Студенти долучаються до експерименту - прямого палатографування

Сучасне життя в Україні, як і в інших країнах Європи, вимагає істотної трансформації змісту та форми практичної підготовки студентів в університетах. Тому в процесі навчання фахівців сьогодні все більше впроваджується практико-зорієнтоване навчання. В Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка студенти, аби стати кваліфікованими перекладачами, мають заняття у лабораторіях синхронного перекладу та у лабораторії інтенсивного вивчення мов. Ці аудиторії обладнані найсучаснішою технікою для здійснення перекладу. Студенти-україністи мають заняття у лабораторіях комп'ютерної лінгвістики та експериментальної фонетики. У лабораторії комп'ютерної лінгвістики вони вчаться укладати комп'ютерні словники, різні комп'ютерні програми, які полегшують вивчення мов. А от у лабораторії експериментальної фонетики студенти проводять різні експерименти (артикуляційні, акустичні). Одним із таких є пряме палатографування –унікальний артикуляційний прийом. Прилад для здійснення прямого палатографування, на якому під певним кутом вмонтовано дзеркало і є підставка для фотоапарата, було сконструйовано і зроблено вручну у 50-ті роки ХХ ст. інженером лабораторії експериментальної фонетики філологічного факультету нашого Університету В.О. Скворцовим за ініціативою активу лабораторії – Л. Прокопової та Н. Тоцької. Такий прилад у світі існує лише у двох екземплярах– в Інституті філології та в одному із Петербурзьких університетів. Під час проведення палатографування студенти самостійно виконують підготовку експерименту (налаштовують палатограф, готують розчин барвника, добирають дзеркальця відповідно до розміру ротової порожнини диктора, облаштовують робоче місце); забезпечують повний технічний і інструментальний супровід (ведення протоколу експерименту, нанесення барвника на відповідні зони артикулятора, допомога дикторові в підготовці до артикуляції, аудіо-, фото- і відеофіксація). Пряме палатографування дозволяє студентам дізнатися, як відбувається процес породження усного мовлення. Найголовніше – студенти можуть особисто взяти участь у палатографуванні як диктори, спостерігачі - учасники наукової роботи, тож отримують унікальні знання не лише про типові риси звуків мовлення, а й про власні особливості їх творення, починають розуміти динаміку власних артикуляційних зусиль і отримують конкретні результати у вигляді фотопалатограм. Така форма навчання заохочує студентів до наукової діяльності та вчить працювати у групі (спільно над проектом). «Збільшення кількості спільних дослідницьких проектів у процесі навчання покращують розуміння не тільки матеріалу, а й слабких місць у знаннях студентів, навчають молодих дослідників брати на себе відповідальність та будувати власні гіпотези, захищати свої перші наукові теорії», –каже Катерина Новінська, студентка 3 курсу спеціальності «українська мова та література, іноземна мова». «Те, що ми пізнаємо в процесі активної дослідницької діяльності, відкладаються у пам’яті надовго. Отже, метод прямого палатографування доступний фінансово та інструментально, а користі для навчання дає не менше, ніж дискусійні обговорення», – каже Наталія Гайдиш, студентка 3 курсу спеціальності «українська мова та література, іноземна мова» (травень 2019).

За інформацією лабораторії експериментальної фонетики, фото із архіву ЛЕФ