Дебютний роман Ігоря Астапенка «Чаполоч»

Ігор – відомий молодий поет, випускник Інституту філології. 13 травня він завітав до Alma Mater із новим твором і сподівається, що з легкої руки Інституту філології почнеться презентаційне життя першої його прозової книжки. Завдяки кафедрі історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості відбулася літературна бесіда з письменником. Модерувала Тетяна Белімова.

«Чаполоч» прозою зветься доволі умовно. За словами автора, це скоріше поетична проза, роман із поетичними вкрапленнями. Починається віршем, а окремі фрагменти твору оформленні верлібром. Що таке, власне, чаполоч? Це трава, яку їдять зубри. Росте на Поліссі, в полонинах, у пущах. Ігор дізнався про настоянку на ній від одного чернівецького поета. Головний герой роману заробляє тим, що виготовляє та продає такий трунок.

В анотації до книги йдеться, що досі в українській літературі не було нічого схожого на цей текст, хоча сам Астапенко не вважає твір аж таким новаторським. «Сюжет нелінійний, розхристаний. Це роман-пазл, роман-метафора. А взагалі нових сюжетів не існує в сучасній прозі. Головне – як написано», – міркує Ігор. У книжці бачимо контрастний ефект поєднання високого та зниженого. Герой мінливий і хаотичний, інколи сам собі заперечує. Діалоги «голі», автор не прописує нюансів на кшталт: «"Привіт!" – сказав Петро, піднісши праву руку». Він уважає це несуттєвим для своєї прози. Спершу читач може заплутатися в стежках художньої оповіді, але все складеться в одну картинку, якщо бути уважним. Фінал відкритий. Автор знає, що відбудеться далі… Але він вам не скаже.

Ігорю буває складно працювати з редакторами, він вніс небагато правок у «Чаполоч», адже упевнений у своєму тексті. Це – його робота! Результатом письменник задоволений від дизайну обкладинки до кожної коми. Посил твору – історія конкретної людини як модель; психологічна криза сучасного суспільства. Соціальних контекстів не так багато, радше моральні. Астапенку активно ставили запитання викладачі. Почули, чого потребує нині читач для зацікавлення та який ідеальний читач «Чаполочі». А це естет, здатний мислити й відшуковувати приховані сенси. Ігоря привітала з новою книгою його науковий керівник Мирослава Гнатюк. Після зустрічі кожен міг отримати примірник роману з автографом автора.

Юлія Кузьменко