Гість Інституту філології – співак і композитор Анатолій Сердюк

14 травня до Інституту філології завітав Анатолій Сердюк. За словами модератора заходу Анатолія Ткаченка, це чи не єдиний на Півдні України українськомовний співак. Особливо вразив професора Ткаченка цикл махновських пісень Сердюка. Пісняр став призером одного з перших фестивалів «Червона рута», виконавши твір Дмитра Павличка «Вставай, Україно, з колін» на власну музику. Чує слово й робить його ще проникливішим у нотах. Пан Анатолій – істинний мелодист!

Він був радий поділитися власними спогадами зі студентами. Знаємо, що вже підписали Закон про українську мову, але колись усе було геть не так. Коли Анатолій написав Всеукраїнський радіо диктант національної єдності без помилок і його нагородив Михайло Слабошпицький, у Запорізькій області Сердюк був таким один. Косилися на нього навіть учителі української мови. Але така статистика не дивна, адже на місто – майже мільйонник – у радянські часи була всього одна українська школа. Російську ж викладали під хитрою назвою «Родная речь». Хлопець, як багато хто тоді, мріяв про комунізм. Батьки приховували, що предки в родині були репресовані владою СРСР. Але настала перебудова й виникла цікавість до всього, що раніше просто не існувало в інформаційному просторі. Що було до 1917-го? Яка історія України? Анатолій Сердюк переходить на українську мову, шукає однодумців у Запоріжжі. Він і зараз вбачає свою місію в рідній області: популяризувати українську мову та українську пісню. Композиторський талант відкрила саме поезія «Вставай, Україно» - дебют Сердюка став піснею року, а в 1993 твір був одним із претендентів на Державний гімн України. Крім цієї композиції, Анатолій Васильович створив близько 160 музичних творів. Прагне знаходити під вірші ту мелодію, яка передаватиме зміст. Зазначає, що необхідно, аби пісня резонувала з настроями людей. Як-от «Вставай, Україно» допомагала визначитися на зламі епох, чи з Москви люди, чи з України. За цю музику Анатолій потрапив до списків КДБ, хоча СРСР і доживало останні дні.

Зараз уже не треба пробиватися з українськомовним продуктом на радіо чи із українськими кліпами – на телебачення. На щастя, є попит і молоді виконавці, нові пісні постійно потрібні й технічні можливості розширилися. І хоча залунало враз безліч українських творів, Анатолій Сердюк із прикрістю почав зауважувати як нотну, так і мовну безграмотність, зокрема на радіо. Помилки співаків чи журналістів тиражуються. Отже, пісняр вирішив зібрати найпоширеніші помилки, найскладніші випадки слововживання, стилістичні й синтаксичні неточності, різні випадки наголошування слів та видати просвітницьку книжку словникового типу «Щоби бути українцями – говорімо українською». Вона допоможе охочим до слова не повторювати помилок.

Презентація книжки, бесіда з аудиторією та кілька пісень у потужному виконанні автора – так завершилася зустріч з Анатолієм Сердюком. Побажаймо митцю творчих успіхів!

Юлія Кузьменко