Новий український герой: "Позивний Бандерас"

Патріотичний фільм «Позивний Бандерас» і однойменна книжка сценаристів Артемія Кірсанова і Сергія Дзюби були презентовані філологічній громаді Шевченкового університету 19 листопада.

Що з'явилося перше – книжка чи фільм?

Сергій Дзюба: Ми сценаристи. Створили спершу текст. 2014 рік. Тоді не було поняття "гібридна війна". Щось відбувалося, але без ідентифікації що саме. Ми почали шукати людей, які могли б пояснити цю ситуацію. На той час відбулася перша ротація. Один із військових надав нам відео, фото. І ми назбирали різноманітних картин. Потрібно було лише усе сплести воєдино. Первинна ідея – про блокпост. Далі усвідомили, що це має бути для маси. Так і вийшов «Позивний Бандерас». Деякий час пропонували каналам, але всі відмовлялися, чуючи, під час війни показувати про війну – це небезпечно. З часом отримали фінансування на фільм. А згодом написали і літературну книжку. Це вже інший вид мистецтва.

Артемій Кірсанов: Була ідея створити фільм про розмежування українців. А саме про село, куди прийшли чужинці і розділили селян, які жили до того укупі. У книзі є можливість описати передісторію, хід думок головного героя. Книга як 4 щоденники, різні погляди. А фільм – це погляд лише Бандераса. Це жанрова історія про нового українського героя. У кожної нації є такі типажі – сильні і непереможні. От це прагнули і ми. Це не пропагандистське кіно, а патріотичне. Усі події у фільмі реальні. Вигадане – історія про диверсанта, це детективна і структурна складова фільму. Це створення напруги. Адже прагнули викликати емоції. Вигадали й головного героя та антагоністів.

Сергій Пашков був інформатором фільму. Він прототип?

Сценаристи: Не можна списувати начисто образ. Тож тут художнє нагромадження. Основа так, його – Позивного індіанця, тобто Сергія Пашкова.

Під час кінолекторію в Інституті філології студенти та викладачі придбали декілька книжок, які сценаристи передадуть військовим на Схід. Відбулося й обговорення переглянутої кінострічки. Влучно сказала одна зі студенток «Це вартісний продукт у найбільш вартісному аспекті – ідейно-патріотичному».

P.S. Велика вдячність – Артемію Кірсанову і Сергію Дзюбі за подвійну презентацію. А модератору Марині Рябченко, викладачу кафедри історії української літератури теорії літератури та літературної творчості, за організовану зустріч.