Кінолекторій продовжує роботу: демонстрували документальний фільм «Рубіж»

5 листопада до Інституту філології завітала творча група документальної стрічки «Рубіж. Грубешівська операція». Сценарист фільму – Тарас Лазер, наш випускник-італознавець. Режисер – Олеся Моргунець. Був присутній також Микола Ярмолюк, колишній радник Посла в Республіці Польща. Він допоміг авторському колективу на етапах створення фільму. Модерувала захід заступник директора Інституту філології Катерина Білик, яка озвучувала фільм німецькою та російською мовами. "Такі спільні проекти показують, навіщо потрібні філологи, історики, режисери… Це яскравий зразок активної співпраці, роботи з архівами", - зазначила Катерина Аркадіївна.

Фільм створений з літописів УПА, звітів воєнних операцій, архівів, свідчення давав також останній живий учасник Грубешівської операції Євген Штендера, який нині живе в Канаді. Із даних було скомпоновано діалог документів; у ньому бачимо перебіг подій Другої світової війни та депортації населення на Західній Україні та в Польщі. Стрічка доводить, що в українців і поляків було багато спільного, передусім це бажання бути вільними на своїй землі. «Рубіж» розвінчує міф про ворожнечу народів. Опираючись примусовій депортації, дві армії, створені 1942 році (Українська повстанська армія та Армія Крайова) стали пліч-о-пліч проти німецьких і московських імперіалістів. Свобода людини, свобода народу стала над непорозуміння під час Грубешівської операції травня 1946 року - в місті підірвали будівлю НКВС, визволили в’язнів місцевої тюрми, захопили пошту. Потім бійці вдало й організовано відступали на свої позиції.

На жаль, депортація таки торкнулася життів майже півмільйона переселенців з Польщі до СРСР. Евакуацію радянські очільники спершу називали добровільною. Насправді ж вона мала певні цілі: остаточно приєднати Західну Україну до складу СРСР; послабити сили УПА; чітко провести кордон із Польщею. Переселення відбувалося й навпаки, з України до Польщі. Перші сім’ї у 1944 році навіть їхали за власним бажанням, боячись терору з боку української, польської сторін. Уже в серпні 1945 був виданий наказ про примусове виселення протягом 14 днів усіх українців із Польщі. Із 1.01.1946 року цю депортацію очолив Михайло Ромащенко. Евакуювали в дикий спосіб: грабували, нищили, палили будинки, роз’єднували людей з однієї родини, ешелонами везли до СРСР… «План» у 500 тис. депортованих було таки виконано.

На кінопоказ були запрошені історики Шевченкового університету. Д.істор.н., заступник декана історичного факультету Тарас Пшеничний після показу фільму подякував авторам за гарячу історію, сміливо зроблену роботу. «Рубіж» - це просвітницький продукт. Документальна стрічка покликана закликати до українсько-польського порозуміння, а не протистояння, як вважає фахівець. Кілька слів на завершення зустрічі сказав автор сценарію Тарас Лазер. Розповів про перспективи філолога в кінематографі. "Роботи з текстами кіношникам вистачає. Ви знайдете там собі застосування", - переконує Тарас і радить звертати увагу на курси наратології. Адже одного дня молоде покоління стане потужним рушієм для українського кінематографу, досліджень історії та багато чого іншого.

Текст - Юлія Кузьменко. Фото - Валерій Попов.