Грецька мова – місток між культурами

26 лютого у мистецькій залі Інституту філології відбувся круглий стіл, присвячений Всесвітньому дню грецької мови. Організували захід Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького спільно з Посольством Греції.

Святкування Дня грецької мови в стінах Інституту філології відбувається вже вдруге, і це велике досягнення елліністів, що гуртуються в Шевченковому університеті. Серед запрошених були посол Греції в Україні, п. Г.Пукаміссас, консул Посольства Греції, п. А.Будурис, військовий аташе посольства Греції, п. Г.Паппас, а також вже знані науковці з трьох найпотужніших центрів вивчення грецької мови в Україні – Києва, Львова та Харкова. Юні дослідники, студенти-елліністи, могли почути виступи – логоси – тих людей, які на вістрі елліністичної проблематики.

Почали засідання із хвилини мовчання. Цьогоріч у серпні від нас пішла видатний науковець, член-кореспондент НАНУ Ніна Клименко, завдяки якій в Університеті 1999 року було засновано кафедру елліністики. Її праці розвинули цей напрям в Україні, дослідження друкувалися в Греції та на Кіпрі, Ніна Федорівна мала титул «Посол еллінізму». А нині грецька мова вивчається в Інституті філології на кафедрі загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики.

Перед заслуховуванням наукових доповідей до присутніх звернувся Посол Греції Георгіас Пукаміссас. Він подякував за організацію свята та розповів трохи з його історії. Всесвітній день грецької мови відзначають 9 лютого, цього дня вшановується пам’ять поета Діонісіоса Соломіуса, одного з засновників новогрецької поезії та автора національного гімну греків– «Гімну про волю».

Пан Посол втішений, що нині тут зібралися обговорити одну ідею – грецьку мову та форми її існування.. Він радий, що є можливість поєднати три найважливіші центри елліністики: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка та Харківський національний університет імені Василя Каразіна. Георгіас Пукаміссас продовжив свій виступ, згадуючи слова Гете: кожен із нас є греком, але повинен справді ним стати. Він переконаний: якби грецька нація геть зникла в один день, то грецька мова існувала б усе одно, бо й досі вона є джерелом, з якого черпають знання інші мови. Посол наводить простий приклад на доведення: найпівнічніша точка на планеті має назву, що складається з двох слів грецького походження – Арктичний Океан. Звісно, у своєму слові гість не міг оминути Гомера. Він говорить, що більшість Гомерового лексикону збереглася в сучасній грецькій мові. Повністю ж увійшла в цей склад мова, якою написаний Новий Завіт. Із ним грецька справді стала мовою міжнародного духу. В усіх конфесіях священики мають так чи інакше володіти грецькою. Посол згадав серце грецької культури в Києві – Святу Софію. І для українських науковців є ще безліч тем, які мають розвиватися та досліджуватися.

Привітала представників посольства Греції завідувач кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики професор Ірина Голубовська. Вона ознайомила учасників круглого столу із вступом до історії вивчення грецької мови в Україні. Грецька була близькою нам іще з часів Київської Русі, коли між народами вже існували міцні торгівельні, економічні, духовні зв’язки. Пізніше грецьку опановували в братських школах. Програму грецьких студій уклав Петро Могила, який заснував Києво-Могилянську академію. У нашому Київському університеті елліністика існує від самого відкриття закладу у 1834 році. Новогрецькі студії організовані з 1960-х років Тетяною Чернишовою та Андрієм Білецьким.

Пізніше на гостей заходу чекали доповіді науковців із різних галузей елліністики. Зокрема, професор Віктор Ставнюк, історик, наголосив: його фах неможливий без філології. Грецька мова налічує далеко за 3 тис. років життя. Вона осмислила в своєму словниковому запасі усі речі, які є у світі реальному, і все, що в світі ментальному. Грецька мова – справді та скарбниця, з якої усі народи беруть найменування для сфер мистецтва та науки. І всі, хто належить до європейської цивілізації чи хоче доєднатися до неї, можуть лише дякувати грецькій за те, що вона заклала початки для розвитку Європи, а потім і всього світу. Віктор Володимирович також звернув увагу на перекладацтво з грецької, адже це – рецепція великої спадщини, яку зберегла Еллада.

Від КНУ імені Тараса Шевченка виступали також професор Леся Звонська та доцент Андрій Савенко. Від ЛНУ імені Івана Франка почули вчених Ліну Глущенко та Мар’яну Мокрівську, співробітників Центру грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського. Харківський університет представляли із доповідями історики Оксана Ручинська та Андрій Домановський.

Юлія Кузьменко

Фото Валерія Попова