В Інституті філології відкрили Дні хорватської мови

Із 22 по 24 квітня в Інституті філології святкуватимуть Дні хорватської мови, організаторами яких, окрім кафедри слов’янської філології Інституту філології нашого Університету, є Міністерство науки та освіти Хорватії, Міністерство закордонних справ Хорватії та Посольство Республіки Хорватія в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Хорватія Аніца Джамич не оминула нагоди привітати студентів і викладачів кафедри слов’янської філології та подякувати за чудову організацію свята. Близькість мов – це близькість самосвідомостей, як зазначає пані Аніца. За програмою 23 квітня відбудеться презентація українсько-хорватського словника. Посол уважно ставиться до такої праці: «Словник – це не лише слова за абеткою, а й багатство мови». Для його укладання потрібні не тільки знання, а й мудрість; не лише ерудиція, а й усвідомлення роботи. Також пані Посол нагадала, що незабаром вийде у друк і хорватсько-український словник. Аніца Джамич певна, що мова – це душа народу. Цю душу ми передаємо в надійні руки перекладачів.

Виступ Посла Хорватії доповнив вітальним словом один із головних ініціаторів почесного зібрання Горан Мар’янович, лектор хорватської мови на кафедрі слов’янської філології. Він представив завідувача кафедри Ольгу Паламарчук, заступника директора Інституту філології Людмилу Смовженко, а також гостей заходу: радника Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Александра Патаринського та Олександра Левченка, який є Послом України в Республіці Хорватія. Колеги сподіваються незабаром зібратися в такому самому складі на відкритті Центру хорватської мови в Інституті філології.

Дні хорватської мови відзначають у Хорватії щороку в березні, починаючи від 1997 року. Підґрунтя дати – ухвалення в 1967 році Декларації про ім’я і статус хорватської літературної мови. Коли хорватські інтелектуали в Югославії стали на захист рідної мови, її краси та самобутності.

Центральним виступом першого дня хорватські мови стала цікава й змістовна лекція наукового радника Інституту мови та мовознавства в Загребі Аміра Капетановіча. Тема: «Київські листки» та хорватська середньовічна спадщина». Це найдавніший глаголичний текст старослов’янського канону. Науковець проаналізував фонетичні риси пам’ятки, діалектологічні риси, мовні нашарування в Середньовіччі. Київські листки також досліджував і видавав у 1983 році славіст Василь Німчук. В Україні це не єдина глаголична пам’ятка. Доцент Олена Чмир згадує графіті на стінах Софії Київської, використання глаголиці як тайнопису Памва Беринди. А в хорватській письмовій спадщині доби Середньовіччя використовували також латинку та кирилицю.

Розмова про історію хорватської писемності та мови була змістовною та дуже доречною для відкриття святкування в Інституті філології. Філологічна спільнота продовжить тему кроатистики 23 та 24 квітня. Чекаємо!

Текст: Юлія Кузьменко
Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко