"Еx Oriente lux": сходознавча спадщина академіка О. Пріцака у сьогоденні – до 100-річчя від дня народження вченого

3 квітня 2019 року в межах ІІІ Всеукраїнських наукових читань за участю молодих учених «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство» кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу провела круглий стіл, приурочений до 100-річчя від дня народження Омеляна Пріцака, професора Гарвардського університету, видатного вченого, сходознавця, історика, члена НАН України, який заснував Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України і став його першим директором.

Омелян Пріцак народився 7 квітня у 1919 році на Львівщині. Навчався спочатку у Львівському університеті, а потім продовжив навчання у Берліні та Гьоттінгені. Згодом здобув звання професора Гарвардського, Гамбурзького та Вашингтонського університетів. У 1973 році заснував та очолив Інститут українських студій при Гарвардському університеті. О. Пріцак був членом Національної академії наук і мистецтв США, Фінляндської й Турецької академій наук, почесним членом Латвійської академії наук, членом цілої низки міжнародних наукових асоціацій.

Як сходознавець він проводив дослідження у галузі арабістики, іраністики та тюркології. Особливу увагу приділяв роботі з давніми рукописами. Над арабськими рукописами, присвяченими історії Русі, вчений працював разом із своїм близьким другом, теперішнім професором кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу В.С. Рибалкіним. Про особливості цієї співпраці Валерій Рибалкін розповів у презентації «Студії академіка О. Пріцака над арабськими джерелами до історії Русі», доповненій фотознімками з власного архіву професора.

Також Валерій Сергійович ознайомив аудиторію із життєвим та науковим шляхом вченого, його роллю у становленні українського сходознавства та запровадженні викладання східних мов у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства НАН України Олег Борисович Бубенок виступив із доповіддю «Концепція О. Пріцака про шляхи розвитку сходознавства в незалежній Україні», у якій висвітлив бачення вченого стосовно необхідності забезпечення молодої держави України професійними сходознавцями, здатними проводити академічні дослідження у галузі східних мов.

Доцент кафедри Тетяна Федорівна Маленька поділилися своїми спогадами про роботу в Інституті сходознавства ім. А.Ю. Кримського під керівництвом Омеляна Пріцака та його роль у підготовці до видання багатотомного архіву А.Ю.Кримського, учнем якого він був.

Професор Костянтин Миколайович Тищенко виголосив ґрунтовну доповідь «Роль наукової спадщини Омеляна Пріцака у виявленні мовно-історичних контактів Наддніпрянщини», у якій висвітлив роль печенігів у формуванні топонімічної карти великої частини України.

Наприкінці Круглого столу відбулася презентація Арабсько-українського словника, укладеного викладачами кафедри Алі Субхом і Юрієм Кочержинським.

Інформацію надала кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу ІФ.
Фото: Валерій Попов.