Український комікс: зустріч із Андрієм Данковичем

15 квітня в 63 аудиторії Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості відбулася зустріч із автором коміксів і графічних романів «Війна богів», «Світ 912», «Саркофаг», «Мор» Андрієм Данковичем. Митець розповів про власний досвід створення мальованих історій, комерційний бік цієї справи в Україні й американський «Комік-кон», учасником якого був уже двічі.

Бесіда почалася з невеликого екскурсу в історію коміксів. За словами пана Андрія, перші короткі односторінкові історії та шаржі на суспільну й політичну тематику з’явилися в газетах Швейцарії й Франції ще в XIX столітті. У США вони розвилися пізніше – десь на початку ХХ століття. Поступово тематика коміксів розширилася, вибудувалася розгалужена система піджанрів, народилися нові персонажі. Так, наприклад, у 30-х роках виникли всім відомі супергерої типу Супермена чи Бетмена.

Далі Андрій Данкович розповів про різницю між власне коміксом і графічним романом.

Комікс – це періодичне видання в м’якій палітурці. Зазвичай його обсяг невеликий – до 20 сторінок. Над коміксом одночасно працює багато людей: це таке-собі конвеєрне виробництво, коли хтось відповідає за сценарій, хтось за розробку персонажів, хтось за шрифт, хтось за верстку. Створення коміксу відбувається доволі швидко. Натомість графічний роман – об’ємний твір, обсяг якого складає 40 і більше сторінок. Палітурка часто тверда, малюнку й сюжетові тут приділяється більше уваги, до того ж, працює над романом маленький колектив авторів, а іноді (як, наприклад, у випадку пана Андрія) хтось один. Через це твір народжується на світ довше – рік, а то й більше, але в ньому помітніший авторський стиль, краще прописано історію й промальовано деталі. Європейський графічний роман – це більше колекційне, подарункове видання, ніж просто комікс «на кожен день».

Поділився Андрій Данкович і своїми вподобаннями серед зарубіжних авторів мальованих історій: показав французький комікс про любов під час Революції Гідності «Maїdan Lovє», згадав про «Метабаронів» аргентинського художника Хуана Хіменеса. А потім розповів про відвідини «Комік-кону» в США. Ідея поїхати туди виникла спонтанно: восени 2016 року, без особливих сподівань, вони з приятелем подали заявку на участь, а вже за кілька місяців їх запросили на фестиваль. Зазвичай чекати на запрошення доводиться довго, але організатори «Комік-кону» зацікавились українським автором, і влітку 2017 Андрій Данкович зі своїми «Війною богів», «Саркофагом», «Світом 912» і кількома виданнями інших вітчизняних художників полетів у США. За словами митця, це перший випадок, коли українські комікси були офіційно представлені на фестивалі. Удруге художник відвідав «Комік-кон» у 2018 році, уже зі своїм графічним романом жахів під назвою «Мор», події якого відбуваються в Угорщині. На думку пана Андрія, обидві подорожі на «Комік-кон» заслуговують опису в мемуарах, окремими сторінками яких мають бути історія про втрачені комікси, які, на щастя, вчасно повернули, і епізод із валізою, яка дивним чином опинилася в Амстердамі.

Загалом, Андрій Данкович наголосив, що попри значний розвиток індустрії коміксів на Заході, український ринок «дев’ятого виду мистецтва», як його називають французи, тільки зароджується, тому жити з мальованих історій у нас важко. Їхнє створення – довга й кропітка робота, над «Війною богів» художник працював із 2007 до 2010 року, а над «Мором», який вийшов у 2018 – більше року. На питання про те, що об’єднує комікси, які він малює, пан Андрій відповів, що, по-перше, це робота у двох напрямках – космічна тематика і жахи, а по-друге – техніка виконання. Усі свої комікси (окрім «Мора», створеного на графічному планшеті) художник, чи не єдиний в Україні, малює кольоровими олівцями. Та й у Європі небагато авторів звертається до цієї техніки. На питання аудиторії, чому саме кольорові олівці, гість відповів: «Бо так звик, до того ж, відпочиваєш від комп’ютерного шуму».

Зустріч завершилася оплесками й захопленими відгуками студентів і викладачів Інституту про комікси Андрія Данковича. Його творчість – справді оригінальна й цікава, а досвід, отриманий на міжнародній культурній арені – важливий для розвитку українського мистецтва.
Дмитро Зозуля, «літературна творчість та українська мова і література», IV курс

Фото Юлії Кузьменко

Категорії: