Презентація книги Віктора Винника «90/60/90»

Віктор Винник – засновник українського рок-гурту «Мері». За освітою художник, також мав досвід вчителювання в школі. І от наважився спробувати себе як письменник. Свій літературний дебют, книжку «90/60/90» представив студентам 17 квітня, прийшовши на запрошення Ольги Малюги та заступника директора Інституту філології Святослава Шевеля.

Ця книжка, за словами автора, яскравий приклад того, що можуть зробити з людиною 40 років. Молодь народилася в 1990-х, а для Винника вони – власна юність. Віктор каже, що музика і спогади – це машина часу. От і поринули з аудиторіє в коротенький екскурс на 25 років назад. Які ж нині асоціації з 1990-ми? «Лихі», кримінальні, бідні? Так, стрічка «Бригада», вочевидь, добре ілюструє ті часи, а проте однобоко. Було життя, закоханість, студентські роки… Тоді молодь більше раділа простим речам, як-от новим джинсам. Пригадуються «Запорожець», випускний у їдальні школи, зустрічання світанку. На концертах слухачі розмахували запальничками (звісно, адже мобільних іще геть не було!) Тоді танцювальними хітами були ламбада й макарена, а от пісенні, як і сьогодні, бували розривними, а бувалий на один сезон лишень.

Ні, тодішня молодь не була нещасною чи обділеною! Вона була інакшою. Тепер Віктору цікаво згадати цей час і розповісти про нього іншим. Стереотипно здається, що дев’яності – епоха суцільного декадансу, а насправді ж було багато класних речей. Наприклад, гра в гуртожитку на гітарі – романтичніша за сьогоденне листування в соцмережах.

Ця епоха для Винника почалася в 14 років: «Прекрасний вік, коли людина – ще не людина, але вже вміє щось аналізувати». Підлітків от-от мали прийняти до комсомолу, і раптом СРСР розпадається. Усі цінності перевернулися, українці вийшли з вузької – ні праворуч, ні ліворуч – траншеї мислення. Тепер усі розуміють, що крана, де ми живемо, зветься Україною, і від нас вона багато в чому залежить. Віктор Винник виконав кілька хітів із 1990-х і завершив на прохання аудиторії своєю піснею «Я z України».

Юлія Кузьменко