Завершення Тижня перської мови

Протягом цілого тижня для всіх зацікавлених у східній культурі тривали заходи Тижня перської мови. Програму ретельно готувала кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу ІФ. У п’ятницю, 8 лютого, відбулося закриття Тижня. Доцент кафедри Анна Бочарнікова висловила сподівання, що такі дні мови і культури стануть щорічною доброю традицією. Урочистості очолювала завідувач кафедри Олена Мазепова.

Зануритися в іранську культуру можна просто за 200 метрів від Інституту філології, на цьому наголошує кандидат філологічних кафедри Оксана Конончук, яка виступила з доповіддю про мистецтво Ірану в музеях України. На початку минулого року в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків було організовано виставку «Харизма Ірану», де були представлені, окрім експозиції самого Музею Ханенків, експонати з Одеського музею західного і східного мистецтва. Києво-печерського заповідника та Національного музею історії України. В Україні зберігається віддзеркалення кожного етапу історії Ірану за 1000 останніх років. Так, їх небагато. Однак, як каже перське прислів’я, жменька свідчить про велике.

Музей чекає на співпрацю з ІФ. В експонатах – ціле поле для досліджень сходознавців нашого Інституту, адже досі на предметах є нерозшифровані написи чи сюжети. Необхідно вловити й вербалізувати риси іранського мистецтва, яким уже тисяча років.

Слухачі лекції Оксани Конончук дізналися багато цікавого. Вона окреслювала загальні ознаки іранського мистецтва, переповідала легенди, розкодовувала символи, показуючи їх на прикладі експонатів Музею Ханенків. Дізналися про пластичність і виразність найдавніших зразків іранської кераміки. Почули, що латунь – популярний метал середньовічного Ірану, адже для побуту іранців характерний блиск, сяйво. У 12-14 ст. ще лишалася пам’ять про багатство ахеменідської та сасанідської культур, але економічно подальші династії вже не спроможні були оточити себе чистим золотом. Другий аспект: іслам, що прийшов до Ірану, – релігія аскези. Латунь, схожа на золото, стала йому заміною. Також розповідалося про блакитну кераміку. Адже всім відома синя порцеляна Китаю? Так от, синій керамічний пігмент винайдений на Близькому Сході, і лише згодом перекочував у Китай, де його так і називали – перський (магометанський) синій. Також в Ірані набула розквіту техніка люстрування кераміки (декорування скла, що надає йому веселкового блиску).

Колосального розвитку зазнала й мініатюра середньовічного Ірану. Нею оздоблювали початок рукописів та присвяту Богу й пророку Мухамеду. Присутні почули про витоки сюжету «Божественної комедії» Данте: існує легенда про те, як архангел Джабраїл разом із Мухамедом переносилися на гори Синай, Віфлеємову та Храмову, потім ангели показували Пророку пекло та рай. Пізніше, із 17 ст., розвивається ісфаганська школа мініатюри, де виникає психологізм.

Згадали й про іранський текстиль. З доповіддю про іранське килимарство виступила студентка Вікторія Щепа. На превеликий жаль, у 19 ст. предмети давнього мистецтва (халати, манускрипти) ділили чи розрізали на частини мародери, аби дорожче розпродати.

А ще гості могли почути про традиційну музику Ірану. До Ісламської революції 1979 р. в країні більше побутувала поп-музика, а починаючи з 1980-х докладається багато зусиль, аби відродилася класична традиційна іранська музика. Про музичне мистецтво розповідав іранський музикант Міляд Кугпає-Заде. Традиційні музичні композиції зазвичай складаються з двох вступних частин, основної частини та кульмінації. В Ірані мешкають багато етнічних груп, тому в країні існує багато народних місцевих музичних традицій. Як створюється традиційна композиція? Митці обирають один із віршів визначних поетів (Сааді, Гафіза, Хайяма) відповідно до свого характеру та душевного стану, потім визначають стиль та, нарешті, створюють саму музику. За межами Ірану вона вважається сумною, основна причина цього – події історії Ірану, зокрема монгольська навала 13 ст., коли були спалені бібліотеки, знищено багато пам’яток культури, населення пережило багато лиха. Тоді ще не існувало сучасного нотного запису, мелодія передавалася усно, від людини до людини.

Після занурення в культуру давню гості могли побачити Іран сучасності, адже там нещодавно перебували на мовному стажуванні студентки Інституту філології Катерина Дросенко, Еліна Абдулаєва та Юлія Рябоконь, які й презентували цікавинки з мандрів. Тиждень перської мови завершився частуванням від Посольства Ісламської Республіки Ірану.
Текст: Юлія Кузьменко.
Фото: Валерій Попов.