Архівна лексична картотека: цифровий формат

<

13 листопада в Національному музеї літератури відбулася презентація роботи Інституту української мови НАНУ. В електронному форматі незабаром вийдуть робочі матеріали «Російсько-українського словника» за редакцією Агатангела Кримського та Сергія Єфремова. Натхненником проекту стала Оксана Тищенко, яка відкрила архівні картки в шестимільйонній лексичній картотеці. Після репресій 30-х років ці картки вважали втраченими. Найімовірніше, ми так і не дізнаємося, який сміливець влив цю базу до тієї, яку наповнювали вже за радянських часів. «Рятували» знищувані слова, вносячи до «Словника української мови» в 11 томах. Хай із стилістичними примітками обмеженого вживання, але вони не зникали з української мовної традиції.

Оксана Миколаївна захотіла відродити ці матеріали, що мають «понадчасове значення із часовою фіксацією». Півроку тривав підготовчий етап, до якого долучалися волонтери кількох університетів. Допомагали й викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології разом зі студентами, що спеціалізуються на кафедрі за програмою «Історична лінгвістика. Текстотворення в синхронії та діахронії». Потім протягом 2 місяців відібрані архівні картки сканували. Проект може стати історією успіху толоки небайдужих, помноженої на використання нових технологій. Оксана Тищенко тішиться: у цій справі відчуваємо соборність. Не було й натяку на нездорову конкуренцію. Ознайомитися з демо-версією матеріалів можна тут: http://mova.cf/ А скоро картотека матиме повноцінний сайт.

Привітати успіх нового лексикографічного формату завітали вчені Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка Оксана Суховій, Галина Наєнко та Лідія Гнатюк. Науковці Інституту української мови вже перед заходом зверталися до Лідії Павлівни по консультації щодо давніх лексем і словоформ. На презентації виступала Наталія Дарчук, співробітник лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології. Вона засновник проекту «Корпус української мови». Згадувала, як ще 1993 року радилася щодо динамічної електронної картотеки з Василем Німчуком. Наталія Петрівна рада, що нині на базі оцифрованого словника мовознавцям відкриваються нові можливості роботи.

Українська мова, за словами науковців НАНУ, – невичерпне джерело багатства для всіх слов’янських мов. Досліджувана картотека створена на матеріалі живої мови, вона цінна цитатним матеріалом, польовими записами. Там можна знайти безліч українських відповідників до запозичень. Архівна картотека налічує близько 400 тис. карток. Її називали «відпрацьованим матеріалом», а сам словник Кримського та Єфремова «націоналістичним». Дослідниця Лариса Масенко називає це до смішного нерозумним: як же може бути словник певної мови націоналістичним? Нині Інститут української мови подав клопотання, аби лексичній базі надали статусу національного надбання. Фінансову підтримку проекту забезпечив Український культурний фонд. Робота триватиме.

Текст: Юлія Кузьменко
Фото: Оксана Суховій