культури міленіалів (покоління, народжене у 1980-1999). Молодь може спілкуватися, обмінюючись лише картинками чи стікерами. Створюючи меми, кожен долучається до творчого процесу. Нещодавно Массачусетський університет дослідив механізм створення та поширення мемів. Для аналізу дібрали 100 млн мемів, їх об’єднали за тематикою та зрозуміли, який вплив вони мають на людей. Найгірше сприймаються меми гостро політичні, расистські, антисемітські (або з елементами таких значень). Популярні ж ті, яким властива нейтральність, масовість, мейнстрімність. Найширшу аудиторію завоювали меми нададаптивні, зрозумілі всім, незалежно від країни чи мови. Деякі шаблони використовуються повторно в різних змістах (відомі меми Distracted boyfriend, Facepalm, Drake Meme). Важливий чинник поширення мемів – їх емоційна насиченість. Окрім цього, мемам властиво швидко приходити в культурне середовище та забуватися, безперервно оновлюватися. Оксана підсумувала: «Меми – це культурні артефакти, які містять певні ідеї і транслюють їх у суспільство».

Влад Бибик та Антон Іщук доповнили виступ Оксани практичною частиною мемологічних досліджень. Показуючи на екрані шаблони до різних мемів, хлопці разом із аудиторією вгадували, звідки мем походить та як використовується в Україні. Влад й Антон зауважили, що основні джерела мемів – кіномистецтво, мультфільми, документальні короткометражні стрічки, комп’ютерні ігри та політика. Нині говоримо про мемологію як гіпотетичну складову частину фразеології. Родзинкою презентації були меми, створені самими студентами, – із жартами, зрозумілими, імовірно, лише філологам. Для вузького кола, так би мовити. Не забули додати й кілька мемів із улюбленими викладачами.

Запрошуємо на наступне засідання «ЗМовників» – уже 19 лютого!

Текст Юлії Кузьменко. Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

Категорії: