Раді вітати! (Невипадкові гості, Люди і книги, або ще раз про Книжковий Арсенал - 2019)

28 травня у дружній та невимушеній атмосфері Центру білоруської мови і культури імені Володимира Короткевича студенти-білорусисти зустрічали поважних і шанованих гостей із Білорусі. Професори, натхненники, зачинателі україністики Білоруського держуніверситету та популяризатори української мови та культури, перекладачі та видатні культурні діячі В’ячеслав Рагойша та Тетяна Кобржицька гостювали у Києві як учасники Книжкового Арсеналу та люб’язно погодилися поспілкуватися зі студентами в білорусистики. Після розмови зі студентами гості відвідали Музей Олеся Гончара в Інституті філології.

Професор, доктор філологічних наук В.П. Рагойша – відомий білоруський учений, письменник, громадський діяч і перекладач, заслужений працівник Білоруського державного університету, провідний спеціаліст у галузях теорії літератури, віршознавства, художнього перекладу, білорусько-інонаціональних зв’язків, почесний голова Міжнародного фонду Янки Купали, член Спілки білоруських письменників і Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. І. Франка, кавалер ордену Франциска Скорини. Автор білоруських перекладів «Тіней забутих предків» (1980) М.Коцюбинського, «Твоя зоря» (1985) О.Гончара, «Марія з полином у кінці сторіччя» (1990).

Т.В.Кобржицька – доцент кафедри слов’янських літератур філологічного факультету БДУ, україніст, компаративіст, перекладач, лауреат Міжнародної літературної премії імені Івана Франка, володарка ордену Княгині Ольги, інших відзнак.

Студентам добре знайомі праці цих учених, зокрема ті, які присвячені історії білорусько-української міжлітературної взаємодії ХІХ – ХХ століть. А це – і збірка творів письменників так званого “близького зарубіжжя” білоруською мовою “Мае браты, мае суседзі” (2008), до якої увійшли переклади окремих творів знакових для української, польської, латиської, литовської та чеської літератур письменників. Книгу розпочинає розділ, присвячений творчості Т. Шевченка. Поезія подана у перекладах білоруських поетів ХХ століття: Янки Купали, Якуба Коласа, Ніла Гілевича, Кандрата Крапіви, Максіма Танка, Ригора Барадуліна, Валерія Стралко та інших. Деякі з текстів вперше побачили світ саме на сторінках цього видання, упорядниками якого стали наші гості. У 2009 році з'явився посібник для студентів вищих навчальних закладів «Класіка і сучаснасць. Украінская літаратура і ўкраінска-беларускія літаратурныя ўзаемасувязі», над створенням якого працювали Т. Кобржицька та В. Рагойша.

У 2011 році вийшли окремою книгою вибрані праці останніх років Тетяни Кобржицької “Дві Батьківщини – Україна і Білорусь – під миротворчими крилами лелек”. Дослідниця аналізує та інтерпретує національні історико-культурні міфи в широкому річищі ідейно-естетичних пошуків української та білоруської літератур. Окремий розділ книги під назвою “Класика та сучасність”, присвячений аналізу української та білоруської літератур ХІХ і ХХ століття (серед інших авторів – Тарас Шевченко) у їх взаємодії, у проекції на широкий культурологічний, історичний та літературний контекст. Загалом у білоруському шевченкознавстві цим ученим належать, мабуть, найґрунтовніші праці, зокрема – видана до ювілею Кобзаря у 2014 році книга поезій Тараса Шевченка у перекладі білоруською мовою “І мертвим, і живим, і ненародженим…”. Унікальне в історії білоруського шевченкознавства ХХІ століття видання, окрім перекладів художніх творів, містить фахову передмову і наукові коментарі до текстів українського класика, що дозволяють білоруському читачеві отримати широку панорамну картину життя і творчості Т. Шевченка, його контактів з Білоруссю та білоруською літературою, історії українсько-білоруських міжлітературних зв’язків ХІХ століття і нових часів. І це, звісно, далеко не повний перелік праць цих невтомних людей, які так люблять Україну.

А на цьогорічному Арсеналі білоруські вчені представляли свою нову роботу – перше повне видання роману Василя Бикова «Мертвим не болить» без цензурних скорочень в українському перекладі пані Тетяни. В. Биков (1924 – 2003) є, мабуть, найвідомішим у світі білоруським письменником, письменником з активною громадянською позицією, якому все життя “боліла” війна. І сьогоднішній українській молоді тема так званої окопної правди, за яку В. Биков свого часу піддавався жорсткій критиці, виявилася близькою і зрозумілою. Студенти з великим інтересом слухали гостей, ставили непрості запитання…

Розмова склалася дуже щира (поговорили навіть про кохання!) і хочеться вірити, що ця зустріч була не останньою, адже літо промайне швидко, а вже в новому навчальному році наші білорусисти поїдуть на стажування в БДУ. Тож ми не прощаємося, дорогі В’ячеславе Петровичу та Тетяно В’ячеславівно, до зустрічі в Мінську!

Текст - Олена Погребняк та Леся Стеблина. Фото - Валерій Попов.