Білорусисти Інституту філології відзначають 88-му річницю від дня народження Володимира Короткевича

Білоруський класик Володимир Короткевич народився 26 листопада 1930 року. Щороку в ІФі відзначають Короткевичівські дні. Невипадково, адже в Інституті вже 9 років діє Центр білоруської мови та культури імені письменника. Директор Центру доцент кафедри слов’янської філології Леся Стеблина, модеруючи головний захід тижня, рада була вітати всіх, хто зібрався «білоруською сім’єю», а також славістів інших спеціальностей.

Захід був чудово організований. Перша його частина – студентські й аспірантські наукові читання, де заслухали доповіді Анастасії Маслун і Валерії Тихенко. Анастасія – аспірантка 1 курсу, яка захищатиме роботу за воєнною творчістю Короткевича. Поки ж Настя презентувала свої напрацювання про наративні традиції Світлани Алексієвич і Юрія Щербака в осмисленні чорнобильської трагедії (документальна проза «Чорнобильська молитва» і повість «Чорнобиль» відповідно).Магістрантка Валерія звернула увагу на розвиток білоруського детективу. Першим у цьому жанрі в білоруській літературі виступив саме Володимир Короткевич із твором «Дике полювання короля Стаха». Короткевич називав себе білоруським Олександром Дюма. Валерія згадала кількома словами детективних авторів поч. ХХІ ст. Під час дискусії зауважили: Короткевич – зачинатель білоруського постмодернізму.

Друга частина заходу – імпреза, присвячена творчості Світлани Алексієвич, Нобелівського лауреата з літератури-2015, яка цьогоріч святкувала 70-річний ювілей. Письменниця, як відомо, має українське коріння та народилася в Івано-Франківську. Студенти-білорусисти 1 і 2 курсу навчання розповіли про історію власне самої Нобелівської премії, деталі її церемонії, цікаву статистику лауреатів. Поговорили про Шнобелівську (Антинобелівську) премію.

Далі ж зачитали цитати з промови Алексієвич на врученні. Для неї мета мистецтва – накопичувати людину в людині: «Ненависть нас не врятує. Лише любов». Письменниця працює в жанрі нон-фікшн, що викликає дискусії. Але зачитані уривки з її творів викликали лише непідробне співчуття її інтерв’юерам та захоплення мужністю Алексієвич, із якою вона порушує. Оголює такі болючі теми: жінки в Другій світовій війні, війна в Афганістані, Чорнобильська катастрофа, самогубства у перші роки розвалу СРСР. Вона обрала такий шлях. В одному з інтерв’ю, де її питали, як Світлана осягає такі важкі теми, жінка зізналася: «Щоб робити щось дуже добре, треба робити дуже чесно».

За урочистості дякувала своїм студентам Ірина Короткевич. Слова вдячності почули й від Андрія Губкіна, першого секретаря Посольства Республіки Білорусь. Він радий, що в Україні вивчають білоруську та шанують культуру та історію Білорусі. Заходи продовжилися в наступні дні переглядами художніх фільмів за романами Володимира Короткевича.

Текст: Юлія Кузьменко
Фото: Валерій Попов