Відбувся лекторій "Репліка"

29 жовтня в ретроаудиторії Інституту філології продовжив роботу щомісячний лекторій «Репліка», який організовує Тетяна Михно. Дарія-Анастасія Лесняк розповіла про детектори брехні, Олександра Тиркалова кликала всіх на Erasmus, Катерина Довгаль переконувала, що філологи в SMM – чудові фахівці.

Дарія-Анастасія – студентка нашого юридичного факультету, тож знає правову сторону питання про поліграф. Перевірка на детекторі брехні використовується не лише в кримінальних процесах, а наприклад, під час співбесід на підприємствах із великою матеріальною відповідальністю. Чи навіть у приватних випадках, сімейних справах. За статтею 28 нашої Конституції жодна людина без згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Дослідження на поліграфі підпадає під цю статтю, варто враховувати такий нюанс. Особа, яку буде перевірено, спершу підписує згоду. Поліграф – це ноутбук, сенсорна панель і датчики (щонайменше 5), які відстежують різні чуття й показники організму. Тому детектор майже неможливо обдурити: за бажання і тренувань людина може навчитися керувати одним своїм показником, але не всіма (контролювати дихання реально, але ніяк не вплинути на розширення судин і потовиділення). Перевірка відбувається в три етапи. На підготовчому обговорюються всі питання, які будуть ставитися. Вони мусять бути сформульовані максимально чітко. Під час перевірки поліграфолог не може ставити питань, нових для людини, яку перевіряють. На початку самого тесту ставлять нейтральні контрольні запитання, відповідь на які очевидна (наприклад, «Зараз день?» чи «Вам 32?») для того, аби побачити реакцію людини та відкалібрувати апарат під неї. Якщо людина приймає якісь особливі препарати, що могли б вплинути на органи чуття, або сумнівається в тому, як реагуватиме на певне запитання (і поліграф може сприйняти це як брехню), вона каже про це поліграфологу заздалегідь. Власне, другий етап – запитання-відповіді з поліграфом. Третій – розшифрування. В Україні наразі немає школи поліграфологів, наші експерти повертаються з навчання в США. Але це дуже серйозна справа: за неправильний висновок поліграфолог несе кримінальну відповідальність.

У США слухачі «Репліки» поки не квапляться, але їм цікаво було дізнатися від Олександри Тиркалової, випускниці Інституту філології, про академічну мобільність, студентські можливості та взагалі про те, як не проґавити роки навчання в Університеті. Саша продемонструвала власний приклад: 5 років тому познайомилася з двома активними студентками й залучилася до багатьох справ. Раніше не знала про переваги й пільги студентам, але хотіла дізнатися більше. Зараз вона працює в компанії Erasmus Student Network Kyiv – це перша в Україні секція великої і давньої європейської молодіжної організації. Тепер молодь створює бренд України в Європі, і це ще одна причина податися на Erasmus (окрім подорожей, мовної практики та можливостей познайомитися з крутими людьми). Erasmus – грантова програма, яка фінансується ЄС. Там можуть навчатися студенти країн-членів ЄС або їх партнерів, як-от Україна. Їдемо на півроку, і пам’ятаємо, що подвійного диплома не отримаємо, а просто вивчаємо програму своєї ж спеціальності. Проте навчання розвиває вас як особистість. Саша переконувала: потрапити на Erasmus може кожен, тільки майте мотивацію. Підтвердила доцільність навчання за обміном гостя лекторію Ліза, яка щойно повернулася з Університету в Болгарії. Ліза говорить, що знайшла в тих, із ким вчилася, ще одну сім’ю, подолала комунікативний бар’єр та загалом подорослішала. Отож радимо всім спробувати.

На завершення виступала наша випускниця-україніст Катерина Довгаль. Вона розповіла про свій шлях у студактивах (від члена Студради до очільника Інфодепу Студпарламенту Університету). Після моментів зневіри настає прорив. Катя знайшла своїх людей, навчилася грамотно й дипломатично комуні кувати, волонтерила, збагнула користь стратегії в кожній справі. Лектор переконує: нам потрібно все, чому нас учать, тільки важливо знати, як застосувати отримане.

Укотре подякуємо Тані Михно, що збирає цікавих людей і актуальні теми. І до наступної зустрічі через місяць!

Юлія Кузьменко. Фото Юлії Кузьменко, Валерія Попова.

Категорії: