Знову читаємо одне одному поезію!

Літературна студія імені М.Рильського не збиралася вже давно. Написалося за цей час, навідчувалося… Адже теми для справжньої поезії йдуть від душі. Так каже директор Центру літтворчості Михайло Наєнко, який радий був знову зібрати літтворців (і не тільки) до поетичних і прозових читань. Захід почався з приємної новини. Поетичну збірку студентки 3 курсу Лелі Покотиполе (Ольги Крамарь) висувають на Міжнародну українсько-німецьку премію імені Олеся Гончара. Вона існує вже 11 років і призначається до Дня народження письменника – 3 квітня. Принагідно згадаємо, що в Інституті філології є кімната-музей Олеся Гончара. Тримаємо кулачки за Лелю!

Після розмов про премію – до читань. Староста літстудії Іванна Чорна теж скучила за літературними посиденьками. Власне, упродовж зимової сесії та канікул завдяки соцмережам комунікація між курсами не зникає. І все ж зовсім інша річ – зібратися разом у залі рідного Жовтого, оцінити твори на слух, почути поради щодо власних текстів. Будемо гратися з форматами! Іванна згадувала вечірню літстудію, що відбулася в середині жовтня минулого року. Чом би не повторити? Леля Покотиполе запропонувала тематичні літстудії. Звісно, це не буде лишень банальна романтична поезія. Проте читці вже приблизно знатимуть, куди йдуть та що почують. Катерина Барановська згадала іншу традицію: на «виїзних» літстудіях у Лунотеці (ФРЕКС) студенти складали разом вірш по рядочку. Виходило несподівано та весело. Серед пропозицій – літературний челендж на тиждень-два. Якщо хтось ніколи не брався за верлібр чи фантастичне оповідання, це непоганий шанс трохи випробувати власне перо!

Професор Наєнко дав відгук кожному, хто декламував поезію та прозу. Крім того, усі гості літстудії отримали по солодкому подаруночку, бо аж три свята можемо відзначити: початок нового семестру, День студента (Тетянин день) і День Святого Валентина. Святкуймо та творімо!

Юлія Кузьменко

Категорії: